Чому собака або цуценя не п’є воду: причини та їх усунення.

Чому собака не п’є воду: добова норма, причини відмови від пиття та їх усунення.

Для нормального функціонування організм повинен отримувати певну кількість рідини. Тривала відмова від пиття може призвести до зневоднення та інших ускладнень. Щоб уникнути неприємних наслідків, кожен відповідальний власник повинен знати, що робити, якщо собака не п’є воду, і скільки мілілітрів рідини вихованцеві потрібно випивати на день.

Важливість достатньої кількості води, що випивається твариною

Як і людський, собачий організм на 70% складається з води. Така велика кількість розподілена в різних системах: кістковій, кровоносній, м’язовій та багатьох інших. Внутрішні запаси не безмежні. Вони щодня беруть участь у найважливіших внутрішніх процесах, виконуючи такі функції:

• регулювання теплообміну;
• розчинення поживних речовин, що полегшує засвоєння з’їденої їжі;
• підтримка оптимального рівня кислотності в шлунку;
• зволоження повітря в легенях;
• насичення клітин киснем;
• змащування слизових і суглобових тканин;
• поліпшення якості шерсті;
• виведення токсинів.

Тривале зневоднення скорочує частоту та об’єм сечовипускань, підвищуючи концентрацію сечі. Такий стан завдає серйозного удару по сечовидільній системі, провокуючи застій, ниркові патології та інші небезпечні для здоров’я та життя ускладнення.

Норми споживання рідини для різних вікових груп

Добова норма залежить від багатьох факторів. Найважливіші з них — вік і тип раціону.

При годуванні вологим кормом

Пиття з миски – далеко не єдиний спосіб поповнення внутрішніх запасів вологи в організмі. Готові вологі раціони містять до 80% добової норми рідини. При їх вживанні рекомендується випивати 50-100 мл на 1 кг ваги. Нижній поріг – норма для дорослих, а верхній – для цуценят.

Ще одна популярна формула дозволяє розрахувати мінімальну та максимальну потребу. Перше значення визначається шляхом множення ваги вихованця на 20 мл, а друге – шляхом множення на 70 мл. Таким чином, великому псу породи самоед вагою 30 кг знадобиться 600–2100 мл, а в середньому – 1350 мл. Останнє значення є середнім арифметичним мінімального та максимального значень.

При годуванні сухим кормом

Сухий корм виробляють за допомогою сушарки-дегідратора. Цей прилад видаляє зайву вологу, дозволяючи зробити легкий, невеликий за розміром і високобілковий продукт. У підсумку крокети містять близько 10% добової норми рідини. Незалежно від віку, при їх вживанні рекомендується випивати в 1,5-2 рази більше, ніж з’їдено.

Чому собака не п’є воду: безпечні причини

Збереження нормального самопочуття та активності — це хороший знак. Якщо собака їсть, але не п’є воду, то, найімовірніше, її здоров’ю нічого не загрожує. У цьому випадку причина відмови є безпечною, і з цією ситуацією можна впоратися самостійно.

Погана вода

Тваринам можна давати тільки бутильовану або фільтровану воду. Кип’ячена та та, що тече з-під крана, марні й навіть небезпечні.

Ще один важливий момент – чистота. Змінювати воду потрібно раз на добу, а влітку – до 3 разів на добу. Наявність залишків їжі, комах, пилу та інших сторонніх предметів неприпустима.

Невідповідна миска

Тваринам можуть не подобатися пластикові або металеві миски – наприклад, через запах. Найбільш надійні та безпечні варіанти – кераміка та скло.

Окрім матеріалу, важливо враховувати засоби для обробки поверхні та миття посуду. Неприпустимі сильні ароматизатори. Миючий засіб має бути органічним та гіпоалергенним. Бажано мити посуд у посудомийній машині. Вона підтримує досить високу температуру, яка знищує більшу частину патогенних мікроорганізмів без хімічних засобів.

Ще одна можлива причина, що стосується миски – її неправильне розташування. Куточок, призначений для їжі та пиття, повинен бути чистим і віддаленим від джерел різких звуків. Не останню роль відіграє висота установки миски. Верхній край виробу повинен розташовуватися на рівні грудей.

Вагітність

Як і лактація, вагітність підвищує стандартну витрату рідини. Через це суки, що годують і виношують малюків, п’ють більше, ніж зазвичай. Ближче до кінця терміну допускається різка відмова від їжі. Тоді ж відзначається зниження норми пиття. В цілому вона все ще залишається в допустимих межах, але через контраст може здатися, що сука практично не п’є.

Похилий вік

Тут, як і під час вагітності, в оману вводить контраст. При старінні організму обмінні процеси поступово сповільнюються. Для підтримки внутрішніх процесів потрібно все менше і менше вологи. Через це в певний момент тварина починає пити менше, ніж зазвичай.

Переконайтеся, що рекомендована норма досі дотримується. Наповніть мірний стакан трохи вище потрібної позначки та вилийте його вміст у миску. Наприкінці дня перелийте залишки назад і підрахуйте різницю між поточним і початковим значенням.

Низька активність

Якщо ваш улюбленець регулярно займається спортом, то при різкому обмеженні фізичної активності може спостерігатися тимчасове відмову від пиття або зменшення звичної норми. Це пов’язано з незвично низьким витратою енергії та більш тривалим збереженням резервів.

Нещодавня операція

Вихід із наркозу після кастрації триває близько доби. Весь цей час улюбленець може відмовлятися від їжі. Спрага з’являється набагато раніше, зазвичай після пробудження. Якщо тварина наполегливо відмовляється пити — обережно змочіть їй ніс або язик.

