Як вибрати правильну огорожу для грядок: практичне керівництво.

Акуратна і доглянута ділянка — легко! Просто приведіть до ладу грядки. Огородження для грядок можна зробити з чого завгодно, але краще вибирати класичні матеріали.

Дедалі частіше на дачах можна побачити огороджені клумби і грядки. Розповідаємо, який матеріал краще вибрати для цієї мети.

Навіщо потрібно огороджувати грядки?

• Огороджені грядки мають акуратніший вигляд, ніж звичайні грядки (До речі, ми підкажемо городнику-початківцю, як зробити грядку і що на ній посадити).
• Огорожа не дасть грядкам обсипатися або розповзатися після дощу.
• Рослини на грядках і клумбах будуть захищені від механічних пошкоджень, наприклад, при скошуванні трави на ділянці.
• Огорожа ускладнить проростання бур’яну на грядці, і прополок буде менше.
• На грядках, влаштованих за допомогою матеріалів, які не так сильно прогріваються на сонці (дерево, цегла, шифер), волога зберігається краще, отже, можна буде рідше поливати.

Який матеріал вибрати для огорожі грядок?

Огородження для грядок можна зробити з цегли, металу, каменю, дерева, пластику та інших підручних засобів.

Огорожа для грядки з цегли

Недорогі та прості в установці цеглини — найкращий вибір для огорожі грядок. Потрібно лише викопати траншею і поставити в неї цеглу вертикально, додавши кілька металевих кілків, щоб утримувати конструкцію на місці. У цьому випадку можна обійтися без цементного розчину.

Якщо ви не плануєте капітальні грядки, які не можна переміщати з місця на місце, можна спорудити кам’яну стіну. Тоді все робить за технологією — закладають міцний фундамент стрічкового типу. Далі на цементно-піщаний розчин кладуть цеглу в кілька рядів, орієнтуючись на необхідну висоту. Зазвичай у 2-4 цеглини, але бувають грядки висотою до 1 м.

Грядки з цегли можуть бути квадратні, прямокутні, круглі — на будь-який смак. У цьому питанні можна проявити фантазію, і побудувати комбіновану грядку — з одного боку вона буде вищою, з іншого нижчою.

Величезною популярністю серед садівників користуються фігурні грядки з цегли, які виглядають дуже красиво. Для будівництва краще використовувати облицювальну цеглу, але можна вибрати і звичайний камінь. Вся кладка зводиться на розчині, ряди цегли чергують уздовж і торцем.

Огорожа з цегли виглядає дуже добротно і прослужить довгі роки. Однак це не найголовніше. Окантовка з цегли захистить рослини від утворення гнильних мікроорганізмів і захистить землю від вимивання дощовою водою корисного шару — гумусу.

На високій грядці земля швидко прогрівається, що благотворно позначається на рослинах. За культурами легше доглядати і захищати їх від бур’янів і різних шкідників.

Огорожа для грядки з металу

Часто використовуваний метал для окантовки доріжок — це сталь, надійно захищена від корозійних процесів додатковим шаром цинку.

Оцинковані грядки являють собою огорожі, що встановлюються на поверхню ґрунту для створення більш акуратного і привабливого городу.

Найпростіші моделі мають вигляд чотиристороннього короба прямокутної або квадратної форми зі спеціальними штирями по краях для закріплення в ґрунті. Але є і багатоярусні види, які використовуються при організації квітників і клумб.

Полімерне напилення істотно збільшує терміни експлуатаційної служби грядок зі сталі. Подібні вироби здатні прослужити протягом 30 років.

Бічні стінки грядок утримують всередині конструкції ґрунт, який не забруднює доріжки під час сильних дощів. У таких грядках ґрунт прогрівається швидше, і ріст рослин прискорюється, з’являється можливість отримати ранній урожай.

На огорожах для грядок з оцинкованої сталі можна встановити дуги для організації парника, а також трубу, що забезпечує крапельний полив рослин.

