У кота чи кішки слиз в очах: що робити?

Коли у кота чи кішки з’являється слиз в очах, це не завжди є ознакою розвитку якогось захворювання. У деяких випадках подібне явище свідчить про самовільне очищення органів зору у тварини. Проте необхідно розрізняти, коли у кота слиз в очах – це природний, а коли патологічний процес. Оскільки в першому випадку особливих маніпуляцій робити не потрібно, у другому – знадобиться консультація фахівця.

Норма

Слиз в очах у кішки є складовою механізму очищення органів зору від пилу та інших забруднюючих речовин. Кішка має гостріший зір, ніж людина. Це зумовлено еволюцією і допомагає їй виживати в дикій природі. Завдяки хорошому зору кішки славляться як чудові мисливці, особливо в темну пору доби. Також воно допомагає їм вчасно розпізнати небезпеку і швидко зреагувати.

Особливий догляд за очима забезпечує сам організм тварини. Рідина, що виділяється, сприяє не тільки зволоженню, але й усуненню пилинок і дрібного сміття. У нормі достатня кількість слізної рідини утворюється в слізному озері, звідки надходить у слізний мішок за допомогою слізних точок (вони виконують функцію своєрідного насоса). Зі слізного мішка по носослізному каналу рідина з очей потрапляє в ніс, далі в носоглотку і рот, після чого ковтається.

При порушенні будь-якої складової даного механізму у тварини відзначають патологічне скупчення слізної рідини, що може призвести до порушення зору.

Нормальні виділення слизу у тварини виглядають наступним чином:

• вони прозорі або напівпрозорі;
• не мають запаху;
• їх небагато, і вони не призводять до закисання очей;
• вони мають напіврідку консистенцію.

Іноді можна помітити надмірну кількість слизу в куточках очей тварини після сну. Однак це не є патологією, і тварина самостійно справляється з цим явищем під час гігієнічних процедур.

Особливості породи

Ще один варіант підвищеного виділення слизу у котів зумовлений породою. Така особливість спостерігається у котів із приплюснутою мордою. Ця особливість супроводжується порушенням роботи носослізного каналу та носоглотки. У результаті погіршується відтік рідини та відбувається її надмірне скупчення в органах зору.

Яскравими представниками цих порід є:

• «Перси»;
• «Британці»;
• Екзокот;
• Скоттіш-фолд (Шотландська висловуха кішка);
• Манул;
• Гімалайська кішка.

Крім підвищеного скупчення слизу, у таких кішок можуть виникати проблеми, пов’язані із закладеністю носоглотки. Храпіння, часте фирчання та шумне поїдання їжі – не рідкісні прояви у цих порід. Господарям слід ретельно доглядати за своїми улюбленцями та не допускати розвитку патологічного стану. Для цього будуть корисні регулярні візити до ветеринара.

Ознаки патології

Першим симптомом розвитку захворювання або різних порушень є зміна характеру виділень. Вони течуть, змінюють колір, консистенцію, може з’явитися неприємний запах. У цьому випадку можна запідозрити розвиток захворювання у тварини.

Залежно від фізичних характеристик рідини фахівець зможе визначити різновид патології. Для постановки більш точного діагнозу знадобиться обстеження. До основних ознак патологічного ексудату, що виходить за межі норми, відносять:

• гнійні виділення бежевого, жовтого, світло-коричневого або світло-зеленого кольору (з неприємним запахом і без нього);
• мутна рідина густої консистенції;
• слиз молочного кольору;
• коричневий або червоний ексудат;
• значне збільшення кількості виділеного слизу з почервонінням білків, що супроводжується частим морганням.

Важливо! Виявлення причини захворювання та його усунення необхідно довірити фахівцю. При неправильному лікуванні хвороба прогресуватиме, що може призвести до втрати зору.

