Як зрозуміти і що робити, якщо собака захворіла?

Іноді собака хворіє не рідше за людину, але не може про це розповісти. Дізнатися про нездужання можна за рядом ознак.

Домашні тварини, як і маленькі діти, не можуть повідомити господарям про своє нездужання. Здогадатися про хворобу собаки можна лише за ознаками, які відрізняються залежно від збудника і місця ураження. Знаючи їх, ви зможете запобігти розвитку ускладнень і надати своєму улюбленцю першу допомогу.

До яких захворювань схильні собаки

Поширені серед чотириногих вихованців захворювання можна розділити на 9 груп. До них відносяться:

• Інфекції. Їх викликають віруси, бактерії та грибки. Основна небезпека – висока заразність. При скупченому утриманні хворіють відразу всі тварини, що пояснює часті спалахи в притулках.
• Паразитози. Сюди входять випадки зараження екто- (зовнішніми) та ендопаразитами (внутрішніми). До перших відносяться блохи, кліщі та волосоїди, а до других – найпростіші, глисти та кровопаразити.
• Отруєння. Підрозділяються на харчові та нехарчові. Перші виникають виключно при проковтуванні токсинів, а другі при їх вдиханні, попаданні на шкіру і слизові оболонки, а також всередину кровотоку. Останній вид інтоксикації найнебезпечніший і може призвести до смерті вже через 30-60 хвилин.
• Алергії. Виникають при підвищеній чутливості до деяких речовин. Найпоширеніші види алергенів – пил, пилок, харчові продукти, побутова хімія і тютюновий дим.
• Дерматити. У більшості випадків розвиваються на тлі алергії, стригучого лишаю, блошиних і кліщових інвазій. Не є заразними самі по собі, оскільки небезпеку становить їх першопричина.
• Хвороби внутрішніх органів і систем. Включають патології опорно-рухового апарату, різноманітні ураження печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, дихальної, серцево-судинної, сечостатевої та центральної нервової системи, а також ендокринні та імунні збої. Виникають на тлі травм, отруєнь та інфекцій.
• Онкологія. Поява пухлини на тілі або слизових оболонках – серйозний привід для занепокоєння, оскільки онкологія виліковна тільки на ранніх етапах.
• Проблеми з очима і вухами. Серед перших найчастіше зустрічаються блефарит, глаукома, блефароспазм і екзофтальм, а серед других – отит і отодектоз.
• Генетичні патології. Передаються у спадок і часто зустрічаються у породистих собак. Включають дисплазії, епілепсії та крипторхізм.

Не нехтуйте обов’язковою вакцинацією. Віруси схильні до мутацій, тому нещеплені тварини можуть заразитися відразу декількома штамами.

Кожне з перерахованих захворювань передбачає різні методи лікування. У більшості випадків обмежуються прийомом медикаментів. Необхідність хірургічного втручання виникає при наявності новоутворень (без метастазів), закупорці кишечника, внутрішніх травмах, колапсі трахеї, катаракті та інших патологіях, що не піддаються медикаментозній терапії.

Основні ознаки захворювань у собак

Симптоми захворювань у собак бувають поведінковими та фізіологічними. До перших відносять:

• млявість і сонливість;
• апатію та агресію;
• поганий апетит;
• відмову від прогулянок та ігор.

Такі зміни неспецифічні. Поставити діагноз лише за ними не вийде, але їх у жодному разі не можна ігнорувати. Поведінкові симптоми з’являються найпершими, тому при їх виявленні за вихованцем слід поспостерігати кілька днів. Якщо ситуація не нормалізується самостійно, то доведеться звернутися до ветеринара.

Фізіологічні симптоми виглядають більш тривожними. У сукупності з поведінковими вони дають більш детальну клінічну картину. На їх основі можна спробувати поставити попередній діагноз:

