5 правил ідеальної розсади капусти.

Багатий урожай капусти починається з міцної та здорової розсади. При її вирощуванні потрібно врахувати чимало нюансів: знайти підходящий ґрунт, створити оптимальну температуру, вирахувати строки посіву і багато іншого. Зупинимося на кожному пункті докладніше.

Перед купівлею насіння потрібно визначитися, з якою метою ви збираєтеся вирощувати капусту:

• якщо для приготування свіжих вітамінних салатів — шукайте насіння капусти ранніх сортів;
• якщо для вживання у свіжому вигляді влітку і заготовок — то вам найкраще підходить капуста середнього терміну дозрівання;
• якщо для зимового зберігання — вам знадобиться пізньостигла капуста.

Ранньостигла капуста готова до збирання через 90-120 днів після появи сходів, середньостигла — через 150-170 днів. Капусті пізніх строків дозрівання для росту і формування качанів необхідно не менше 160-180 днів.

Правило 1. Визначення найкращих строків посіву

Перший крок у вирощуванні міцної і здорової розсади — це визначення дати, коли сіяти насіння капусти. Якщо зробити це занадто рано, то до часу висаджування на постійне місце розсада витягнеться, стебла стануть тонкими, сіянці будуть погано приживатися на грядці після пересадки. Запізнілий посів також позначається на врожаї негативно: рослини погано розвиваються, качани виростають маленькими, капуста може не встигнути дозріти.

Як же визначити оптимальний термін? Час посіву насіння капусти на розсаду безпосередньо залежить від термінів її дозрівання. Щоб визначити точну дату, потрібно знати тривалість росту розсади.

Від появи сходів до висаджування розсади у відкритий ґрунт проходить:

• у ранньої капусти — 30-40 днів;
• у середньостиглої — 40-50 днів;
• у пізньостиглої — 50-60 днів.

Крім того, ще приблизно 5-10 днів проходить від посіву насіння до появи сходів.

Таким чином, у середній смузі насіння капусти на розсаду сіють:

• ранніх сортів — у середині — наприкінці березня;
• середньостиглих сортів — наприкінці березня — середині квітня;
• пізніх сортів — у середині квітня (у закритому приміщенні) або наприкінці квітня (у ґрунт під плівку).

Правило 2. Створення оптимальної ґрунтосуміші для капусти

Не менш важливим є також приготування ґрунту для розсади капусти. Ґрунт має бути родючим, легким, водопроникним і вологоємним. Крім того, він повинен мати нейтральний рівень кислотності або бути слаболужним, тому що капуста дуже не любить кислого ґрунту. Підвищений рівень кислотності ґрунту може стати причиною появи хвороб і навіть призвести до загибелі розсади. Придбати таку землю можна в будь-якому спеціалізованому магазині (підійде будь-який універсальний ґрунт з позначкою «Для розсади») або приготувати самостійно.

Існують різні варіанти приготування ґрунту для розсади. Наведемо деякі з них:

• дернова земля, низинний торф, пісок (1:1:1);
• дернова земля, пісок (1:1), наприкінці додати попіл (10 ст. л. на відро ґрунтосуміші);
• дернова або листова земля, перегній, пісок (1:2:1);
• дернова земля, перегній або компост (3:1).

Приготовлений ґрунт за 3-5 днів до посіву насіння потрібно знезаразити (наприклад, пролити блідо-рожевим розчином марганцівки). Потім ґрунт, у якому після знезараження було знищено не тільки шкідливі, а й корисні мікроорганізми, слід пролити препаратом Фітоспорин-М або аналогом, які збагатять ґрунт корисними ґрунтовими бактеріями. Для підвищення поживності ґрунту в приготований ґрунт можна додати попіл (близько 50 г на 10 л субстрату) або мінеральні добрива — нітрофоску чи нітроамофоску (30 г на 10 л субстрату). Готовим ґрунтом наповнюють ємності.

Сіяти капусту на розсаду можна як в окремі горщики, так і в загальні ящики. У другому випадку сіянці доведеться пікірувати. Це потребуватиме додаткових трудовитрат, проте розсада після пікіровки виходить міцнішою, у неї формується потужна коренева система, ці рослини легше переносять пересадку на постійне місце. Качани у такої капусти виростають більшими.

Правило 3. Правильний посів насіння капусти на розсаду

Насіння капусти потрібно підготувати до посіву. Найголовніші етапи підготовки — знезараження і замочування.

• Знезараження насіння. Більшість захворювань овочів передається через посівний матеріал, тому про захист рослин потрібно подбати ще до посіву. Найпростіший спосіб знезараження насіння — помістити його на 20-30 хвилин у слабо-рожевий розчин марганцівки.
• Замочування насіння. Щоб поліпшити схожість, насіння капусти перед посівом краще замочити. Для цього після дезінфекції його на 17-19 годин замочують у воді. Кожні 3-4 години воду змінюють на чисту.

