Посів редису / редиски під зиму: хрумкий заряд вітамінів до весняного столу забезпечений.

Посіяти редис під зиму, щоб навесні отримати смачні та соковиті плоди – мрія кожного садівника. Щоб вона стала реальністю, потрібно не тільки правильно вибрати сорт культури, але й дотриматися строків внесення насіння в ґрунт, а потім здійснювати повноцінний догляд за рослиною.

Вирощування редису в осінній період має деякі особливості. І щоб отримати великі, соковиті коренеплоди цієї культури, потрібно знати, коли посадити редис восени, як доглядати за ним, які сорти використовувати.

Не багато дачників наприкінці осіннього сезону відвідують свої дачні ділянки. А якщо й приїжджають, то виключно для того, щоб підготувати всі господарські будівлі та своє житло до зими. Але рідко хто займається висадкою чогось під зиму. У той же час безліч овочів можна висадити взимку, щоб отримати ранній урожай, такий підхід прийнятний для висадки редиски.

Переваги вирощування редиски взимку

Зимовий посів редису має безліч переваг, через які садівники висаджують його, незважаючи на певний ризик загибелі врожаю.

До головних плюсів вирощування редису під зиму відносяться:

• Можливість збирання врожаю у травні. Коренеплоди дозрівають раніше посаджених навесні на 2-3 тижні. Якщо накрити грядку плівкою, вдасться скоротити цей термін на 7-10 днів.
• Урожай / врожай відрізняється високою якістю. Всі хворі та слабкі насіння в промороженому ґрунті гинуть. Залишаються лише найсильніші зачатки, з яких виростає здорова редиска.
• Ранньою весною насіння не вимагає поливу. Для пророщування їм достатньо тієї вологи, яку вони одержують із ґрунту під час танення снігу.
• Рослини відрізняються стійкістю до шкідників, тому що їх головні вороги в особі морквяної мухи та хрестоцвітої блішки ще сплять.
• Морозостійкість культури. Посівам, які пережили зиму, не страшні весняні заморозки.
• Якщо посівний матеріал виявився поганою якістю та не зійшов, городник не залишиться без урожаю. Він завжди має можливість засіяти нові грядки навесні.

Осінні сорти редису для посіву під зиму

Вибираючи сорт редьки для посадки під зиму, необхідно орієнтуватися на три основні критерії:

1. стійкість до стрілкування;
2. хороша переносимість морозу;
3. низька потреба у сонячному світлі.

Найкращі сорти редису, які підходять для посадки восени, перераховані в таблиці нижче:

• Спека: Ранньостиглий. Після появи сходів урожай можна збирати за 15 днів. Ніжний слабогострий смак.
• Зоря: Ранньостиглий. Плоди можна збирати через 18-25 днів поле появи сходів. М’який смак із невеликою гостротою. Сорт добре почувається за умов дефіциту сонячного світла.
• Рожево-червоний із білим кінчиком: Середньоранній. Урожай збирають за 25-30 днів після посадки. Приємний ніжний смак. 
• Чемпіон: Ранньостиглий. Урожай можна збирати через 20-25 днів після появи сходу. Смак солодкий, з незначною гіркотою. З 1 кв. м можна зібрати близько 1 кг плодів.
• Престо: Ранньостиглий. Урожай можна збирати через 16-20 днів після появи сходу. Слабогострий смак. З 1 кв. м можна зібрати близько 2,5 кг редиски.

Перелічені сорти редису використовуються для посадки під зиму, оскільки вони найкраще переносять морози.

Умови вирощування редиски взимку

Щоб навесні отримати довгоочікуваний урожай редиски, потрібно правильно висадити насіння пізньої осені.

Для цього необхідно дотриматись 5 умов:

1. Грядка має бути на пагорбі / на височині. Це дозволить уникнути затоплення насіння під час танення снігу.
2. Попередниками озимого насіння редису можуть бути огірки, томати, бобові, картопля. Не варто садити коренеплоди на тій ділянці, де раніше зростали: хрін, крес-салат, капуста або редька. Редиска погано росте на грядках, які були заселені хрестоцвітими. Не слід висаджувати його на тому самому місці 3 роки поспіль, навіть за умови внесення добрив.
3. Насіння для посадки під зиму потрібно брати вдвічі більше, ніж навесні. Це дозволить знизити ймовірність втрати врожаю через загибель чи низьку якість посівів.
4. Обов’язково перед внесенням у ґрунт потрібно провести калібрування насіння. Для цього їх опускають у солону воду на кілька хвилин. Висаджують лише той матеріал, що опустився на дно. Насіння, яке випливло, викидають.
5. Після просушування насіння знезаражується. Для цього підходить слабкий розчин марганцівки. Час витримки майбутньої редиски не повинен перевищувати півгодини. Після вилучення насіння їх потрібно просушити. Це дозволить їм набратися вологи та набухнути, але не прорости.

Взявши на озброєння ці рекомендації, можна звести до мінімуму ризик загибелі насіння та отримати високий урожай редису.

Терміни посіву редису / редиски на зиму

Важливо враховувати погоду на момент внесення насіння у землю.

