Грибкові захворювання у котів (грибки): симптоми, як і чим лікувати?

Багато захворювань шкірного покриву та інших систем організму супроводжуються яскравими симптомами, за якими власник може помітити порушення в стані здоров’я вихованця. Так, наприклад, грибок у кішок може проявлятися сильним свербінням, лущенням шкіри, неспокійною поведінкою. У цій статті розповімо, які грибкові захворювання бувають, розглянемо їхні симптоми, можливі способи лікування і профілактики.

Головне

• У ветеринарній медицині розрізняють багато грибкових інфекцій. Найчастіше серед котячих грибків трапляються: дерматофітози (лишаї), малассезіозний дерматит, аспергільоз, кандидоз, бластомікоз, гістоплазмоз і криптококоз та інші.
• Грибкові захворювання (мікози) передаються під час взаємодії з іншою зараженою твариною, а також зовнішнім середовищем. Вони також можуть переходити до вихованця від матері, власника або через інфіковані предмети інших особин.
• Більш схильні до зараження особини зі зниженим імунітетом.
• Мікози можуть бути поверхневими, що зачіпають шкіру, і системними, що порушують функцію внутрішніх органів.
• Можливі симптоми: поява ділянок облисіння, свербіж, лущення шкіри.
• Як правило, грибок у кішок локалізується на шкірі, слизових оболонках, у легенях. Рідше уражаються очі, кишечник і нервова система.
• Діагностика проводиться за допомогою дослідження шерсті лампою Вуда, мікроскопічного аналізу шкірного зіскрібка, посіву на живильне середовище, дослідження клітин.
• Лікування здійснюється за допомогою протигрибкових препаратів місцевої та системної дії.
• Вакцини для профілактики неефективні. Щоб уникнути грибків, необхідно підтримувати загальне здоров’я улюбленця: стежити за якістю раціону, станом шкіри та шерсті, приділяти час обробкам від паразитів і вакцинації від небезпечних інфекцій.

Про грибки в котячих

Грибкові інфекції — в медицині їх також називають мікозами — це патологічний процес, що розвивається внаслідок активної життєдіяльності умовно-патогенних або патогенних грибків. Першими називають ті мікроорганізми, які є природними мешканцями шкіри та слизових оболонок, але здатні провокувати розвиток захворювань за сприятливих умов, наприклад, зниження імунного захисту або збільшення їхньої кількості.

Хворобливий стан істотно ускладнює життя улюбленця, доставляючи йому дискомфорт у вигляді свербежу або погіршення загального самопочуття.

Як відбувається зараження?

Передача інфекції може відбуватися через невеликі рани, подряпини, розчухи, попрілості або просто через контакт. При цьому ран може і не бути.

Патогенні мікроорганізми здатні заразити улюбленця під час прямого контакту із зараженими об’єктами, зокрема з дрібними гризунами, а також деякими іншими шляхами:

• Через обсіменілий корм або особисті речі іншого зараженого вихованця (наприклад, через спільну лежанку або іграшки).
• Від матері до потомства.
• Через одяг і взуття, під час взаємодії з килимком у передпокої (там можуть перебувати патогени, принесені на взутті).

Зараження грибками може статися при спілкуванні з кішкою, у якої немає симптомів — деякі тварини стають безсимптомними переносниками інфекції.

Певні групи кішок більш схильні до розвитку інфекцій:

• Улюбленці з ослабленим імунітетом;
• Тварини, які отримують імуносупресивну терапію або хворі на хронічні вірусні інфекції;
• Вагітні та лактуючі кішки.

Підвищена вологість, погані гігієнічні умови і скупчене утримання в невеликому просторі також є провокуючими факторами.

Чи небезпечні грибки?

Своєчасно помічений грибок у кота або кішки зазвичай добре піддається лікуванню — після терапії тварина може швидко повернутися до звичного ритму життя. Але ігнорування проявів мікозів може призвести до серйозних ускладнень: патологічний процес зачіпає глибокі шари тканин, що призводить до запалення в шкірних структурах (утворення великих ран, що не загоюються), легенях, розвитку анемії, розладів травлення.

Види грибків

У ветеринарній медицині дерматомікози підрозділяються на кілька груп залежно від ушкоджень: поверхневі (вражають шкірні покриви) і системні (порушують функціонування внутрішніх органів).

