Собака часто дихає: це небезпечна ознака чи все в межах норми?

Собака часто дихає? Природні причини та перша допомога при виявленні патології.

У нормі собака робить 10-30 вдихів на хвилину. Більш точний показник залежить від розмірів, віку та статі. Часте дихання зустрічається, наприклад, у дрібних собак жіночої статі в юному віці. У здорової тварини воно рівне і практично безшумне, тому поява хрипів і задишки (диспное) відноситься до тривожних ознак. Через брак кисню вихованець може отримати ряд ускладнень, тому не зволікайте зі зверненням до ветеринарної клініки.

Ймовірні причини частого дихання у собак

При вдиханні тварини використовують ніс, але при інтенсивній пробіжці або спекотній погоді поповнюють запаси кисню за допомогою рота. Якщо собака важко і часто дихає, перебуваючи в стані спокою – висока ймовірність наявності патології. До можливих причин відносяться:

• Теплові удари. Перегрів може статися не тільки на вулиці, але і в задушливому приміщенні.
• Алергії. Часто супроводжуються виділеннями з очей і носа, кашлем і свербінням. При гострій нестачі кисню через набряк гортані можливе задушення.
• Захворювання шлунково-кишкового тракту та ендокринної системи (гіпотиреоз, цукровий діабет). Будь-які порушення з боку ШКТ супроводжуються блювотою, розладом стільця і втратою апетиту. При асциті у вихованця піднімається температура і роздувається живіт, що заважає звичній активності. Для гіпотиреозу характерне сильне зниження температури і швидке набирання ваги. Появу цукрового діабету легко визначити за підвищеною спрагою, поганим станом шкіри і перепадами апетиту.
• Отруєння. Перші ознаки – розлад травлення (блювання, діарея). При сильній інтоксикації з’являються судоми, втрачається координація і синіють слизові.
• Легеневі гельмінтози. Хвороба супроводжується різкою втратою ваги і блювотою.
• Патології дихальної (ларингоспазм, пневмонія, параліч гортані) і серцево-судинної систем. Проблеми з дихальною системою в основному проявляються в сильному кашлі з мокротою, що містить домішки крові і гною, і болями в грудній клітці. При серцевій недостатності відзначається виснажливий кашель, втрата координації і зміна кольору язика на білий.
• Травми та сторонні предмети, що застрягли в дихальних шляхах. При пошкодженні ребер на грудях з’являються болючі припухлості або впадини. Застряглий предмет може викликати напади блювоти та рясне виділення слини.
• Інфекції. Більшість вірусних, бактеріальних і грибкових інфекцій супроводжуються підвищенням температури, чханням і кашлем.
• Регулярні стреси. Тварин лякають гучні звуки, походи до ветеринарної клініки і поїздки на машині. Якщо усунення факторів неможливе – скористайтеся заспокійливими препаратами після консультації з ветеринарним лікарем. В іншому випадку нервове перенапруження негативно позначиться на стані імунної системи.
• Злоякісні новоутворення в дихальних шляхах. При запущеній формі тварина кашляє кров’ю.

Причину прискореного дихання у собаки рекомендується з’ясувати відразу ж після виявлення задишки. Карликові породи частіше за інших страждають від колапсу трахеї – патології, що звужує просвіт всередині дихального горла. Медикаментозне лікування можливе тільки на першій стадії. В інших випадках буде потрібно оперативне втручання.

Коли не варто турбуватися

За відсутності патології прискорене дихання у собак пов’язане з фізіологічними особливостями та погодними умовами. Після зникнення певних факторів воно стабілізується. Постійність гучного дихання допустима у ряду порід.

Анатомічні особливості деяких порід

У маленьких собачок швидкий метаболізм і підвищений пульс, тому частота їх дихання вища. Також з укороченою мордочкою. Через неприродну форму черепа, звужені ніздрі і коротке м’яке піднебіння вони нерідко страждають від проблем з верхніми дихальними шляхами.

До брахіцефалів відносяться мопси і пекінеси. Їм важко втягувати повітря через носові пазухи, тому вони постійно сопуть і хропуть. Також брахіцефали дуже швидко перегріваються і висовують язик в спробі охолодити тіло.

Дуже дивно поводяться шпіци та деякі інші породи собак. Їх своєрідна будова гортані призводить до синдрому «зворотного чхання» під час стресів і захворювань. Таке «чхання» нагадує кашель і підвищує частоту дихальних рухів.

