Енцефаліт у собак: симптоми, лікування та прогнози.

Енцефаліт у собак – смертельно небезпечне захворювання головного мозку інфекційного або неінфекційного типу.

Патології ЦНС (центральної нервової системи) часто супроводжуються ускладненнями, несумісними з життям. До них відноситься і енцефаліт у собак, що вражає головний мозок. В результаті великого запалення організм втрачає більшу частину своїх функцій, що в кінцевому підсумку призводить до його загибелі.

Сприятливий прогноз при даному захворюванні дається тільки на початковій стадії. Тому кожен господар повинен знати основні симптоми, при яких слід звернутися за допомогою.

Як передається захворювання

Енцефаліт у собак буває інфекційним і неінфекційним. Небезпеку для інших тварин представляє тільки перший вид.

Шляхи зараження

При інфекційному різновиді запалення розвивається в результаті реакції на життєдіяльність збудників, що проникли в організм. До них відносяться:

• віруси;
• бактерії;
• гриби;
• (гельмінти і найпростіші).

У більшості випадків інфекція передається контактним, фекально-оральним і трансмісивним шляхом, тобто при близькій взаємодії із зараженим, поїданні інфікованої їжі або фекалій і через укуси комах.

Важливо відзначити, що аналогічну хворобу у людини викликає флавівірус, який розносять іксодові кліщі. Кліщовий енцефаліт у собак завжди розвивається внаслідок піроплазмозу (бабезіозу). Флавівірус для них не є небезпечним.

Тварини в групі ризику

Імовірність захворювання підвищується при наявності черепно-мозкових травм в минулому і при слабкому імунітеті. В останньому випадку мова йде про:

• цуценят до 1 року (особливо вразливі ті, хто ще не встиг пройти обов’язкову вакцинацію);
• літніх особин старше 8 років;
• вихованців з хронічними хворобами.

Також простежується породна схильність. До групи ризику входять представники дрібних порід: йорки, той-пуделі, болонки.

Причини патології

Залежно від причини, хвороба буває первинною і вторинною. Перша розвивається під впливом таких факторів:

• вірусні, бактеріальні, грибкові та паразитарні інфекції;
• аутоімунні збої, тобто знищення здорових клітин власним організмом;
• травми голови та шиї;
• новоутворення.

Вторинна патологія завжди є наслідком. Вона розвивається не самостійно, а на тлі інших захворювань:

• сепсис, тобто великий запальний процес у всьому організмі в результаті зараження крові (часто виникає при травмах);
• гнійна форма отиту;
• різні запалення носової та ротової порожнини (риніт, фарингіт, пародонтоз);
• масивна крововтрата.

Найпроблемніша причина – аутоімунні збої. Вони рідко піддаються поясненню, тому при такому діагнозі прогноз на одужання зазвичай обережний або негативний.

Різновиди хвороби

Крім вже згаданих вище класифікацій, є ще одна, що враховує місце ураження. На цій підставі виділяють ще 3 види патології:

• Енцефаломієліт. Запальний процес охоплює не тільки головний, але і спинний мозок. При енцефаломієліті у собак часто розвиваються парези і паралічі.
• Менінгоенцефаліт. Уражає головний мозок і його оболонки: м’яку, павутинну і тверду. При блискавичній формі розвитку часто закінчується летальним результатом.
• Менінгоенцефаломієліт. Запалення розвивається на всіх можливих ділянках, тобто в обох видах мозку і їх оболонках. Імовірність одужання без серйозних наслідків для організму близька до нуля.

Ураження ЦНС вкрай небезпечне, оскільки її органи контролюють всі життєво важливі процеси в організмі. З цієї причини лікування хвороби дає позитивні результати тільки на початковому етапі.

Як проявляється енцефаліт у собак: симптоматика і стадії

Симптоми і способи лікування кліщового та інших видів енцефаліту у собак залежать не тільки від причини, але і від стадії. Залежно від ступеня ураження, може спостерігатися абсолютно різна симптоматика:

• Інтоксикація організму. Виражається підвищенням температури або її зниженням, сильною слабкістю, відмовою від їжі, блювотою, порушенням стільця і відсутністю реакції на зовнішні подразники.
• Безпосереднє ураження нервової системи. Має більш виражені ознаки, тому більшість господарів звертаються саме на цьому етапі. Включає судоми, схожі з епілепсією напади, посмикування очних яблук, втрату координації, болі при пальпації хребта, зниження чутливості в області морди і порушення ковтального рефлексу.

Діагностувати хворобу на ранній стадії можна тільки під час профілактичного огляду у ветеринарній клініці.

