Чим годувати пуделя: важливі зауваження.

Чим годувати пуделя: переваги та недоліки 2 типів харчування, заборонені продукти та нюанси годування цуценят.

Пуделі відомі не лише високою здатністю до навчання, кучерявою шерстю та вельми екстравагантними зачісками, а й різноманітністю розмірів. Вагу вихованця потрібно враховувати при організації його особистого простору і, звичайно ж, раціону. Після прочитання нашої статті ви дізнаєтеся, чим годувати цуценя і дорослого той-пуделя, а також карликову, малу і велику різновиди даної породи.

Різновиди пуделя за розмірами – та особливості їхнього харчування

• Пуделі – досить тихі улюбленці. Тому вони можуть жити в квартирі незалежно від свого розміру. Різновиди всередині породи виділяють на основі висоти в холці у дорослої тварини:
• Той (24–28 см). Вага, на відміну від висоти в холці, стандартом не регламентована, але у найкрихітнішого різновиду вона зазвичай становить не більше 7 кг. Той-пуделі, як правило, відрізняються найшвидшим обміном речовин. Через це вони частіше відчувають голод і потребують висококалорійного раціону.
• Карликовий, або мініатюрний (28-35 см). Досягає близько 7-8 кг. Росте так само швидко, як і той. У процесі життєдіяльності теж спалює багато калорій.
• Малий, або середній (35-45 см). Набирає до 11-13 кг. Менш вразливий до травм, ніж дрібніші різновиди.
• Великий, або королівський (45-60 см). Важить близько 20-23 кг. На етапі активного росту та формування кістяка може страждати від дисплазії. Потребує найбільшої добової порції, але при цьому з нижчою калорійністю.

Усі представники цієї породи більше за інших можуть бути схильні до харчової алергії. Щоб уникнути небажаної реакції, їх слід годувати гіпоалергенними кормами або визначити, який саме вид білка викликає харчову непереносимість, і виключити його з раціону.

Розмістіть миски з їжею та водою на рівні грудей улюбленця за допомогою підставки зі штативом, якщо йому доводиться постійно нахилятися вниз.

Пуделів не можна перегодовувати. Усі різновиди швидко набирають зайву вагу, але найбільше до ожиріння схильний королівський пудель, оскільки у нього нижчий рівень обміну речовин порівняно з іншими представниками цієї породи.

Що можуть їсти пуделі

До допустимих типів харчування належать домашня їжа та готові корми. До них починають привчати під час введення першого прикорму.

Раціони домашнього приготування

Мають перевагу у вигляді можливості контролю — від моменту закупівлі інгредієнтів аж до подачі вже готової страви. Продукти, що використовуються в процесі приготування, мають яскраво виражений запах і смак, а отже, і більшу привабливість. Незважаючи на ці переваги, у домашньої їжі є суттєві недоліки:

• складність досягнення збалансованості поживних речовин;
• висока ймовірність інфікування при недостатній термічній обробці зараженого м’яса або риби;
• висока вартість якісних інгредієнтів;
• трудомісткість;
• короткий термін зберігання.

Меню при годуванні раціонами домашнього приготування повинен складати ветеринарний дієтолог, оскільки пересічна людина може припуститися помилки та ненавмисно спровокувати розвиток дефіциту або надлишку вітамінів чи мінералів.

Готувати доведеться досить часто. Тому домашня їжа – не дуже зручний варіант для зайнятих людей. Не підійде він і любителям подорожей. Взяті з собою страви швидко почнуть псуватися, а для приготування нових доведеться шукати номер у готелі, в якому є кухня.

На момент подачі температура страв має відповідати кімнатній. Якщо вона буде занадто низькою, у вихованця можуть виникнути зригування через спазм гладкої мускулатури або проблеми з травленням.

Промислові сухі та вологі раціони

До вибору виду та марки готового раціону слід підходити відповідально. У цьому випадку доведеться повністю довіритися виробнику, тому не зайвим буде вивчити детальну інформацію про бренд та склад, зазначений на упаковках.

Сухих крокеток на вагу слід уникати. Таке зберігання є небезпечним. На крокетах швидко осідають бруд і пил. Через це існує ризик утворення патогенної мікрофлори. Змінитися може і смак продукту. На відкритому повітрі нанесений на поверхню крокетів жир окислюється і робить корм прогірклим. Тому після відкриття упаковки її вміст потрібно помістити в будь-яку герметичну тару.