Симптоми тривоги

У разі появи будь-яких порушень власник кішки відразу помітить зміни у якості виділень. Щоб не погіршити стан тварини та не пропустити серйозне захворювання, слід якомога швидше звернутися до фахівця за наявності таких симптомів:

• кількість виділень значно збільшилася і не зменшується протягом кількох днів;
• у тварини спостерігаються постійні кірки під очима;
• шерсть навколо очей мокра або з наявністю засохлої слизу;
• улюбленець постійно вмивається, тре очі;
• виникають інші ознаки захворювання: втрата апетиту, млявість, зміна поведінки.

Причини

Патології, що супроводжуються підвищеним сльозовиділенням у кішки, зазвичай пов’язані або з порушенням прохідності сльози по носослізному каналу, або зі збільшенням вироблення сльози.

Порушення роботи слізної системи, що ускладнює нормальний прохід рідини, найчастіше зумовлене такими факторами:

• вроджений та набутий стеноз слізних точок (в результаті слізна рідина не залишає слізне озеро в необхідній кількості та накопичується там);
• звуження носослізного каналу;
• наслідки кон’юнктивіту, які можуть призводити до закупорки носослізного каналу;
• дакріоцистит (інфекційне ураження слізного мішка);
• новоутворення різного характеру або запальні процеси в області голови, які впливають на слізну систему;
• потрапляння сторонніх тіл, що блокують нормальний потік рідини;
• пробки зі слизу, які є наслідком перенесеного захворювання.

Підвищене утворення ексудату може спостерігатися в таких випадках:

• запальні процеси в ділянці повік;
• заворот повік;
• кон’юнктивіти різного типу;
• кератит або запалення рогівки;
• аномальний ріст вій та шерсті навколо очей (трихіаз, дистрихіаз);
• алергічна реакція;
• глаукома;
• зовнішні подразники (шампуні, суміш для лотка, будівельні матеріали тощо).

Лікування

Лікування підвищеного виділення слизу в очах залежатиме від причини, що його спричиняє. У деяких випадках, таких як алергічна реакція, достатньо просто усунути алерген. У складніших ситуаціях краще звернутися за допомогою до ветеринара.

Стратегія лікування може включати такі елементи:

• У разі алергії (підвищене сльозовиділення, почервоніння очей, світлобоязнь) необхідно усунути алерген. Ним може бути корм, наповнювач котячого туалету, різні спреї (дезодоранти, освіжувачі повітря тощо), будівельні матеріали та сміття.
• У разі бактеріальної інфекції (бактеріальний кон’юнктивіт, кератит тощо) потрібне лікування антибіотиками. Найчастіше їх призначають у вигляді крапель. Додатково може знадобитися ін’єкція.
• У разі вірусної інфекції (котячий грип тощо) використовують противірусні препарати. Також найчастіше у вигляді крапель.
• У разі скупчення великої кількості гною та непрохідності носослізного каналу знадобиться дренування – хірургічна маніпуляція, що виконується в умовах ветеринарної клініки.

При незначному збільшенні виділення слизу можна скористатися домашніми засобами:

• протирати очі кішки неміцним відваром з цілющих рослин (ромашки, кори дуба);
• використовувати антисептичні засоби без вмісту спирту (наприклад, фурацилін).

Опрацьовувати очі краще косметичним або марлевим тампоном, оскільки при використанні ватного залишаються ворсинки, які викликають додаткове подразнення.

Якщо підвищене сльозовиділення не проходить протягом 2-3 днів, необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Прогресування захворювання тільки ускладнить лікування і може призвести до тяжких наслідків.

Популярні статті

Чим годувати той-тер’єра — дорослу собаку та цуценя.

Чи можна собаці попкорн?

Епілепсія у собак: як допомогти вихованцеві?

Ласощі / смачняшки / смаколики для собак.

10 причин, чому ваш собака не їсть, як раніше?

Як жестами подавати команди собаці?

Сказ у кішок: симптоми та ознаки, способи зараження, профілактика.

Шкідливі продукти для собак.

Скільки триває тічка у той-тер’єра і коли починається?

Навіщо коти труться об ваші ноги: що вони хочуть цим сказати?

Пізнавальні відео по темі