Як і інші органи чуття у тварини, зір є справжнім джерелом для отримання інформації, що надходить з навколишнього собаку світу. Втрата можливості бачити, повна або часткова, призводить до зниження якості життя улюбленця.

Причинами розвитку патологічного стану можуть стати різні механічні пошкодження самого ока, схильність за генетичним типом, різні системні патології. Спровокувати сліпоту у чотириногого друга можуть неоплазії, зміни дегенеративного типу, зумовлені віковими змінами або ж інфекційними процесами.

Поява у собаки перших ознак сліпоти — необхідність звернутися до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе низку необхідних досліджень і призначить адекватну можливу терапію. Якщо повністю відновити втрачений зір не вийде, ветеринар допоможе розробити план для максимально комфортної адаптації вихованця в навколишньому середовищі, підвищивши тим самим якість життя.

Причини сліпоти у собак

Орган зору дуже тендітний і тонкий механізм, який отримує інформацію і передає її в мозок для подальшого опрацювання та інтерпретації. Втрата зору для собак не критична, оскільки вони в основному покладаються на свій тонкий нюх. Викликати сліпоту, тимчасову або ж постійну, здатні такі чинники:

• механічні пошкодження очей;
• черепно-мозкові травми;
• несвоєчасно вилікувані запальні процеси в оці — кератити, кон’юнктивіти;
• захворювання структур ока — глаукома, катаракта, що ведуть у результаті до відшарування сітківки;
• атрофія і дегенеративні процеси в кришталику;
• гіпертензія і підвищений внутрішньоочний тиск;
• патології, що впливають на нервову систему — зоровий і трійчастий нерв;
• інфекційні системні захворювання, такі як чума м’ясоїдних;
• злоякісні та доброякісні новоутворення в самому зоровому апараті або ж структурах головного мозку;
• вплив токсичних речовин, прийом деяких медикаментозних засобів;
• ендокринні порушення, наприклад, цукровий діабет.

У ветеринарії існує група порід собак, схильних до розвитку сліпоти частіше, ніж їхні родичі. Втрата зору частіше діагностується у біглів, бассет-хаундів, пуделів, далматинів і кокер-спанієлів. У цих порід частіше розвивається глаукома. Вивих кришталика і відшарування сітківки — проблема знайома власникам карликових пуделів, тер’єрів, німецьких вівчарок, ши-тцу.

Ознаки сліпоти у собаки

Зрозуміти, що вихованець втрачає зір або вже осліп не так вже й складно. Необхідно уважно поспостерігати за його поведінкою і зміненими звичками. Характерними симптомами сліпоти в улюбленця, є:

• часте наштовхування на предмети інтер’єру і знайомі об’єкти;
• не можливість відразу знайти свою улюблену іграшку, навіть якщо вона знаходиться поруч;
• прояв обережності під час здійснення рухів, скутість і незграбність у рухах дорослого собаки;
• втрата навичок ловити м’ячі або фрісбі, кинуті власником;
• втрата можливості впізнавати під час прогулянки знайомих людей або ж родичів.

Деякі власники собак, які втрачають зір, відзначають, що тварина починає погано орієнтуватися в певний час доби, особливо це помітно вночі або в сутінках.

Вихованець стає пригніченим або навпаки, проявляє крайнє занепокоєння. Можлива зміна ширини зіниці, помутніння рогівки ока, підвищена сльозотеча або навпаки, сильна сухість рогівки ока. Нерідко відзначається гіперемія слизових оболонок.

Діагностика та лікування

Улюбленець, який втратив зір, потребує повноцінного догляду та підвищеної уваги з боку свого власника та інших домочадців. Не варто вважати втрату можливості твариною бачити як катастрофу. Помилково намагатися приспати тварину або здати в притулок. Сліпий собака здатен продовжувати жити звичним життям, за підтримки улюбленого господаря.

