Шкірний покрив є найбільшим органом тіла. Його функції не тільки в захисті організму від несприятливих чинників довкілля, а й оберігання внутрішніх м’яких тканин від травм. Крім цього, шкіра є підтримувальним аспектом для всієї мускулатури.

Будучи природним бар’єром від величезної кількості патогенних хвороботворних мікроорганізмів і вірусів, що сприяють виникненню різних захворювань, шкіра приймає на себе перший удар. Увага власника не повинна проходити повз ушкодження на шкірі улюбленця, адже будь-яка рана або виразка на шкірному покриві — прекрасне живильне середовище для розмноження бактерій та інших збудників інфекції.

Шкіра виконує не тільки функції захисту. Роль шкірного покриву полягає і у виробленні певних вітамінних речовин, а також у забезпеченні нормальної терморегуляції (обмін теплом між тілом і навколишнім середовищем) і у виведенні отруйних речовин з організму.

Проблеми зі шкірою, що виникають, різко негативно позначаються на загальному здоров’ї тварини. Страждає імунна система, порушуються функціональні особливості внутрішніх органів і тканин. Якщо господар помітив появу на шкірі у кішки ран, подряпин або виразок, які довго не загоюються, не рекомендується втрачати час і займатися самолікуванням. Бажано відразу ж звернутися до ветеринарного лікаря за консультацією.

Пов’язано це з тим, що у ветеринарії зареєстровано десятки і сотні захворювань шкіри з різними формами проявів і схожими симптомами, що навіть висококваліфікований лікар без попередньої лабораторної діагностики не зможе поставити правильний діагноз і призначити правильне лікування.

Важливо пам’ятати, що перед тим як звертатися у ветеринарну лікарню, не бажано обробляти пошкоджені ділянки шкіри мазями комплексної дії, адже це може ускладнити процес діагностики, а також дати невірні результати досліджень.

Причини

Причин появи у кішки виразок на тілі велика кількість. Як правило, це ерозії та виразки, що вказують на наявність досить серйозних станів організму.

Ерозії являють собою своєрідний дефект, розташований у верхніх шарах епідермісу. Локалізуються в області м’яких тканин і слизових оболонок. Причиною ерозивних змін у переважній більшості стають травми механічного характеру. Ерозії на шиї у кішки можуть розвиватися внаслідок розчухів на тлі висипу, а також у разі мацерації (розм’якшення) верхніх шарів дерми, розташованих у складках

Розвиток ерозій у кішки на животі спровоковано розкриттям пухирців і пустул, що лопнули. Велика кількість патологій, пов’язаних з порушенням імунних захисних сил організму, характеризуються бульозними і везикулярними ушкодженнями.

Тривалий час вони залишаються не помітними для господаря кішки, до тих пір, поки не почнуть формуватися ерозії та виразки. Вони виникають на ділянках без великої кількості шерсті — черево, місце за вухами. Ерозії насиченого червоного кольору, покриті кормами, а під час загоєння не утворюють рубця.

Можливе утворення пігментації тимчасового типу на місці загоєної ерозії. Провокуючи свербіж і розчухи, ерозії переходять у виразкові ураження, що супроводжуються інфікуванням патогенною бактеріальною мікрофлорою.

Виразка являє собою, на відміну від ерозії, більш глибоке пошкодження шарів епідермісу, зачіпаючи підшкірну клітковину. Виразкові ураження гострого типу, що виникають, ушкоджують шкірний покрив не досить глибоко, мають округлу форму.

Хронічні виразкові ушкодження характеризуються іншою клінічною картиною. Їхні краї трохи піднімаються над поверхнею шкіри, мають щільну структуру. Основа або ж іншими словами, дно виразки, може кровоточити або ж гноїтися. Залежить від ступеня ушкодження і мікрофлори, що проникла в ранову поверхню.

Деякі глибокі ушкодження, наприклад, проривна виразка, характеризується процесами некротизації, внаслідок чого уражена ділянка вкрита частинками шкіри, що розпадаються. Причинами виразок на тілі у кішки можуть служити різні чинники.

Так, глибокі дефекти виникають на тлі інфекційних хвороб грибкової, вірусної або бактеріальної етіології, внаслідок травм механічного характеру, опіків термічного та хімічного типу. Причиною виразок на шкірі можуть стати новоутворення злоякісного характеру, а також алергічна реакція (наприклад, індолентна виразка).