• Підвищення або зниження температури. Відхилення в більшу сторону характерне для запалень, гельмінтозів і харчових отруєнь, а в меншу – для парвовірусного ентериту, отруєння щурячою отрутою і онкології.
• Блювота, пронос і запор, а також поява додаткових включень в калі і блювотних масах. Колір мас може бути чорним (кровотеча у верхньому відділі кишечника), червоним (кровотеча у нижньому відділі кишечника), жовтим (проблеми з печінкою), зеленим (отруєння їжею) або білим (проблеми з підшлунковою).
• Виділення з носа, очей і вух. Поєднання нежитю і підвищеної сльозоточивості характерно для алергій. Якщо ж собаку турбують вуха, то це може бути вушний кліщ або гнійний отит.
• Неприємний запах з пащі (галітоз). Виникає при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гельмінтозах, ендокринних порушеннях і онкології в ротовій порожнині.
• Зміна кольору слизових. Пожовтіння вказує на проблеми з печінкою, а посиніння і незвична блідість – на гостру нестачу кисню внаслідок порушення роботи серця і легенів.
• Свербіж, лущення, почервоніння і запалення шкіри, а також поява новоутворень. Наявність корости характерна для ектопаразитів, алергій і дерматитів, а підшкірних шишок – для ліпом, грижі, маститу і раку молочних залоз.
• Прискорене дихання, кашель і хрипи. Ці порушення розвиваються при ураженні органів дихальної системи. Збудником можуть виступати легеневі гельмінти, різні інфекційні агенти, а також деякі отрути.
• Судоми і м’язові спазми. Виникають при отруєнні ртуттю і ізоніазидом, неврологічних порушеннях і сказі.
• Підвищене слиновиділення. Одна з основних ознак сказу, яка супроводжується рясним піноутворенням. Також характерна для кальцивірозу, ринотрахеїту, лейкозу, отруєнь, гельмінтозів і різних патологій ШКТ.
• Випадання і потьмяніння шерсті. Алопеція виникає на тлі алергічної реакції на слину паразитів, при аутоімунних порушеннях, гіпертиреозі, зараженні глистами і онкології.

Важливо розуміти, що одноразове блювання і поодинокий пронос не завжди вказують на наявність серйозної хвороби. Таким чином організм може відреагувати на вкрадену зі столу копчену ковбасу або новий сухий корм. Ветеринарна допомога тварині необхідна в 2 випадках: при тривалій відсутності поліпшень і при стабільному погіршенні самопочуття.

Якщо ваш улюбленець знепритомнів або сходив у туалет з кров’ю – обов’язково запишіть його на огляд у ветклініку, не чекаючи появи інших симптомів.

Що потрібно зробити в першу чергу

Якщо ви помітили у свого улюбленця перші ознаки нездужання – не панікуйте і постарайтеся забезпечити йому спокій. Для цього потрібно:

• Ізолювати потенційно хвору тварину в окремій кімнаті або спеціальному загоні. Діти і занадто активні вихованці можуть випадково заподіяти собаці біль, тому їх спілкування доведеться тимчасово виключити. Також цей захід допоможе уникнути поширення інфекції.
• Зашторити вікна і прибрати джерела шуму. Під час хвороби яскраве світло і гучні звуки сильно дратують і можуть призвести до серйозних порушень сну.
• Забезпечити комфортну температуру. Не можна виключати банальне переохолодження і легке харчове отруєння. В обох випадках може виникнути озноб, тому подбайте про відсутність протягів.
• Влаштувати розвантажувальний день. Якщо апетиту немає взагалі – не наполягайте на годуванні, але стежте за кількістю випитої рідини. Зневоднення може погіршити стан хворого.
• Скоротіть звичний час прогулянки. Фізичні навантаження забирають багато сил, тому залиште вихід на вулицю виключно для справлення потреби. Маленьких собачок, привчених до лотка, можна просто залишити вдома.

Використовуйте для зігрівання вихованця звичайне покривало. Грілки та опалювальні прилади протипоказані при внутрішніх кровотечах і запаленнях.

Якщо все вищезазначене не допомагає – зв’яжіться з ветеринаром. Не намагайтеся зняти наявні симптоми самостійно. Це замаже клінічну картину і ускладнить діагностику.

Прийом препаратів до обстеження можливий тільки за умови загострення хронічного захворювання, коли у вас на руках вже є список ефективних і безпечних засобів, схвалених лікарем.

Діагностика: як доставити тварину в клініку і здати аналізи

Спосіб транспортування залежить від стану тварини. Якщо ви стали свідком нападу – обов’язково уточніть у ветеринара, чи можна переміщати потерпілого самостійно.

Те саме стосується і гострих нападів болю, коли вихованець не здатний сидіти і стояти. У таких ситуаціях рекомендується оформити виїзд ветеринара прямо додому.

Якщо наявні симптоми не впливають на здатність пересування, то керуйтеся основними правилами. Візьміть з собою базову амуніцію (поводок і намордник) і, по можливості, помістіть свого улюбленця в переноску. Найпростіше дійти до клініки пішки, доїхати на власному автомобілі або на таксі.

Для постановки діагнозу доведеться здати аналіз крові – це найінформативніший спосіб. Всі інші дослідження будуть визначені після візуального огляду та збору анамнезу.

Найчастіше використовують УЗД і рентген. Для підготовки до першого рекомендується не гуляти безпосередньо перед прийомом і не обмежувати вихованця в споживанні рідини. Перед УЗД тварину не годують 10 годин. До рентгену готуватися не треба, але при сильній збудливості і страху може знадобитися седація.

