Секрет прекрасної розсади: як підібрати якісний і поживний ґрунт?

Про значення і необхідні властивості ґрунту для рослин написано чимало. Хоча основні вимоги до ґрунту збігаються для більшості культур, є деякі групи видів, яким потрібні специфічні умови для нормального росту. Як тут не згадати про рододендрони і лохину з їхньою любов’ю до кислих ґрунтів або орхідеї і кактуси зі своїми запитами до фізичного складу субстрату. А зараз ми поговоримо, який ґрунт краще використовувати для розсади популярних овочів — томатів, перцю або огірків, а також більшості квітів.

Який склад має бути у ґрунту для розсади?

Відповідь на це питання досить проста — пухкий, поживний і безпечний. Під поняттям пухкий ми розуміємо, що земля для розсади повинна добре пропускати повітря і воду (яку ще треба й утримувати оптимальний час), а також довго не спресовуватися до стану «асфальту». У таких умовах ніжні сіянці отримують достатньо вологи, живлення, дихають і рідко хворіють. Але чи завжди виходить придбати такий ґрунт або самостійно приготувати суміш? Ні, не завжди.

Майже у всіх «рецептах» ґрунтових сумішей присутні кілька основних інгредієнтів:

• городня (дернова) земля;
• торф;
• компост (рідше перегній);
• річковий пісок.
• Ці компоненти, змішані в правильних пропорціях, задовольняють потреби більшості рослин, причому, не тільки розсади. Ось, тільки і перегній, і компост, і городня земля бувають різними за якістю. Це стосується як фізичних властивостей, так і хімічного складу. Наприклад, перегній може бути недозрілим, а городня земля виснаженою або зараженою хворобами.

Якщо використовувати такі компоненти під посадку або пересадку дорослих рослин, то, можливо, нічого страшного не трапиться. Але розсада набагато ніжніша, тому набагато гірше переносить подібні несприятливі фактори. Через це ми часто спостерігаємо чорну ніжку або борошнисту росу, неправильний розвиток сіянців та інші проблеми. Мабуть, єдиний компонент, до якого не виникає особливих питань — це торф. Але ж він теж буває різний.

Торф

Якщо говорити науковою мовою, то торф належить до осадових порід. Він утворюється внаслідок неповного розкладання відмерлих рослин у воді з дуже обмеженим доступом кисню.

Залежно від ступеня розкладання органічних залишків (віку і, відповідно, глибини залягання) торф буває:

• низинний (нейтральний або слабокислий);
• верховий (сильнокислий);
• перехідний (середньої кислотності).

У більшості ґрунтових сумішей для розсади використовується низинний торф. Крім відповідної для рослин кислотності, він, як правило, ще й більш дрібнодисперсний, сипучий. Однак у заводських ґрунтових сумішах у нього додатково «вирівнюють» кислотність до оптимальних значень.

Багато хто думає, що торф — це відмінне живильне середовище для розсади. Однак у сумішах він відіграє зовсім іншу роль. Торф виступає як фізична основа, забезпечуючи ґрунту необхідну рихлість і непогану повітропроникність. Крім того, він прекрасно накопичує й утримує вологу та водорозчинні добрива. Однак сам по собі торф не надто поживний. У ньому відносно невеликий набір елементів з дуже низькою концентрацією більшості з них. Причому засвоюються вони незміцнілою кореневою системою неважливо.

Розпушувачі для ґрунту

Чому ж, якщо торф прекрасно дихає, потрібні розпушувачі? Як ми вже сказали, низинний торф має дрібнофракційну структуру. Висихаючи, він часто перетворюється майже на порошок. Тому у великих контейнерах чи горщиках, та ще й за тривалий час вирощування розсади, за регулярних поливів він має схильність до злежування. Відповідно, втрачається і повітропроникність. І тут без додаткових розпушувачів обійтися складно.

З цією метою використовують різні наповнювачі, які можна придбати або знайти в природі:

• річковий пісок;
• перліт;
• вермикуліт;
• цеоліт;
• дуже дрібний гравій або керамзит.
• Крім підтримки в прийнятному стані самого торфу, вони не дають замулюватися його частинкам при внесенні рідких органічних підживлень.