До основних переваг промислових кормів належать:

• збалансований склад;
• простота застосування та транспортування;
• тривалий термін зберігання;
• механічне очищення зубів від нальоту під час розгризання крокеток;
• профілактика захворювань сечовивідних шляхів за рахунок збільшення споживання рідини під час годування вологими паштетами та шматочками в соусі або желе.

Ще один важливий плюс – різноманітність доступних продуктів. При виборі потрібно врахувати індивідуальні особливості свого улюбленця: вік, наявність кастрації, розмір, довжину шерсті. Наприклад, той-пуделю підійде корм для карликових і дрібних порід.

Чи можна змішувати два типи раціонів

Змішувати можна лише сухий корм із вологим, але в межах однієї марки. Так можна отримати користь від кожного з цих продуктів.

Домашню ж їжу потрібно давати окремо від готового корму. Час на її перетравлення різниться, тому змішування може призвести до проблем із травленням. Також є ризик розвитку дисбалансу поживних речовин. У довгостроковій перспективі це може призвести до дефіциту або надлишку поживних речовин.

Чим годувати цуценя пуделя

До появи перших молочних зубів цуценя харчується тільки материнським молоком або штучними молочними сумішами. Другий варіант передбачений у разі проблем з лактацією або захворювання годуючої суки.

Перший прикорм

Зуби прорізуються через 3-4 тижні після народження. З цього моменту грудне молоко доповнюють прикормом. Спочатку його дають у рідкому вигляді, щоб організм встиг звикнути до нової їжі та навчився її перетравлювати.

Затверджені ветеринарним лікарем продукти подрібнюють до стану кашки або пюре. Якщо ж вибір припав на сухі та вологі корми, то використовують висококалорійні раціони з позначкою Starter. Такі крокети легко розмочуються у воді та забезпечують організм усіма поживними речовинами, необхідними для першого етапу росту цуценяти.

Годування у віці 1,5–4 місяців

У віці 1,5 місяця годування материнським молоком припиняють, а цуценя остаточно переводять на тверду їжу. Корм Starter замінюють на Puppy. Він рекомендований для другого етапу росту і також має високу калорійність.

Після переїзду в новий будинок (у 2–3 місяці), за бажанням, цуценя переводять на новий тип харчування або іншу марку корму. Перехід здійснюють протягом тижня. Для цього в початковий раціон плавно підмішують новий, з кожним разом збільшуючи його загальну кількість.

У 3-4 місяці молочні зуби починають змінюватися на постійні. Цей процес супроводжується неприємними відчуттями в порожнині рота, які можна мінімізувати за допомогою розгризання твердих ласощів та іграшок-масажерів. З цієї ж причини може спостерігатися погіршення апетиту.

Годування від 4 місяців до повного дорослішання

У міру зростання коригують частоту годувань і розмір порцій. Обраний раніше корм залишають незмінним.

Після статевого дозрівання (5–9 місяців) цуценя можна записати на стерилізацію або кастрацію. Обидві операції можуть підвищити схильність до ожиріння, але вже після повного дорослішання. Такий наслідок можливий через зниження потреби організму в енергії при збереженні колишньої калорійності корму.

Представники породи дорослішають з різною швидкістю, тому важливо враховувати різновид свого улюбленця. Той-пуделя переводять на корм для дорослих собак з позначкою Adult після 10 місяців. Те саме стосується і карликового різновиду. Малого пуделя продовжують годувати кормом Puppy до 12 місяців, а королівського – до 15 місяців.

Список заборонених продуктів

Далеко не вся звична для людини їжа корисна і безпечна для собак. З раціону той-пуделя та інших різновидів необхідно виключити:

• цільне молоко;
• цибулю та часник;
• гриби, картоплю та томати;
• будь-які кондитерські вироби, включаючи шоколад та солодощі з цукрозамінником;
• авокадо, цитрусові, родзинки та виноград;
• кістки;
• горіхи, особливо макадамію;
• сире м’ясо та річкову рибу;
• манку;
• випічку та макарони;
• какао та каву.

Під заборону також потрапляє вся їжа з людського столу: копченості, соління, маринади, салати з майонезом. Такі продукти багаті на жири, сіль та спеції, які шкідливі для організму домашніх тварин.