Огорожа для грядки з тину

Тин — це легка огорожа з гнучких гілок дерев і чагарників, які застосовуються в первозданному вигляді, практично без обробки. Сучасні дачники із задоволенням використовують плетені огорожі для прикраси та зонування саду. Їх можна придбати в магазині або виготовити самостійно.

Залежно від напрямку прутів, плетені огорожі можуть бути горизонтальними і вертикальними.

При горизонтальному плетінні опорні стійки-стовпчики максимально заглиблюють у землю, надійно фіксуючи. Тонкі прути або лози протягують паралельно землі через опори. При плетінні кожен новий прут повинен накладатися на попередній, щоб уникнути утворення в полотні великих щілин.

При вертикальному плетінні на опорних стовпчиках закріплюються поперечини. Між ними пропускаються гілки дерев або прути лози, які фіксуються у верхній частині за допомогою дроту або міцної мотузки.

Окантовка з тину не тільки має по-селянськи колоритний вигляд, а й утримає землю на грядці від вимивання дощем. Плетені підпірки особливо гарні для розлогих чагарників.

Огорожа для грядки з каменю

Грядки, зроблені з природного або штучного каменю, довговічні і не обсипаються.

Однією з незручностей, пов’язаних з використанням кам’яних грядок, є їхнє просідання в землі з плином часу. Така ситуація призводить до необхідності розбору всієї конструкції, підсипання ґрунту і відновлення меж.

Огорожа для грядки з дерева або пластику

Пікетна огорожа — це популярний стиль огорожі в міні-варіанті традиційного паркану. Її легко фарбувати, переміщати з місця на місце, а якщо одну панель пошкоджено, не потрібно турбуватися про переробку всієї конструкції.

Пікетна огорожа може бути з дощок або пластикових панелей. Пластикові споруди продають у спеціалізованих магазинах, але можна їх зробити з підручних засобів (пляшок, старих підвіконь, ПВХ-панелей та іншого).

Для створення дерев’яної огорожі найкраще підійде дуб, ясен або сосна (більш бюджетний варіант).

Пікетну огорожу встановлюють так, щоб вона не контактувала із землею, тобто огорожа не в змозі запобігти розмиванню ґрунту й утримувати землю в грядці такий парканчик теж не може. В саду або на городі вироби застосовують тільки для зонування.

Для оформлення грядок використовують дерев’яні короби або пластикові панелі, які розміщують щільно одна до одної. Вони виглядають не так ефектно, як парканчики, але виконують всі перераховані вище функції огорожі.

Огорожа для грядки з шиферу

Покрівельний матеріал зручний для облаштування грядок. До того ж його спорудження може обійтися абсолютно безкоштовно, оскільки найчастіше шифер береться після розбирання старої споруди або зі шматків, що залишилися від будівництва. Для формування огорожі городники використовують плити з рівним або хвилеподібним профілем, вкопуючи їх вертикально.

Шифер виробляють із використанням азбестових волокон. Азбестовий пил вважається шкідливим для людини. Під час роботи з шифером краще надягати маску. Але азбестові волокна не проникають у ґрунт, не розчиняються водою, і вже тим більше не можуть бути засвоєні рослинами.

Однак все ж оптимально пофарбувати листи шиферу з обох боків. Фарба виступить додатковим захисним шаром. А після 10 років експлуатації грядки шиферну огорожу краще замінити новим матеріалом.

Шифр не боїться гнилі та цвілі, до яких схильні інші будівельні листи. В азбестоцементній огорожі посіви сходитимуть дружно, акумульоване в ґрунті тепло дасть змогу не побоюватися можливої втрати врожаю.

Огорожа успішно витримує вплив атмосферних чинників, не боїться морозів, дощів, сонця, сильного вітру. Жорсткість матеріалу забезпечує йому достатню надійність і функціональність.

Конструкція відрізняється малою вагою, її можна швидко перенести на потрібне місце, відновити в разі механічного пошкодження.

Не рекомендується використовувати в південних регіонах, оскільки є ризики перегріву коренів рослин, через що вони можуть загинути.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.