Особливості утримання добермана в квартирі або приватному будинку.

Утримання добермана: основи догляду за собакою в квартирі та будинку, підтримка здоров’я та важливі особливості породи.

Якщо ви плануєте стати власником добермана, важливо розібратися, як за ним доглядати, ще до безпосереднього придбання цуценяти. Як і будь-яка інша порода, цей статний красень має цілу низку відмінних рис. Їх ігнорування може призвести до непослуху, проблем зі здоров’ям та інших неприємних наслідків. Щоб уникнути розчарування від покупки, слід врахувати всі нюанси, включаючи й ті, що стосуються утримання в різних житлових умовах.

Особливості утримання породи

Доберман — універсальна робоча порода, яка підходить як для охорони, так і в якості компаньйона. Для нього характерні такі особливості:

• Висока відданість. Цей вихованець сильно прив’язується до сім’ї і завжди готовий прийти на допомогу. Часте і тривале самотність для нього неприйнятно.
• Невичерпне бажання вчитися. Високий ступінь навчаності істотно полегшує дресирування. Головне – зуміти довести, що головний у домі – людина.
• Надмірна обережність і пильність. Доберман-пінчер завжди тримає ситуацію під контролем і з народження не довіряє чужинцям. Надмірну підозрілість цілком можна зменшити за допомогою соціалізації.
• Висока активність. Енергійний вихованець – не кімнатна собачка. Йому необхідні регулярні фізичні вправи та простір для ігор.
• Хитрість. Незважаючи на схильність до беззаперечного підпорядкування, доберман може маніпулювати своїм власником, якщо той хоча б раз проявив слабкість.
• Впертість. Проявляється в дитинстві, але успішно придушується привчанням цуценяти до дисципліни.

Деструктивні дії з боку представників породи – результат неправильного виховання та нестачі активності. Тому їхній власник повинен мати сильний і вольовий характер, а також мати достатньо вільного часу для дресирування та щоденних прогулянок.

Доберман-пінчер чутливий до «атмосфери в домі» і погано переносить побутові конфлікти та сварки.

Перші дні цуценяти в новому домі

Щоб цуценя швидше й легше пристосувалося до нового помешкання, слід подбати про створення затишного особистого куточка та спокійної обстановки. Придбайте лежак, що підходить за розмірами вихованця, і розмістіть його в найтихішій кімнаті, подалі від місця скупчення гостей, шуму побутових приладів і телевізора. Розмістіть там іграшки, миски для їжі та води і кілька пелюшок.

Не забудьте про безпеку. Неслухняне цуценя може постраждати від своєї цікавості, тому обов’язково приберіть з підлоги та інших легкодоступних місць такі речі:

• проводи;
• отруйні кімнатні рослини;
• ліки та побутову хімію;
• дрібні деталі, які легко проковтнути;
• крихкі, важкі та цінні предмети, які тварина може впустити та розбити.

Не поспішайте надавати свободу. На етапі знайомства з будинком вона не потрібна. Чим менше доступний простір, тим краще і для вас, і для тварини. Знайомте цуценя з іншими кімнатами та членами сім’ї поетапно, орієнтуючись на його поточну активність, грайливість і товариськість.

Не поспішайте знайомити інших вихованців із «новачком» віч-на-віч. Спочатку дайте їм понюхати запах цуценяти, що залишився на шматочку тканини після протирання його шерсті, а потім — дозвольте поспостерігати за ним здалеку.

Основи догляду та утримання добермана

Догляд за доберманом включає не лише гігієнічні процедури, а й організацію збалансованого харчування та дозвілля, а також дресирування та щоденні прогулянки. Кожен із цих пунктів має свої нюанси.

Виховання та дресирування

Під вихованням розуміють прищеплення базових навичок та навчання спілкуванню з іншими тваринами та людьми. Щоб уникнути формування шкідливих звичок, цуценя ще в дитинстві привчають до певних правил: спочатку в будинку, а потім і на вулиці.

До проходження обов’язкової вакцинації та закінчення карантину маленького улюбленця вчать реагувати на ім’я, ходити в туалет на пелюшку та спокійно носити на собі амуніцію (нашийник, повідець і намордник). В обов’язковому порядку проводять знайомство з особистим місцем. Воно повинно бути у будь-якої домашньої тварини навіть при спільному сні з власником, оскільки іноді собака може захотіти усамітнитися або просто заважати, плутаючись під ногами. У першому випадку вона піде на місце сама, а ось у другому – за командою.

