Нежить у собаки: симптоми риніту та його лікування.

Нежить у собаки протікає важче, ніж у людини, і рідко проходить самостійно.

Закладеність носа та інші характерні симптоми нежитю у собаки нічим не відрізняються від людських. Проблема в тому, що у чотириногих вихованців цей стан завжди протікає важче – і дуже рідко проходить самостійно. Вся справа в його причинах. Деякі з них можуть призвести до загибелі тварини, тому дуже важливо не ігнорувати захворювання і своєчасно його лікувати.

Чи буває нежить у собак?

Чотириногі вихованці теж страждають від періодичної появи соплів. Способи їх лікування дуже різноманітні і залежать від причини хвороби.

Поняття риніту і його різновиди

Риніт у собак – не захворювання, а синдром. Цей термін використовують для позначення комплексу симптомів, тобто поєднання декількох ознак конкретного хворобливого стану.

Риніт являє собою запалення слизових оболонок носових пазух. Він рідко розвивається самостійно і найчастіше супроводжує інші захворювання. За характером перебігу запальний процес поділяють на 2 різновиди:

гострий, що супроводжується яскравою симптоматикою;
хронічний, що характеризується легким подразненням слизових з низкою ремісій і рецидивів (триває від декількох місяців до декількох років).

Зверніть увагу, що нежить – не науковий, а побутовий вираз. Його використовують для позначення класичного носового слизовиділення, або катарального риніту. При інфекційній причині запалення з носа з’являється більш густий слиз, що містить фібрин. Цей вид запалення називають фібринозним, або крупозним.

Відмінності від людського нежитю

Соплі у людини найчастіше пов’язані з застудою. Вони проходять самостійно протягом тижня.

У чотириногих вихованців все набагато серйозніше. У них виділення з носа з’являються при серйозних інфекціях і травмах. У кращому випадку недолікований нежить стає хронічним, в гіршому – призводить до загибелі через розвиток ускладнень.

Причини захворювання

Головний провокуючий фактор – низький імунітет. Від закладеності носа і сопель часто страждають цуценята, літні собаки і вихованці з хронічними захворюваннями. Також до групи ризику входять брахіцефальні породи (мопси, бульдоги) з укороченими носовими ходами.

Зрозуміти, як лікувати нежить у собаки, можна тільки після обстеження. До з’ясування першопричини лікування буде носити суто симптоматичний характер.

Застуда

Чхання, соплі, жар та інші неприємні симптоми застуди виникають після переохолодження. Чотириногий вихованець може застудитися через сон на холодній підлозі, довгу прогулянку в морозну погоду або через відсутність сушіння після купання.

Алергія

Якщо у собаки течуть прозорі соплі і вона постійно чхає – висока ймовірність алергії. Залежно від алергену, до перерахованих симптомів можуть додатися висипання на шкірі, кашель, сильний свербіж і рясне сльозовиділення.

Потрапляння стороннього тіла або травма

Посилене утворення секрету з домішкою крові – ознака пошкодження слизової. Тварина може травмувати ніс при вдиханні стороннього предмета, під час бійки або занадто активної гри. У цьому випадку вона буде активно трясти головою, терти ніс обома лапами і постійно чхати. При сильній деформації можуть виникнути серйозні проблеми з диханням, що загрожують хронічним нежиттю.

Віруси, бактерії або грибок

Соплі у собаки можуть бути пов’язані з інфекцією: вірусною, бактеріальною або грибковою. При зараженні змінюється природний колір і консистенція секрету. Виділений слиз стає жовтувато-зеленим і густим. З’являється неприємний запах гною. Може підвищуватися температура і порушуватися стілець.

Поліпи і пухлини

Ще одна можлива причина – різні новоутворення доброякісного і злоякісного характеру. Нарости всередині носа перешкоджають природній циркуляції повітря і ускладнюють дихання. Через нестачу кисню тварина починає сопіти, похрюкувати і дихати через рот.

Стоматологічні проблеми

При запущеному карієсі патогенні мікроорганізми перебираються в носові пазухи через носоглотку. У цьому випадку соплі з’являються як ускладнення.

Проблеми із зубами легко відстежити за неприємним запахом з пащі, темно-коричневими плямами та втратою апетиту. Без своєчасного лікування хвороба може поширитися на глибші шари зуба і викликати пульпіт.

Основна симптоматика

Якщо у собаки не дихає ніс – зафіксуйте всі супутні ознаки. Вони допоможуть ветеринару в постановці діагнозу.

До основних симптомів риніту відносять:

• утруднене дихання, що супроводжується хропінням або сопінням уві сні;
• погіршення або повну втрату нюху;
• появу слизових виділень з носа різної консистенції та інтенсивності;
• чхання;
• набряк в підочноямковій області або біля носа.

При затяжному нежиті всередині носа з’являються підсохлі скоринки. Залежно від причини нездужання, стан може доповнюватися втратою активності, погіршенням апетиту, проносом, жаром, нудотою і сльозотечею.

Що робити, якщо у собаки закладений ніс або течуть соплі

Риніт у собак лікують в домашніх умовах, але тільки після визначення його причини. До госпіталізації вдаються лише в крайньому випадку – при наявності небезпечних для життя ускладнень.

Самостійний огляд

Перед зверненням до ветеринара можна провести самостійний огляд і надати першу допомогу. Для цього потрібно:

Взяти кишеньковий ліхтарик і вивчити носові ходи. Зафіксуйте кількість, колір і консистенцію виділень.
Акуратно очистити ніс від засохлих кірочок і слизових за допомогою ватних дисків, змочених у теплій воді.
Обробити носові ходи ромашковим відваром. Він знезаразить поверхню і зменшить свербіж.