Діагностика у ветеринара

Перед початком лікування важливо визначити вид патології та її стадію. Для цього після первинного огляду з метою виявлення кліщів і перевірки реакції черепно-мозкових нервів застосовують такі дослідження:

• загальний і біохімічний аналізи крові, що визначають відхилення в базових показниках;
• ІФА та ПЛР, що виявляють безпосереднього збудника інфекції та кількість антитіл;
• УЗД, що діагностує стан внутрішніх органів;
• рентген, що дозволяє виявити сторонні предмети або травми черепної коробки та хребта;
• ЕЕГ і МРТ, необхідні для ідентифікації точного місця і ступеня ураження;
• пункція спинномозкової рідини, що підтверджує наявність і причину запалення.

Після отримання всіх результатів ветеринар складає індивідуальний план лікування. При наявності припадків тварину обов’язково поміщають в стаціонар.

Методи терапії

Кліщовий енцефаліт у собак діагностують дуже рідко. Проте, якщо ви знайшли на своєму вихованцеві одного або декількох кліщів – обов’язково надайте йому першу допомогу і відвезіть на огляд до ветеринарної клініки.

Поняття «кліщовий енцефаліт у собак» деякі ветеринарні лікарі взагалі вважають неправильним, оскільки захворювання виникає не безпосередньо після укусу, а тільки як ускладнення бабезіозу (піроплазмозу). Такі випадки дуже рідкісні і, як правило, мають надгостру форму перебігу.

Перша допомога – зняття кліща

Пам’ятайте, що маленькі павукоподібні небезпечні і для людини. Перед їх зняттям обов’язково одягніть захисні рукавички або оберніть руки в чисту тканину або бинт.

Найпростіший спосіб вилучення – за допомогою спеціальних щипчиків Tick Twister. Їх можна придбати в будь-якому інтернет-магазині і в більшості великих гіпермаркетів.

Головна перевага цього пристосування – безпечне витягування кровососа. При витягуванні щипчики захоплюють, але не стискають кліща, що виключає випадкове відривання голови.

За відсутності Tick Twister підійде звичайний пінцет або пальці. Діяти потрібно за наступним алгоритмом:

Розташуйте кінчики інструменту або пальці в горизонтальному положенні біля основи тіла паразита.
Акуратно підчепіть тіло кровососа в місці входження під шкіру і витягніть назовні викручуючими рухами. Зверніть увагу, що занадто різке витягування і потягування прямо і вгору неприпустимі.

Після успішного вилучення обов’язково обробіть ранку антисептиком. Якщо голова все-таки відірвалася і залишилася всередині – не панікуйте. Знайдіть ділянку з невеликою чорною крапкою, знеболіть її і витягніть залишки кліща розпеченою голкою.

При знятті паразита уникайте популярних в народі порад. Бензин, гас і масла просто позбавлять кліща кисню і призведуть до вивільнення інфекції в результаті загибелі її носія.

Не працюють і нитяні петлі. Витягування кровососа за їх допомогою може призвести до відсікання голови.

Незалежно від успіху операції, обов’язково зверніться до ветеринара і постарайтеся захопити з собою живого кліща для більш детальної діагностики. Його потрібно помістити в щільно закриту ємність з змоченою водою тканиною. У такому «будиночку» паразит проживе протягом 2 діб.

Якщо найближча ветеринарна клініка знаходиться занадто далеко і для транспортування тварини потрібно більше зазначеного часу, то кровососа доведеться ліквідувати одним з 3 способів: спалити, ошпарити або розчавити між шарами щільного паперу.

Звернення до клініки та лікування

Лікування базується на зменшенні виявленого набряку мозку, усуненні причини та знятті супутніх симптомів. Чотириногих пацієнтів у непритомному стані приводять до тями за допомогою антиконвульсантів. Також можуть знадобитися такі препарати:

• противірусні, антибіотики, мікотики та антигельмінтики, що знищують збудника інфекції;
• діуретики та протизапальні, що полегшують виведення надлишків рідини та зменшують набряклість;
• адреноміметики, що частково або повністю відновлюють функції нервової системи;
• анальгетики і жарознижуючі, що знімають напади болю і високу температуру;
• протисудомні, що запобігають мимовільному скороченню м’язів;
• нейропротектори, що поліпшують кровопостачання нервових тканин;
• глюкокортикостероїди, що пригнічують імунітет при наявності аутоімунних патологій.

На запущеній стадії медикаментозну терапію доповнюють масажами, голковколюванням і впливом струму. Ці процедури спрямовані на зниження болю, усунення запалення і зміцнення суглобової тканини.