Оптимальна температура ґрунту для посадки редиски на зиму: -1-0 градусів. Ґрунт за таких умов злегка промерзає. Неодмінною умовою є настання стійких морозів. Інакше насіння під час відлиги проросте, а після приходу холодів замерзне.

Точної дати для висадження редис під зиму не існує. Важливо враховувати прогноз погоди у поточному році. Рослина висаджують, коли є впевненість, що температура повітря вже не підніметься вище за 0 градусів.

Підготовка ґрунту для посіву редису на зиму

1. Ділянка має добре освітлюватися.

Затінені місця для посадки редису під зиму не підходять. Чим краще буде прогріватися ґрунт, тим швидше з’являться перші сходи. Крім того, нестача сонячного світла призведе до того, що редис почне нарощувати бадилля, а самі плоди будуть дрібними.

2. Якщо ґрунт занадто щільний, то в нього потрібно заздалегідь внести торф або пісок.

За зимовий період земля завжди втрачає колишню пухкість, тому насінню буде складно пробитися назустріч сонцю.

3. Якщо ґрунт бідний, його потрібно підживити.

З цією метою підходять органічні добрива з перегною чи компосту. На 1 кв. м беруть 1 кг підживлення. Як варіант, можна використовувати мінерали, що / які містять фосфор та калій. Вносити їх слід згідно з інструкцією із застосування. Редиска любить грунт, багатий на золу, тому можна внести склянку цього добрива в грядку.

4. Заздалегідь потрібно подбати про наявність теплого ґрунту, який використовують для присипки насіння. Для цього її потрібно деякий час витримати у теплому приміщенні.

5. Грядки готують до настання заморозків. Робити борозни та вносити добрива у твердий ґрунт, прихоплений морозами, буде складно.

• Коли в майбутнє місце для посадки редису буде внесено добрива, землю перекопують і роблять на грядці борозни.
• Глибина грядок повинна становити близько 4 см. Мінімальна ширина відступу між борознами – 10 см. Якщо дозволяє городня площа, можна збільшити цей проміжок ще на 5-10 см.
• Потрібно простежити за тим, щоб на грядці не залишилося каміння та грудок. Тільки в пухкому ґрунті насіння почуватиметься комфортно.
• При високій кислотності ґрунту необхідно використовувати гашене вапно.
• Щоб підготовлену ​​ділянку землі не розмило дощами і не видуло вітрами, її накривають плівкою.

Незалежно від термінів посадки, підготувати грядку для редису на зиму потрібно в першій половині жовтня.

Особливості посіву редиски восени на зиму

Щоб насіння редиски не загинуло під час зимових морозів, потрібно дотримуватися деяких особливостей його посадки восени.

До обов’язкових правил відносяться:

1. Насіння слід садити в грунт на глибину більше 5 см. Вони обов’язково повинні бути сухими.
2. Для кращої видимості насіння попередньо маркують. Їх витримують близько 3 хвилин у розчині йоду концентрацією 1%. Потім насіння присипають крейдою. Це дозволить рівномірніше розподілити їх по грядці.
3. Відстань між кожним насінням має становити близько 3 см.
4. Коли посадку буде завершено, грядку присипають заздалегідь підготовленим ґрунтом.
5. Зверху посадку вкривають шаром мульчі. Вона виступатиме як подушка, що / яка захищає насіння від різких перепадів температури, відлиг та заморозків, які характерні для весняного періоду. Хорошим матеріалом є лапник (ялина, сосна) або сухі гілки чагарників. Шар мульчі має бути не менше 20 см.
6. Взимку потрібно прийти на садову ділянку, щоб додатково вкрити грядку снігом. Це підвищить шанси успішного виживання насіння.
7. Полив грядки після посадки не допустимий, бо насіння почне проростати і загине з настанням справжніх морозів.

Догляд за редисом після посіву на зиму

• У зимовий час редиска / редис не вимагає будь-якого догляду.
• Після настання тепла грядку очищають від шару мульчі і чекають на перші сходи. Забирати накривний матеріал можна тільки після того, як встановиться тепла погода.
• Після появи перших сходів грядку потрібно проредити. Це особливо важливо тоді, коли насіння вносилося не поштучно, а насипом. Усі слабкі паростки видаляють. Відстань між сходами має бути не менше ніж 5 см.
• Грядку потрібно регулярно оглядати щодо наявності бур’янів. При їх появі проводять прополювання, тому що вони не дають нормально розвиватися молодим плодам.

Особливості поливу озимої редиски навесні

Частота поливу залежить від того, наскільки дощовою видалася весна. Важливо не перелити проростки та не дати їм пересохнути.

• Якщо вологи буде мало, редиска виросте жорсткою і гіркою.
• Якщо рідини дуже багато, коренеплід стає рідким, пухким і втрачає свої природні смакові властивості. Ще одна ознака надлишкового поливу – наявність тріщин на плодах.

Оптимальна вологість ґрунту для редису становить 80%.

