Королівські породи кішок: вихованці правлячих людей.

Королівські кішки: ТОП-8 порід і вихованці нинішніх правителів.

У XXI столітті породистого улюбленця може придбати будь-хто. Головне — мати достатньо коштів: часом ціни на рідкісних кошенят досягають захмарних значень.

У більш далекі часи чистокровні улюбленці були доступні лише правлячим людям. Вони підкреслювали високий статус своїх власників і нерідко використовувалися як дорогоцінні дипломатичні дари. Про королівські породи котів, що увійшли в історію, ми розповімо в нашій статті. Крім найвідоміших представників, ми також розглянемо і тих, хто проживає у нинішніх правителів — зокрема, Головного мишолова з Великобританії.

Королівські породи кішок

У європейських країнах популярність кішок різко зросла в середині XIX століття, коли місцеве поголів’я поповнилося екзотичними східними породами. В Азії ж пухнастих вихованців шанували ще за часів існування Стародавнього Сіаму. Інформацію про існуючі тоді породи можна знайти в рукописах, відомих як «Трактат про кішок» (Tamra Maew).

Цікаво знати:

• У якій країні кішка — священна і найбільш шанована тварина?
• Чому в Туреччині люблять котів?

Сіамська

Найзнаменитіша королівська кішка — сіамська. На своїй батьківщині вона завжди користувалися великою пошаною. Місцеві жителі вважали, що ця блакитноока красуня захищає від злих духів. Тому її не тільки тримали при дворі, а й вільно пускали в будь-які монастирі та храми.

Вивезення «сіамів» з країни довгий час було під забороною. До Європи вони потрапили як подарунок британському консулу лише наприкінці XIX століття.

Тайська

Належить до близької спорідненості із сіамською, але відрізняється від неї більш округлими пропорціями. Незважаючи на назву, виведена в СРСР. У ті часи розведення «сіамів» у СРСР ніхто не контролював, тому безконтрольні в’язки призвели до появи нової породи.

Актуальний стандарт тайської кішки був представлений на початку 90-х років XX століття. Він дозволив розділити існуюче на той момент поголів’я на 2 різнотипні групи.

Турецька ангора

Відноситься до найдавніших і має багатовікову історію розвитку. За однією з версій, походить від кавказького лісового кота, який забрів на територію Туреччини в Середньовіччі.

Турецька ангора зустрічається в різних забарвленнях, але найпопулярнішим все одно залишається білий, особливо в поєднанні з блакитними або різнокольоровими очима. Раніше таких вихованців могли утримувати тільки знатні особи. До Європи вони потрапили на початку XVII століття разом із перськими котами.

Великою любителькою турецьких ангор була королева Франції Марія-Антуанетта. За часів революції 6 її вихованців успішно дісталися Нового Світу і стали прабатьками місцевих мейн-кунів.

Російська блакитна

Зеленоока аристократка з рідкісним сріблясто-блакитним забарвленням родом з Архангельська, але її офіційним розведенням вперше зайнялися у Великобританії. Сприяла цьому сама королева Вікторія.

У Царській Росії російських блакитних тримали Петро I і Катерина II. Представник династії Романових використовував їх як мишоловів на кораблях.

Назад до Росії російські блакитні повернулися вже в перебудовні часи. До того моменту їхнє поголів’я поріділо і змінилося через вимушені в’язки з «сіамами» і «британцями». Первісний зовнішній вигляд вдалося повернути завдяки припливу крові аборигенних представників з аналогічною статурою і кольором шубки.

Као-мані

Као-мані — ще одна кішка зі Стародавнього Сіма, тобто нинішнього Таїланду. Її незвичайна назва перекладається як «білий дорогоцінний камінь». Вона відмінно підкреслює однотонний колір шерстного покриву і виразні очі. Райдужка може бути блакитною, бурштиновою і зеленою. Гетерохромія теж допустима, але є великою рідкістю.

Японський бобтейл

Знамениті манекі-неко, що привертають удачу, повністю копіюють зовнішній вигляд японських бобтейлів. Предки цих короткохвостих котів потрапили до Японії з Китаю, але на той момент довжина їхніх хвостів була стандартною. Незвичайна мутація закріпилася пізніше, забезпечивши чарівних вихованців пухнастим «помпоном».

Японські бобтейли швидко набули статусу імператорської породи. Їх шанували нарівні з членами королівської сім’ї та розводили лише за стінами палаців.

На початку XVII століття Японію заполонили щури, але японські бобтейли зуміли дати їм відсіч і зберегти провізію, не допустивши масового голоду в країні. Також ці тварини мимоволі врятували цінні книги, написані на їстівному рисовому папері.

Перська

На території Європи «персів» і турецьких ангор довгий час визначали в одну групу на підставі довжини їхньої шерсті. Поділу на дві самостійні породи сприяли англійці. Більш масивні особини з круглою головою, меншим зростом і густим підшерстям були названі «перськими довгошерстими». У США їхній кирпатий носик зробили ще коротшим, створивши новий екстремальний тип, який теж набув популярності.

Саванна

Виведена на основі чагарникових котів і породистих домашніх кішок. Участь у селекційній роботі взяли «сіами», турецькі ангори та «бенгали». Завдяки ефектному леопардовому забарвленню савана швидко стала головним об’єктом уваги серед багатих людей, охочих підкреслити свій статус незвичайним домашнім улюбленцем. У 2007 році її вартість сягнула рекордних 27 тисяч доларів.

Безпородні улюбленці правителів

Чистокровне походження далеко не завжди має значення. Багато правителів є власниками абсолютно звичайних, але все одно дуже улюблених вихованців. Найбільше поціновувачів кішок серед американських президентів:

• Авраам Лінкольн. Був завзятим любителем котів, але його першою вихованкою, що оселилася в резиденції, стала кішечка Теббі.
• Теодор Рузвельт. Його вихованка Сліпес постійно засинала посеред головного холу, але президент ніколи її не будив і акуратно проходив повз. Те ж саме робили і його гості.
• Джон Кеннеді. 35-й президент привіз із собою в резиденцію котика Тома, але був змушений віддати його іншим людям через несподівано виявлену алергію.
• Білл Клінтон. Котик із кумедним прізвиськом Сокс («Шкарпетка») увійшов у сім’ю колишнього президента вельми рішуче. Він застрибнув на руки першої леді країни і підкорив її своїм натиском.
• Джордж Буш Молодший. Ще один американський президент назвав свою улюбленицю Індією на честь прізвиська улюбленого бейсболіста.

Особлива посада: Головний мишолов урядової резиденції Великої Британії

З лютого 2011 року цю почесну посаду обіймає кіт Ларрі. Саме звання існує з 1924 року і дається всім кішкам, які офіційно проживають в урядовій резиденції прем’єр-міністра Великої Британії.

Завдання Головного мишолова — вилов гризунів, якими буквально кишить стара будівля резиденції. Крім Ларрі, офіційно цей титул отримав тільки його попередник — кіт Гамфрі.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.