Грибкові захворювання шкіри, які найчастіше фіксуються у котів:

• Дерматофітози (лишаї);
• Малассезіозний дерматит;
• Аспергільоз;
• Кандидоз;
• Бластомікоз;
• Гістоплазмоз;
• Криптококоз;
• Кокцидіомікоз;
• Споротрихоз;
• Риноспоридіоз;
• Трихоспороз.

Розглянемо деякі із захворювань детальніше.

Дерматофітози

Вони широко відомі під своєю побутовою назвою — лишай. Серед уражень шкіри виділяють безліч дерматофітів, але головне місце відводиться Microsporum Canis — збуднику мікроспорії, що носить народну назву «стригучий лишай». Він виявляється в більшості випадків шкірних захворювань вихованців. Цей грибок передається кішці під час контакту з іншими інфікованими тваринами, зокрема й під час взаємодії з дрібними гризунами. Спори також можна принести додому на одязі, оскільки вони «летючі».

Є чіткі алгоритми виявлення цього захворювання: люмінесцентна діагностика, трихоскопія (мікроскопічне дослідження волосся) і посів культури на живильне середовище.

Малассезіозний дерматит

Малассезія (Malassezia Pachydermatis) — умовно-патогенний грибок у кішок, що вражає вушні раковини і міжпальцевий простір. Малассезія — це нормальний мешканець шкіри: він присутній у всіх здорових тварин, але під впливом сприятливих умов починає інтенсивне розмноження. Сприятливими факторами для розвитку можуть стати вологість, тепло та імуносупресія (зниження імунної функції).

У кішок патологія, викликана Malassezia, зустрічається нечасто, більше ця проблема характерна для собак.

Аспергільоз

Інфекційне захворювання, що викликається грибком виду Aspergillus. Ці організми живуть повсюдно, найбільш звичним середовищем існування для них є ґрунт. Цей котячий грибок супроводжується досить неспецифічними симптомами, які можуть бути присутніми при безлічі інших захворювань: у вихованця на носі з’являються невеликі виразки, а з ніздрів можна помітити кров’янисті, гнійні виділення. До розвитку недуги більше схильні тварини з ослабленим імунітетом.

Кандидоз

Він вважається опортуністичною інфекцією (тобто такою, що викликається умовно-патогенними мікроорганізмами) шкіри, яка з’являється внаслідок надмірного росту гриба Candida — природного мешканця слизової оболонки. Такий надмірний ріст зазвичай спричиняється низкою причин, наприклад, ушкодженням шкіри, спровокованим хронічною травмою або надмірним зволоженням, захворюванням, що впливає на функціонування імунітету, або тривалим використанням цитотоксичних (протипухлинних) препаратів чи антибіотиків. Грибок кандидоз рідко трапляється у кішок.

Бластомікоз

Бластомікоз — патологія, яка розвивається внаслідок потрапляння в організм грибкових мікроорганізмів Blastomyces Dermatitidis. Це системне захворювання, що вражає насамперед легені, а після зачіпає і центральну нервову систему (ЦНС).

Збудник бластомікозу мешкає в ґрунті, формуючи міцелій (грибницю) на органічних субстратах.

В організм кішки грибок потрапляє при:

• Вдихання спор або частинок грибниці;
• Контакту спор або частинок із травмованою шкірою;
• Укусу тварини-переносника.

Гістоплазмоз

Гриб Histoplasma Capsulatum поширений по всьому світу. Зараження відбувається під час вдихання спор, що містяться в запиленому повітрі.

Гістоплазмоз спричиняє легеневі та системні патології, які проявляються відповідними неспецифічними симптомами: задишка, незначне збільшення температури тіла, млявість, втрата сил (улюбленець перестає реагувати на улюблені іграшки, менше рухається), зниження апетиту або повна відмова від їжі, анемія, що супроводжується зблідненням слизових оболонок.

Криптококоз

Це патологія, що викликається у котів і кішок дріжджоподібними грибками Cryptococcus Neoformans і Cryptococcus Gattii. Здебільшого уражаються верхні дихальні шляхи, що провокує появу чхання, сопіння, виділень з носа, виникнення щільних підшкірних припухлостей. Якщо залучається шкіра, то утворюються неболючі вузлики, які можуть виразкуватися. Часом у пацієнтів фіксують прояви ураження ЦНС і захворювання очей. Патологію реєструють частіше у дорослих тварин від 2 років, до групи ризику потрапляють улюбленці зі зниженим імунітетом.