Слідкуйте за станом шва та самопочуттям. У разі появи сильного набряку, припухлості чи кровотечі негайно зверніться до лікаря.

Відсутність навичок

Це характерно для цуценят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Зазвичай пити їх навчає мати. Якщо малюків вигодовують штучно, то відповідальність за навчання повністю лягає на власника.

Прохолодна погода

Влітку спрага зростає, а взимку, навпаки, знижується. Якщо вихованець зовсім не підходить до миски – поспостерігайте за ним протягом дня. При вільному доступі на вулицю деякі тварини поповнюють внутрішні запаси шляхом поїдання снігу. Така поведінка характерна для північних їздових порід.

Небезпечні причини відмови від води

Якщо у вихованця спостерігається температура, озноб, діарея, блювота, млявість та інші тривожні ознаки, його слід відвезти до ветеринарної клініки. Такий стан характерний для захворювання і вимагає термінової допомоги. Перш ніж розпочати лікування, важливо зрозуміти, чому цуценя або собака п’ють мало води.

Стрес

Припустимо в короткостроковій перспективі. При переході в хронічну форму провокує різні психічні та фізіологічні порушення. Може супроводжуватися справлянням нужди в недозволеному місці, псуванням речей, наполегливим вилизуванням аж до залисин і травм, поглинанням неїстівних предметів і швидким покусуванням тіла.

Травмування ротової порожнини

Біль у роті заважає не тільки питтю, але й споживанню їжі. Слід перевірити цілісність слизових оболонок та їхній колір. Окрім травми, причиною болючості може виявитися стоматит, гінгівіт, пародонтит та інші стоматологічні захворювання.

Захворювання дихальної системи

Ларингіт та інші запальні захворювання, що супроводжуються набряком, викликають сильний дискомфорт при ковтанні. Неможливість нормально поїсти або попити призводить до уникнення мисок, які вихованець починає асоціювати з болючими відчуттями.

Інфекції

Особливу небезпеку становлять інфекції, що протікають у гострій формі та виснажують організм. При підозрі на зараження паразитами, вірусами або бактеріями слід якомога швидше звернутися по допомогу та обов’язково ізолювати хворого від інших домашніх тварин.

Отруєння

Інтоксикація, як і інфекція, швидко виснажує організм. Ослаблений вихованець просто не може дійти до своєї миски. Крім вираженої слабкості та загального нездужання, отруєння часто супроводжується проносом і блювотою, які ще більше посилюють зневоднення.

Сторонні предмети, камені в нирках і пухлини

Патологічні нарости, конкременти та предмети, що застрягли в шлунково-кишковому тракті, перешкоджають вільному проходженню рідини, викликаючи дискомфорт різного ступеня вираженості. В особливо важких випадках вони можуть спровокувати кишкову непрохідність.

Зневоднення: симптоми та небезпека

Якщо собака перестала пити воду, то незабаром у неї може розвинутися зневоднення. До основних симптомів цього небезпечного стану належать:

• повільне вирівнювання шкіри після її захоплення в районі холки та подальшого стискання;
• млявість, загальмованість та збільшення тривалості сну;
• тьмяність погляду, почервоніння та западання очей;
• сухість слизових оболонок;
• зменшення частоти та обсягу сечовипускань;
• потьмяніння та ламкість шерстини;
• непритомність різної тривалості.

При повній відмові від пиття доросла тварина може протриматися близько 3 діб, а маленьке цуценя – не більше 1 дня. Без своєчасної допомоги летальний результат неминучий. Він розвивається внаслідок порушення внутрішніх процесів.

Нестача рідини згущує кров, перешкоджає виведенню токсинів і створює додаткове навантаження на нирки.

Як змусити собаку пити воду — і чи потрібно це робити?

Для початку слід з’ясувати причину відмови від пиття. Якщо вона не є небезпечною, то ситуація нормалізується сама собою після усунення першопричини. У цьому випадку просто скористайтеся відповідною рекомендацією:

• Змініть миючий засіб, миску або її розташування. Варто зазначити, що не у всіх власників виходить привчити собаку пити воду з миски, оскільки деякі тварини віддають перевагу виключно проточній воді. Безпечною альтернативою стане питний фонтанчик. Також можна спробувати додати в миску кубики льоду.
• Почастіть заміну води. Не допускайте скупчення бруду і регулярно доливайте нову порцію, якщо всередині майже нічого не залишилося.
• Збільште інтенсивність фізичних навантажень. Потреби вихованців-лежебок менші, ніж у «енерджайзерів».
• Навчіть цуценя пити. Піднесіть малюка до миски з низькими бортами, вмочіть палець у її вміст і дайте йому облизувати. Після цього обережно підштовхніть цуценя ближче і дочекайтеся потрібної реакції.

Тікати вихованця в миску, змушуючи пити насильно, не потрібно навіть під час хвороби. Якщо ваш улюбленець зневоднений, але ви не можете звернутися за допомогою прямо зараз – скористайтеся регідратаційним розчином. Вливайте його за допомогою шприца без голки в пащу тварини, дотримуючись зазначених в інструкції рекомендацій.

Вливайте рідину в рот збоку. Пряме потрапляння рідини в горло небезпечне, оскільки тварина може захлинутися. Не давайте пити тварині, яка втратила свідомість, з тієї ж причини — вона просто не зможе проковтнути воду.

Якщо ви помітили тривожні симптоми, обов’язково зверніться до ветеринарної клініки. Для стабілізації життєвих показників може знадобитися інфузійна терапія та госпіталізація.

Висновок

Тривала відмова від пиття є вкрай небезпечною, особливо в спекотну погоду. Якщо ваш улюбленець ігнорує свою миску, а всі безпечні причини вже виключено — не зволікайте та зверніться по допомогу до ветеринара.