При наявності проблем з ШКТ візьміть з собою баночку з калом і зразок блювотних мас. Вони полегшать постановку діагнозу.

Чи можна допомогти вихованцеві самостійно?

Самостійної допомоги слід уникати. Багато господарів люблять використовувати засоби народної медицини і керуватися порадами знайомих, але таке лікування ніколи не дає потрібного ефекту.

Більшість рецептів, представлених в інтернеті, містять у складі горілку і цибулю. Обидва продукти токсичні для собак і можуть стати причиною летального результату.

Не менш небезпечні і нешкідливі на вигляд трави. Вони можуть спровокувати алергію і погіршити загальний стан.

Незважаючи на те, що іноді поради знайомих і справді допомагають, важливо розуміти, що це не правило, а виняток. Рекомендований засіб буде ефективним, якщо ви випадково вгадаєте хворобу, але обов’язково зашкодить, якщо помилитеся. Останній варіант спостерігається частіше, але про нього говорять менш охоче.

Ніколи не давайте вихованцеві ліки з домашньої аптечки. Більшість з них токсичні для домашніх тварин, а скромний список дозволених засобів вимагає обов’язкової корекції дозування.

Прийом препаратів допускається тільки за призначенням ветеринара, оскільки, виписуючи рецепт, він враховує діагноз і анамнез хворого. Врахування причини хвороби, віку пацієнта і супутніх патологій допомагає підібрати ефективну і безпечну схему лікування.

Хвороби, що передаються від собак людині або іншим тваринам

Якщо собака хворіє, але ви не знаєте її діагноз, то все одно доведеться вдатися до ізоляції. Це необхідно для безпеки двоногих домочадців, які можуть заразитися:

• сказом;
• токсоплазмозом;
• лептоспірозом;
• хламідіозом;
• іксодовими кліщами і блохами;
• гельмінтозами.

Для інших тварин список ширший, але в першу чергу слід орієнтуватися на вже зазначені хвороби, тобто інфекції та паразитози. Їх збудники мають високу заразність, тому за відсутності карантину хворіють всі вихованці.

До винятків відносяться лише такі вибіркові інфекції, як чума. Її збудники віддають перевагу певному носію: або суворо сімейству псових, або котячих.

Загальна профілактика для збереження здоров’я!

Перераховані вище хвороби мають різні причини, але практично всі з них реально попередити за допомогою профілактики. Для цього необхідно:

• Дотримуватися графіка щеплень і обробки від зовнішніх і внутрішніх паразитів.
• Збалансувати раціон за КБЖУ і не економити на якості продуктів.
• Припиняти будь-які контакти з бездомними і незнайомими тваринами.
• Зберігати всі потенційно небезпечні предмети подалі від підлоги та інших легкодоступних місць.
• Не допускати куріння поруч з домашніми тваринами і прогулянок поруч з пишно квітучими рослинами.
• Перевіряти простір між шкірними складками на предмет ран і запалень.
• Очищати вуха і очі від накопичених виділень і забруднень у міру необхідності.
• Виключати з розведення тварин з небезпечними генетичними патологіями.
• Забезпечити вихованцеві комфортні та безпечні умови проживання.
• Не нехтувати вологим прибиранням приміщення та періодичним чищенням особистих речей вихованця, включаючи його миски та лежаки.

До винятків відносяться генетичні, аутоімунні та онкологічні захворювання. Для їх своєчасного виявлення необхідно регулярно відвідувати ветклініку з метою диспансеризації. Вибираючи частоту і список досліджень, орієнтуйтеся на наявні ризики (породна схильність, вік).

Висновок

Зрозуміти, що вихованець хворіє, досить просто, якщо розуміти, на що саме слід звертати увагу. Складність полягає лише в постановці діагнозу. До здачі аналізів ви можете допомогти своєму улюбленцю лише більш дбайливим ставленням і створенням максимально комфортних умов.

Популярні статті

Як підстригти мордочку йорку: самостійний грумінг.

Артрит у собак: симптоми та лікування, відмінність від інших захворювань суглобів.

Крипторхізм у собак (неопущення яєчок).

Скільки триває тічка у мальтипу і коли починається?

Менінгіт у собак — симптоми та лікування.

Як назвати хлопчика шпіца — 550 кличок і красивих імен?

Сухий або теплий ніс у собаки – привід для хвилювання?

Саркома у собак: симптоми та лікування, різновиди.

Ви страждаєте від передчасного (превентивного) горя через втрату собаки чи кота?

Поширені хвороби бішонів фрізе та профілактика.

Пізнавальні відео по темі