Патологічні зміни в області зорових органів, досить часта причина звернення власників собак до ветеринара вузького профілю — офтальмолога. Причиною порушень можуть бути травми механічного характеру, а також патології системного плану в зорових органах.

Одним із рідко діагностованих патологічних станів у домашніх улюбленців вважається аденома третьої повіки. Частіше діагностується в ділянці зорового органу в маленьких порід собак, рідше в інших домашніх улюбленців — котів.

У літературі можна зустріти назву — «вишневе око» у собак. Це не зовсім правильне визначення, оскільки «вишневе око» — це патологія, пов’язана з випаданням третьої повіки, що не обумовлена новоутворенням.

Особливостями захворювання є те, що слізна залоза повіки випадає, червоніє і запалюється, доставляючи тварині дискомфортні відчуття. Аденома, своєю чергою, являє собою доброякісне новоутворення, що розвивається із залозистого епітелію.

Існує високий ризик інфікування.

Фактори, що провокують розвиток патології

Аденома третьої повіки у собак не має специфіки поширюватися на саме очне яблуко. Але не варто списувати захворювання з рахунків. Пов’язано це з тим, що захворювання не проходить самостійно і симптоми не зникають.

У разі якщо власник помітив гіпертрофовану рожевого відтінку опуклість у внутрішньому куточку ока собаки, важливо звернутися до кваліфікованого ветеринарного лікаря. Зміни патологічного типу, що розвиваються у внутрішній частині куточка ока, причиною якого стало новоутворення доброякісного характеру, стають чинником додаткового дискомфорту у собаки.

Метод лікування, що застосовується при цьому — хірургічне висічення.

Після проведення хірургічної операції з видалення ураженої ділянки, тварина страждає від дискомфорту, пов’язаного з розвитком сухого кератиту і запалення кон’юнктивальної оболонки.

Існує певна група породистих собак, які мають генетичну схильність до розвитку аденоми третьої повіки. До них належать: мопси, спанієлі, мексиканські та китайські чубаті. Діагностують новоутворення в місці розташування третьої повіки у таких порід, як німецька вівчарка, доберман, пінчер і дог.

Інші породи собак також страждають від патологічного процесу, але значно рідше. Базовими факторами, які провокують захворювання, є:

• підвищена слабкість зв’язкового апарату очного яблука (їхня основна функція полягає в утриманні слізної залози в нормальному фізіологічному положенні);
• природні явища в хрящі повіки;
• виникнення ускладнень після лейкозу у вигляді гіперплазії;
• фактори генетичної спадковості;
• травми, отримані із собакою внаслідок активних ігор, бійок родичами або ж розчісування кігтями;
• процеси патологічного характеру, що розвиваються в самому очному яблуці, які провокують підвищену секрецію слізних залоз у ділянці третьої повіки.

У ветеринарних колах поділяють кілька видів аденом:

• Новоутворення кістозне — характеризується закритою мішкоподібною структурою;
• Папілярна аденома — для неї характерна наявність специфічних розростань у вигляді сосочків, що надходять у просвіт залози;
• Поліпоїдна аденома — характеризується утворенням поліпа, що виникає на тлі гіперплазії тканинних структур залози.

Також існує солідна і тубулярна аденоми. Тубулярна аденома являє собою вузькі канальці вислані епітеліальними клітинами. Солідна аденома характеризується слаборозвиненою стромою, а ось залозистий епітелій зливається в єдине поле.

Кількість утворених вузлів характеризує ще один вид відмінностей. Одинична аденома з відокремленим вузлом і множинна аденома, іменована також аденоматозом.

Ознаки захворювання у собак

Таке новоутворення, як аденома третьої повіки, має низку характерних ознак і симптомів, що не дають змоги сплутати захворювання з іншими офтальмологічними патологіями.

У разі ураження ока новоутворенням у медіальному кутку очної щілини діагностується округла або ж довгаста кулька, що має різний ступінь інтенсивності забарвлення. Частина третьої повіки, що виступила, може бути рожевою, червоною або ж кров’янисто-червоною.

Залоза, що збільшилася, спричиняє не тільки дискомфорт тварині, а й порушує нормальний зір. При кожному здійсненні руху повіками, відбувається пошкодження верхнього шару очного яблука. Травмована рогівка починає свербіти, завдаючи масу дискомфортних відчуттів улюбленцю.

Собака намагається почухати проблемну ділянку, щоразу травмуючи ніжні тканинні структури. У результаті розчісування кігтями розвиваються інфекційні процеси в слізній залозі у собак, спровоковані розвитком патогенної чужорідної бактеріальної мікрофлори.