Привчайте свого улюбленця не жебрати змалку та введіть сувору заборону на годування їжею зі столу, навіть якщо це трапляється дуже рідко.

Частота годувань та розмір порцій

Цуценят годують часто, але невеликими порціями. Кількість прийомів їжі визначають залежно від віку:

• до 2 місяців — 6–8 разів на добу;
• 2–3 місяці — 5–6 разів;
• 3–6 місяців — 3–4 рази;
• понад 6 місяців — 3 рази.

Після року вихованця переводять на дворазове харчування, але той-пуделя і мініатюрного можна, як і раніше, годувати тричі на день. На відміну від великих різновидів, дрібні з’їдають більше їжі в перерахунку на кілограм їхньої ваги. Тому їм комфортніше їсти частіше.

При визначенні розміру порції керуються рекомендаціями ветеринарного лікаря або інструкцією на упаковці крокеток, паучів і консервів. У другому випадку важливо знати поточну вагу свого улюбленця і рівень його активності.

Особливості годування окремих груп

Окрім зміни маси тіла, при складанні раціону також важливо враховувати фізіологічний стан, здоров’я та, звісно ж, вік улюбленця. Деякі періоди життя заслуговують на особливу увагу.

Літніх собак

Після 8 років собак годують менш калорійними кормами з позначкою Senior або 8+. Вони запобігають набору зайвої ваги внаслідок зниження загальної активності та мінімізують ймовірність виникнення запорів.

Вагітних і годуючих самок

Під час вагітності та лактації годування той-пуделя та інших різновидів має бути таким самим, як і на першому етапі росту цуценят. Обидва процеси забирають у організму багато енергії, тому для її поповнення потрібен раціон з високою калорійністю. На нього переводять з 42-го дня вагітності. До попереднього харчування повертаються після завершення лактації.

Тварин із захворюваннями та підвищеною чутливістю

В обох випадках відповідний продукт підбирає лікар. Для прискорення одужання часто використовують ветеринарні дієти. Такі раціони застосовують під час лікування та відновлення після хвороби. Якщо ж у улюбленця було виявлено підвищену чутливість, то йому доведеться харчуватися кормом, рекомендованим лікарем, протягом усього життя.

Важливі доповнення

Окрім основного раціону, важливо подбати про питво, ласощі та, за потреби, про харчові добавки. В останньому випадку слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем-дієтологом.

Режим пиття

Рекомендована середня норма для собак – 80-120 мл на 1 кг ваги, але вона може бути більшою або меншою (все залежить від типу харчування, фізичної активності, погоди та інших факторів). Вода надходить в організм не тільки в чистому вигляді, але й разом з їжею. Незважаючи на це, її більшу частину вихованець все-таки отримує під час пиття. Тому йому потрібно надати вільний доступ до джерела фільтрованої або бутильованої води. Міняти вміст миски слід 1-2 рази на день.

Ласощі

Ласощі – чудовий інструмент для заохочення та відволікання уваги. Їхня кількість у загальному раціоні не повинна перевищувати 10% від загальної добової калорійності порції. Як ласощі підійдуть будь-які смаколики із зоомагазину, тому просто орієнтуйтеся на смаки свого улюбленця.

Необхідність харчових добавок

Сухі крокети, вологі консерви та паучі вже містять у собі все необхідне і не потребують додавання харчових добавок. Винятки можливі у разі виявлення дефіциту під час діагностики у ветеринарній клініці. Це може статися під час хвороби або вагітності.

Якщо ж для годування було обрано домашню їжу, то вітамінно-мінеральні комплекси, найімовірніше, потрібно буде приймати на постійній основі. Відповідні препарати та порядок їх застосування підкаже ветеринарний лікар. Самостійне призначення може бути марним або навіть шкідливим для здоров’я улюбленця.

Висновок

Правильне годування той-пуделя та інших різновидів цієї породи базується на одних і тих самих правилах. Відмінності полягають лише в розмірі порцій та загальній добовій калорійності. Більшим вихованцям потрібно більше їжі, але в цілому їхній обмін речовин нижчий, ніж у собак меншого розміру. З цієї причини раціон краще підбирати спільно з ветеринарним лікарем, не забуваючи його коригувати в особливі періоди життя.