Гепатит у собак: інфекційний, токсичний – лікування та профілактика.

Гепатит у собак – запалення печінки, що розвивається при зараженні вірусами або отруєнні.

Як і у людей, гепатит у собак найчастіше виявляється вірусним. Незважаючи на це, є й інший його вид – токсичний.

Симптоми та способи лікування цих різновидів сильно відрізняються. Але в обох випадках без своєчасної допомоги хворому загрожує летальний результат, тому від уважності та швидкості реакції господаря безпосередньо залежить життя його чотириногого улюбленця.

Що за хвороба – гепатит у собак?

Патологія являє собою запалення печінки, що супроводжується поступовим порушенням функціональності ураженого органу. Всі інші симптоми і наслідки залежать від причини виникнення і форми перебігу захворювання.

Збудник

Найчастіше винуватцем виявляється adenovirus canine (CAV-1), або собачий аденовірус. Він дуже живучий і легко переносить різноманітні температурні перепади.

При кімнатній температурі вірус зберігає свою патогенність до 3,5 місяців, при 4°С – понад 9 місяців, а при 37°С – до 29 діб. Для його знищення використовують нагрівання до 50-100°С і дезінфікуючі розчини (фенол, формалін, луги).

Небезпека захворювання

Після потрапляння в організм CAV-1 блискавично поширюється по кровотоку, вражаючи більшу частину внутрішніх органів. Найгірше на нього реагує печінка: вона запалюється і починає руйнуватися, втрачаючи свої основні функції. Через це порушується фільтрація шкідливих речовин і виникає гостре отруєння організму.

У хворих тварин часто розвиваються такі ускладнення:

• пієлонефрит;
• печінкова та ниркова недостатність;
• глаукома;
• безпліддя;
• хронічні кишкові порушення;
• цироз.

Найнебезпечніший результат – летальний. Тварини, які залишилися без своєчасної допомоги, гинуть від відмови нирок, печінкової коми та шлунково-кишкових кровотеч.

Як відбувається зараження

Вірус виділяється разом з біологічними рідинами хворого: сечею, фекаліями, слиною. Зараження відбувається при прямому контакті з інфікованою твариною, її особистими речами або випорожненнями.

В останньому випадку передача часто здійснюється через взуття господаря. Збудник дуже довго зберігає свою патогенність поза живим організмом, тому шанс принести його в будинок дуже високий.

Класифікація за причиною виникнення

За причиною виникнення гепатит у собак поділяють на інфекційний і токсичний. У першому випадку перехворілі отримують імунітет до збудника, а в другому – легко можуть захворіти повторно, якщо їхні господарі не дотримуватимуться заходів профілактики.

Інфекційний

Симптоми та способи лікування інфекційного гепатиту у собак відрізняються від токсичного. При даному захворюванні симптоматика слабо виражена або повністю відсутня. Через це господар може навіть не підозрювати про те, що вихованець хворий, і дізнатися про це тільки після профілактичної здачі аналізів.

До групи ризику входять цуценята до року і тварини, ослаблені хронічними патологіями. Для знищення збудника використовують противірусні та антибіотики.

Токсичний

Цей вид пов’язаний з будь-яким отруєнням отруйними речовинами. До основних причин його розвитку відносяться:

• безконтрольний прийом лікарських препаратів;
• затяжні гельмінтози;
• харчова інтоксикація зіпсованими або невідповідними для собачого шлунка продуктами;
• вдихання або заковтування хімічних речовин;
• кліщова інвазія (особливо небезпечне зараження іксодовими кліщами, що переносять піроплазмоз).

Хворий не може заразити оточуючих, тому при цьому різновиді карантин можна не дотримуватися.

Травматичний

Травматичний гепатит виникає в результаті отримання травм різного роду: нещасних випадків, ударів під час гри або в конфлікті з іншими собаками.

Класифікація за формою перебігу

Яскравість симптоматики і швидкість ураження печінки залежать від форми перебігу хвороби та індивідуальних особливостей організму. Тварини з групи ризику можуть загинути вже протягом першої доби, а власники міцного імунітету – перемогти хворобу своїми силами без прийому противірусних препаратів.

