Простатит у собак: симптоми, медикаментозне та хірургічне лікування.

Простатит у собак — запалення передміхурової залози, що загрожує втратою репродуктивної функції.

Ознаки простатиту, або запалення передміхурової залози, у собак на ранніх стадіях практично непомітні. Ця особливість істотно ускладнює своєчасну діагностику, тому на момент звернення до ветеринара єдиним способом лікування залишається операція.

Що таке простатит у пса

Простата, або передміхурова залоза – найважливіший орган сечостатевої системи самців, розташований прямо під сечовим міхуром (сечовиком). Секрет, що виробляється нею, необхідний для знезараження та розрідження сперми (еякуляту), тобто для збільшення рухливості сперматозоїдів. Також ця залоза регулює відкриття та закриття отвору в сечовому міхурі, своєчасно перекриваючи його під час ерекції.

Під впливом несприятливих факторів секрет перестає виділятися через сечовивідний канал і починає накопичуватися всередині. Застійні процеси знижують антибактеріальний ефект і сприяють формуванню патогенної мікрофлори, приваблюючи бактерії. У відповідь на це організм запускає свій головний захисний механізм — запальну реакцію.

В результаті запалення уражений орган збільшується в розмірах. Його кровообіг сповільнюється, а функції поступово зникають. Це позначається на якості сперми та сприяє зростанню новоутворень різного ступеня злоякісності.

Причини захворювання: зовнішні фактори та схильність

Основна причина захворювання — зараження патогенними мікроорганізмами, які потрапили в передміхурову залозу через кровотік із сусідніх органів. Найчастіше збудниками виявляються мікоплазми або кишкові палички. Їхня поява в організмі зумовлена такими факторами:

• різке зниження імунітету;
• запалення слизової оболонки кишечника (коліт і проктит) та сечовивідного каналу (уретрит);
• авітамінози;
• травми пахової області;
• тривалі стреси;
• гормональні порушення;
• утримання в антисанітарних умовах і недостатня гігієна;
• часті переохолодження;
• часте перезбудження;
• надмірна вага, що викликає застійні явища через порушення функціональності серця.

У рідкісних випадках порушення кровообігу не супроводжується бактеріальною інфекцією. Такий вид простатиту називають конгестивним, або неінфекційним.

До групи ризику входять некастровані тварини віком понад 5 років. Породна схильність не є чітко визначеним фактором ризику. Незважаючи на це, ветеринари відзначають, що собаки великих порід хворіють частіше.

Симптоми на різних стадіях

Симптоми запалення простати у собаки залежать від стадії та форми захворювання. Зміни на самому початку здатний виявити далеко не кожен господар, оскільки зазвичай вони стосуються лише поведінки хворого улюбленця.

При гострій формі

Для цієї форми характерне раптове погіршення стану та стрімке наростання симптомів. Слабкість, апатія та поганий апетит швидко доповнюються більш тривожними ознаками:

• скутість рухів;
• набряк нижньої частини живота і сильний біль при її пальпації;
• підвищення температури;
• болісна дефекація;
• блювота і нудота;
• часті позиви до сечовипускання і поява в сечі домішок крові або гною.

Без своєчасного лікування симптоми тимчасово відступають, а стан хворого нормалізується. Незважаючи на це, проблема залишається. Захворювання переходить у хронічну форму, яка набагато гірше піддається медикаментозній терапії.

При хронічній формі

Якщо собака не приймала ліків, то раптове поліпшення її самопочуття має серйозно насторожити. Згладжування симптомів та відсутність зовнішніх ознак захворювання, характерних для хронічної форми, — лише тимчасове явище. Запальний процес в організмі зберігається і продовжує прогресувати.

При серйозному ураженні простати та навколишніх тканин на пізніх стадіях перебіг патології знову загострюється. До цього моменту самостійна діагностика сильно ускладнена. Це можна зробити лише під час планового огляду у ветеринарній клініці. Для цього необхідно щорічно здавати аналізи крові та сечі, не відхиляючись від призначеного ветеринаром графіка.

Діагностичні заходи

У разі виявлення перелічених симптомів необхідно якомога швидше записатися на огляд. Діагностувати простатит у пса допомагають такі дослідження:

• забір біоматеріалу зі слизової оболонки уретри, необхідний для визначення сторонніх включень;
• ректальна пальпація простати, що підтверджує патологічне збільшення органу;
• антибіотикограма, що оцінює чутливість бактерій до антибіотиків при наявності інфекції;
• УЗД органів сечостатевої системи, що визначає їх стан і наявність супутніх патологій;
• загальний і клінічний аналізи сечі та крові, що виявляють відхилення в базових показниках.

Завдяки отриманим результатам вдається виключити інші захворювання зі схожими симптомами, з’ясувати стадію розвитку та характер запалення. На підставі цих даних ветеринар складає індивідуальний план лікування, що базується на медикаментозній терапії або оперативному втручанні.

Як лікують простатит у собаки

На початковій стадії лікування зводиться до прийому ліків, спрямованих на усунення першопричини та супутніх симптомів. У разі більш запущеного простатиту вдаються до кастрації собаки.

