Коти-метиси: хто це такі?

Кішка-метис – хто це? Чи варто брати метису – всі особливості «змішаних» порід.

Незважаючи на різноманітність офіційно прийнятих порід, більша частина вихованців належить до «дворняжок» / «двірняжок». Такі тварини зазвичай потрапляють у сім’ю з вулиці чи з притулків. Вони не можуть брати участь ні в племінному розведенні, ні в котячих виставках, але все одно мають безліч позитивних сторін і цікавих особливостей. Для кішок-метисів характерні аналогічні заборони на кар’єру, але їх набагато рідше віддають безкоштовно. Нижче ви дізнаєтеся, хто це такі, чим вони примітні і чи варто заводити подібних улюбленців.

Хто такі кішки-метиси і чим вони примітні?

Кішки-метиси – результат схрещування двох різних порід або однієї чистокровної тварини з безпородною. Такі вихованці не мають ні стандарту, ні родоводу, а їх зовнішність і характер завжди унікальні.

Метисація буває випадковою та навмисною. У першому випадку міжпородні в’язки пояснюються недоглядом власників. Котят / кошенят від таких спілок обов’язково вибраковують із розведення, каструють та віддають у добрі руки безкоштовно або за символічну ціну.

Намірна метисація має певну мету. З її допомогою селекціонери намагаються вивести нову породу, що поєднує у собі найкращі якості обох батьків. Спочатку таких тварин називають «дизайнерськими», а породу відносять до експериментальних. Але при отриманні стабільного екстер’єру в нових поколіннях та відсутності небезпечних для життя генетичних аномалій їм надають самостійний статус. Так на світ з’явилися, наприклад, бурміли – метиси шиншилового «перса» та лілової бурми.

Близьке до метисів поняття – дворняжка (домус). Дізнатися про походження котів-дворян набагато складніше. Їхні далекі предки теж можуть бути чистокровними, але цей факт відстежується тільки за допомогою ДНК-аналізу.

Особливості кішок та котів-метисів

Змішані породи кішок успадковують риси своїх батьків, тобто отримують відразу два набори різних генів. Через це зовнішні та поведінкові риси кошенят з одного посліду дуже часто відрізняються. Одні дитинчата більше схожі на матір, другі – на батька, а треті – поєднують у собі риси обох батьків одночасно.

Іноді метисів плутають із гібридами, але насправді гібриди – результат міжвидового схрещування, в якому беруть участь зазвичай домашні та дикі кішки. До таких тварин належать савани, чаузі, сафарі, каракети та інші.

Характер та поведінка

Визначити темперамент метису із стовідсотковою точністю неможливо. Це відрізняє його від породистих тварин, поведінкові риси яких – результат кропіткої селекційної роботи.

Якщо обидва батьки чистокровні і відомі, то можна припустити, що їх дитинчата візьмуть потроху від кожного. Якщо ж мати чи батько – дворняжки, то єдине, що залишається – покластися на волю випадку.

Варто зазначити, що підсумкова модель поведінки складається не тільки з вроджених характеристик, але і з отриманих. Крім генів, велику роль відіграють умови проживання, виховання та догляд, тобто безпосередня турбота власника.

Зовнішність

Зовнішній вигляд метисів визначають гени батька та матері. Крім специфічних рис певної породи, кошенята можуть успадкувати і деякі другорядні. Також можливий прояв унікальних ознак. Як приклад можна навести шиншилове забарвлення. Він з’явився завдяки випадковому схрещуванню блакитної перської кішки з безпородним котом, а потім був закріплений та прописаний у стандарті у «персів», «британців» та «шотландців».

Є й невдалий приклад – висловухі «британці». Оголошень про їх продаж чимало, тому непоінформована людина може не помітити каверзу і придбати собі такого улюбленця за досить значну суму. Незважаючи на запевнення продавців, висловухі «британці» – зовсім не породисті тварини, а прості метиси. Їх не визнає жодне фелінологічне співтовариство, оскільки вони не мають переваг своїх батьків. У таких кошенят мізерніший підшерсток і нерідко присутні проблеми з опорно-руховим апаратом.

Здоров’я

Батьківські гени впливають і на стан здоров’я. Можливо два варіанти: метис може запозичити генетичну аномалію від батька чи матері, або, навпаки, подолати її.

Серед прикладів слід виділити такі пари:

1. Манчкін та сфінкс. Зовнішній вигляд обох тварин – результат дії різних мутантних генів. Спадкування відразу двох мутацій може бути небезпечним. Іноді воно негативно позначається на якість життя і загрожує серйозними аномаліями. З цієї причини ще жодна фелінологічна організація не визнала бамбіно, хоча їхні заводчики запевняють, що їхні улюбленці цілком здорові.
2. Донський та канадський сфінкс. Незважаючи на зовнішню схожість, за відсутність шерсті у цих кішок відповідають різні домінантні гени. Наслідки при отриманні відразу двох генів безшерстності непередбачувані.
3. Девон-рекс та корніш-рекс. У цьому випадку гени рецесивні. Кошенята від такого союзу точно не успадкують кучеряву шерсть своїх батьків, але при цьому можуть постраждати від аномалій розвитку та інших патологій.

Підвищена небезпека несе схрещування двох висловухих (скоттиш-фолди, українські левкої) та двох короткохвостих (менкси, бобтейли, піксібоби) котів. У першому випадку може розвинутися остеохондродісплазія, що загрожує деформацією скелета і карликовістю. У другому випадку все ще сумніше – зародки гинуть ще в утробі матері.