Особливу увагу приділяють відученню від таких дій:

• кусання будь-яких частин тіла, навіть під час гри;
• псування речей;
• крадіжки та жебрацтво;
• підбирання з землі;
• наскакування на перехожих та гавкання на них;
• переслідування інших тварин.

Після проведення всіх щеплень проводять знайомство з вулицею та її мешканцями. Цуценя регулярно водять у місця вигулу інших собак, заохочуючи спільні ігри. Паралельно проводять знайомство з оточуючими людьми та тренують адекватну реакцію на незвичні звуки: шум машин, дзвінок велосипеда та самоката, крики дітей.

Мета дресирування — привчити тварину виконувати певні дії на якийсь сигнал: голосову команду або жест. Регулярні тренування розвивають дисципліну та зміцнюють прихильність. Доберман-пінчер запам’ятовує, хто його господар, і починає йому підкорятися. В обов’язковому порядку вивчають команди «Сидіти», «Стояти», «До мене», «Поруч» і «Фу». Їх правильне виконання заохочують ласкою, похвалою та смачним частуванням.

Будьте наполегливими та терпляче чекайте на виконання команд, уникаючи тиску на тварину. Як покарання за непослух можна використовувати лише суворий тон.

Незалежно від досвіду, слід пройти загальний курс дресирування собак.

Догляд за гігієною

Коротка шерсть добермана-пінчера не має підшерстя і практично не линяє. Для простого догляду за нею потрібні такі інструменти:

• щітка з натуральної щетини середньої жорсткості;
• силіконова рукавичка;
• невеликий шматочок замші.

Собаку вичісують 1-2 рази на тиждень. Спочатку по шерсті проходять щіткою, а потім роблять легкий масаж рукавичкою. Рухаються строго у напрямку росту шерсті. Наприкінці використовують замшу. Вона дозволяє видалити залишки шерстинок і частинки лупи.

Часте миття також не передбачено. Одного разу на півроку цілком достатньо. Щодня миють лише лапи. Винятки допустимі лише у разі сильного забруднення, коли улюбленець вивалявся в багнюці або в чомусь, що неприємно пахне. Під час купання використовують зоошампунь для короткошерстих порід.

Рекомендації щодо догляду за очима та вухами стандартні. Їх чистять ватними дисками без ворсу або марлею, змоченими в чистій воді, трав’яному відварі або спеціальному лосьйоні. Очі оглядають щодня, оскільки після сну в їхніх куточках утворюються природні виділення. Вушна сірка накопичується довше. Її видаляють не частіше ніж 1 раз на тиждень, щоб не спровокувати більш активне утворення.

Кігті стрижуть у міру відростання. При високій активності та регулярних прогулянках по твердій поверхні вони сточуються самі. В інших випадках довжину регулюють приблизно раз на місяць за допомогою механічного або електричного кігтеріза (гріндера). Під час проведення процедури від пульпи (рожевого шару з судинними сплетіннями) відступають не менше 2 мм, відрізаючи суто білий шар. Якщо ж кіготь чорний, то обрізають тільки край.

Занадто довгі кігті, що стукають об підлогу під час ходьби, змінюють положення лап і можуть призвести до деформації ліктів та хребта.

Чищення зубів проводять не рідше 1 разу на тиждень, а в ідеалі — щодня. Наліт, що накопичується, видаляють ветеринарною зубною пастою, нанесеною на зубну щітку-напальчник. Для профілактики зубного каменю в раціон також вводять штучні кісточки з жил та інші ласощі із зоомагазину. Їх розгризання сприяє природному очищенню зубів і виконує розважальну функцію.

Прогулянки та активність

Представників цієї породи потрібно вигулювати щонайменше 2,5–3 години на день, а в ідеалі — 4 години. Вони мають дуже високий рівень енергії, який неможливо задовольнити звичайною прогулянкою. Піша прогулянка обов’язково має супроводжуватися елементами дресирування, активними іграми та спортом.

