Зміст статті
Більшості власників домашніх кішок добре відома їхня неприязнь до води. Купання часто стає складним випробуванням і для господарів, і для самих вихованців. Чи бояться кішки води насправді, як м’яко привчити їх до купання і які породи ставляться до водних процедур цілком спокійно — розповімо в статті.
Чому домашні коти і кішки бояться води?
Говорити про те, що багато кішок відчувають перед водою жах і відразу, не зовсім правильно. Як і всі живі істоти, вихованці п’ють воду, яка необхідна для функціонування їх організму. Багато з них з цікавістю спостерігають за дощем, що йде на вулиці, грають з струменем, що ллється з крана, із задоволенням втамовують спрагу з питних фонтанчиків.
Але чому ж тоді миття викликає у котів такий сильний стрес? Пов’язано це не стільки з самою рідиною, скільки з супутніми купанню факторами:
- Незнайомі звуки. Шум струменя з крана або душової лійки, сплески, булькання — всі ці звуки незвичні для вихованців.
- Втрата точки опори. Часто господарі ставлять тварин під час миття на слизьку поверхню ванної. Лапи на ній роз’їжджаються, кішки не можуть нормально стояти, тому починають нервувати.
- Порушення терморегуляції. Коти відчувають дискомфорт і можуть мерзнути під час миття, оскільки при намоканні шерсті руйнується особливий повітряний шар, який розташовується в невеликих проміжках між сухими шерстинками і підтримує постійну температуру їх тіла.
- Почуття вразливості. Будучи мокрими, кішки не відчувають себе в безпеці: в такому стані вони навряд чи здатні дати відсіч при виникненні будь-яких зовнішніх загроз.
- Сторонні запахи. Домашні кішки відомі своєю охайністю. І без миття у воді вони постійно стежать за станом свого волосяного покриву, очищаючи його язиком не тільки від забруднень, але і сторонніх запахів. Змочена водою шерсть, навпаки, пахне ще інтенсивніше.
Нарешті, важливий фактор, що впливає на нелюбов кішок до води — генетична пам’ять. Відомо, що домашні кішки походять від диких котів, які жили на території посушливих степів і саван Африки. У цій місцевості великі водойми були великою рідкістю, тому тваринам просто ніде було виробляти звичку до водного середовища.
Як помити кішку, якщо вона боїться води?
Деякі власники домашніх кішок вважають, що їх зовсім не потрібно мити: нібито вони самі чудово справляються з особистою гігієною. Така думка є помилковою: навіть найохайнішим вихованцям періодично потрібно влаштовувати купання. Як часто потрібно це робити — залежить від стану здоров’я, породної приналежності, типу і довжини шерстяного покриву. З таким питанням найкраще звернутися до ветеринарного фахівця, який дасть оптимальні рекомендації.
Якщо ваш вихованець відчуває страх перед купанням, ви можете знизити рівень стресу від даної процедури, дотримуючись наступних рекомендацій:
- Вибирайте для миття такий час дня, коли кішка максимально спокійна і розслаблена;
- Перед тим, як мити кота — пограйте з ним в активні ігри. Це дозволить витратити зайву енергію і він буде менше чинити опір. До того ж, гра налаштує його на позитивний лад. Тільки не перестарайтеся в процесі і стежте за тим, щоб кіт не перезбудився.
- Проконтролюйте, щоб в квартирі не було нічого, що може відволікти або налякати вихованця в процесі миття (гучні звуки, різкі запахи, незнайомі люди і т. д.).
- Запросіть собі на допомогу напарника: найкраще, якщо це буде та людина, яку вихованець добре знає (наприклад, хтось із членів сім’ї).
- Підготуйте все необхідне заздалегідь. Наберіть у ванну або іншу ємність зовсім небагато води — 2—3 см. Поступово її кількість можна збільшити, але не варто набирати її вище рівня живота.
- На дно ванної постеліть рушник або гумовий килимок: це дозволить вихованцеві твердо стояти на лапах і відчувати себе впевненіше.
- Під час купання не користуйтеся проточною водою з душу або крана, щоб тварина не лякалася її шуму. Ополіскуйте шерсть водою з відра або кружки.
Пам’ятайте, що занадто часте миття не піде вихованцеві на користь: воно призводить до витончення природного захисного жирового шару шкіри, розвитку шкірних захворювань, погіршення якості шерстяного покриву.
Що робити, якщо кіт або кішка бояться води?
Бувають ситуації, коли навіть при дотриманні всіх рекомендацій вихованці відчувають під час купання сильний стрес: в такому випадку, від повноцінного миття варто відмовитися, щоб зайвий раз не травмувати психіку тварин. Для догляду за шерстю і шкірою можна використовувати альтернативні варіанти: наприклад, періодично протирати шерсть котів добре змоченим рушником, а також використовувати сухий шампунь.
Як навчити кішку не боятися води?
Щоб вихованець спокійно ставився до водних процедур — привчайте його до води з раннього віку:
- Залишайте тварину гратися в приміщенні, де ллється вода. Наприклад, періодично вмикайте її на кухні або у ванній, поки кошеня перебуває там. Це допоможе йому звикнути до шуму води.
- Покажіть кошеняті, що з водою можна грати: наприклад, посадіть його в порожню, суху ванну або раковину, і включіть воду тоненьким струменем, влаштуйте «полювання» на крапельки.
- Не купайте малюка відразу повністю — для початку мочіть йому лапи, потім спинку, поступово даючи звикнути до відчуття мокрої шерсті.
За сміливість і зразкову поведінку хваліть тварину словесно, пригощайте її смачними ласощами: наприклад, чудовим заохоченням стануть кілька гранул сухого корму для кошенят Purina ONE®.
Породи кішок, які не бояться води
Якщо ви мрієте завести кішку, але переживаєте, що не впораєтеся з її купанням — вибирайте вихованця однієї з порід, представники яких сприймають купання спокійно і навіть із задоволенням. До їх числа входять:
- Саванна;
- Бенгальська;
- Абіссінська;
- Мейн-кун;
- Турецький ван;
- Турецька Ангора;
- Курильський бобтейл;
- Японський бобтейл;
- Норвезька лісова.
Ці породи формувалися в прибережних зонах океанів або великих водойм, тому не бояться води, з азартом купаються і навіть вміють ловити рибу.
Отже, страх перед купанням у кішок — цілком нормальне явище. Але при дбайливому і терплячому підході до миття можна знизити рівень стресу від даної процедури до мінімуму.












⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.

