Чим годувати акіта-іну в домашніх умовах?

Чим годувати акіта-іну — огляд домашнього та промислового раціону, а також рекомендації щодо частоти та норм годування.

Велика та помірно активна акіта — одна з найпопулярніших порід, відома своїм відданим і водночас незалежним характером. Середня тривалість життя цієї собаки – 12-13 років, але правильний догляд і профілактика хронічних захворювань здатні її збільшити. Міцність здоров’я багато в чому залежить від раціону, тому кожен відповідальний власник повинен знати, що можна їсти акіта-іну і яких продуктів слід уникати.

Особливості харчування породи

Головна особливість усіх японських порід – тривале формування в ізоляції. Цьому сприяла тривала закритість країни та досить погане сполучення між віддаленими островами та префектурами. У підсумку аборигенні породи тривалий час уникали змішування з собаками, привезеними з-за кордону.

Акіта-іну — стародавня порода, про що свідчать розкопки, датовані першими століттями нашої ери. На побутовому начинні було зображено собаку середніх розмірів зі стоячими вухами та закрученим хвостом. Схожі вихованці були описані в різних історичних документах протягом історії, проте до XIX століття їх ніяк не виділяли в окрему субкультуру в побуті Японії. Мабуть, перша задокументована зустріч акіта-іну з членами японської імператорської родини відбулася в 1899 році, коли майбутньому імператору епохи Тайсьо, принцу Йошіхіто, було представлено пару собак з міста Одате.

Собак цієї породи поділяли на 3 типи, що відрізнялися не тільки робочими якостями, але й зовнішнім виглядом. Однак на початку XX століття через цілу низку причин вони практично повністю зникли. Лише завдяки ентузіастам і грамотній селективній роботі вдалося відродити породу, проте змішання крові з іншими породами уникнути не вдалося.

За збереження та поширення корінних японських порід відповідає організація Nihonken Hozonkai, або Nippo. Окрім акіти, під її захистом перебувають сіба-іну та менш відомі каї, сікоку, хоккайдо та кісю.

За своїм походженням ця порода є самодостатньою, витривалою та невибагливою, зокрема й у харчуванні. Особливості їхніх робочих якостей та складні історичні події в розвитку породи зміцнили невибагливість у їжі. Однак, як і всім собакам, їм потрібен збалансований раціон, що враховує видові та вікові потреби для підтримки здоров’я та тривалості життя.

Вибір типу раціону: готовий чи домашній?

Фахівці не рекомендують змішувати різні типи раціону для акіта-іну. Таке харчування може призвести до порушень у роботі шлунково-кишкового тракту через різний ступінь засвоюваності інгредієнтів. Крім того, такий раціон вкрай складно збалансувати.

Готові корми поділяються на сухі та вологі. Перші (крокети або гранули) сприяють видаленню зубного каменю під час розгризання, а другі (паштети та шматочки в желе або соусі) забезпечують організм додатковою рідиною та запобігають деяким захворюванням, наприклад, профілактують сечокам’яну хворобу.

До основних плюсів готових кормів належать:

• економія часу власника;
• тривалий термін зберігання;
• простота транспортування;
• збалансований склад;
• різноманітність лінійки продуктів (раціони для цуценят, літніх, вагітних, годуючих і собак із захворюваннями);
• наявність рекомендацій щодо розрахунку добової порції на упаковці.

Серед мінусів варто відзначити низький вміст вологи в сухих крокетах. На такому раціоні собаці доведеться пити більше, ніж на домашньому.

При неправильному зберіганні готовий корм може завдати шкоди, тому не купуйте крокети на вагу та зберігайте їх у щільно закритому контейнері після відкриття упаковки.

Домашня їжа приваблює своїм приємним запахом. Ви можете самостійно обирати продукти для приготування та купувати для свого улюбленця найкраще у фермерських магазинах, однак у деяких випадках це суттєво впливає на кінцеву вартість годування улюбленця.

Готувати доведеться досить часто, навіть з урахуванням можливості заморожування. Спочатку таку їжу необхідно піддавати термічній обробці (варінню), щоб убезпечити собаку від паразитарних захворювань, а перед подачею — розморожувати та підігрівати до кімнатної температури. В іншому випадку у собаки може виникнути блювота, зумовлена спазмом гладкої мускулатури через холодну їжу. Окрім високих трудовитрат і часових вкладень, до мінусів такого раціону належать:

• Короткий термін зберігання. Їжа, залишена в мисці, має бути утилізована через 30–60 хвилин.
• Складність у досягненні збалансованості. Досягти ідеального балансу при використанні звичайних продуктів самостійно вкрай складно. Для складання меню вам знадобиться консультація ветеринарного лікаря-дієтолога. Крім стандартних продуктів харчування, вам можуть порекомендувати додаткові вітамінно-мінеральні добавки.
• Висока ймовірність зараження. Сира риба, м’ясо та субпродукти – головні джерела паразитів.

