Хвороби суглобів у собак: ознаки та лікування 6 захворювань.

Хвороби суглобів у собак не завжди розвиваються через старіння.

Захворювання суглобів у собак трапляються не тільки в літньому, а й у зовсім молодому віці. Ускладнення, спричинені ними, обмежують звичну рухливість і погіршують якість життя. Без своєчасної допомоги улюблений вихованець може назавжди залишитися інвалідом, тому дуже важливо не пропустити перші тривожні ознаки наявних порушень. Втім, уважний господар завжди помічає, якщо з його улюбленцем щось не так.

Як зрозуміти, що у собаки болять суглоби?

Головна ознака проблеми з опорно-руховим апаратом – втрата звичної активності. Страждаючи від болю, вихованець починає відмовлятися від рухливих ігор і довгих прогулянок, вважаючи за краще проводити більшу частину часу на своєму лежанці.

З прогресуванням хвороби млявий та апатичний стан доповнюється новими симптомами. До них належать:

• порушення ходи (незграбність, кульгавість, незгинання або волочіння задніх лап);
• набрякання та хрустіння в суглобах;
• агресія, роздратування або скиглення при дотику до запаленого місця;
• відмова від стрибків та підйомів по сходах;
• повільність при ходьбі;
• зниження ваги через поганий апетит або її набір через малу активність;
• тривале лежання в одній і тій же позі без руху;
• погіршення стану в дощову та вітряну погоду.

Помітивши подібну картину, обов’язково зверніться до ветеринара. Запущена патологія може призвести до часткового або повного паралічу.

Причини суглобових патологій

Під час постановки діагнозу дуже важливо визначити першопричину порушення. В іншому разі лікування лише усуне наявні симптоми, покращивши стан хворої собаки на деякий час. І лише усунувши основну проблему, улюбленець піде на поправку.

Похилий вік

З віком організм зношується, тому внутрішні органи та системи починають давати збої. Хрящовий прошарок у суглобах стирається, втрачаючи свою амортизаційну функцію. Через це кістки починають активно стикатися, викликаючи біль і провокуючи запалення.

Зовнішні чинники

До цієї групи входить усе, що не пов’язано зі старінням організму та вродженими патологіями. Завдяки цьому всі зовнішні чинники успішно піддаються профілактиці. До них належать:

• механічні ушкодження (рани, вивихи, розтягнення);
• інфекції та паразитози;
• вітамінно-мінеральні дефіцити та надлишки, спричинені неправильним або неякісним харчуванням;
• аутоімунні порушення;
• зниження імунітету;
• ожиріння та гормональні порушення;
• надмірні фізичні навантаження, які призводять до неправильного розвитку опорно-рухового апарату у цуценят – і до травм у дорослих тварин.

Більшість факторів пов’язана з проблемами у догляді та утриманні. Тому слід з особливою відповідальністю підходити до купівлі собаки – і обов’язково уточнювати у заводчика всі нюанси, характерні для обраної породи.

Генетика

Однією з причин є спадкова схильність. Патології суглобів часто передаються наступним поколінням, тому тварин із підтвердженим діагнозом рекомендується виключати з розведення.

До яких патологій схильні великі породи

Великі породи (алабаї, німецькі доги, вівчарки) часто страждають від артрозів і дисплазій. У цуценячому віці частини їхнього скелета розвиваються в абсолютно різному темпі, викликаючи проблеми з суглобовими тканинами.

З дорослішанням додається проблема надмірного тиску маси тіла на опорно-руховий апарат. Під час інтенсивних фізичних вправ кістки та суглоби зазнають занадто великого навантаження, що призводить до їх пошкодження.

До яких патологій схильні дрібні породи

Дрібні породи (чихуахуа, той-пуделі, йорки) схильні до остеохондрозу та вродженої нестабільності найпершого хребця в шийному відділі. Через останню патологію виступаюча кісткова частина здавлює спинний мозок, провокуючи сильний біль та порушення координації.

Поширені проблеми з суглобами у собак

Усі відомі проблеми поділяються на 2 великі групи: запальні та незапальні. До першої входять різні види артритів, бурсит і синовіїт, а до другої – артроз, дисплазії та остеохондроз.