Блискавичний

При цій формі вірус поширюється по організму всього за пару годин, тому ймовірність сприятливого результату мінімальна. Смерть настає раптово при появі судом протягом доби з моменту зараження.

Гостра

Гострий гепатит у собак розвивається менш стрімко. Тут присутні характерні симптоми, що дозволяють відреагувати до настання летального результату. При своєчасному зверненні до ветеринара одужання настає вже через 5 діб.

Хронічна

Хронічний гепатит у собак протікає приховано. Через слабо виражену симптоматику помітити порушення до появи ускладнень дуже важко. Хворі вихованці зазвичай потрапляють до ветеринара на стадії розвитку фіброзу або цирозу, коли наслідки виявляються незворотними.

До групи ризику входять такі породи:

• бедлінгтон-тер’єри;
• лабрадори;
• добермани;
• далматини;
• скайтер’єри;
• кокер-спанієлі.

При їх утриманні слід приділяти особливу увагу періодичній диспансеризації. Завдяки їй патологію можна виявити на ранній стадії. У цьому випадку ризик летального результату мінімальний. За допомогою регулярного прийому гепатопротекторів вдається досягти стабільної ремісії.

Латентна

При цій формі всі ознаки захворювання відсутні. Вірус знаходиться в сплячому стані, але продовжує виділятися в зовнішнє середовище. Заражений вихованець небезпечний для оточуючих і може захворіти сам при різкому ослабленні імунітету: через переохолодження, авітаміноз або стрес.

Основна симптоматика

Симптоми вірусного гепатиту у собак проявляються протягом тижня після зараження. До них відносяться:

• біль під правим ребром (запалена печінка збільшується, тому її легко промацати);
• пожовтіння слизових оболонок і шкіри;
• діарея і блювота з жовчю;
• потемніння сечі до бурого відтінку через кров і знебарвлення калу;
• підвищення температури тіла;
• порушення серцевого ритму і поява задишки;
• млявість, апатія і погіршення апетиту;
• сильна спрага і прискорене сечовипускання;
• збільшення лімфовузлів з подальшим набряком шиї;
• кератит і кон’юнктивіт.

У найважчих випадках відзначається порушення координації, судоми, парези і паралічі. Цих симптомів краще не чекати.

Для позапланової перевірки достатньо навіть відмови від улюблених ласощів і спільних ігор. Якщо така поведінка нехарактерна для вашого вихованця – краще перестрахуватися.

Чи може заразитися людина або інша тварина?

Токсичний вид небезпечний тільки для самого хворого, а інфекційний – для всіх представників родини псових. Людина, кішки, кролики, тхори, гризуни та інші домашні улюбленці не можуть заразитися CAV-1.

Два етапи розвитку вірусу інфекційного гепатиту собак

Прогноз інфікованим ставлять на підставі пройденого етапу хвороби, тобто часу з моменту зараження. Максимальна активність вірусу спостерігається протягом перших 5 діб:

• На першому етапі симптоми проявляються вже в перший або другий день. Найгостріше цей етап переживають нещеплені цуценята. Якщо організму вдається дати відсіч, то CAV-1 тимчасово затихає.
• Другий етап активації збудника припадає на 3-5 день. Він проходить ще важче, ніж перший. Відсутність медикаментозного лікування і щеплення призводить до смерті хворого в 90% випадків. Решта 10% отримують довічний імунітет, що виключає повторне інфікування.

Завдяки своєчасній вакцинації в ранньому віці смерть цуценят діагностують все рідше. Цей спосіб профілактики найефективніший, оскільки навіть при зараженні вакциновані тварини переносять хворобу в легкій формі без ускладнень.

Як проводиться діагностика

Симптоматика патології схожа з чумкою, ентеритом і цирозом. Для її ідентифікації використовують такі дослідження:

• аналізи сечі та крові, що виявляють виражену втрату кров’яних тілець і підвищення рівня гемоглобіну, його рівень може вказувати на стан печінки і жовчних шляхів білірубіну;
• біопроби слини і блювоти, що визначають присутність вірусу;
• УЗД, що діагностує стан печінки;
• гістологію, що підтверджує наявність фіброзу або цирозу.