Практично всі здорові собаки погано бачать від природи. Вони покладаються на свій нюх і дотик. Чути і розрізняти запахи собаки, які втратили зір, починають значно краще. Вихованці, які втратили зір поступово внаслідок вікових змін дегенеративного плану, відмінно орієнтуються у звичній обстановці. Природно, спускати з повідця сліпого собаку на вулиці, особливо в невідомому місці, не можна. У домашніх умовах не рекомендується змінювати планування і розстановку предметів без крайньої необхідності. Тварина орієнтується за запахами, вибудовуючи в голові карту приміщення.

Запідозривши в улюбленця погіршення або втрату зору, рекомендується звернутися до ветеринарної клініки. фахівець на підставі призначених аналізів і досліджень, допоможе визначити причину патологічного стану, а також постарається вжити заходів щодо ліквідації сліпоти, якщо це можливо. Діагностика сліпоти у тварини, включає в себе:

• проведення загальноклінічного дослідження;
• офтальмологічне дослідження (пряма і зворотна офтальмоскопія, рефлекси зіниці на промінь світла, тонометрія і перевірка прохідності слізного каналу);
• дослідження неврологічного плану.

Як доповнення до діагностики, проводять загальний аналіз крові, вимірюють артеріальний тиск, призначають електроретинографію, серологічне дослідження. Для встановлення точного діагнозу, можливо, знадобиться забір ліквору (спинномозкової рідини), ультразвукова діагностика і комп’ютерна томографія.

Залежно від встановленого діагнозу, ветеринар розробляє тактику лікування.

У молодих собак досить часто діагностують глаукому. Патологічний процес протікає тривало, без яскраво вираженої клінічної картини, призводячи до раптової сліпоти. Терапія в цьому випадку комплексна. Симптоматичне лікування спрямоване на зниження загального тиску в організмі і в очному яблуці зокрема, підвищення кровотоку і профілактику тромбоутворення.

Атрофія сітківки та її відшарування відбуваються на тлі серйозних гормональних порушень і в разі гіпертеріозу (підвищена активність щитоподібної залози). Дисфункція кори надниркових залоз і цукровий діабет, часті супутники відшарування сітківки ока і сліпоти у тварини. При діагностуванні відшарування сітківки, призначається хірургічне втручання. В іншому випадку, повернути зір тварині не можливо.

Виявлення під час діагностики новоутворень у ділянці структур головного мозку, ушкодження судин або нервових волокон вимагає особливого підходу до лікування. Може призначатися оперативне втручання в поєднанні з медикаментозним лікуванням. При адекватному і своєчасно розпочатому лікуванні, зір собаці можна повернути.

Ще одне захворювання зорового апарату у собак, що важко піддається лікуванню — катаракта. Причиною патології служать травми рогівки, дегенеративні процеси. Виникає помутніння кришталика, провокуючи сліпоту. Захворювання характеризується повільним розвитком, тому його можна купірувати на ранніх стадіях. За ускладненої катаракти лікування тільки хірургічне — заміна кришталика. Подібні оперативні втручання рідкісні для звичайних ветеринарних клінік.

Профілактика сліпоти

Профілактика сліпоти у домашніх собак, полягає у зводі правил, яких необхідно дотримуватися. Основа профілактики — регулярне відвідування ветеринарного лікаря для щорічних оглядів. Звичайний перегляд не займає багато часу, не завдає тварині особливого дискомфорту, але дає змогу виявити початок розвитку небезпечних захворювань не тільки в області зорового апарату, а й в інших системах організму (наприклад, цукровий діабет).

Підозрюючи погіршення зору в улюбленця, необхідно проконсультуватися з лікарем. Ветеринар дасть чіткі рекомендації щодо догляду за вихованців, залежно від ступеня патологічного процесу. Необхідно ретельно стежити за раціоном харчування собаки, підбирати тільки високоякісні корми. При найменших порушеннях у стані улюбленця, не займатися самолікуванням, а звертатися до ветеринара.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.