Симптоми

Після потрапляння на шкіру або проникнення всередину мікроорганізми чинять патогенний вплив. Вони «харчуються» корисними речовинами в організмі, виділяючи токсини і ферменти, які, зі свого боку, поступово руйнують зовнішній шар шкіри і призводять до місцевої запальної реакції.

Кожна грибкова інфекція у кішок проявляється по-своєму, але всі патології цієї групи можуть мати спільні риси.

Серед них:

• Алопеція — випадання шерстного покриву;
• Лущення шкіри на безшерстих ділянках;
• Свербіж і неспокійна поведінка — свербіж спричиняє великий дискомфорт улюбленцю, він може трусити головою й активно чухатися, намагаючись позбутися неприємних відчуттів;
• Горбки і вузлики на шкірі;
• Порушення з боку дихання: чхання, нежить із домішками крові та слизу.

При виявленні цих симптомів варто якомога швидше показати тварину ветеринарному лікарю. Грибок не проходить самостійно, з часом без належного лікування симптоми ускладнюються, погіршується і самопочуття вихованця. Інфекційні захворювання у кошенят і особин із сильно зниженим імунітетом здатні призвести до незворотних наслідків.

Можливі локалізації

Патогенні мікроорганізми можуть перебувати на шкірі улюбленця або проникати всередину. Для наочності розглянемо можливі місця проживання збудників перерахованих вище інфекцій.

У таблиці представлено розташування пошкоджень залежно від патології:

Грибкова інфекція у кішок	Локалізація
Малассезіозний дерматит	Збудник Malassezia Pachydermatis мешкає в теплих і вологих ділянках, тому від нього найчастіше страждають такі місця, як внутрішній бік вушних раковин, простір між пальцями, пахвові западини, живіт, пахова зона.
Дерматофітози	Вражають верхні шари шкіри, волосяний покрив.
Аспергільоз	Гриби виду Aspergillus Fumigatus і Aspergillus Terreus вражають переважно слизові оболонки.
Кандидоз	При кандидозі у кішок утворюються почервоніння і подразнення шкіри, лупа, алопеція, проблеми з боку травлення.
Бластомікоз	Шкідливі мікроорганізми виду Blastomyces Dermatitidis насамперед вражають легеневі структури. Інфекція також може поширюватися на шкірні покриви, очі та шлунково-кишковий тракт.
Гістоплазмоз	Локалізується в легенях або кишечнику кішки, але також може поширюватися на інші частини тіла тварини.
Криптококоз	Мікроорганізми Cryptococcus Neoformans і Cryptococcus Gattii паразитують у носових пазухах і носоглотці.
Кокцидіомікоз	Грибок виду Coccidioides Immitis у кота або кішки вражає дихальну систему, обґрунтовуючись у легенях.
Споротрихоз	Інфекція розташовується на лапах, морді та кінчику хвоста, а також у місцях ран і саден.
Риноспоридіоз	Розташовується на слизовій оболонці носової порожнини.
Трихоспороз	Грибок Trichosporon вражає шкірні покриви тварини, провокуючи вогнищеве випадання шерсті.

Фото грибка у кішок

Грибок може проявлятися і виглядати по-різному: від мінімальних розчухів (у локалізованій формі) і почервоніння шкіри до великого випадання шерсті (у генералізованій формі) і вогнищ запалення. У деяких випадках на шкірі з’являється лущення, горбки і вузлики. Але грибки можуть пошкоджувати не тільки шкірний покрив, тому визначити захворювання тільки за симптомами неможливо.

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Фото проявів, характерних для грибкових інфекцій: посилання на фото1, фото2, фото3. Чутливий контент.

Діагностика

Наявності одних симптомів і терапевтичного огляду недостатньо для повноцінної діагностики та визначення точного захворювання.