Добермани підходять практично для всіх видів кінологічних дисциплін, включаючи:

• Аджиліті. Головна мета змагань – проходження маршруту з перешкодами за мінімальний час.
• Канікрос. Являє собою біг у зв’язці з вихованцем на заданій дистанції. Середня довжина маршруту – 5 км.
• Байкджорінг. Як і канікрос, належить до їздового спорту і входить до групи безсніжних різновидів. Тварині потрібно тягнути не тільки людину, але й велосипед, на якому вона сидить.
• Скіджорінг. Являє собою буксирування лижника. Дозволяє підтримувати форму в холодну пору року.
• Вейтпуллінг. Розвиває тягову силу. Тварина повинна перемістити на певну відстань вантаж на санях або візку раніше, ніж її суперники.

Під час прогулянок важливо пам’ятати про дві речі: спорядження та одяг. Крім повідця та нашийника, знадобиться намордник. Він рекомендований для всіх великих порід, особливо під час вигулу в громадських місцях. Комбінезон, попона та інший теплий одяг знадобляться під час похолодання. У цьому випадку краще орієнтуватися на власні відчуття, оскільки доберман-пінчер має дуже низьку морозостійкість. З цієї причини загальний час вигулу взимку має бути меншим, ніж зазвичай.

Не можна забувати й про періодичний вільний вигул. У межах міста це дозволено лише на огороджених майданчиках для собак та на пустирях з низькою прохідністю. Також хоча б раз на тиждень слід вивозити свого улюбленця на природу: у поле, ліс або найближчий лісопарк.

Годування

Добермани-пінчери невибагливі в їжі. Їх годують або готовими раціонами, або домашніми. У першому випадку використовують сухі та вологі корми для великих порід, а в другому – їжу, приготовану зі звичайних продуктів.

Основу домашніх раціонів становить м’ясо. Решта припадає на крупи, овочі та фрукти. Зі складанням меню допомагає ветеринарний лікар. Він також підбирає відсутні вітаміни та визначає добову норму з урахуванням своїх рекомендацій.

Самостійно складати раціон для собаки неприпустимо. Це може зробити лише людина зі спеціальною освітою — в іншому разі улюбленець ризикує не отримати необхідні для здоров’я поживні речовини.

Готовий раціон вже збалансований, не потребує додавання додаткових добавок і має широкий вибір. Власник може підібрати корм як для цуценяти, так і для дорослої собаки. В асортименті також представлені продукти для вагітних, годуючих та хворих тварин. Усі рекомендації щодо годування вказані на упаковці.

Не можна змішувати різні типи раціонів. Готовий корм і звичайні продукти засвоюються з різною швидкістю, тому їх поєднання може спричинити блювоту, діарею та інші розлади шлунково-кишкового тракту. Слід також уникати підгодовування зі столу.

Дорослим тваринам їжу дають двічі на день, а цуценятам старше 2 місяців – до 6 разів на добу. Нез’їдене прибирають через 20 хвилин після початку годування. У вільному доступі залишають тільки чисту фільтровану воду.

Миски для їжі краще встановити на регульовану підставку. Вона забезпечить більш природне положення тіла та зменшить навантаження на хребет — тварині не доведеться постійно нахиляти голову.

Підтримка здоров’я

Тривалість життя цієї породи становить 10–14 років. До найпоширеніших захворювань доберманів належать:

• патології серця (ішемія, серцева недостатність, тахікардія);
• нарколепсія;
• дерматити;
• дисплазія суглобів;
• заворот шлунка.

Дві останні хвороби можна попередити за допомогою правильного харчування. Здоров’я суглобів підтримують корми з хондропротекторами або деякі продукти, зокрема желатин. До завороту шлунка найчастіше призводять або занадто великі перерви між прийомами їжі, або годування перед фізичною активністю. З цієї причини їжу потрібно давати в один і той самий час, строго після прогулянок, ігор та тренувань.

Профілактичні огляди

Порушення в роботі серця можна розпізнати за утрудненим диханням, втратою координації при ходьбі та судомами. Такі важкі симптоми, як непритомність, з’являються на запущених стадіях. Тому ветеринарні лікарі настійно рекомендують проходити систематичні обстеження та кардіотести, особливо при спадковій схильності.

Базовий профілактичний огляд, або диспансеризація у ветклініці, включає в себе здачу аналізів сечі та крові і зовнішню діагностику. Його потрібно проходити 1 раз на рік, а при наявності хронічних захворювань і в літньому віці – не менше 2 разів на рік. За показаннями перераховані дослідження можуть доповнити УЗД серця.

