Алергія у собак: як виглядає, на що може бути, як зняти симптоми і провести лікування.

Алергія у собак часто супроводжується дерматитами. Численні подряпини і виразки на тілі приваблюють патогенні мікроорганізми. Без своєчасного лікування алергія може ускладнитися вторинними інфекціями.

Алергічна реакція у собак виникає не рідше, ніж у людини. Різниця лише в тому, що вихованець, який зіткнувся з цією проблемою, не може розповісти про неї самостійно. Розпізнати хворобу на ранній стадії і запобігти її ускладненню здатний лише власник. Для цього йому потрібно знати, як виглядають основні симптоми, що видають алергію у тварини.

Поширені причини алергічних реакцій

Характерні ознаки алергії у собак виникають через алергени: організм визнає ці речовини чужорідними і активує свої захисні сили для їх знищення. До алергенів відносяться:

• ліки;
• хімікати і косметика;
• продукти харчування;
• глисти, віруси, гриби і бактерії;
• вовняні або синтетичні тканини;
• тканини;
• слина комах, що живляться кров’ю;
• пилок і трава;
• домашній пил і навіть власні клітини.

Причини алергії у собак криються не тільки в зовнішніх, але і у внутрішніх факторах.

Захворювання іноді передається у спадок або залежить від стресу.

Власникам тварин з групи ризику рекомендується більш ретельно дотримуватися профілактичних заходів. Це допоможе знизити кількість і тяжкість алергічних нападів.

Стадії та особливості перебігу

Активізація захисних сил організму для боротьби з інфекціями та гельмінтозами є зрозумілою та обґрунтованою. Ці фактори дійсно можуть завдати шкоди. Аналогічна реакція на нешкідливі рослини або продукти – збій з боку імунної системи, що пояснюється підвищеною чутливістю, це і є алергія.

Реакція імунної системи на подразник проходить через 3 стадії. Швидкість появи перших ознак алергії у собак залежить від кількості алергену, що потрапив в організм.

Імунна відповідь

Після контакту зі збудником імунна система починає виробляти антитіла – білкові сполуки, що борються з чужорідними «загарбниками». Паралельно підвищується рівень лімфоцитів і еозинофілів.

Патохімічний процес

При нейтралізації чужорідних речовин частинки з розпаду накопичуються на здорових клітинах, пошкоджуючи структуру. Це підвищує кількість вільного гістаміну, що «дрімає» в тучних клітинах. Опинившись на волі, гістамін починає передавати нервові імпульси в мозковий центр.

Патофізіологічні порушення

Організм, отримавши сигнал про небезпеку, запускає відповідні реакції. Вони призводять до порушень з боку шкірних покривів і органів дихання. У хворого виникають м’язові спазми, посилюється слинотеча, виникають набряки, висипання зі свербінням і запалення. Для зняття симптомів застосовують ліки, що пригнічують вироблення гістаміну, тобто антигістамінні препарати.

Як проявляється і протікає алергія у собак

Швидкість появи симптомів індивідуальна. У одних тварин перші ознаки з’являються відразу після контакту, у інших – тільки через кілька тижнів. Контакт з алергенами обертається:

• постійним свербінням;
• сухістю шкіри, що призводить до себореї;
• частим проносом;
• утворенням висипу, набряками і розчухами;
• посиленим виробленням слізної рідини і носового слизу;
• випаданням волосся, що загрожує появою залисин;
• підвищеною пітливістю, не характерною для собачого сімейства;
• почервонінням і лущенням на подушечках лап і між пальцями;
• запаленням вух, що супроводжується в’язкими і гнійними виділеннями.

Своєчасне виявлення симптомів ускладнює густа шерсть деяких вихованців. Помітити порушення з боку шкірних покривів без ретельної перевірки неможливо.

Види реакцій

Вид реакції залежить не тільки від швидкості появи симптомів, але і від виду подразника. Згідно з цією класифікацією, вона буває харчовою і нехарчовою, де остання підрозділяється ще на кілька підвидів.

Харчова

Негативна реакція на їжу обумовлена непереносимістю тваринних або рослинних білків. Найчастіше вони містяться в:

• фруктово-овочевій продукції червоного кольору;
• сої, що використовується при виготовленні м’ясних продуктів;
• злаках;
• рибі та риб’ячому жирі;
• штучних добавках, що входять до складу кормів економ-класу;
• курячому м’ясі, приправленому антибіотиками;
• лактозі, що міститься в будь-якій молочній продукції;
• яєчних білках.