Щоб простимулювати схожість, у воду можна додати будь-який стимулятор росту. Якщо магазинних препаратів удома не виявилося, їх можна замінити природним стимулятором — соком алое, настоєм золи або медом.

Після замочування насіння промивають чистою проточною водою і підсушують. Тепер воно готове до посіву.

Наповнений ґрунтом контейнер зволожують, у ґрунті роблять невеликі (1-1,5 см) заглиблення і розкладають у них насіння. Потім його присипають ґрунтом, ущільнюють його і зволожують з пульверизатора.

При посіві капусти в довгі ящики на поверхні ґрунту роблять неглибокі борозенки, розташовуючи їх на відстані 3-4 см одна від одної. У них розташовують насіння з інтервалом 2 см. Так більше шансів не пошкодити сіянці в процесі пікіровки.

Посіяне насіння накривають плівкою або склом і поміщають до появи сходів у тепле (18-20°С) місце. Коли сіянці з’являться, контейнер з розсадою на тиждень переносять у прохолодне приміщення з температурою 8-10°С. Таке короткочасне зниження температури не дасть рослинкам витягнутися. Через тиждень їх знову повертають у більш тепле приміщення (14-17°С — вдень і 9°С — вночі) і утримують у таких умовах до пікіровки.

Правило 4. Своєчасне пікірування

Щоб стимулювати розвиток потужної, розгалуженої кореневої системи, приблизно через два тижні після появи сходів розсаду капусти необхідно розпікірувати. Приступають до процедури після появи перших справжніх листочків. Сіянці розсаджують або в окремі ємності, або в загальні ящики, але в цьому випадку їх розміщують на відстані 5 см один від одного в ряду і між рядами.

Перед пікіровкою ґрунт у новому контейнері проливають рожевим розчином марганцівки (для знезараження). Потім рослинки акуратно витягують зі старої ємності, відщипують кінчик корінця і поміщають на нове місце. Сіянець заглиблюють у ґрунт до сім’ядольних листочків і добре утрамбовують навколо нього землю.

Перші дні після проведення пікіровки розсаду капусти необхідно утримувати при температурі 18-20°C, щоб сіянці швидше прижилися. Через три дні рослини знову починають гартувати. Для цього ємності переносять у приміщення з температурою 13-14°C вдень і 9-10°C вночі.

Для профілактики захворювань після пікіровки обробіть розсаду капусти розчинами біофунгіцидів.

Правило 5. Регулярний догляд за розсадою

Догляд за розсадою капусти складається з поливів, досвічування і підживлення.

• Полив. Ґрунт у контейнерах з розсадою підтримують у помірно вологому стані і поливають відразу після підсихання верхнього шару. Для поливів використовують відстояну воду кімнатної температури. Поки сіянці зовсім крихітні, зволоження здійснюють за допомогою пульверизатора. Пам’ятайте, що при вирощуванні розсади головне — не переборщити з поливом, оскільки надмірне зволоження може призвести до появи чорної ніжки та інших небезпечних захворювань. Крім того, не забувайте після кожного поливу розпушувати ґрунт.одят їх у 5 л води.
• Досвічування. Тривалість світлового дня для нормального росту розсади капусти має бути не менше 12-15 годин. Оскільки навесні в середній смузі сонця ще недостатньо, рослини необхідно досвічувати. Як джерела світла можна використовувати і спеціальні фітолампи, і звичайні лампи денного світла.
• Підживлення. Щоб виростити сильну здорову розсаду, потрібно подбати про додаткове живлення сіянців. Перше підживлення розсади капусти проводять через 7-9 днів після пікіровки. Рослини поливають готовим рідким мінеральним добривом для розсади (1/2 ч.л. Фертики Універсал-2, Здорованя, Агріколи тощо розводять в 1 л води). Наступне підживлення проводять через два тижні. Використовувати можна ті ж добрива, але в сильнішій концентрації. Третє підживлення розсади капусти проводять за кілька днів до висадки сіянців у ґрунт. Для нього беруть по 1 ч.л. сечовини і сульфату калію і розводять їх у 5 л води.

Щоб вирощена вами здорова розсада легко перенесла пересадження у відкритий ґрунт, її потрібно загартувати. Для цього за 10 днів почніть привчати її до «суворих» умов відкритого ґрунту. Спочатку кілька днів протягом 3-4 годин тримайте відкритою кватирку. У наступні пару днів на кілька годин виносьте сіянці на засклений балкон або лоджію. Потім, дня за чотири до пересадження, відправте розсаду на балкон і залиште там уже й на ніч. Це допоможе мінімізувати стрес, який відчувають сіянці під час пересадки у відкритий ґрунт, і зміцнить їхній імунітет.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.