Процеси запального характеру в ділянці кишківника у собак, часто діагностуються в практиці ветеринарних лікарів. Спровокувати захворювання кишечника можуть різні патології, серед яких окреме місце займають схильність за генетичним типом, присутність патогенних мікроорганізмів, механічні пошкодження, гельмінтози.

Важливо розуміти, що може спровокувати розвиток захворювань у відділах кишкового тракту, щоб вчасно вжити заходів щодо запобігання розвитку серйозних ускладнень.

Загальні відомості про кишечник собак

Анатомія травного тракту в собак має низку особливостей. Шлунок у собак плавно переходить у кишечник. Перший відділ — тонкий кишечник, є довгою трубкою, що досягає в різних порід собак від 2 до 7 метрів. Кріпитися за допомогою брижі, утворюючи петлі, що заповнюють переважну частину черевної порожнини. Умовно поділяється на 3 кишки — дванадцятипалу, порожню і клубову. Основний процес перетравлення харчової грудки відбувається в першому відділі тонкого кишечника — дванадцятипалій кишці. Змішуючись із ферментами, які продукують стінки кишківника й підшлункової залози, їжа проходить підготовку до подальшого перетравлення й розщеплення на корисні елементи. Особливе значення в процесі перетравлення їжі має підшлункова залоза, що виробляє інсулін, який надходить у кровотік і регулює рівень вмісту глюкози.

У процесі перетравлення їжі активну участь бере печінка. Продукований жовчний секрет містить низку кислот, які надходять у тонкий відділ кишечника. Білірубін, що міститься в жовчних кислотах, розщеплюється на стеркобілін і уробілін, які надають надалі правильного забарвлення каловим масам і урині.

Процес перетравлення закінчується в тонкому відділі, коли прості елементи починають активно абсорбуватися кишечником, проникаючи в кров’яне русло. Ліпіди потрапляють у лімфатичну систему, потім проникають у системний кровотік. Процес всмоктування проходить по всій довжині тонкого відділу кишечника.

Товстий відділ кишківника плавно переходить із тонкого і має в рази меншу довжину. У середньому товстий кишківник сягає 45 см завдовжки, підрозділяючись на три відділи — сліпий, ободковий і прямий. Їжа сюди надходить уже без поживних речовин. Відбувається всмоктування води, а клітковина піддається ферментації завдяки мікрофлорі, представленій бактеріями.

При порушенні правил годування, рослинна клітковина провокує підвищене газоутворення у собаки. У калових масах містяться частинки неперетравленої їжі, неорганічні речовини, загиблі під час ферментації бактерії і вода. Накопичення відбувається в прямій кишці, потім фізіологічно виводиться з організму під дією і контролем центральної нервової системи.

Симптоми патологій кишечника у собак

Патології в ділянці кишечника у домашніх тварин, досить часто діагностуються в практиці ветеринарних лікарів. Симптоми захворювань залежать від факторів, що спровокували розвиток патології. Але існує низка загальних ознак, що вказують на розвиток захворювань у ділянці тонкого або товстого відділу кишечника. Основними є:

• зниження апетиту або повна відмова від корму;
• напади нудоти і виверження шлункового вмісту, рясна відрижка;
• розлад випорожнень у вигляді гострого або хронічного проносу (не виключається і розвиток закрепів);
• здуття живота;
• хворобливі відчуття в ділянці очеревини;
• рясне виділення слинного секрету;
• проблеми з актом ковтання;
• зміна кольору і консистенції калових мас;
• швидкий розвиток виснаження у тварини, навіть при збереженні гарного апетиту.

Ознаки хвороби кишечника залежать безпосередньо від місця розташування патологічного процесу, часу розвитку захворювання і супутніх захворювань. Для того щоб визначити, що стало причиною запалення в кишечнику і появи характерних ознак, необхідно проведення ретельної діагностики, що включає в себе збір анамнезу, рентгенографічну та ультразвукову діагностику, лабораторні дослідження аналізів крові, калових мас і урини.

Поширені захворювання

Серед найбільш часто діагностованих патологій кишкового тракту у собак, значиться ентероколіт. Це запальний процес слизових оболонок тонкого відділу кишечника із залученням товстих відділів. Провокують розвиток первинного захворювання порушення годівлі та алергічні реакції у деяких схильних порід собак. Найчастіше ентероколіт розвивається як ускладнення на тлі гострих інфекційних уражень, захворювань, викликаних інвазіями, інтоксикацій або ж пухлинними процесами в травній системі.