При порушенні ковтального рефлексу спільно з дихальною функцією може знадобитися оксигенотерапія, тобто кисневі інгаляції через носові катетери.

Відновлення

Залежно від стадії, лікування може тривати до 20 днів. Крім прийому призначених ветеринаром препаратів і відвідування фізіопроцедур, воно передбачає обов’язкове дотримання дієти.

У період відновлення потрібно змінити раціон на більш щадний. Найпростіше придбати готові веткорми, розроблені для підтримки функцій мозку. При натуральному харчуванні перевагу варто віддати відвареному нежирному м’ясу, кисломолочним продуктам з низьким відсотком жирності і дрібним розсипчастим кашам.

Аутоімунні патології потребують довічного лікування і постійного спостереження у ветеринара. В інших випадках при своєчасному зверненні тварини одужують повністю. Ефективність терапії відстежують за допомогою повторних ЕЕГ, МРТ і аналізів крові.

Подальше життя собаки

Запущений енцефаліт у собак обов’язково позначається на якості життя. Якщо ускладнення, що розвинулися, приносять тварині сильні страждання, то її присипляють.

Прогнози на одужання

На пізній стадії ймовірність одужання становить всього 25%. Прогноз погіршується і при виявленні аутоімунних патологій. Навіть після нормалізації стану висока ймовірність рецидивів з більш важким перебігом.

Найсприятливіший прогноз дається при невеликих вогнищах ураження і первинному різновиді енцефаліту. У цих випадках збудник повністю усувається специфічною терапією.

Наслідки хвороби та ускладнення

Через масове ураження нервових клітин наслідки хвороби схожі з інсультом і струсом мозку. До найпоширеніших належать:

зниження швидкості реакцій;
втрата чутливості в деяких частинах тіла і довгострокове порушення координації;
мозкові крововиливи;
некрози.

Після одужання відзначається різке падіння імунітету. Через це тварини, які перехворіли, стають вразливими до інфекцій навіть при наявності щеплень.

Які ще захворювання переносять кліщі

Вище вже говорилося, що енцефалітний кліщ, знайдений у собаки, небезпечний тільки з точки зору передачі іншої інфекції. До таких захворювань відносяться:

• піроплазмоз;
• ерліхіоз;
• бореліоз, або хвороба Лайма;
• анаплазмоз;
• бартонельоз;
• гепатозооноз.

Запалення мозку у чотириногих вихованців розвивається тільки в результаті ускладнення перерахованих захворювань. Деякі з них небезпечні і для людини.

Профілактика кліщового та інших видів енцефаліту у собак

Кліщі – лише переносники, тому існуючі вакцини дозволяють захиститися лише від найпоширенішого захворювання – піроплазмозу. Для безпосереднього впливу на паразитів рекомендується використовувати засоби для місцевого застосування:

• краплі на холку;
• спреї;
• протипаразитарні нашийники.

Компоненти, що містяться в них, відлякують кліщів, захищаючи оброблену тварину від їх укусів. З іншими патологіями борються за допомогою дотримання наступних рекомендацій:

• Своєчасне проведення обов’язкових щеплень і щоквартальна дегельмінтизація.
• Захист від травм. Під час прогулянок обов’язково використовуйте повідець, а вдома зберігайте всі потенційно небезпечні предмети в закритих шафах. В іншому випадку заграний вихованець може вибігти на проїжджу частину або влетіти в комод з кришталевими вазами.
• Ретельний огляд після відвідування вулиці. Крім наявності паразитів, слід звертати увагу і на цілісність шкіри, а також базові симптоми нездужання: почервоніння, набряки, висип, зміна кольору слизових.
• Поліпшення якості раціону і умов утримання. Правильне харчування і комфортне спальне місце виключать зниження імунітету через авітаміноз і переохолодження.

Регулярно перевіряйте свого улюбленця у ветеринара на наявність аутоімунних порушень, якщо він входить до групи ризику. Також можлива спадкова передача. З цієї причини перед покупкою цуценяти необхідно уважно вивчити детальну інформацію про здоров’я його батьків.

Висновок

Енцефаліт у собак – вкрай небезпечне захворювання, яке може призвести до часткової втрати координації та летального результату. Через швидке прогресування та велике ураження мозку єдиний спосіб його запобігання – дотримання описаних вище профілактичних рекомендацій.

Економія на щорічній диспансеризації може коштувати вашому улюбленцю життя, тому не варто нехтувати нею. Адже в разі хвороби витрати виявляться набагато більшими.