Дресирування та виховання мопса.

Дресирування мопса: перші навички цуценяти та основні команди, основи виховання в різному віці.

Мопс – декоративна порода собак з сплощеною мордочкою, компактним розміром і доброзичливим характером. Цей чарівний вихованець підходить для сімей з дітьми, пенсіонерів, домосідів і власників-початківців. При його утриманні проблеми можуть спричинити лише дві особливості: впертість і норовливість. Тому важливо приділити увагу вихованню та дресируванню мопса, позначивши своєму улюбленцю певні межі дозволеного та основні заборони.

Чи можна дресирувати мопса

Дресируванню піддається абсолютно будь-яка собака. Головне – не пропустити потрібний момент і розуміти нюанси темпераменту породи.

Мопси відомі своїм інтелектом і хорошою пам’яттю. Вони швидко засвоюють нову інформацію, але після статевого дозрівання стають менш поступливими та повільними. До цього моменту необхідно встигнути продемонструвати своє лідерство та заслужити повагу у свого улюбленця.

Як і коли почати виховання

До виховання слід приступити відразу після появи цуценяти в будинку. Протягом приблизно тижня після переїзду воно перебуватиме у стресі від розлуки з матір’ю. Складні тренування в цей період неприпустимі. Достатньо освоїти лише базові навички та сформувати перші зачатки прихильності.

Щоб уникнути ще більшого стресу, рекомендується дотримуватися суто позитивного підкріплення, тобто робити акцент на успіхах. Для заохочення підійдуть корисні ласощі для собак, різні іграшки, похвала та ласка.

Уникайте перегодовування. Кількість з’їдених ласощів не повинна перевищувати 10 % від загальної калорійності раціону.

Перші навички

До проходження обов’язкової вакцинації та карантину після неї всі заняття проводяться вдома. Це мінімізує ймовірність зараження та сприяє кращій концентрації уваги, оскільки цуценя не відволікається на зовнішні фактори.

Привчання до імені

Підберіть звучне й не надто довге ім’я. Частіше кликайте цуценя, пропонуючи йому щось приємне й цікаве: ласку, ігри, їжу. Отримуючи раз за разом позитивний досвід, воно швидко навчиться реагувати на ваш поклик і підходити, відволікаючись від будь-яких справ.

Привчання до місця

Заохочення до сну та відпочинку в певному місці також сприяє слухняності та формуванню певної моделі поведінки. Розташуйте особистий куточок у відокремленому та захищеному від протягів місці.

Покладайте цуценя на лежак щоразу, коли воно починає «клювати носом». Хваліть його та пригощайте чимось смачним, якщо після ваших дій маленький улюбленець нікуди не йде. Якщо воно намагається втекти, терпляче повертайте його назад і не забувайте при цьому вимовляти слово «Місце».

Соціалізація

У процесі соціалізації цуценя вчиться спілкуванню з оточуючими та адекватному сприйняттю різних життєвих ситуацій. Для цього його регулярно знайомлять з іншими людьми та тваринами, новими звуками, запахами та територіями. Додатково відпрацьовується вміння залишатися на самоті. У закріпленні бажаної реакції добре допомагає манеж.

Перші команди

До вивчення перших команд переходять після закріплення базових навичок та остаточного звикання до нового дому. На момент навчання цуценя має вільно пересуватися різними кімнатами та без страху контактувати з усіма членами родини.

Для отримання бажаного результату тренування повинні бути щоденними, але короткими, щоб маленький улюбленець не встиг забути матеріал і не втомився. За одне заняття рекомендується влаштовувати не більше 3-4 повторень однієї і тієї ж команди. Проводьте навчання в ігровій формі і не більше 5 хвилин поспіль. Поступово загальну тривалість можна збільшити до 15-20 хвилин. Більш тривале дресирування передбачено для дорослих.

Правила поведінки вдома та на вулиці

Власник повинен демонструвати впевнену та спокійну поведінку, щоб маленький улюбленець бачив у ньому лідера. Важливо бути послідовним у своїх діях і не піддаватися на вмовляння цуценяти, а також навчити його певним правилам поведінки в різних ситуаціях.