Артрити

Артрит — група хронічних захворювань, що спричиняють дегенеративні зміни та запалення в суглобах у собак. Залежно від причини та особливостей розвитку, артрит поділяють на кілька різновидів:

• Ревматоїдний, або аутоімунний. Виникає внаслідок імунної дисфункції, коли замість бактерій організм починає знищувати власні клітини.
• Гнійний, або інфекційний. Тут теж винні бактерії, але замість атаки власних клітин організм провокує розвиток гнійних свищів. Через них організм намагається очиститися від накопиченого ексудату, але частина свищів виявляється з’єднана зі здоровими органами.
• Дистрофічний, або метаболічний. Його викликають порушення обмінних процесів, спричинені авітамінозом. Найчастіше цей діагноз ставлять цуценятам.
• Травматичний. Виникає як наслідок механічних ушкоджень і супроводжується поступовим посиленням больового синдрому. Перші болі можуть проявитися лише через кілька років після отримання травми.
• Функціональний, або остеоартрит. У цьому випадку патологічні зміни всередині хряща провокують нераціональні навантаження. Відрізняється від попереднього різновиду раптовою появою гострого болю та його стрімким наростанням.
• Медикаментозний. Дуже рідкісний вид, що виникає у відповідь на препарати для внутрішньовенних ін’єкцій.
• Генетичний. Розвивається у тварин із вродженими аномаліями опорно-рухового апарату та генетичною схильністю до дисплазій.

Якщо причина залишається невідомою, то пацієнту ставлять діагноз «ідіопатичний артрит». Це поняття використовують для всіх захворювань з невизначеною етіологією. Через цю особливість ідіопатичний артрит лікують за загальною схемою.

Артроз

Призводить до деформації та поступового зношування суглобової капсули. Найчастіше виникає у літніх тварин. На відміну від артриту, не супроводжується запаленням і впливає виключно на суглобові тканини. Тривалий час протікає безсимптомно і дуже важко піддається лікуванню.

Дисплазія

Характеризується неправильним розвитком тканин, що призводить до часткового або повного руйнування тазостегнових, ліктьових або колінних суглобів. Дисплазія пов’язана з генетичними особливостями і часто розвивається в цуценячому віці.

Бурсит

При бурситі запалення розвивається в сухожильній сумці – внутрішньосуглобовій порожнині, заповненій прозорою або жовтуватою рідиною. Завдяки цій мастилі тверді поверхні не труться одна об одну і довше зберігають свою цілісність. Найчастіше запальний процес викликає вторинна інфекція, що проникла в організм внаслідок травми.

Синовіт

Синовіт схожий з бурситом причинами виникнення та характером розвитку запалення. Відмінність полягає в тому, що синовіт призводить до запалення синовіальної оболонки (внутрішнього шару сухожильної сумки) та навколосуглобових тканин (м’язів і сухожиль), а бурсит розвивається суто всередині сумки.

Остеохондроз

Супроводжується поступовим потовщенням і сплющенням міжхребцевих дисків. Ці порушення виникають через нестачу мікроелементів. Згодом пошкоджені диски руйнуються на численні уламки, які травмують нерви при будь-якому русі.

Хребет, що залишився без амортизаційної подушки, виявляється вразливим перед будь-яким зовнішнім впливом. У цей момент навіть найнезначніша травма може спровокувати параліч.

Чи можуть у цуценят виникати проблеми?

Найчастіше цуценята страждають від дистрофічного артриту, дисплазії тазостегнового суглоба та остеохондрозу. Ці захворювання розвиваються через надто швидке зростання на тлі неправильного харчування або порушення обмінних процесів.

Господарі швидко помічають перші ознаки – цуценя погано ходить, стає незвично млявим. При спробі погратися або побігати воно зупиняється, а іноді – скиглить від болю.

Допомога ветеринара

Залежно від стану тварини та причини захворювання, ветеринар може порекомендувати медикаментозне або хірургічне лікування. До цього моменту слід утриматися від прийому ліків — це може ускладнити встановлення діагнозу.

Постановка діагнозу

Крім візуального огляду та пальпації (обмацування), діагностика передбачає обов’язкове проходження рентгену. Він дозволяє оцінити зміни в уражених тканинах. До додаткових методів дослідження належать гістологія, цитологія та КТ, а при підозрі на інфекцію – аналіз крові.

Призначення ліків

Усі розглянуті захворювання лікують препаратами хондропротекторної дії, які уповільнюють і зупиняють руйнування хрящів. Решту препаратів призначають, виходячи з супутніх симптомів:

• глюкокортикостероїди та протизапальні засоби, що пригнічують запальну реакцію;
• анаболічні стероїди, що сприяють відновленню ваги та росту пошкоджених тканин;
• спазмолітики та анальгетики, що усувають м’язові спазми та больовий синдром;
• антибіотики, що борються з інфекцією;
• розігріваючі мазі та гелі, що нормалізують кровообіг.