Щеплення та обробка від паразитів

Обидва заходи знижують ймовірність інфікування та полегшують перебіг хвороби у разі зараження. Перше щеплення роблять у 2 місяці, а друге та третє — через 3–4 тижні. До обов’язкового переліку входить вакцинація від таких захворювань:

• сказ (обов’язкова на законодавчому рівні);
• чумка;
• ентерит;
• парагрип;
• лептоспіроз;
• інфекційний гепатит.

У дорослому віці собак вакцинують один раз на рік. За 2 тижні до процедури їх обробляють від внутрішніх (глисти) і зовнішніх (блохи, кліщі) паразитів. Дегельмінтизацію проводять не рідше 1 разу на квартал. До прийому препаратів від зовнішніх паразитів вдаються за необхідності. Крім вакцинації, до показань для обробки належать сезон активності кліщів, участь у виставках та змаганнях, а також термінова поїздка за кордон.

Тічка та в’язка – або кастрація

Тічка у великих собак починається пізніше, ніж у дрібних: приблизно у 9 місяців. Вона триває до 20 днів і свідчить про статеве дозрівання. Незважаючи на це, в’язувати суку в такому віці не можна. Її організм продовжує розвиватися аж до 2 років. Те саме стосується й пса. Інтерес до садок не гарантує повної фізіологічної зрілості. Орієнтиром для хлопчиків прийнято вважати 1,5 року – саме в цей час можна провести перше спарювання.

Якщо тварина має племінну цінність, то їй підбирають пару для отримання потомства. Перед цим обов’язково перевіряють стан здоров’я, екстер’єр і характер. Такий жорсткий відбір дозволяє відбракувати невідповідних особин і зберегти найкращі породні якості в нових поколіннях.

Усім, хто не підходить для розведення, рекомендується каструвати. Операцію проводять відразу після статевого дозрівання. У цьому віці вона забезпечує найвищий захист від розвитку раку органів репродуктивної системи. Також кастрація дозволяє поліпшити слухняність вихованця і позбавляє власника від необхідності шукати домівку для незапланованих цуценят у майбутньому.

Особливості догляду за доберманом у квартирі

Утримуючи добермана в квартирі, важливо організувати для нього комфортну та безпечну особисту зону. Собака не повинна спати на протязі або на холодній підлозі, тому потрібно підібрати тепліше місце та придбати великий лежак, де можна витягнутися на всю довжину.

Обмеження простору може призвести до деструктивної поведінки. Якщо ви не хочете, щоб ваш улюбленець псував меблі та гриз взуття від нудьги – подбайте про його дозвілля. Ходіть на прогулянки за будь-якої погоди, грайте в м’яч та перетягування каната, а також обов’язково займайтеся спортом і дресируванням.

Розмір житлової площі теж має значення. У студії такій великій собаці точно буде незатишно. Їй потрібен простір для ігор, оскільки під час вашої відсутності доберман-пінчер навряд чи буде весь час спати на дивані.

Утримання добермана в приватному будинку

Головна перевага приватного будинку — можливість самостійного вигулу. Енергійний вихованець зможе годинами гуляти в огородженому дворі, не заважаючи ані вам, ані оточуючим.

При проживанні в теплому регіоні допустиме утримання у вольєрі, але за умови, що собака буде регулярно спілкуватися з членами сім’ї та гуляти з ними за межами будинку. Якщо ж температура за вікном занадто низька, то вихованця потрібно забирати в приміщення. В іншому випадку він швидко замерзне і захворіє.

Представники цієї породи чутливі не тільки до холоду, а й до спеки. Переконайтеся, що вуличний вольєр захищений від прямих сонячних променів і знаходиться в тіні.

Окрім щоденного контакту з господарем, собаці потрібна соціалізація, тобто спілкування з іншими людьми та тваринами. Тривала ізоляція може зіпсувати характер. Те саме стосується й утримання на ланцюгу.

Висновок

Якщо згадані особливості утримання вас повністю влаштовують — не забудьте врахувати свій досвід. Незважаючи на незаперечну красу та розвинений інтелект, доберман має дуже своєрідний характер і потребує суворого дресирування. Ця порода не підходить новачкам, тому як першу собаку краще вибрати когось іншого.