Прискорене дихання у вагітних і годуючих сук

Прискорене дихання у вагітної собаки виникає незадовго перед пологами і зникає незабаром після появи цуценят. Це відбувається через больовий синдром і стрес. Якщо стан не нормалізується – зверніться до ветеринара.

Перші 2 дні після пологів може виникнути еклампсія – смертельно небезпечний стан, викликаний різким падінням кальцію в крові. Крім задишки, він супроводжується судомами. При важких пологах в матці може застрягти послід або плід. Для їх безпечного вилучення буде потрібна нескладна операція.

Тривожний сон

Неспокійна поведінка сплячої тварини, що супроводжується задишкою, прискореним серцебиттям і активними рухами лап – результат прояву емоцій під час барвистого сну. Також можливе западання м’якого піднебіння, що перешкоджає нормальним дихальним рухам.

Спека або висока фізична активність

Собаки часто дихають з відкритим ротом при спекотній погоді, після інтенсивного тренування або рухливої гри. При цих факторах хвилинна частота вдихів може підвищитися до 160.

Намагайтеся не допускати частих і тривалих перегрівів. Вони негативно позначаються на печінці і можуть призвести до тяжких наслідків.

Реакція на щеплення

Часте дихання у собаки після вказує на активність імунної системи. Тимчасова млявість, втрата апетиту і невелике підвищення температури допустимі протягом першої доби.

Для безпеки після процедури рекомендується посидіти у ветеринарній клініці близько півгодини. Це необхідно для відстеження алергічних реакцій.

Супутня симптоматика при захворюваннях

Підвищення частоти вдихів у спокійному стані – привід для занепокоєння. Якщо до задишки додаються інші симптоми – зверніться до ветеринара.

Тремтіння і неспокій

Поява тремтіння відбувається при больовому синдромі, переживанні сильних емоцій і підвищенні температури. Через неприємні відчуття тварина впадає в апатію або стає агресивною.

Млявість і малорухливість

Різке падіння сил виникає на тлі гострої інфекції, сильного стресу, травми, отруєння, анемії та серцево-судинних захворювань. При втраті звичної активності та виникненні диспное пройдіть обстеження у ветеринарній клініці.

Кашель і хрипи

Кашель і хрипи – симптоми бронхіальної астми, пневмонії та інших захворювань дихальної системи. Також причина може критися в заковтуванні стороннього предмета. Ветеринари не рекомендують витягувати предмети самостійно, оскільки подібні маніпуляції можуть призвести до травм гортані.

Підвищення температури

Якщо вихованець гарячий – виміряйте його . Відхилення від норми в більшу сторону вказує на наявність інфекцій, запальних процесів або отримання теплового удару.

Зміна кольору язика

Синій язик – одна з найтривожніших ознак. Він з’являється при набряку легенів або серцево-судинних патологіях. Після виявлення змін кольору язика відразу ж викликайте ветеринара.

До його приїзду укрийте вихованця теплою ковдрою і спробуйте зігріти грілкою, якщо температура навколишнього середовища не дуже висока.

Дивна поведінка

Якщо собака прискорено дихає, скиглить і вигинає спину, то вона може страждати від остеохондрозу, защемлення міжхребцевих дисків або грижі. При появі судом висока ймовірність швидкого епілептичного нападу. У цьому випадку постарайтеся зв’язатися з лікарем відразу після закінчення нападу. Без лікування частота і тривалість епілептичних нападів збільшується, погіршуючи якість життя тварини.

Підвищене слиновиділення

Рясне виділення слини спостерігається при заковтуванні стороннього предмета, отруєнні, стресі або зубному болю. Пінисте слиновиділення також характерне для найнебезпечнішого захворювання – сказу.

Сильна спрага

Сильна спрага, або полідипсія – симптом багатьох захворювань, включаючи цукровий діабет. Якщо вихованець відмовляється від їжі, але споживає все більше і більше рідини – перевіртеся на інфекції, запалення і хронічні патології внутрішніх органів.

Прискорене дихання у цуценят

Зрозуміти, чому цуценята часто дихають, досить просто. Їх метаболізм швидший, ніж у літніх тварин. Найбільшу кількість дихальних рухів роблять цуценята дрібних порід. У молодих особин, що належать до великих порід, кількість вдихів за хвилину досягає 30, а у цуценят чихуахуа – 50.

При підозрі на патологію порахуйте кількість вдихів у стані спокою. Якщо їх кількість перевищує норму, то перевірте цуценя на супутні симптоми. Виявивши хоча б одну з тривожних ознак, зверніться до лікаря. Захворювання у цуценят протікають гостріше, тому без своєчасної допомоги у них часто виникають ускладнення.