Основними причинами розвитку виразок на шкірному покриві у кішки є:

• Мікозні та бактеріальна інфекції — дерматити, що виникають унаслідок впливу патогенних грибкових або ж бактеріальних мікроорганізмів, провокують запальний процес, з подальшою зміною структури. Шкіра стає грубою, помітні ділянки лущення. Вихованець починає посилено свербіти, кусати уражені місця через сильне відчуття свербежу. Шерсть випадає, на її місці утворюються ділянки алопеції.
• Дерматит унаслідок укусів бліх. Блошиний дерматит представлений специфічною реакцією організму на слину кровосисних паразитів — бліх. Найчастіше болячки від укусів бліх утворюються на голові, животі та біля кореня хвоста. Якщо домашній улюбленець страждає від підвищеної чутливості до слини паразитів, свербіж виникає в усьому тілі, провокуючи серйозні зміни. Виснажена тварина стає нервовою, досить агресивною, втрачає бажання приймати їжу.
• Хімічні та фізичні чинники. Травми механічного характеру, а також термічні та хімічні опіки, провокують глибокі пошкодження шкіри та її похідних. Так, причинами розвитку виразки рогівки у кішки, стають неправильний ріст вій, знижене продукування слізного секрету, заворот повік.
• Реакції алергічного типу. У клінічній практиці ветеринарних лікарів все частіше діагностуються дерматози, що розвиваються на тлі специфічної реакції організму. Алергія у кішки виникає у відповідь на чужорідний білковий компонент, що найчастіше потрапляє в організм з їжі. Тривалий час при розвитку харчової алергії симптомів у улюбленця не спостерігається доти, доки концентрація алергену не зросте до межі. Гострі форми дерматозу алергічного характеру проявляються свербінням у ділянці котячих лап (особливо подушечок), сильними розчухами і набряклими явищами слизових оболонок повік, губ, гортані. Такий стан вимагає негайного втручання ветеринарного лікаря і надання допомоги улюбленцю.
• Себорея. Порушення в роботі сальних залоз, провокує початок патологічного процесу, що відбивається на стані вовняного і шкірного покривів. На шкірі в улюбленця помітні жирні лусочки, що відшарувалися, шерсть злипла і виглядає недоглянутою. Можлива поява горбків і наростів, що виділяють неприємний запах. Розчісуючи сверблячі скоринки, тварина заносить патогенну мікрофлору, що в результаті провокує розвиток виразкового ураження.
• Піодермія. Захворювання шкіри, що виникають унаслідок інфекційних чинників. Причиною піодермії в частоті клінічних випадків, стає синьогнійна паличка і стафілококова інфекція. На початкових етапах хвороби у тварини з’являється легке свербляче відчуття на шкірі, яке з часом набуває жахливих масштабів. На ураженому шкірному покриві виникають ущільнення червоного кольору. Папули, що збільшилися в розмірі, перетворюються на гнійники, які згодом лопаються й утворюють скоринки. Під скоринками розвиваються виразки, лікування яких значно складніше, ніж на початкових етапах розвитку патології.
• Хронічний запальний процес. На тлі алергічних реакцій, постійних стресів у тварини, інфекційних захворювань і патологій внутрішніх органів, на шкірному покриві виникає екзема. Вона має сезонний характер з постійними періодами затишшя і загострення. Розрізняють два види екземи — суху та мокру. Саме мокрий вид екземи провокує розвиток виразок на шкірі.
• Злоякісні новоутворення на шкірі. Мутації нормальних клітинних структур дерми призводять до розвитку ракових пухлин. Небезпека онкології в області шкірного покриву — тривала відсутність характерних симптомів. Так, рак довгий час не діагностують через схожість клінічної картини з дерматитами або ж підвищеною пігментацією шкіри.
• Вірусні інфекції. Виразки на тілі в улюбленця виникають не тільки внаслідок бактерій і грибків. Причиною виразки під язиком у кішки і на слизовій оболонці ротової порожнини, стає кальцивіроз. Характеризується патологічний процес підняттям температурних показників тіла, гіперсалівацією (підвищене виділення слини), відмовою від прийому їжі.

Розвиток виразкових ушкоджень на шкірному покриві часто є не самостійним захворюванням, а лише сигналом організму про початок патологічного процесу у внутрішніх органах і системах. Так, виразки на тілі можуть вказувати на розвиток інфекцій хронічного типу, появу порушень у роботі міокарда і судин, проблеми в роботі гепаторенальної системи.

Діагностика

Діагностування виразки у кішки проводитися на підставі комплексного дослідження, що включає в себе анамнез тварини, обстеження дерматологічного плану (зіскрібки глибоких слідах пошкоджених шкірних покривів), клінічний і біохімічний аналіз крові.

Під час звернення до ветеринарного фахівця господар має максимально чітко розповісти про особливості перебігу виразки, що виникла (свербіж, нещодавній патологічний вплив, пошкодження хімічного або ж термічного характеру). Можливо, вихованець контактував з лугами або ж кислотами.

На перших етапах проведення діагностики у пацієнта проводять забір клітин з ураженої ділянки. Проведена далі цитологія дає можливість визначити можливі зміни клітин — неоплазію. Для забору біологічного матеріалу рекомендується вибирати найменш пошкоджені ділянки. Перш ніж проводити забір матеріалу, лікар очищає ділянку ураження від гнійних мас і некротичних змін. Далі тканини зішкрібають до появи кров’янистих виділень із капілярів.