У раціонів домашнього приготування, як і у промислових кормів, є свої плюси та мінуси. Порадьтеся з заводчиком породи та вашим ветеринаром, щоб обрати відповідний тип харчування.

Чим годувати цуценя акіта-іну

Акіта-іну — велика порода, яка дуже швидко набирає вагу протягом першого року життя. Відразу після народження цуценя важить всього 350-500 г, а через місяць – 3,5-4,5 кг. До появи перших зубів його вигодовує мати. При проблемах з лактацією материнське молоко замінюють на готові суміші із зоомагазину зі схожим складом.

У віці 1–1,5 місяця прорізуються ікла, а через 2 тижні після них — різці. Гострі молочні зубки можуть травмувати материнські соски, тому у звичне меню поступово вводять прикорм. Спочатку їжу пропонують у м’якій консистенції, щоб полегшити її захоплення шляхом злизування. При годуванні готовими кормами використовують стартери (Starter). Такі крокети легко розмочуються у воді до потрібної консистенції, а надалі в сухому вигляді допомагають у привченні розгризання більш щільної текстури.

До 2 місяців вага досягає 8-10 кг. Цуценя до цього віку намагаються повністю перевести на відповідний для нього раціон і виключають материнське молоко. Їжу дають не 6-8 разів на добу, як раніше, а 5 або 6. Такого графіка дотримуються до 3 місяців, а потім переходять на чотириразове годування.

У нову сім’ю цуценя часто потрапляє у 2,5 або 3 місяці. Перший тиждень воно адаптується до незвичної для нього обстановки, тому в ці дні використовують той самий корм, що й заводчик. Після закінчення адаптації власник може змінити початковий тип харчування, якщо є така необхідність. Перехід займає в середньому тиждень.

Премоляри повністю прорізуються у віці 3–4 місяців, але швидко розхитуються і замінюються на постійні. В якості основного корму використовують корм із позначкою Puppy. Ним годують аж до 12–15 місяців. Потім його замінюють на корми для дорослих тварин із позначкою Adult.

Після досягнення півроку частоту годування скорочують до 3 разів. Цуценя продовжує активно набирати вагу аж до 7 місяців. До цього віку воно важить близько 20-25 кг. Подальший ріст, як правило, відбувається тільки за рахунок м’язової маси і триває до 1,3 року.

Чим годувати дорослу собаку породи акіта-іну

Собака вважається дорослою після досягнення 1-1,3 року. З цього моменту її організму потрібно менше калорій, ніж раніше, оскільки бурхливий ріст згасає. З’їдена їжа виконує функції для підтримки роботи внутрішніх органів і організму в цілому, а її калорійність визначається на основі поточного рівня активності та особливих потреб.

Рекомендації щодо домашнього раціону

Складене ветеринарним дієтологом меню може варіюватися залежно від індивідуальних особливостей вихованця, але з великою ймовірністю його основу становитимуть м’ясо та субпродукти, птиця, деякі види риби, а також крупи, овочі та фрукти.

Усі перелічені продукти можна знайти й у готових кормах, але вже у пропорціях, необхідних для собаки.

Як заохочення під час дресирування або для розваги можуть стати в нагоді натуральні ласощі із зоомагазину, приготовані з таких субпродуктів:

• баранячий стравохід;
• яловича легеня;
• бараняча або яловича трахея;
• яловичий рубець;
• яловича печінка та інші.

Все перераховане можна використовувати лише як добавку до основного раціону. Обсяг з’їдених за день ласощів необхідно віднімати від рекомендованої добової порції. Такі ласощі повинні становити не більше 10%.

Як підібрати найкращий сухий та вологий корм для акіта-іну

Яким кормом годувати акіта-іну, вирішує її власник. Якщо вам складно визначитися з конкретною маркою, перевірте продукт, що вам сподобався, за такими критеріями:

• Підходить для великих порід.
• Враховує вік та особливості вашого улюбленця, наприклад, зайву вагу або проблеми з травленням.
• Є повнораціонним і містить усі необхідні поживні речовини з урахуванням потреб собаки.

Оцінювати склад корму на наявність або відсутність того чи іншого інгредієнта важливо лише у разі підтвердженої алергічної реакції або непереносимості. В інших випадках необхідна інформація міститься у кількості поживних речовин.

Корм також повинен відповідати віку та стану здоров’я тварини. У разі захворювання улюбленцю можуть знадобитися ветеринарні дієти — спеціальні види готового корму, що сприяють підтримці здоров’я або беруть участь у процесі одужання. Їх підбирає ветеринарний лікар.

М’яка консистенція та більш насичений смак вологих кормів близькі до домашніх раціонів. Їх можна давати разом із сухими крокетами. Ветеринарні лікарі рекомендують використовувати сухий та вологий корм одного бренду та однієї лінійки, щоб не порушувати баланс поживних речовин.