Перша допомога в разі патології

Якщо екстрене транспортування до ветеринарної клініки неможливе – розмістіть тварину в прохолодному місці, забезпечивши достатню кількість кисню. Спробуйте додзвонитися до ветеринарної клініки і уточнити назви та дозування препаратів, здатних усунути наявні симптоми.

Ветеринари рекомендують не займатися самолікуванням до постановки діагнозу.

Єдиний виняток – надання першої допомоги при зупинці серця. Її легко визначити за втратою свідомості, блідістю слизових і відсутністю реакції на світло. Врятувати тварину можливо тільки в перші 2-3 хвилини після припинення серцебиття. Для цього дотримуйтеся таких дій:

• Переверніть вихованця на правий бік і витягніть йому шию для забезпечення безперешкодного проходження кисню. Обрана поверхня повинна бути рівною.
• Вдихніть побільше повітря і поступово видихніть його прямо в ніздрі вихованця. Чим менше тварина, тим коротшим і поверхневішим повинен бути вдих.
• Перекладіть руки на ребра і робіть ритмічні натискаючі рухи з перервою в 5 секунд.
• Чергуйте масаж серця і штучне дихання. На 2 вдихи повинно припадати 30 рухів.

Продовжуйте рятувальну операцію не менше 10 хвилин. Після відновлення серцебиття не переміщайте улюбленця до приїзду ветеринарного лікаря.

Лікування та його особливості

Для вибору медикаментозного або хірургічного лікування необхідно з’ясувати, чому собака часто дихає, і поставити діагноз. В першу чергу лікарі обстежують легені та серце. Порушення відстежують за допомогою УЗД, рентгена, ЕКГ і МРТ. Зміну базових показників перевіряють за результатами аналізу крові. Залежно від складності виявленої патології, лікування проводиться стаціонарно або вдома.

Звернення до клініки

В умовах клініки лікарі допомагають витягти застряглі предмети і усунути наслідки переломів. У разі нестачі кисню тварині надягають кисневу маску або поміщають в кисневу камеру.

При виявленні асциту накопичену рідину видаляють через прокол в черевній області. Не обійтися без стаціонару і при отруєнні. Отруєному вихованцеві вводять антидот і ставлять крапельниці. Після усунення небезпечних симптомів і стабілізації стану собаку відправляють додому під нагляд власника.

Терапія в домашніх умовах

Суворо дотримуйтесь рекомендацій щодо лікування, виданих ветеринаром. Не відхиляйтеся від зазначеної схеми і не використовуйте інші препарати.

Вибір медикаментів залежить від діагностованого захворювання. Це можуть бути антибіотики, антигельмінтики, антигістамінні або інші лікарські препарати. Крім впливу на збудника захворювання, застосовується симптоматичне лікування. Для цього виписують сечогінні, спазмолітики, серцеві глікозиди, бронхолітики, протизапальні та жарознижуючі препарати.

При прийомі сильнодіючих ліків можуть бути призначені імуномодулятори, пробіотики і гепатопротектори, що відновлюють роботу імунітету, кишечника і печінки.

Як запобігти проблемам з диханням

Для запобігання проблем з дихальною системою подбайте про умови утримання вашого вихованця. Уникнути неприємних наслідків допоможуть наступні рекомендації:

• Переконайтеся в безпеці спального місця. Регулярно обробляйте його від паразитів і розмістіть в спокійному місці, захищеному від протягів.
• Не нехтуйте обробкою від глистів, бліх і щорічною вакцинацією. Щеплення – найнадійніший спосіб захисту від поширених смертельних інфекцій.
• При виявленні алергії уникайте прогулянок біля квітучих трав і дерев. Для додаткового захисту купіть спеціальний намордник, що затримує частинки пилку.
• Пройдіть курс УГС (Управління Міською Собакою). Вихована і слухняна собака не буде підбирати на вулиці – отже, їй не загрожує отруєння або застрягання стороннього предмета в дихальних шляхах.

З метою профілактики проходьте щорічний ветеринарний огляд і здавайте аналізи. Це допоможе визначити хворобу на ранній стадії і уникнути можливих ускладнень.

Дихальна система – сукупність безлічі життєво важливих органів. Порушення функціональності хоча б одного з них миттєво відбивається на процесі дихання. Якщо ваша собака часто дихає – не панікуйте і підрахуйте кількість вдихів. При наявності відхилень і поступовому погіршенні самопочуття запишіться на прийом до ветеринарної клініки.