Після постановки діагнозу і з’ясування точної причини чотириногому пацієнту підбирають схему лікування. Вона будується на усуненні інтоксикації або збудника і знятті супутніх симптомів.

Схема лікування

Тварин у важкому стані залишають у стаціонарі для надання невідкладної допомоги: їм переливають кров і ставлять детоксикаційні крапельниці. Після поліпшення самопочуття їх повертають господарям – разом з рекомендаціями щодо подальшого догляду.

Перша допомога при гострій формі

Через стрімкий розвиток патології вихованця слід негайно доставити до ветеринарної клініки. До цього моменту його потрібно посадити на голодну дієту і захистити від фізичних навантажень.

Медикаментозна терапія при різних видах хвороби

Гепатит у собак, викликаний аденовірусом, лікують антибіотиками, противірусними або гіперімунними сироватками. При токсичній формі може знадобитися введення антидоту, промивання або банальне скасування препарату.

В обов’язковому порядку призначають гепатопротектори, що відновлюють клітини печінки і запобігають пошкодженню нових. Всі інші препарати підбираються для зняття супутніх симптомів:

• анальгетики і спазмолітики;
• протиблювотні і протидіарейні;
• жарознижуючі;
• антигістамінні та глюкокортикостероїди;
• протизапальні;
• пробіотики та імуномодулятори.

Дозування та тривалість прийому підбираються індивідуально. Тварини з хронічною патологією повинні перебувати на підтримуючій терапії довічно.

Переливання крові та крапельниці

При важкій інтоксикації, сильній анемії і низькій регенерації призначають переливання крові. З тією ж метою застосовують і крапельниці. Вони очищають організм від шкідливих речовин і нормалізують водно-сольовий баланс.

Народні засоби

Народна медицина тут малоефективна. Вона не бореться з основною причиною і лише усуває супутні симптоми. Її застосування допустимо тільки за призначенням ветеринара в складі комплексної терапії.

Догляд за твариною

Для більш швидкого одужання тварині забезпечують повний спокій. Спальне місце хворого надійно захищають від протягів і занадто яскравих джерел світла. Фізичні навантаження зводять до мінімуму – нетривалий вигул з метою справлення потреби.

При наявності інших вихованців хворого ізолюють в окремій кімнаті або закритому вольєрі, щоб не допустити подальшого поширення інфекції. Його особисті речі кип’ятять або просто викидають.

Дієта і спеціальні корми

Для зниження навантаження на печінку добову норму білків і жирів знижують. Першу добу хворого тримають на голодній дієті, наступні 2 дні – на слизових кашах з рису і геркулесу. Потім до них поступово додають шматочки відвареного фаршу з курки або індички.

Для підтримки кишкової мікрофлори дають кисломолочні продукти з низьким вмістом жиру. До звичного раціону повертаються на 7-10 день. До цього моменту дотримуються дрібного харчування.

При годуванні готовими кормами достатньо перейти на лікувальну лінійку, призначену для тварин з патологіями печінки. Такий раціон містить легкозасвоювані вуглеводи і невелику кількість білків.

Профілактика і щеплення

Найефективніший спосіб профілактики – своєчасне щеплення від сімейства аденовірусів. Але вакцинація гарантує захист лише від інфекційного виду патології, тому потрібно подбати ще про один момент – безпеку утримання. Для цього буде потрібно:

• Відмовитися від прийому препаратів без призначення.
• Своєчасно обробляти свого вихованця від глистів і кліщів.
• Виключити годування забороненими продуктами.

Убезпечити місце зберігання сміття від навали чотириногого і розмістити всі потенційно небезпечні речовини і ліки на верхні полиці.

Не варто забувати і про щорічну здачу аналізів. Ранню стадію хронічної форми і латентну форму можна виявити тільки за допомогою диспансеризації.

Висновок

Своєчасне лікування гепатиту у собак має позитивний прогноз, оскільки клітини печінки здатні регенерувати. З цієї причини при перших ознаках нездужання вихованця слід відразу ж показати лікарю, не витрачаючи дорогоцінний час на самолікування.