Чи можна собакам рис?

Хоча собаки за природою є м’ясоїдними тваринами, в їхнє меню обов’язково повинні входити крупи. Промислові корми вже мають у складі ті чи інші злаки, тому господар може не турбуватися про повноцінність раціону. Однак собакам, які харчуються звичайною їжею, необхідні і гречка, і пшоно, і інші крупи, зокрема рис. Розглянемо користь і шкоду рису для собаки, а також який саме продукт і в якій кількості можна давати улюбленцеві.

Чим корисний рис для собак?

Серед корисних властивостей рисової крупи для вихованців слід зазначити:

• відмінну засвоюваність;
• універсальність — рис підходить як для фізично здорових собак, так і для ослаблених тварин;
• зміцнення імунітету;
• поліпшення або підтримання гарного стану шерсті, шкіри та її похідних;
• зміцнення нервової системи;
• «зв’язування» і виведення з кишечника шкідливих речовин;
• профілактика дисбактеріозу;
• поліпшення травлення;
• сприяння оновленню клітин організму;
• зміцнення кісткової тканини, стінок кровоносних судин;
• джерело енергії та відмінного настрою вихованця.

Ці та інші численні корисні властивості рису обумовлені унікальним хімічним складом злаку. Крупа багата на вітаміни групи В, містить велику кількість магнію, марганцю, кремнію, фосфору, а також кобальт, мідь, молібден, амінокислоти та інші сполуки, тому додавати до корму собаки рис не тільки можна, а й потрібно!

Шкідливі властивості продукту

Рис у харчуванні собаки може завдати шкоди його здоров’ю, якщо давати його в необмеженій кількості та постійно. Залежно від особливостей організму улюбленця це може призвести до закрепів або розладу кишківника, порушень у роботі органів травлення, розвитку патологій шлунково-кишкового тракту. Рисова крупа досить калорійна (340 ккал на 100 г сухого продукту), що може спровокувати порушення в ендокринній системі, розвиток ожиріння, діабету.

Алергічна реакція на рис у вихованців — рідкісне явище. У деяких випадках може спостерігатися непереносимість продукту. Даючи крупу вперше, необхідно поспостерігати за станом собаки. При появі виділень з очей, носа, виникненні свербежу або набряку (пащі, очей), а також інших ознак алергії продукт потрібно виключити на деякий час з раціону тварини. Якщо через якийсь період рисова каша викличе таку саму реакцію, отже, вашому улюбленцю ця їжа не підходить.

У якому вигляді давати рис?

Собакам рис дають у відвареному вигляді. Продукт має бути свіжий, без сторонніх запахів і цвілі. Варити його слід до повного розм’якшення, щоб він у підсумку вийшов розвареним. Отриману масу змішують із м’ясними, овочевими інгредієнтами, а також з іншими крупами. Можна варити рис окремо або одночасно з іншими продуктами.

Розмір порції

Обсяг порції залежить від розміру, віку та особливостей здоров’я собаки. Кількість рисової каші не має перевищувати 10% від усього раціону. Загалом же злакову складову рекомендується обмежувати 30%.

Щоденне включення рису в раціон улюбленця допустимо, якщо крім нього до складу корму входять інші крупи. Давати один тільки рис щодня не можна — винятком є лікувальне харчування, рекомендоване ветеринаром. Тваринам, які мають зайву вагу або проблеми з ендокринною системою, рисову крупу дають рідше, ніж іншим.

Який рис краще для собаки?

У продажу, найчастіше, зустрічаються білий, бурий (коричневий) і червоний рис.

Білий

Білий рис проходить шліфування, що робить його менш корисним на відміну від інших видів. Він містить багато крохмалю, тому давати його можна не частіше двох разів на тиждень. Під час варіння круглий білий рис дає багато клейковини, тому підходить для змішаних каш і супів. Білий рис засвоюється легше, ніж інші види, тому відмінно підійде для ослаблених тварин або з метою швидкого поповнення енергії.

Бурий (коричневий)

Передпродажна підготовка полягає в очищенні злаку від зовнішньої оболонки і забруднень. У бурому рисі менше крохмалю, більше корисних речовин. Варити його слід довше, ніж білий, а перед варінням бажано замочити.

Червоний

Червоний рис майже не проходить очищення (тільки від забруднень), тому вирізняється ще більшою твердістю, ніж бурий. Він максимально зберігає всі поживні речовини. Перед варінням червоний рис потребує замочування.

Дикий

Диким рисом називають насіння рослини цицанія водна, він же індіанський рис, тому фактично це інший злак. Однак його амінокислотний профіль аналогічний коричневому рису, він безпечний для собак. Продукт потрібно замочувати (можна на ніч), варити не менше 40 хвилин.

Рис для цуценят, вагітних собак і собак, що годують груддю

Цуценятам рисову крупу можна давати, починаючи з двомісячного віку. У перші годування злак рекомендується відварювати на воді та давати вихованцеві в невеликій кількості. Якщо негативної реакції з боку організму немає, можна включати продукт у раціон цуценяти, поступово збільшуючи обсяг порції. Надалі замість води можна використовувати молоко (сухе або звичайне). Продукт дають тільки в напіврідкому вигляді.

Рисовий компонент у кормі вагітних собак, а також матусь, що годують, стане чудовим джерелом поживних речовин як для самої тварини, так і для потомства. Якщо проблем зі здоров’ям після вживання рису у собаки не виникає, прибирати його з раціону не має сенсу.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.