Органічні добрива

Фізичну основу для ґрунту у вигляді торфу і розпушувачів ми підібрали, залишилося наситити її поживними речовинами. І тут складно обійтися без якісної органіки. Так, навіть найкращий компост або перегній не відрізняються високим вмістом поживних речовин. Крім того, сполуки стають доступними кореневій системі рослин далеко не відразу. Що вже говорити про розсаду, час перебування якої в кімнатних умовах становить часом 1,5-2 місяці.

Але поживна органіка абсолютно незамінна для тих культур, які довго ростуть до висаджування на постійне місце, наприклад, пізньостиглих томатів, перців, порею або кореневої селери. Хороша органіка формує комфортне середовище для коренів і допомагає засвоювати окремі елементи.

А що означає хороша? Насамперед, така, в якій по максимуму містяться корисні речовини родючих ґрунтів. І найважливіша з них — це гумус, який утворюється в результаті діяльності ґрунтових безхребетних (мікроорганізмів, черв’яків, комах).

До складу гумусу входить низка гумусових речовин — складних органічних сполук, що чинять комплексну дію на самі рослини та ґрунт:

• транспорт і накопичення в ґрунті поживних речовин;
• утримання вологи;
• доставка елементів у коріння рослин;
• підтримання і розмноження ефективних мікроорганізмів.

Хоч би як це було дивно, але гумусу не так багато навіть у старому перегної або компості. Він, здебільшого, утворюється вже після внесення в ґрунт цих органічних добрив. Тому ефективність компосту в сумішах для розсади не дуже висока — занадто маленький обсяг ґрунту і короткий термін для остаточної переробки. Але необов’язково брати тільки таку органіку.

Можна використовувати для приготування суміші вже готовий продукт — біо-активне підживлення. У його складі є все, чим відрізняється родючий ґрунт з високим вмістом органіки — гумус, амінокислоти, ферменти, натуральні антибіотики і корисні мікроорганізми. Для приготування ґрунту для розсади достатньо взяти 30-50 г підгодівлі на 1 літр суміші.

Мінеральні добрива

Який би гарний ґрунт ви не підготували, основне живлення для розсади дають мінеральні добрива. Ніяка фульвокислота не допоможе засвоїти рослинам умовний цинк або молібден, якщо в ґрунті їх просто немає. Мало того, багато елементів навіть у родючих ґрунтах містяться в надзвичайно низьких концентраціях. Додає проблем і те, що вирощуємо ми розсаду в обмеженому обсязі ґрунту, де їхній вміст прагне до нуля. Подбати про цеглинки для будівництва молодої рослини необхідно нам.

Можна підгодувати розсаду і після того, як вона трохи підніметься. Але набагато простіше закласти все необхідне відразу — під час приготування ґрунту.

Крім NPK і мікроелементів, до складу добрива входять кремній, кальцій і магній, вітаміни і бурштинова кислота. Це справжній заряд бадьорості для розсади будь-яких культур.

Готуємо ґрунт самі

А все-таки, чи можна приготувати ґрунт для розсади самостійно або якісні суміші є тільки в магазинах? У принципі, нічого неможливого немає, і ми вже розповіли, що потрібно для такого ґрунту. Складнощі, в основному, бувають при самостійному пошуку низинного торфу. Навіть якщо поблизу є старе верхове болото, навряд чи хтось буде пробивати шурф глибиною в кілька метрів, щоб добути бажаний компонент.

Якщо ви привозили торф на ділянку для поліпшення ґрунту, можна залишити деяку кількість для посіву розсади. У цьому разі візьміть торф, річковий пісок і городню землю в пропорції 1:1:1. Як розкислювач використовується доломітове борошно або чиста зола. Торф можна замінити старим компостом або дуже-дуже старим перегноєм, трохи зменшивши об’ємну частку землі та річкового піску.

Не забувайте про агрогігієну — городню землю потрібно брати тільки з тих грядок, на яких не вирощувалися рослини тієї самої родини, з якої буде і нова розсада. Ще краще набрати її з-під садових або лісових листяних дерев. І не забудьте всі компоненти знезаразити проморожуванням, прожарюванням або обробкою фунгіцидами.

Без хорошого ґрунту складно виростити не тільки розсаду, а й отримати гарний урожай надалі. Тому про його основні властивості потрібно знати і пам’ятати при внесенні тих чи інших ґрунтополіпшувачів або добрив.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.