Зверніть увагу, що ефективність хондропротекторів знижується з розвитком захворювання. Їх застосовують тільки на ранніх стадіях або в якості профілактики. У всіх інших випадках доводиться вдаватися до операції.

Імовірність операції

До хірургічного втручання вдаються у разі відсутності ефекту від прийому ліків. Уражену ділянку іммобілізують або ампутують, замінюючи протезом. В обох випадках вдається усунути біль і зберегти часткову рухливість.

Лікування в домашніх умовах

Захворювання на початкових стадіях можна лікувати вдома. Крім прийому ліків, тварині знадобляться масажі та спеціальні компреси, що усувають супутні симптоми.

Масажі

Цю фізіопроцедуру використовують для поліпшення кровообігу та розслаблення м’язів. Масаж призначають усім тваринам, чиї захворювання не пов’язані з інфекцією. В іншому випадку запалення може перейти в гнійну форму та поширитися на навколишні тканини.

Компреси

При наявності гематом ефективний компрес з лаванди та ялівцю. Для його приготування необхідно змішати по 2 краплі обох ефірних олій зі склянкою води. Тканину, змочену в отриманому розчині, необхідно прикладати до хворого місця на 10-30 хвилин.

Для зняття гострого болю та запалення підійде компрес із сирої картоплі. Його приготування схоже на приготування оладок. Натерту на середній тертці картоплю необхідно віджати, змішати з кількома краплями меду та густо нанести на уражене місце.

Мазі та гелі

Усі мазі наносять на сухі поверхні, попередньо очищені антисептиком. Через свою жирність вони дуже довго вбираються, тому відразу після нанесення їх акуратно розтирають і ховають під пов’язку.

Гель наносять за тим самим принципом. Відмінність полягає лише в тому, що через відсутність жирів і олій він швидко вбирається вже під час розтирання.

Чи можна давати знеболююче?

Давати препарати без призначення дуже небезпечно, оскільки більшість людських анальгетиків токсичні для домашніх тварин. Давати таблетку або робити укол можна суворо після консультації з ветеринаром – хоча б по телефону.

Догляд та харчування

На час лікування улюбленця необхідно помістити в максимально комфортні умови. Нове спальне місце має бути віддаленим від джерел шуму, протягів та низьких температур. Також потрібно обмежити звичну активність та переглянути раціон.

Фізичні навантаження

Під заборону потрапляють будь-які вправи на снарядах, біг і стрибки. Для контролю ваги та збереження рухливості достатньо виводити собаку на щоденні прогулянки тривалістю 10–15 хвилин. Більш тривала активність вітається лише у плаванні. У воді навантаження розподіляється рівномірно, що виключає нові травми.

Дієта

На час лікування хворого переводять на низьковуглеводну дієту. Її основне завдання – утримання або зниження ваги до безпечної норми.

При годуванні промисловими раціонами рекомендується перейти на корми з хондропротекторами, а при домашньому раціоні – доповнити меню деякими продуктами, які порадить ветеринарний лікар-дієтолог. Усі нові продукти потрібно вводити поступово, щоб виключити алергічну реакцію.

Профілактика захворювань або їх рецидивів

Єдиний спосіб профілактики вроджених порушень — обов’язкова кастрація хворих тварин. В інших випадках господарям достатньо захищати своїх улюбленців від основних провокуючих факторів, дотримуючись таких рекомендацій:

• Не дозволяйте собакам із короткими лапками та довгим тулубом застрибувати на високі поверхні.
• Дозуйте фізичні навантаження, виходячи з можливостей свого улюбленця.
• Дотримуйтесь графіка вакцинації та обробки від паразитів.
• Дотримуйтесь норм годування та балансу КБЖВ (калорії, білки, жири та вуглеводи). Це допоможе уникнути ожиріння та проблем, пов’язаних з нестачею або надлишком поживних речовин.
• Убезпечте домашній простір, застеливши килимами всі слизькі покриття.
• Розмістіть спальне місце улюбленця в теплому приміщенні, захищеному від протягів.

Щоб уникнути рецидивів, обов’язково дотримуйтесь призначеної ветеринаром дієти та не припиняйте давати пацієнту хондропротектори. Особливу увагу приділіть фізіотерапії. Завдяки регулярному плаванню та масажам хворобу можна істотно уповільнити, зберігши якість життя тварини.

Висновок

Намагайтеся уникати основних помилок, пов’язаних із доглядом та утриманням улюбленця. Дотримуючись профілактичних рекомендацій та адекватно реагуючи на перші тривожні ознаки, можна успішно уникнути більшості ускладнень.