Також не виключається розвиток специфічного патологічного стану, іменованого фолікулярною гіпертрофією. Можлива наявність сильної течії слізної рідини, а також виділення гнійного ексудату з ураженої ділянки.

Спочатку аденома розглядається, як одностороннє захворювання — уражається тільки одне око. Без відповідного лікування через 4-8 тижнів відбувається залучення другого зорового органу.

Не своєчасно надана кваліфікована ветеринарна допомога стає причиною розвитку синдрому сухого ока і керато-кон’юнктивіту.

Принципи лікування патології у собак

Ветеринарний фахівець під час огляду може підозрювати наявність новоутворення. У таких випадках призначається спектр діагностичних заходів.

Сюди входить біопсія тканинних структур на предмет підтвердження або спростування злоякісного новоутворення, аспірація в області регіонарних лімфатичних вузлів, біохімічна панель аналізу крові. При підтвердженні діагнозу призначається адекватна терапія.

Раніше у ветеринарних колах вважалося, що проведення хірургічного втручання — єдине адекватне рішення. Останнім часом було відзначено, що собаки після оперативного втручання страждають від таких патологічних станів, як сухий керато-кон’юнктивіт, який прогресує тривалий час і зникає через кілька років після маніпуляції.

Крім цього слізна залоза призначена для продукування слизової рідини. При видаленні залози, близько 40% рідини перестає вироблятися.

У зв’язку з цим ветеринарні лікарі вирішили проводити оперативне втручання в крайніх випадках. Для лікування аденоми третьої повіки у собак використовуються консервативні методики, метою яких є вправлення на фізіологічне місце розташування видозміненої залози (тільки в разі раннього звернення до ветеринара).

Нормальне продукування слізного секрету може бути тільки при нормальному функціонуванні всіх частин ока. Важливим аспектом вважається створення умов для захисту ока і залози від пересихання і можливих процесів запального характеру.

На початкових етапах патологічного процесу вправити залозу не становить особливої складності. Для цих цілей використовують звичайний медичний пінцет. Також застосовується підшивання залози, тому що вона може повторно випасти.

Оперативне втручання в певних ветеринарних колах — найактуальніша методика усунення аденоми, що розвиваються в ділянці третьої повіки в улюбленця. Запальні процеси в залозистому епітелії, можна повністю усунути виключно шляхом проведення хірургічного втручання.

Перш ніж призначають оперативне втручання — проводять антибіотикотерапію. Протимікробні препарати призначаються широкого спектра дії.

Лікування призначається з урахуванням індивідуальних особливостей хворої тварини і може тривати від кількох днів до тижня.

Після оперативного втручання власники собак повинні потурбуватися про те, щоб підтримати стан вихованця на належному рівні. Необхідно придбати спеціальний захисний комір, що дає змогу іммобілізувати улюбленця, не даючи йому розчісувати проопероване око.

Іммобілізуючий комір тварина має носити від 15 до 30 днів. Також ветеринарний фахівець призначає індивідуальні лікарські препарати у вигляді очних крапель і лініментів.

Використання консервативних методик під час усунення аденоми третьої повіки дає позитивні результати виключно в тих випадках, коли власник тварини вчасно звернувся до ветеринарної лікарні за перших ознак запального процесу.

Лікарські засоби, які призначає фахівець, дають змогу зняти набряки з повіки. Важливо пам’ятати, що аденома, це доброякісне новоутворення, яке необхідно видаляти. Після видалення залози у собаки з великим ступенем ймовірності розвиваються недостатність функцій очей.

Тварина може страждати від синдрому сухого ока, нестачі сліз. Підвищену увагу необхідно приділяти власникам собак, які мають генетичну схильність до синдрому сухого ока.

Важливо після проведення хірургічного втручання регулярно вимірювати слізну продукцію, а також застосовувати спеціальні краплі — замісники слізної рідини.

Заходи профілактики захворювання

З метою профілактики розвитку новоутворення на третій повіці, необхідно дотримуватися низки правил. Важливо своєчасно звертатися до фахівців при виявленні будь-яких порушень з боку здоров’я вихованця.
Не можна допускати, щоб тварина розчісувала очі, тим самим заносячи бактеріальну інфекцію.

Необхідно регулярно відвідувати ветеринарного фахівця-офтальмолога для огляду. Особливо це стосується власників тих собак, які мають генетичну схильність до розвитку аденоми третьої повіки.

При механічному травмуванні ока тварини, не варто займатися самолікуванням. Рекомендується звернутися до ветеринарної клініки, що дасть змогу надалі запобігти розвитку ускладнень, аж до втрати зору твариною та очного яблука.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.