Незалежно від схильності до спадкових патологій, будь-яким домашнім тваринам необхідні щорічні щеплення та періодичні протипаразитарні обробки. Від зараження не застраховані ні «дворняжки», ні метиси, ні породисті тварини.

Інші моменти

Рекомендації щодо годування, догляду та утримання для метисів ті ж, що й для породистих тварин. Якісь специфічні моменти виявляються лише за наявності унікальних ознак: непереносимості певних продуктів, відсутності шерсті та сильної тяги до прогулянок на вулиці.

З якими породами найчастіше відбувається метисація?

Кішки-метиси сильно відрізняються один від одного. Незважаючи на це, деякі з них зустрічаються частіше, ніж інші. Найчастіше метисація відбувається з такими породами:

1. Британська. Крім пухких щічок і міцного кістяка, чистокровних «британців» відрізняє переважне однотонне забарвлення. При метисації у забарвленні часто з’являються плями та інші візерунки. Також може постраждати щільність підшерстя та плюшева структура шерсті.
2. Шотландська. Неправильне схрещування «шотландців» вкрай небезпечне. Змішані гени провокують розвиток хвороб опорно-рухового апарату та погіршують якість шерстного покриву.
3. Перська. Часту метисацію «персів» із безпородними котами пояснює поширеність породи. Головна небезпека таких спілок – посилення брахіцефалічного синдрому, що виникає через надмірне сплощення мордочки.
4. Сіамська. У сіамських котах цінують їхнє домінантне забарвлення. Воно завжди передається нащадкам, дозволяючи розширювати палітру кольорів в інших породистих тварин. Приклад грамотної та вдалої метисації – невська маскарадна. Ця кішечка з’явилася внаслідок схрещування «сіамів» та «сибіряків».
5. Мейн Кун. Кошенята народжуються більше класичних котів-дворян, але можуть поступатися в розмірах чистокровним мейн-кунам. Їх характер непередбачуваний. За наявності гена гладкошерстості також може бути втрачено розкішне хутро.
6. Сфінкси. За відсутність шерсті на тілі цих тварин відповідає рецесивний ген. Він працює лише за наявності двох безшерстих батьків. Додавання сторонньої крові призводить до народження звичайнісіньких або частково пухнастих кошенят з великими лисинами. Будова їх тіла може нагадувати сфінксів, але на цьому схожість із оригіналом закінчується.

Через можливі проблеми зі здоров’ям, включаючи нежиттєздатність потомства, всі фелінологічні організації забороняють міжпородні в’язки. Незважаючи на це, багато ентузіастів все одно продовжують до них вдаватися, прагнучи створити абсолютно нову породу і досягти її визнання на міжнародному рівні.

Офіційний дозвіл на міжпородні в’язки видається за малої кількості поголів’я – це необхідно для збереження вже існуючої породи. Зазвичай до неї приливають кров інших кішок зі схожим зовнішнім виглядом, або фенотипом.

Чи варто брати кошеня-метиса?

Кошенята-метиси, народжені від двох порід або чистокровного та безпородного батьків, несуть у собі багато сюрпризів. Визначити їхнє здоров’я, характер та зовнішність у дорослому віці зі стовідсотковою точністю не здатний навіть професійний заводчик. Деякі небезпечні відхилення виявляються лише через кілька місяців після народження, тобто на момент, коли маленькі вихованці потрапляють у нову сім’ю.

Якщо ви сильно вражені екстер’єром і усвідомлюєте можливі ризики, відмовляти собі в придбанні нового улюбленця не варто. Головне – подбати про базові заходи безпеки. Для цього необхідно:

1. Впевнитись у наявності ветеринарного паспорта на кошеня та його батьків. Цей документ потрібний усім тваринам незалежно від їхнього походження. Огляд у лікаря, обробка від глистів та вакцинація (позначки про них ставляться у ветпаспорті) допоможуть мінімізувати найпоширеніші захворювання.
2. Вивчити родовід породистого батька. Якщо їх два – запитайте документи на обох. Знаючи точну породну приналежність, ви зможете з’ясувати деякі особливості догляду та специфічні патології. Вони допоможуть організувати безпечні умови утримання та грамотну профілактику хвороб.
3. Познайомитися з усіма кошенятами з посліду та їхніми батьками. Переконайтеся, що вони не хворі та адекватно реагують на вашу присутність. Вітаються активність, цікавість та дружелюбність.
4. Уточнити причину метисації. Право на помилку має кожен. Якщо власник просто не доглядав за своєю улюбленицею, то не варто його за це докоряти. У цьому разі відповідальні заводчики зазвичай залишають кошенят собі чи віддають їх у дар.

Взявши метиса у свою сім’ю, обов’язково подбайте про його стерилізацію чи кастрацію. Своєчасне видалення репродуктивних органів дозволить уникнути випадкових в’язок та чергової метисації, а також необхідності влаштування кошенят у майбутньому.

Деякі заводчики можуть наполягти на оформленні договору, що забороняє подальше розведення після придбання метису, але здебільшого вони просто віддають майбутнім власникам кастрованих кошенят.

Висновок

При успішному збігу причин коти-метиси стають самостійною породою. Саме тому подібні експерименти мають право на життя, але лише за умови дотримання правил селекції. Купувати метисів за нечувані гроші у звичайних дилетантів нерозумно та небезпечно. Придбання таких вихованців допустиме лише за безкоштовно або символічну ціну, тому що в іншому випадку ви можете сприяти зростанню непрофесійних заводчиків та створенню непередбачуваного генетичного коктейлю.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.