Щоб отримати повнішу клінічну картину, ветеринарний лікар повинен призначити такі дослідження на грибок у кішок:

• Люмінесцентна діагностика за допомогою лампи Вуда. Медичний світловий прилад випромінює ультрафіолет, що дозволяє виявити світіння спор смарагдовим кольором.
• Трихоскопія — дослідження волосків під мікроскопом на наявність спор у структурі волосини, але метод не завжди інформативний через низку причин. Має місце людський фактор і, крім того, результати можуть бути недостовірними, якщо в пробу не потрапили уражені волоски.
• Посів на живильне середовище (мікологічний посів). За допомогою посіву виявляють наявність і концентрацію патогенних мікроорганізмів та їхню чутливість до антимікотиків — протигрибкових препаратів.
• Цитологічне дослідження. Аналіз клітин шкіри та інших уражених органів використовується для диференціальної діагностики інших захворювань і мікроскопії колоній, які виросли на поживному середовищі для типізації виду.
• Гістопатологія — це мікроскопічне дослідження (PAS-забарвлення), яке дає змогу фарбувати спори всередині фолікула. Не є рутинним методом.
• Останніми роками стали доступні такі методи діагностики, як ПЛР, імуногістохімія, ELISA. Ці аналізи не поширені, хоч і мають гарну діагностичну цінність.

Чим лікують грибки у кішок?

Кожне окреме грибкове захворювання вимагає індивідуального підходу до терапії. Схема залежить від збудника, тяжкості патологічного процесу, залученості систем організму.

Як правило, пацієнтам призначають комплексне лікування, яке містить у собі приймання лікарських засобів і спеціальний догляд за вихованцем.

Наведемо приклад тих груп засобів, які може використовувати ветеринарний лікар після діагностики:

• Антимікотики — специфічне лікування, спрямоване на придушення грибків. Курс зазвичай тривалий, призначається ветеринарним лікарем після отримання результатів аналізів. Зокрема, для лікування може бути рекомендовано місцеве застосування розчину на основі енілконазолу, шампуні на основі міконазолу — це місцева терапія. Для лікування багатьох грибкових захворювань кішок, крім дерматофітозів, можуть бути призначені препарати системної дії в таблетках, наприклад, такі як «Ітраконазол», «Тербінафін».
• Антибіотики — можуть застосовуватися в разі розвитку вторинної інфекції, яка часто приєднується за відсутності лікування та інтенсивних розчухів. Вибір антибіотиків дуже великий, тому ветеринарному лікарю може знадобитися провести попередні діагностичні дослідження для аналізу чутливості до антибактеріальних препаратів.

Використовувати будь-які з цих засобів самостійно не рекомендується, лікарські препарати призначає тільки ветеринарний лікар.

Про ефективність лікування можна судити за зниженням інтенсивності місцевих проявів: зменшення кількості алопецій, зникнення свербежу, занепокоєння, лущення, підвищення активності. Також ознакою успішної терапії стають два послідовних негативних бактеріальних посіви.

Догляд за кішкою

У комплексі з лікарськими препаратами для терапії грибка коту або кішці потрібно забезпечити якісний догляд. Для цього за призначенням ветеринарного лікаря використовують лікарські засоби для місцевої обробки пошкоджених ділянок шкіри, наприклад, шампуні, мазі. Також часто потрібен захисний комір і попона, яка обмежує кішці доступ до уражених сверблячих місць.

Увагу також варто приділити особистим речам тварини — лежанці, іграшкам, лотку і гребінцям. Їх необхідно обробити спеціальними розчинами, ефективними проти грибків. Про відповідний засіб розповість ветеринарний лікар, оскільки вони можуть відрізнятися.

Профілактика грибка у кішок

Насамперед важливо знати, що протигрибкові вакцини для кішок, які є на ринку, не мають доведеної ефективності, їх використання є спірним.

Для профілактики грибкових захворювань у кішок застосовуються тільки загальні заходи для підтримки здоров’я організму:

• Контролюйте якість раціону вихованця. Дефіцит вітамінів та інших поживних речовин може призвести до ослаблення імунітету.
• Регулярно оглядайте вуха, слизові оболонки і міжпальцевий простір у кішки на наявність почервоніння, лущення і новоутворень.
• Дотримуйтеся схеми вакцинації та протипаразитарних обробок, призначеної ветеринарним лікарем.
• Дотримуйтесь вимог санітарних норм і гігієни.

Чи заразні грибки для людини?

У деяких випадках заражені кішки можуть становити небезпеку для людини, і, крім того, вони бувають безсимптомними переносниками інфекцій. Як правило, до зараження більше схильні діти або люди з імунодефіцитними станами. Але переживати не варто — навіть якщо людина заразилася котячим грибком, у сучасних реаліях він легко піддається лікуванню.

За матеріалами

• Keith A. Hnilica, Adam P. Patterson «Small Animal Dermatology: A Color Atlas and Therapeutic Guide», 2016.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.