Крім класичних ознак, у хворого іноді з’являється блювота, незвичний запах з рота і запалення на слизових оболонках і язиці. Стан нормалізується при виключенні продукту-алергену.

Сезонна (на пилок)

Пилок, що потрапив у дихальні шляхи, всмоктується в кров і стимулює вироблення гістаміну. Алергічні напади виникають тільки в сезони цвітіння. Найчастіше вони припадають на весну і літо. За способом проникнення хворобу називають респіраторною.

Контактна

Виникає при прямому або непрямому контакті з подразником. При даному виді алергії на шкірі у собак утворюються лущення, кропив’янка і почервоніння. В першу чергу страждають подушечки лап і міжпальцевий простір. Причиною захворювання виступають синтетичні та вовняні тканини, хімічні випари, гігієнічні засоби та пестициди, що розпилюються на вулиці.

На укуси

Алергія на бліх у собак діагностується часто. Її викликають не самі паразити, а чужорідні білки, що містяться в слині-анестетику. При укусі блоха впорскує її, щоб тимчасово знизити чутливість «господаря» і насититися кров’ю.

Цей вид легко відрізнити за присутністю паразитів. У зараженого вихованця розвивається сильний свербіж. Його шкіра червоніє і лущиться. У паху і на крижах з’являється висип.

Атопічна

Хронічна шкірна алергія у собак, обумовлена генетично, називається атопічним дерматитом. Вона не піддається лікуванню і викликається всіма перерахованими алергенами. Від атопічного дерматиту страждають тварини з групи ризику. Найчастіше вона виникає до 3 років.

Хвороба вражає точкові ділянки: пахви, пахову зону, вушні раковини і мордочку. Постраждалі зони лисіють, знебарвлюються, сильно сверблять і запалюються. На місці запалень утворюються пухирці з гноєм.

Інфекційна

Інфекційна алергія у собак виникає як наслідок, і її лікування передбачає прийом антибіотиків. У даному випадку всі алергічні симптоми є вторинними – на перше місце виходять ознаки інфекційного захворювання. Тварини з таким діагнозом часто інфікуються повторно.

Аутоімунна

Всі аутоімунні порушення пов’язані зі збоями в роботі імунітету. Організм починає виробляти антитіла до власних клітин. Симптоми патології індивідуальні і можуть включати:

• папульозні утворення на слизових оболонках і шкірі (пемфігус, синдром Сеніра-Ашера);
• зміна кольору шкіри (вітиліго);
• ураження сполучної тканини і судин (червоний вовчак);
• атопічні дерматити (шкірний васкуліт, бульозний пемфігоїд);
• запалення судинних стінок (васкуліт);
• ураження хрящів (поліхондрит);
• мішенеподібні висипання (багатоформна еритема).

Захворювання передається у спадок, тому тварину з аутоімунними відхиленнями краще не допускати до розведення.

Діагностика та виявлення алергену

Після виявлення симптомів залишається поставити точний діагноз і зрозуміти, на що у собаки може бути алергія. Лікування до діагностики недоцільне і може нашкодити тварині.

Метод виключення

Для визначення алергену призначають елімінаційну дієту. Її схема полягає в заміні звичного раціону на повністю протилежний і поступовому введенні знайомих продуктів.

При годуванні промисловими раціонами вихованця переводять на дієтичні корми з іншим складом, а при використанні раціонів домашнього приготування – виключають всі колишні продукти. Їх знову додають через кілька тижнів після зникнення симптоматики. Відстеження реакції на введені продукти допомагає визначити і назавжди усунути алергенні продукти з раціону.

Якщо алергія не харчова, то власникам потрібно відстежити, коли у тварини проявляється реакція: після прибирання (на хімічні засоби), при появі в будинку букета квітів і т. д.

Аналізи в лабораторії

До лікування необхідно відсіяти інші можливі патології. Для цього ветеринар:

• вивчає зіскрібки шкіри;
• оцінює харчування і виявляє можливі продукти-алергени;
• аналізує зразки калу і крові;
• проводить трихоскопію;
• досліджує чотириногого пацієнта на наявність бліх та інших комах, що живляться кров’ю.

Додатково проводять алергологічні проби. Під час шкірних тестів хворому роблять крихітні розрізи на верхньому шарі шкіри. У них ветеринар капає типові подразники і відстежує рівень реакції організму.

Лікування та догляд

Усі види алергії у собак та її лікування передбачають усунення алергенів і наявних ознак. Хворим виписують ліки та призначають гіпоалергенну дієту.