При виявленні стороннього тіла акуратно видаліть його пінцетом. Якщо предмет знаходиться занадто глибоко – довіртеся лікарю. Самостійні спроби вилучення можуть призвести до більш глибокого занурення і до ще більшого пошкодження слизових.

Які краплі та ліки можна використовувати

При лікуванні чотириногого вихованця допустимо використовувати 2 препарати: Анандин і Максидин. Ці імуномодулятори ветеринари дозволяють давати самостійно. Дозування залежить від ваги тварини, тому обов’язково ознайомтеся з інструкцією перед застосуванням.

З інших питань краще проконсультуватися з ветеринаром. Він розповість, чим лікувати нежить у собаки, виходячи з її аналізів.

Зверніть увагу, що використання людських препаратів суворо заборонено. Те саме стосується і ментолової мазі (олії). Вона протипоказана при пошкодженні шкіри та кашлі.

Інші процедури: прогрівання, інгаляція, промивання

Крім препаратів, для полегшення дихання використовують 3 процедури:

• Прогрівання. Прикладіть до носа вихованця примочки з марлі і фізіологічного розчину, підігріті до теплої комфортної температури. Їх тримають до повного висихання. Сольові компреси більш агресивні і можуть обпекти слизові, тому їх застосування краще уникати.
• Інгаляція. Приймайте душ або ванну разом з собакою. Теплі пари повітря полегшать відходження слизу. Альтернативний варіант – медичний інгалятор-небулайзер.
• Промивання. Перед закапуванням крапель обов’язково промийте носову порожнину фізіологічним розчином, хлоргексидином або ромашковим відваром. Нанесіть теплий засіб на ватний диск і акуратно видаліть всі виділення і скоринки.

При виникненні труднощів зверніться за допомогою до ветеринара. Всі перераховані процедури можна зробити у ветклініці.

Коли потрібно звернутися до ветеринара?

Записатися на діагностику доведеться в будь-якому випадку, оскільки самолікування рідко дає позитивні результати. З цієї причини важливо згадати ситуації, що вимагають екстреної допомоги. До них відносять:

• стабільне погіршення стану або відсутність поліпшень протягом 3 діб;
• поява гнійних виділень жовтувато-зеленого кольору і домішок крові;
• наявність кашлю і високої температури;
• почастішання нападів блювоти і діареї;
• втрату блиску шерсті і її випадання.

Залежно від причини захворювання, тварині може знадобитися медикаментозне або оперативне лікування. До останнього вдаються для вилучення сторонніх тіл і видалення доброякісних новоутворень.

Догляд за хворою твариною

Прискорити одужання допоможе правильний догляд. На час лікування доведеться змінити раціон, зменшити фізичну активність і утеплити спальне місце вихованця.

Дієта і пиття

Ослаблений організм потребує легкої, але поживної їжі. Лікувальна дієта передбачає часте годування невеликими порціями. Перші дні тварину годують нежирними бульйонами, слизовими кашами і пісним відвареним м’ясом. Якщо харчування промислове – сухі корми замінюють або розбавляють вологими паштетами.

Для зняття температури і більш легкого відходження слизу необхідно стежити за дотриманням питного режиму. Міняйте воду двічі на добу і по можливості намагайтеся підігрівати її до кімнатної температури. Крім звичайної води, можна поповнювати запаси рідини шипшиновим відваром, який має протизапальну дію.

Прогулянки

Від прогулянок відмовлятися не потрібно, але їх тривалість краще скоротити. У холодну, дощову і вітряну погоду виходьте виключно заради справлення потреби, не забувши про теплий комбінезон. Біг, активні ігри та вправи повинні бути під забороною аж до одужання.

Облаштування теплого місця в будинку

Лежак вихованця потрібно розмістити в найтеплішому і сухому місці, подалі від протягів. Якщо собака живе в будці або вольєрі – не залишайте його на морозі і заберіть до себе в будинок.

Профілактика простудних та вірусних захворювань

Попередити розвиток захворювань допоможе зміцнення імунітету та поліпшення умов утримання. Для цього потрібно зробити всі необхідні щеплення, переглянути наявний раціон і процес вигулу.

Вакцинація

Щорічна вакцинація захищає домашніх тварин від найпоширеніших інфекцій. Вироблення антитіл після щеплення знижує ймовірність зараження до 10%. Але навіть у цьому випадку хворі вихованці переносять легкий перебіг і не страждають від можливих ускладнень.

Повноцінне харчування

Здоров’я багато в чому залежить від харчування. Нестача вітамінів і мінералів послаблює захисні сили організму, тому дуже важливо не економити на раціоні свого улюбленця.

При виборі корму відштовхуйтеся від індивідуальних особливостей тварини: віку, статі, породи і фізіологічного стану. Раціон при алергії і проблемах з ШКТ краще обговорити з ветеринаром.

Уникання контактів із зараженими тваринами

Контактний спосіб передачі інфекції – найпоширеніший. Під час прогулянки уникайте спілкування з безпритульними та незнайомими тваринами. Контролюйте пересування свого вихованця за допомогою повідця. Пам’ятайте, що вільний вигул допускається тільки на спеціальних майданчиках і за межами міста – далеко від скупчення людей.

Висновок

Нежить у собаки – не рідкість, але це не означає, що її можна ігнорувати. Запущені інфекції, травми і злоякісні новоутворення можуть призвести до загибелі тварини. Щоб уникнути ускладнень, намагайтеся уникати самолікування.