Відпрацювання заборон

Щоб визначити межі дозволеного, необхідно встановити заборони та бути послідовним у їх дотриманні. У цьому допоможе слово «Фу». Ним слід припиняти будь-які небажані дії, які вчиняє вихованець вдома та на вулиці.

Абсолютні заборони мають дотримуватися в будь-якій ситуації. Їх не можна порушувати навіть як виняток, оскільки інакше може похитнутися авторитет власника в очах собаки.

Від чого потрібно відучити

Небажані дії, що повторюються раз за разом, швидко стають стійкою звичкою. Тому важливо заздалегідь визначитися зі списком заборон.

Найчастіше домашніх улюбленців відучують від таких дій:

• переслідування інших тварин;
• постановка лап на людей при зустрічі;
• гавкання на перехожих;
• безпричинний гавкіт;
• кусання рук і ніг, навіть під час гри;
• жебрацтво та крадіжки зі столу (або зі сміттєвого відра);
• підбирання з землі та підлоги;
• натягування повідця;
• псування меблів та цінних речей.

Окремо варто відзначити довірливість цієї породи. Мопсики рідко бояться незнайомців і без роздумів приймають від них ласощі. Ця особливість може зіграти на руку недобросовісним людям, тому обов’язково навчіть вихованця не брати частування від чужих.

Якщо собака не реагує на заборонне слово «Фу» і продовжує робити те, чого не можна, — спробуйте переключити її увагу на плескання в долоні або іграшку.

Привчання до нашийника та повідця

Нашийник і повідець — запорука безпеки оточуючих та самого улюбленця. Їх наявність під час прогулянки є обов’язковою, тому цуценя має спокійно носити нашийник і повідець, не намагаючись їх зняти. Знайомство з цими предметами слід провести ще до першої прогулянки (тобто вдома, як гру), поступово збільшуючи час їх носіння.

Вигул поза домом

Після закінчення післявакцинального карантину мопса можна нарешті познайомити з вулицею. Перші прогулянки мають бути частими, але короткими. Виходити на прогулянку слід після кожного годування та тривалого сну. Ці процеси «активують» сечовий міхур і кишечник, підвищуючи ймовірність успішного справляння потреби поза домом. У міру закріплення цієї навички кількість прогулянок можна скоротити до 2-3 разів на день.

Не дозволяйте цуценяті віком до 8 місяців самостійно спускатися сходами. Таке навантаження може зашкодити ще незміцнілому опорно-руховому апарату та зіпсувати поставу лап.

Спілкування з іншими людьми та тваринами

Найкраще місце для соціалізації поза домом — спеціальні майданчики для собак та популярні місця для вигулу. Тут ваш улюбленець зможе познайомитися з іншими людьми та тваринами, а також погратися з ними та побігати без повідка. Знімаючи нашийник, важливо переконатися, що поруч є огорожа, інакше цуценя може втекти та загубитися.

Як навчити мопса командам

Дресирування мопса передбачає обов’язкове засвоєння певних команд. До найважливіших з них належать:

• «Сидіти». Стане в нагоді в моменти очікування чогось, наприклад, під час перебування на килимку перед миттям лап. Цуценя потрібно посадити рефлекторно, піднісши над його головою ласощі або злегка натиснувши на круп.
• «До мене». Дозволяє покликати вихованця ближче, коли він кудись відійшов. У міру освоєння навички необхідно плавно збільшувати відстань до 5 метрів за допомогою довгого повідця.
• «Поруч». Необхідна під час руху в щільному потоці людей. Під час тренування слід використовувати натягнутий короткий повідець, розмістивши цуценя ближче до ноги за допомогою ласощів.

Якщо виконання базових навичок дійшло до автоматизму, то можна або ускладнити їх, або доповнити трюками. У цьому випадку все залежить від ваших побажань і вільного часу.

Перелік команд, рекомендованих для собак, можна знайти в програмах курсів слухняності.