Перша допомога при анафілактичному шоці

При виявленні алергічних симптомів ветеринари рекомендують утриматися від самостійного лікування. Виняток допускається тільки при анафілактичному шоці (анафілаксії) – смертельно небезпечній реакції швидкого типу. Її викликають або лікарські ін’єкції і укуси комах, або проковтування і різке вдихання великої кількості подразника. Залежно від причини, стан супроводжується:

• гострим болем на місці ін’єкції/укусу або в животі;
• почервонінням і набряком ураженої ділянки;
• блюванням і проносом;
• свербінням, що охоплює не тільки місце контакту, але й інші ділянки;
• набряком у горлі;
• зниженням кров’яного тиску.

На порятунок вихованця відводиться не більше години. Потерпілому внутрішньовенно або інтратрахеально (через трахею) вводять адреналін і епінефрин. Не всі власники здатні зробити це самостійно, тому безпечніше звернутися до ветеринарної або стоматологічної клініки. Також необхідно якомога швидше ввести глюкокортикоїди і сечогінні препарати. Глюкокортикоїди знімуть імунну реакцію, а сечогінні виведуть зайву рідину і запобігають набрякам.

Призначені ліки

Крім усунення подразника і зняття симптомів, лікування передбачає догляд за ураженою шкірою і прийом імуномодуляторів. Вибір препаратів безпосередньо залежить від форми захворювання:

• Харчова. З раціону виключають білки до повного зникнення симптомів. Згодом заборонені продукти повертають, а знайдені алергени усувають.
• Сезонна. Антигістамінні препарати застосовуються на регулярній основі в період цвітіння.
• Контактна. Для усунення свербіння, набряків та інших ознак хвороби виписують антигістамінні препарати.
• Інсектна. В першу чергу тварину позбавляють від паразитів. Після їх знищення стан нормалізується.
• Атопічна та аутоімунна. Замість антигістамінних препаратів використовують глюкокортикостероїди і пригнічують роботу імунітету.
• Інфекційна. Після визначення хвороби-першопричини вірус або інший інфекційний агент знищують антибіотиками.

Більшість варіантів передбачає прийом антигістамінних препаратів.

Харчування та спеціальні корми

На 2 місяці тварину саджають на лікувальну дієту, що виключає основні алергени. При годуванні промисловими раціонами використовують гіпоалергенні корми.

Наслідки та небезпека алергії у собак

При тривалому впливі подразника та відсутності лікування хвороба підриває імунітет. Вихованець частіше страждає від інфекцій, оскільки в розчесані ранки легко проникають бактерії. Ускладнюється робота дихальної та серцево-судинної систем. Нежить і сльозоточивість стають хронічними. Підвищується ймовірність розвитку бронхіальної астми або анафілактичного шоку. Все це погіршує якість життя вихованця і може призвести до його загибелі.

Профілактичні заходи

Для попередження подальших рецидивів важливо регулярно дотримуватися профілактичних заходів. До них відносяться:

• Використання гіпоалергенних шампунів. Не лінуйтеся розводити миючі засоби строго за інструкцією. Занадто велика кількість речовини шкідлива для шкіри і може викликати негативні наслідки.
• Прання особистих речей вихованця без використання порошку. Сильні забруднення можна усунути екологічними аналогами.
• Перевірка лап після кожної прогулянки. Проблеми зі шкірою часто починаються з подушечок, оскільки вони стикаються з реагентами під час прогулянки. Не забувайте протирати їх вологою ганчіркою і змащувати жирним кремом.
• Зберігання небезпечних речовин подалі від домашніх тварин.
• Своєчасна обробка від зовнішніх і внутрішніх паразитів. Дотримуйтесь графіка прийому антигельмінтних препаратів і використовуйте протиблошині нашийники.
• Купівля якісних кормів не нижче супер-преміум-класу. При використанні натуральних продуктів відзначайте зміни в стані вихованця після введення нових страв.
• Відмова від куріння в присутності собаки-алергіка.
• Організація відповідного і збалансованого раціону.

При алергічній реакції на траву або реагенти рекомендується придбати захисне взуття. Для низькорослих порід, що стикаються з травою не тільки лапами, але і животом, підійдуть закриті костюми.

Єдиний спосіб позбутися захворювання – алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ). При такому лікуванні хворому вводять розбавлений алерген, поступово підвищуючи його дозу. Згодом організм звикає до подразника. Цей метод терапії не завжди ефективний, тому він рідко застосовується на практиці.

Найчастіше собаку-алергіка переводять на систематичне вживання антигістамінних препаратів або глюкокортикостероїдів. Незалежно від обраного способу, своєчасна терапія дозволяє поліпшити стан тварини і не допустити розвиток ускладнень.