Прийом ліків вдома

Найчастіше основним методом лікування запалення простати у собак є антибіотикотерапія. Це пояснюється тим, що в більшості випадків запалення викликане бактеріальною інфекцією.

Передміхурова залоза, як і печінка, є паренхіматозним, тобто щільним органом. Усередину неї проникають далеко не всі препарати, тому список відповідних антибіотиків обмежений.

Тривалість антибіотикотерапії залежить від тяжкості стану і становить 1-2,5 місяці. Усі препарати приймаються суворо за призначенням, оскільки будь-яка помилка може призвести до хронізації захворювання, раку або безпліддя.

Решту препаратів підбирають, виходячи з супутніх симптомів:

• спазмолітики, що усувають мимовільні м’язові скорочення;
• протизапальні засоби, що пригнічують запальні реакції;
• протинабрякові та знеболюючі ректальні свічки, що зменшують набряк тканин і больовий синдром;
• імуномодулятори, вітаміни та пробіотики, що дозволяють відновити захисні сили організму та мікрофлору кишечника після антибіотикотерапії.

При гормональних порушеннях може знадобитися прийом антиандрогенних препаратів і прогестеронів. Вони пригнічують вироблення чоловічих статевих гормонів, але, на відміну від кастрації, виключають розвиток безпліддя. Найчастіше ці ліки призначають молодим псам, що мають високу племінну цінність.

На період лікування вихованця необхідно розмістити в комфортному і теплому приміщенні, надійно захищеному від протягів. Кількість прогулянок рекомендується збільшити, щоб виключити стримування позивів до випорожнення кишечника і сечового міхура – інакше вони будуть тиснути на простату і викликати сильні болі.

Коли потрібна операція

До оперативного лікування простатиту у собак вдаються у разі його хронізації, неефективності антибіотикотерапії та при самовільному розриві абсцесу простати. Також операцію рекомендують усім вихованцям старше 5 років та псам, які не мають племінної цінності. На стадії загострення кастрацію проводять тільки за наявності серйозної загрози для життя, що перевищує наявні ризики.

Після висічення репродуктивних органів простата зменшується до свого природного розміру протягом 14 діб. Крім усунення основного захворювання, операція дозволяє попередити розвиток онкології, підвищує стійкість організму до патогенних мікроорганізмів і зменшує рівень агресії.

Зверніть увагу, що наявність новоутворень в органах сечостатевої системи може спровокувати повторне запалення, особливо у кастрованих тварин. У цьому випадку доводиться видаляти передміхурову залозу. Така операція називається радикальною простатектомією.

Профілактика проблем із простатою

Профілактика простатиту у собак ґрунтується на поліпшенні якості життя. Для цього необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• Контролюйте вагу свого улюбленця, дотримуючись норм годування та забезпечуючи щоденну фізичну активність.
• Дотримуйтесь плановості спарювань або вдайтеся до кастрації у ранньому віці. Прийом препаратів для пригнічення статевого потягу та навмисне уникнення спарювання некастрованого пса загрожує гормональними порушеннями.
• Підтримуйте чистоту зовнішніх органів сечостатевої системи. На відміну від котів, більшість собак не дотримується особистої гігієни.
• Не допускайте тривалих переохолоджень і стресів. Переконайтеся, що умови утримання та обстановка в будинку максимально комфортні та безпечні.
• Уникайте тривалих перерв між випорожненням кишечника та сечового міхура. За необхідності постарайтеся збільшити кількість прогулянок або придбайте лоток.
• Не економте на якості сухого корму або продуктів для домашнього раціону. Пам’ятайте, що раціон має бути збалансованим. Для виявлення дефіциту вітамінів та інших мікроелементів здайте аналізи у ветеринарній клініці.

Обов’язково відвідуйте ветеринара кожні півроку, якщо ваш улюбленець входить до групи ризику або вже переніс запалення передміхурової залози. Своєчасна діагностика допоможе уникнути розвитку пухлин та інших небезпечних для здоров’я станів.

Висновок

Навіть вилікуваний простатит у собак може давати рецидиви, що характеризуються більш важким перебігом. З цієї причини набагато безпечніше каструвати вихованця одразу після статевого дозрівання, уникнувши подальших гормональних порушень, та суворо дотримуватися всіх перелічених рекомендацій.

Популярні статті

Клички для чихуахуа-дівчаток — 500 імен для цієї маленької породи собачок.

Чи можна собаці пити на вулиці з калюжі?

Гіпоглікемія у собак дрібних і великих порід.

Коли цуценята відкривають очі після народження?

Що можна дізнатися про настрій собаки за положенням його хвоста?

Хвороби суглобів у собак: ознаки та лікування 6 захворювань.

Цукровий діабет у собак.

Депресія у собак: які симптоми, причини, лікування.

Отруєння у собаки: симптоми, перша допомога та лікування.

Лептоспіроз у собак: симптоми, небезпека для людини, лікування та прогнози.

Пізнавальні відео по темі