Частота годувань та розмір порцій

Тварин віком понад 1 рік годують 2 рази на день в один і той самий час. Їжу подають після прогулянки, рухливих ігор або тренувань. Прийом їжі до фізичної активності може бути небезпечним і призвести до завороту кишечника або шлунка.

Добову порцію розраховують з урахуванням обраного типу харчування, рівня активності, віку та стану здоров’я тварини. При використанні домашніх раціонів її підбирає ветеринарний лікар. Якщо ж собака харчується готовими кормами, то необхідну порцію визначають за рекомендаціями на упаковці.

На зворотному боці упаковки деяких виробників вказано кілька норм годування з урахуванням рівня активності вашого улюбленця. Це дозволить підібрати порцію точніше.

Особливості годування вагітних і літніх особин

Вагітність на останніх тижнях і подальша лактація вимагають надходження в організм підвищеної кількості енергії. Калорійності звичайного раціону стає недостатньо, тому суку переводять на корм з маркуванням Mother&Babydog або на продукт, призначений для цуценят. Змінюють і частоту годувань. Кількість прийомів їжі збільшують до 3 і більше разів.

Після 6-8 років обмінні процеси поступово сповільнюються. З цього моменту акіті може знадобитися менше калорій, ніж зазвичай, що часто пов’язано зі зниженням активності. Щоб уникнути набору ваги, улюбленця переводять на менш калорійний раціон для літніх собак або на полегшений продукт з маркуванням Light. Він допоможе уповільнити процеси старіння, зберегти стрункість і при цьому не відчувати голоду – зокрема завдяки підвищеній кількості клітковини.

Заборонені продукти

Існують продукти, які не тільки не рекомендуються, але й є вкрай небезпечними для здоров’я собак. До них належать:

• річкова риба;
• жирна свинина та сало;
• хлібобулочні та кондитерські вироби, зокрема шоколад;
• замінники цукру та жувальна гумка;
• кава та какао;
• виноград, родзинки та цитрусові;
• гриби, авокадо, щавель, цибуля та часник;
• будь-які кістки;
• копченості, консерви та прянощі.

Будь-яка їжа з людського столу теж повинна бути під забороною. Ні в якому разі не допускайте жебрацтва та крадіжок і не дозволяйте родичам та друзям підгодовувати собаку зі своєї тарілки.

Якщо вашому улюбленцю більше 4 місяців, то слід відмовитися й від молока. У цьому віці у багатьох тварин розвивається непереносимість лактози. Вона, як і в людей, може супроводжуватися здуттям живота, діареєю, блювотою та іншими симптомами розладу шлунково-кишкового тракту.

Режим пиття

Середня добова норма – 50-100 мл води на кг ваги. Точне значення залежить від віку, рівня активності та типу харчування. Рухливим цуценятам води потрібно більше, ніж літнім собакам.

Частину води організм отримує з їжі. Найменше (до 10%) її містить сухий корм. З цієї причини його рекомендують поєднувати з вологим. Цей продукт містить близько 70-80% вологи.

Місце для пиття має бути віддаленим від шумних приладів та сторонніх запахів. Миску з водою слід тримати у вільному доступі, не забуваючи поповнювати запаси за потреби. Як альтернативу можна використовувати питний фонтанчик. Він очищає налиту в нього воду за допомогою вбудованої системи фільтрації та насичує її киснем.

Вода в мисці та фонтані має бути свіжою та чистою. Не рекомендується наливати її прямо з-під крана, оскільки краще попередньо відфільтрувати її від домішок. Інакше у тварини може розвинутися сечокам’яна хвороба.

Воду в мисці потрібно міняти не рідше 1 разу на день, а в спекотну пору року – не рідше 2 разів на день. Фонтан дозволяє зберегти свіжість набагато довше. Рекомендації щодо його експлуатації можуть відрізнятися залежно від обраної моделі, тому обов’язково ознайомтеся з доданою інструкцією.

Чи потрібні вітамінні добавки?

Потреба в добавках, як правило, залежить від обраного типу харчування. У разі самостійного приготування страв прийом вітамінів, найімовірніше, буде рекомендований ветеринарним лікарем-дієтологом, який складає раціон. Неправильна концентрація речовин загрожує розвитком профіциту та штучного дефіциту, тому краще уникати самостійного вибору мультивітамінних комплексів за порадою знайомих.

Якщо ваш улюбленець їсть готовий раціон, то він уже отримує все необхідне для свого організму. Винятки допустимі лише при деяких захворюваннях, але в таких випадках вам знову на допомогу прийде ветеринарний лікар.

Висновок

Збалансоване харчування акіта-іну є важливим на всіх етапах її розвитку. Періодичні коригування раціону, кількості прийомів їжі та розміру порцій є життєво необхідними, але обов’язково повинні мати серйозне обґрунтування. Не поспішайте вносити зміни через відмову від їжі та обговоріть цей момент з ветеринарним лікарем. У деяких випадках подібна «голодовка» може бути наслідком хвороби, що вимагає медичного або оперативного лікування.