Щоб визначити цей показник без приладів, потрібно стиснути землю в руці:

• Якщо вона скочується в кулю, а на поверхні долоні залишається вологий блиск, то коренеплід почуватиметься в такій землі чудово.
• Якщо ґрунт кришиться, але не розсипається, води замало.
• Якщо після стиснення у руці з’являється вода, полив потрібно скоротити.

Якщо весна суха та не дощова, грядку поливають помірно. Землю обов’язково розпушують, щоб на її верхневому шарі не утворювалася жорстка кірка. Це дозволить наситити плоди киснем, завдяки чому вони будуть зростати.

Внесення добрив під редис навесні

Внесення добрив потрібно на виснажених ґрунтах. Ця процедура є обов’язковою, якщо підживлення ґрунту не здійснювалося перед посадкою.

Для підживлення можна використовувати настій молодої трави. Рецепт його приготування:

• 1 кг зібраної трави заливають 10 л води.
• Додають у склад 2 кг курячого посліду.
• Накривають ємність сіткою.
• Щодня перемішують склад / розчин / настій, що вийшов.
• Коли почнеться процес бродіння, у настій додають таку ж кількість свіжої води.
• Готовим складом / розчином / настоєм поливають рослини. Добриво вносять під корінь, намагаючись не потрапити на листя.

Готується настій близько 7-14 днів. Щоб прискорити процес бродіння, потрібно тримати тару у теплому місці. Дуже бідні ґрунти вимагають дворазового підживлення за весь період зростання редиски.

Не рекомендується вносити в грядку азотисті добрива, тому що бадилля піде в ріст, а самі плоди залишаться дрібними.

Окрім трав’яного настою можна використовувати компост, перегній, селітру, золу. Родюча земля внесення добрив не вимагає.

Боротьба з хворобами та шкідниками редису

Якщо тепла погода встановилася дуже рано, то навіть озима редиска може зазнати атак шкідників та хвороб.

Для рослини становлять небезпеку:

• блошки;
• біланові;
• кила / кіла;
• чорна ніжка;
• бактеріоз.

Способи захисту редису від шкідників та хвороб:

• Щоб захистити плоди від шкідників ранньою весною, достатньо присипати бадилля попелом. Зола потрапить до органів дихання блішок та мошки, внаслідок чого вони загинуть.
• Перешкоджати подальшому розмноженню комах допомагає суміш золи та вапна. Компоненти беруть у рівних пропорціях. Порошком присипають бадилля 1 раз на тиждень. Обробку проводять після дощу та в посушливу погоду.
• З профілактичною метою можна використовувати відвар лушпиння цибулі. Цим засобом потрібно поливати сходи. Запах відвару відлякує шкідників, не даючи їм псувати молоді пагони.
• Від біланові допомагає розчин із 2 ст. л. гірчиці та 1 ст. л. солі. Ці компоненти розчиняють у 10 л води та поливають отриманим розчином рослину.
• Якщо комахи активно розмножуються та атакують редис, необхідно вдатися до хімічних засобів. Можна використовувати Тод, Золон, Кайзер та інші препарати. Засоби / препарати вносять згідно з інструкцією із застосування.
• Для боротьби з бактеріозом допомагає вапняний розчин (на 2 л води потрібно 100 г вапна). При ураженні редиски чорною ніжкою можна застосувати склад на основі господарського мила (50 г) та сульфату міді (1 ст. л.). Їх розводять у 10 л води та поливають редис.

Збір та зберігання врожаю озимої редиски

1. Щоб коренеплоди легко виходили із землі, грядку треба полити. Воду рекомендується вносити за години до збору врожаю. З зволоженого ґрунту редиска виходитиме без докладання зусиль. Достатньо просто потягнути рослину за бадилля.
2. Для збору підходять плоди, розмір яких досяг 3 см у діаметрі. Якщо редиска дрібна, її потрібно залишити в землі для дозрівання. Важливо не допустити занадто тривалого знаходження плодів у ґрунті, оскільки це негативно позначиться на їх смакових характеристиках.
3. Овочі мити перед відправкою на зберігання не слід. З них струшують землю, зрізають листя, залишаючи черешки розміром 3 см. Очищені коренеплоди складають у поліетиленові пакети і зберігають у холодильнику.

Як правило, озима редиска не залежується надовго. Соковиті плоди, багаті на вітаміни, з’їдаються за кілька тижнів.

Часті помилки при посадці редису восени на зиму

ТОП-5 помилок, які допускають недосвідчені садівники при посадці редиски під зиму:

• надто рання висадка насіння в теплий ґрунт;
• посів напередодні відлиги;
• використання вологого покривного матеріалу;
• внесення у ґрунт малої кількості насіння;
• посадка редиски на ділянках, у яких застоюється вода.

Знаючи найпоширеніші помилки та не допускаючи їх, вдасться виростити соковиті та смачні плоди озимої редиски.

Освоївши технологію висаджування редису під зиму, надалі відмовитися від цього способу отримання раннього врожаю смачних та соковитих овочів буде складно. Для цього достатньо використовувати кілька простих правил, не помилитися з термінами посадки, вибором морозостійкого сорту культури і оптимального місця для грядки, грамотно доглядати за сходами ранньою весною.

Що принесе 2025 рік власникам тварин.