Дослідження крові, що проводяться під час діагностики причини розвитку виразкових уражень шкіри, інтерпретуються залежно від отриманих результатів. Так, підвищена кількість в аналізі крові білих кров’яних тілець вказує на наявність вірусної інфекції. Лейкоцитоз еозинофільного типу свідчить про наявність алергічної реакції на укуси кровосисних паразитів, імунних захворювань (виразка Якобсона), харчової алергії, мастоцитоми.

Біохімічний аналіз крові необхідний у діагностиці виразок для проведення диференціації та визначення можливих інших захворювань. Так, біохімія крові дає змогу виключити наявність цукрового діабету у кішки, визначити можливі порушення в роботі гепаторенальної системи. Ці аналізи необхідні, адже наявність проблем у роботі печінки, підшлункової залози або нирок вимагає коригування схеми лікування і виключення більшості широко використовуваних у ветеринарії препаратів для лікування виразок шкіри.

Лікування

Чим раніше розпочато лікування виразки, тим сприятливіший подальший прогноз. Проте, в переважній більшості, власники звертаються до ветеринара по допомогу настільки пізно, що справжню причину розвитку патологічного процесу виявити практично не можливо. Ускладнюють перебіг основного захворювання патогенні бактеріальні мікроорганізми і грибки.

В результаті запущених випадків, у тварини уражається виразками практично весь шкірний покрив, а сама кішка страждає від вираженої інтоксикації організму. Відзначено випадки, що побачивши занедбану до такої міри тварину, власник приймає необачне рішення приспати вихованця. Але не варто поспішати, адже при правильно призначеній терапії, ерозії та виразки на тілі прекрасно виліковуються.

Комплексно встановлений діагноз і певна причина патології, дають хороші результати при адекватно призначеному лікуванні.

Залежно від причин і чинників, що спровокували початок захворювання, призначається низка терапевтичних заходів. Так, за еозинофільних гранульом, що розвиваються переважно в роті у кішки і на шкірі голови, застосовуються механічні засоби захисту. Це дасть змогу знизити ризики травматизації тварини власними кігтями і зубами. 

Рекомендується придбати для улюбленця на час лікування спеціальні комбінезони, полімерні ковпачки на кігті, а також спеціальні комір на шию у вигляді лійки. Основа лікування — застосування глюкокортикостероїдних препаратів і специфічних імунодепресантів.

Дозування гормональних речовин призначає фахівець з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта. Гормональні речовини знімають запальний процес, сприяють усуненню набряків і свербежу.

Інфекції бактеріального характеру, що спровокували розвиток виразок на шкірі, самостійно практично не діагностуються. Зазвичай вони виступають вторинною ланкою, розвиваючись на тлі ослабленого імунітету в разі алергічних реакцій, підвищеної роботи щитоподібної залози, цукрового діабету.

Основна причина бактеріального інфікування виразок — стафілокок. Основа лікування — курс правильно підібраних антибіотиків. Для обробки пошкоджених ділянок використовують антисептики (Хлоргексидин, Мірамістин).

Інфекції, спровоковані мікозами, вимагають ретельного підбору лікарських препаратів і тривалішого лікування. У разі порушення мацерації шкіри в ділянці очей, можливий розвиток виразки рогівки ока, спровокований грибками роду Кандида. Це рідкісна причина уражень рогівки, проте вимагає високої кваліфікації лікаря і правильного призначення лікування. Терапія комплексна, тривала, потребує постійного коригування курсу.

Поява сверблячої корости або ж зараження нотоедрозом у кішки, що спровокувала виразки на шкірі, вимагає застосування декількох препаратів — гормональні протизапальні засоби, очищення уражених ділянок шкіри антисептичними речовинами, загальнозміцнювальну терапію із застосуванням вітамінних, мінеральних комплексів та імуномодуляторів.

Нотоедроз — це підшкірний кліщ, для знищення якого застосовують акарициди — Амітразин, Івермектин. Тривалість терапії визначає ветеринар. У більшості випадків захворювання нотоедрозом, лікування становить не менше місяця.

Уникнути появи виразок на тілі у домашньої кішки можна, дотримуючись правил обережності. З метою профілактики виразкових уражень власник вихованця має уважно стежити за будь-якими змінами в поведінці. Необхідно проведення регулярної протипаразитарної обробки улюбленця незалежно від сезону.

Важливо також стежити за якістю харчування тварини, збалансованістю раціону і присутністю вітамінно-мінеральних комплексів. Рекомендується регулярно проводити профілактичні огляди кішки у ветеринара, який спостерігає за твариною і знає анамнез. Не варто запускати хронічні захворювання і своєчасно займатися лікуванням гострих патологічних процесів.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.