Чи можна застосовувати покарання

Покарання у вихованні допустимі, але далеко не всі. Мопсик не повинен вас боятися, тому будь-яке застосування грубої сили та перехід до крику мають залишатися під суворим забороною.

Якщо ваш улюбленець у чомусь провинився, то його можна посварити за це суворим голосом або просто проігнорувати, показавши таким чином своє невдоволення. Не отримавши ласощі та похвалу, цуценя зрозуміє, що зробило щось не так, і спробує виправитися.

Покарання є ефективними лише в момент вчинення проступку або одразу після нього. Інакше собака встигне забути свою помилку і не зрозуміє, за що її сварять.

Основи виховання в різному віці

Складність навчання зростає у міру дорослішання. На кожному етапі необхідно акцентувати увагу на різних навичках, не перевантажуючи цуценя зайвою інформацією.

До 3-4 місяців

У цьому віці мопс вперше знайомиться зі своїм господарем. Через розлуку з матір’ю він дезорієнтований і дуже вразливий у перші дні, тому важливо допомогти йому адаптуватися до нових умов і пояснити основні правила поведінки в домашній обстановці.

До знайомства з вулицею займаються привчанням до імені, місця, пелюшки та носіння амуніції. Спілкування відбувається в колі близьких людей із дотриманням основних правил безпеки. Паралельно освоюють перші команди.

До 6 місяців

Чотиримісячне цуценя зазвичай вже повністю вакциноване і може виходити на вулицю. На цьому етапі приділяють увагу широкій соціалізації та, звичайно ж, привченню до справляння природних потреб поза домом. Маленького вихованця поступово знайомлять з навколишнім світом, пояснюючи, як правильно поводитися в новій обстановці. До вже встановлених раніше заборон додаються нові.

Список команд поступово розширюється. Їх виконання намагаються довести до ідеалу. Кількість ласощів за правильний результат плавно зменшують на користь похвали та ласки. Зрештою від ласощів повністю відмовляються або дають їх лише в рідкісних випадках, щоб цуценя старалося не заради їжі, а заради схвалення свого власника.

До 1 року

Після 6 місяців відбувається статеве дозрівання. Це період бунтарства і демонстративної непокори. Мопсик знову починає перевіряти межі дозволеного і навмисно порушувати заборони або ігнорувати команди, вивчаючи реакцію власника. У такій ситуації дуже важливо стояти на своєму і не піддаватися на провокації.

Виявлені на даному етапі недоліки підлягають обов’язковому виправленню. Корекцією поведінки займаються самостійно або під керівництвом кінолога.

Якщо тварина доросла

Дресирування дорослого мопса зводиться до регулярного повторення вже вивченого матеріалу. На даний момент собака вже має бути вихована, тому головне — не втратити набуті знання та періодично давати щось нове, щоб підтримувати вихованця у формі.

Допомога фахівця

У разі тривалої відсутності результату та малого досвіду у вихованні собак рекомендується звернутися до фахівця. Важливо розуміти, що проблема не вирішиться сама собою, а тривале «очікування дива» може погіршити поточну ситуацію.

Індивідуальні заняття з кінологом

На індивідуальних заняттях кінолог розповість, як дресирувати саме вашого мопса, тобто дотримуватиметься індивідуального підходу. Такий варіант підійде власникам-новачкам, а також тим, хто взяв вихованця з притулку вже у дорослому віці.

Групові заняття та курси

Заняття в групах із кількох осіб із собаками корисні з точки зору соціалізації. Тут ваш улюбленець матиме можливість регулярно спілкуватися та зможе звикнути до виконання команд за наявності великої кількості відволікаючих факторів. Також деякі собаки добре навчаються, спостерігаючи за своїми побратимами та копіюючи їхню поведінку.

Висновок

Дресирування мопса має бути регулярним. Набуті навички потрібно періодично відпрацьовувати, щоб вони не забулися. Тільки так ви зможете виховати слухняну та легко керовану собаку, якою будете пишатися.