Захистіть свій урожай (врожай) від плодової гнилі.

Гнилі — одна з найпоширеніших проблем при зберіганні врожаю плодів. Вони сприяють значним втратам і псуванню якості врожаю, не кажучи вже про те, що їх важко викорінити. Вживання підгнилих плодів не просто неприємне, а й по-справжньому небезпечне. Ми поговоримо про те, що таке плодова гниль, як і від чого вона виникає, а також обговоримо основні методи її запобігання.

Які бувають плодові гнилі та які їхні симптоми?

Плодова гниль — це хвороба рослин, яка суттєво знижує якість врожаю і робить його непридатним для продажу та вживання в їжу. Проблему спричиняють різні гриби, бактерії та іноді навіть віруси.

Загальні симптоми плодової гнилі можуть включати:

• коричневі або чорні плями на плодах,
• розм’якшення,
• облізання шкірки,
• зморщування плодів,
• зростання цвілі,
• зміна кольору.

Ботритис сірий

Існує багато різних видів патогенних грибів, здатних викликати гниття плодів, але найпоширеніший — ботритис сірий (Botrytis cinerea). Він вражає широкий спектр плодів, включно з виноградом, полуницею, томатами і перцем. Патоген проникає в рослину через пошкодження шкірки і розмножується у вологих умовах. Після того, як гриб проник у рослину, він швидко поширюється по всьому врожаю.

Ризопусна гниль

Ризопусну гниль викликає грибок Rhizopus stolonifera. Найчастіше спостерігається на персиках і нектаринах, але іноді й на сливах, вишнях і абрикосах. На заражених плодах розвивається м’яка водяниста гниль, спостерігається сповзання шкірки. Це наслідок активності пектинових ферментів патогена. Далі на інфікованих фруктах розвивається рясний ріст плодових тіл грибів, за яким слідує масове утворення чорних спор. Плоди, заражені R. stolonifera, швидко заражають інші фрукти під час зберігання.

Альтернаріозна гниль

Альтернаріозна гниль (збудник Alternaria alternata) частіше зустрічається на черешні та абрикосах, ніж на інших кісточкових. Насамперед ця проблема проявляється під час зберігання в холодильнику, але може спостерігатися ще й під час дозрівання на дереві. Патоген викликає нарости від темно-зеленого до чорного кольору. Гниль, як правило, більш поверхнева, темна і щільна, ніж ризопусна.

Психрофільна синя пліснява

Психрофільна синя пліснява (Penicillium expansum) — дуже поширене грибне захворювання яблук після збору врожаю. Хвороба є справжньою економічною проблемою як для виробників свіжих фруктів, так і для підприємств із переробки плодів. Основна проблема полягає в тому, що деякі штами продукують мікотоксин патулін. Він провокує гостре отруєння, а у великих дозах навіть спричинить летальний результат. Загнила ділянка коричневого кольору, м’яка і водяниста. Потім у місці зараження утворюються синьо-зелені маси.

Кисла гниль

Кисла гниль (Geotrichum candidum) характеризується дрібним білим міцелієм, водянистою, м’якою гниллю з невеликим відшаровуванням шкірки. Кисла гниль має характерний оцтовий запах і не викликає рясного білого міцелію та видимі чорні спорові маси.

Бура гниль, або моніліоз

Симптоми моніліозу (Monilia) на плодах, що дозрівають, спочатку проявляться у вигляді маленьких круглих плям, які збільшуються і зливаються воєдино. Плід згниває повністю, муміфікується, на ньому проростають плодові тіла. На зрілих плодах такі ураження стрімко розвиваються і швидко збільшуються в розмірах. У сприятливих умовах фрукти повністю згнивають протягом двох днів. Інфекція поширюється на здорові плоди, і весь ящик почне гнити протягом короткого часу.

Рекомендації щодо запобігання гнилей

Для запобігання розвитку хвороб важливо практикувати належний догляд, він включає в себе:

• Посадку сортів, стійких до хвороб плодових культур.
• Уникнення зрошення дощуванням.
• Обрізку рослин для поліпшення циркуляції повітря.
• Видалення заражених плодів із рослини.
• Проведення своєчасних обробок від шкідників, щоб не допустити пошкоджень.

Обробка фунгіцидами листя і плодів

Фунгіциди можуть вбити патогенні гриби, що спричиняють гниття плодів, але їх слід застосовувати регулярно і до того, як патогени встигнуть заразити рослину. Використовуйте спеціалізовані фунгіциди, ефективні проти гнильних мікроорганізмів, під час цвітіння і в міру забарвлення плодів перед збором врожаю.

Біологічні засоби боротьби

Один із прикладів біологічного засобу боротьби — гриб Trichoderma viride. Його можна застосовувати для захисту плодових культур. Він конкурує з патогенними грибами за простір і їжу, тим самим допомагаючи запобігти гниттю плодів.

Теплова обробка

Цей метод передбачає вплив на плодові культури високих температур, що вбиває патогенні гриби, які викликають гниття плодів.

Ще трохи корисних порад

Якщо під час збору врожаю на дереві будуть виявлені гнилі плоди, видаліть їх і покладіть окремо. Уникайте збору заражених плодів під час збирання врожаю. Це обмежить поширення хвороб.

Що більш зрілий плід, то більше він схильний до хвороб під час зберігання. Збирайте врожай плодів за належної зрілості.

Пом’яті або поранені плоди схильні до післязбиральної гнилі. Під час збирання врожаю поводьтеся з фруктами обережно, особливо коли ви збираєте і перекладаєте їх з мішка в контейнери, щоб уникнути пом’ятостей або ран.

Джерелами патогенів, якщо плоди не заразилися на дереві, слугують рослинні та ґрунтові залишки. Використовуйте чисті ємності та мінімізуйте кількість ґрунту і рослинного сміття. Підтримуйте чистоту під час збирання врожаю, пакування та зберігання.

Високі температури в сховищах сприяють росту патогенів. Зберігайте фрукти в прохолодному місці після збору врожаю і тримайте ящики в тіні поки збираєте врожай. Охолоджуйте фрукти одразу після збору, в ідеалі вони мають лежати при температурі не вище +5 °С.

Чи небезпечна плодова гниль для людей і тварин?

У разі ураження плодовою гниллю фрукти стають м’якими, кашоподібними та неприємними на смак. Патогенні гриби виробляють токсини небезпечні для людей і тварин. У великих кількостях деякі з них здатні призвести до летального результату.

Важливо пам’ятати, що зрізання пошкодженої частини плоду не врятує від, наприклад, патуліна. Цей мікотоксин розчиняється в соку плода, воді та проникає вглиб фруктів. Цвіль часто з’являється непомітно всередині, на кісточках, при цьому плоди зовні виглядають здоровими. Патулін не руйнується за будь-якого виду обробки, він зберігається в соках, варенні, під час виготовлення сидру і зброджування яблук для різних алкогольних напоїв.

Мікотоксини чинять токсичну дію на печінку, мають канцерогенні та мутагенні властивості. Їх вживання спричиняє гостру та хронічну інтоксикацію, алергійні реакції, хвороби органів дихання, ушкодження слизової оболонки шлунка та кишечнику, кишкові кровотечі, ослаблення імунітету. Мають несприятливий вплив на нервову систему в цілому.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.