Ентероколіт супроводжується розладом випорожнень. Калові маси не сформовані, кашкоподібні, часто з домішками слизу або крові. У важких випадках виникає небезпека випадання ділянки прямої кишки.

Другою, не менш небезпечною патологією в ділянці кишкового тракту, стає копростаз. Припинення нормального пересування калових мас кишковим трактом і подальша закупорка просвіту діагностується в разі неправильного годування — велика кількість кісток у раціоні, великі порції їжі. Спровокувати зупинку кишківника і проходження калових мас до виходу може гіпертрофія простати. У результаті здавлювання збільшеною передміхуровою залозою просвіту прямої кишки, калові маси починають накопичуватися. Копростаз діагностують у собак із переломом кісток таза. Патологічний процес супроводжується проявом занепокоєння у тварини, незначним збільшенням в об’ємі живота, позивами до дефекації та відсутністю самого процесу.

Запалення листків очеревини — перитоніт, розвивається внаслідок проникнення збудників інфекції з кишківника і є ускладненням серйозних уражень самого кишківника. Розрізняють дві форми патології — гостру та хронічну. Гостра форма перитоніту розвивається внаслідок серйозних пошкоджень стінок кишківника. Причиною може стати проривання гострими предметами, розрив стінок шлунка або ж виразкове ураження слизових оболонок.

Хронічна форма перитоніту в більшості випадків є перехідним процесом. Розвивається в разі незначних розривів стінок кишківника, утворення спайок після проведення оперативного втручання.

Перитоніт характеризується різким погіршенням стану здоров’я тварини. Підвищується температура тіла, собака відмовляється від їжі, порушуються акти дефекації та сечовипускання. Нерідко перитоніт у гострій фазі супроводжується нападами нудоти і виверження шлункового вмісту. Дихання порушене, видимі слизові оболонки набувають червонуватого відтінку. Хронічна форма патології частіше супроводжується втомою й апатією собаки. Живіт збільшується в об’ємі, обвисає.

Лікування хвороб кишечника у собак

Залежно від виду і характеру протікання захворювання кишечника лікування буде відрізнятися. Найпоширенішим і часто діагностованим є ентероколіт. Гостра форма патології купірується шляхом призначення дієтичного харчування. Перш за все, собаці намагаються не давати їжу протягом 24 годин, при цьому доступ до чистої питної води має бути необмеженим. Далі в раціон додають невеликі порції м’ясного нежирного фаршу і відвар з вівсяної каші. Протипоказано давати молочні продукти, яйця та жир, а також кістки.

Діагностована локалізація запалення в товстому відділі кишечника передбачає глибоке очищення. Призначаються очисні клізми — суміш води з перекисом водню. Призначаються протимікробні засоби — Канаміцин, Бісептол. Якщо причиною запального процесу став лептоспіроз, проводять лікування з використанням Стрептоміцину. Призначаються також:

• спазмолітики — Баралгін, Но-Шпа;
• ентеросорбенти — Смекта, Ентеросгель, Полісорб;
• в’яжучі засоби;
• ферментативні препарати — Панзинорм (дає змогу відновити нормальне травлення);
• зниження кровоточивості стінок кишківника — вітамін К і його похідні (Дицинон);
• пробіотики для відновлення нормальної мікрофлори кишківника;
• заспокійливі препарати та протиалергійні засоби.

Ентероколіт хронічного типу вимагає призначення дієтичного харчування терміном не менше 1.5 місяців.

Якщо причиною запального процесу і хворобливих відчуттів у ділянці кишківника у собаки став копростаз, ветеринарний лікар розробляє тактику лікування, що передбачає призначення вазелінової олії та спазмолітиків. У разі важкого стану тварини, проводитися лікування з використанням частих клізм, а скупчені калові маси видаляють спеціальними щипцями. Маніпуляції проводять під загальним наркозом.

Поява характерних ознак нездоров’я в улюбленця — привід негайно відвідати ветеринарного лікаря. Важливо розповісти про всі основні симптоми, які спостерігалися в домашніх умовах. За відсутності своєчасного лікування, запалення кишечника провокують серйозні важкі ускладнення.

З метою профілактики розвитку патологій травного тракту, власник собаки повинен уважно стежити за раціоном харчування. Також важливо регулярно проводити протипаразитарні обробки з метою запобігання зараження організму тварини глистами. Не варто забувати і про кишкові інфекції, яких можна уникнути, якщо проводити своєчасні вакцинації.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.