Овочі-екзоти: 14 культур, які варто вирощувати.

Крім звичних помідорів, картоплі та перцю в саду можна вирощувати безліч інших овочів. Так чому б не спробувати щось нове? Існує багате розмаїття унікальних культур, які стануть чудовим доповненням вашого городу. Багато з них неможливо знайти в магазині. Вирощування незвичайних сортів додасть азарту і різноманітності вашому меню і просто принесе задоволення.

1. Капуста романеско

За смаком цей овоч нагадує броколі або цвітну капусту, навіть умови вирощування у них дуже схожі. У романеско дуже гарний фрактальний візерунок і пірамідальна форма, яка і робить її більш привабливою на тлі інших овочів. Хоча її часто відносять до броколі, насправді це сорт цвітної капусти. Завдяки красивому деталізованому малюнку це, можливо, найоригінальніший овоч, який ви коли-небудь бачили.

Романеско відома не тільки кумедним зовнішнім виглядом, а й смаком, що нагадує броколі з горіховим присмаком. Цей овоч можна подавати сирим, приготованим на пару, тушкованим або маринованим.

2. Кукамелон

Овоч також відомий під ім’ям «мишача диня». Зовні він схожий на маленький кавун, але за смаком більше нагадує огірок. Пагони кукамелона можуть вирости до 3 метрів завдовжки і дати сотні плодів на одній рослині. Умови вирощування аналогічні вимогам огірків: їм потрібно багато сонця і тепла погода. При цьому вони більш холодостійкі і стійкі до шкідників, ніж звичайні огірки.

Кукамелони дуже легко вирощувати, головне надати їм вертикальну опору. Маленькі плоди соковиті та хрусткі, але шкірка може стати жорсткою, якщо плід перетримати на лозі. Посадіть рослину в сонячне місце, в ідеалі із захистом від вітру. Найкраще він буде рости в теплиці.

3. Коренева селера

За смаком коренеплід схожий на листову селеру, але має більш горіховий присмак. У селери дуже довгий вегетаційний період. Від посіву до збору врожаю має пройти як мінімум 7 місяців. Сіяти кореневу селеру потрібно в січні-лютому.

Існує багато способів вживати цей овоч. Його можна їсти сирим або приготованим. Зимовий коренеплід натирають на тертці в сирому, відвареному або тушкованому вигляді. Також його можна нарізати кубиками і додавати в рагу або супи.

4. Земляний мигдаль, або чуфа

Ця культура являє собою злак, що дає під землею безліч солодких бульбочок, трохи схожих на арахіс. Чуфу можна вирощувати в помірному кліматі незважаючи на те, що рослина віддає перевагу більш теплим регіонам. Зокрема, цю африканську рослину традиційно вирощують в Іспанії, куди її завезли араби. За смаком чуфа схожа на поєднання мигдалю та кокоса. Найкраще садити її в теплому і сонячному місці та рясно поливати.

5. Вігна

Кожен боб цієї дивовижної рослини може вирости до 60 см завдовжки і приростати на кілька сантиметрів на день. Смак чимось нагадує зелену квасолю, але з більш характерним присмаком. Найкраще готувати ці боби в олії або у фритюрі, оскільки у вареному вигляді вони не дуже смачні.

Вігна — кучерява рослина, що ідеально, якщо ви хочете виростити багато продуктів харчування на невеликому просторі. Стручки дуже смачні і мають м’який смак, а сушені боби гарні в супах і рагу.

6. Кольрабі

Цей фіолетовий або зелений овоч, схожий на інопланетну культуру! Він безумовно додасть унікальності вашому городу. Кольрабі належить до сімейства хрестоцвітних, проте в кулінарії її можна використовувати так само, як і ріпу.

Цей овоч віддає перевагу більш прохолодним температурам для росту, тому його найкраще вирощувати ближче до кінця літа. Збирати кольрабі слід щойно головки досягнуть розміру тенісного м’яча. У цій фазі вони мають солодкий, м’який смак, а перезріваючи стають жорсткуватими.

7. Томатілло

Ця культура дуже поширена у стравах Центральної Америки, плоди можна їсти сирими або приготованими. Вони найбільш відомі як компонент у знаменитому зеленому соусі «Сальса Верде».

Томатілло росте в їстівній оболонці на кшталт фізалісу. Злегка липке «паперове» лушпиння оточує твердий зелений плід, а коли оболонка починає висихати, вона тріскається. У міру дозрівання «ягода» змінює колір із зеленого на світло-коричневий.

Томатілло збирають недозрілими, коли вони мають дуже терпкий смак, що сильно відрізняється від їхнього найближчого родича — помідора. Зрілі плоди солодкі, терпкі, злегка фруктові та трохи землисті за смаком. У сирому вигляді вони досить кислі, але після кулінарної обробки набувають м’якшого смаку.

Оскільки у томатілло тривалий вегетаційний період, їх можна висівати в приміщенні за вісім тижнів до закінчення останніх заморозків.

8. Малабарський шпинат, або базелла

Цей листовий овоч — ліана з красивими червоними стеблами і чудовим м’ясистим листям. Вони ідеально підходять для салатів або смажених страв як заміна традиційного шпинату.

Багаторічна рослина вирощується як кімнатна, або як однорічник у регіонах з холодною зимою. Малабарський шпинат любить багатий, родючий ґрунт і найкраще росте на повному сонці. Його вирощують розсадою, висіваючи насіння в березні в окремі стаканчики.

9. Мангольд

Мангольд близький родич буряка і належить до родини Амарантових. Він добре себе почуває в різних температурних умовах: від прохолодних до теплих. Цей листовий овоч багатий поживними речовинами і вважається суперхарчуванням, оскільки містить велику кількість мінералів, фітонутрієнтів, вітамінів А, К, С і клітковини.

Виростити мангольд відносно просто, оскільки він легко адаптується до різних умов. Він процвітатиме незалежно від того, чи є у вас грядки на сонці, чи частково затінена ділянка. Завдяки різноманітності сортів, є можливість вирощувати різнокольоровий мангольд із черешками жовтого, червоного, рожевого, пурпурного, помаранчевого та білого кольорів.

10. Пак-чой

Овоч має безліч прізвиськ: китайська капуста, китайський мангольд, китайська гірчиця. Як ви могли помітити з назви, пак-чой, листовий овоч, найчастіше використовується в азіатських стравах. Він являє собою розетку з довгого широкого листя з соковитими черешками. Кущики можуть вирости до 30 см у висоту і до 45 см завширшки. Злегка гірчичний овочевий смак робить його ідеальним інгредієнтом для обсмажування і додавання в овочеві та м’ясні рагу.

11. Ківано

Чи куштували ви рогаті огірки? Вони виглядають як дракони, готові напасти на вас, але на смак це дивовижні овочі. М’якоть їхня злегка драглиста, за смаком нагадує суміш тропічних фруктів: банана, лайма та інших цитрусових. Ківано можна їсти у свіжому вигляді, в соку або заморожувати в десертах.

У середній смузі можна вирощувати цей овоч як теплолюбний однорічник. Просто переконайтеся, що він росте на багатому поживними речовинами ґрунті, оскільки апетит у нього гідний. На розсаду ківано бажано висівати з початку квітня до середини травня.

12. Трихозант змієподібний, або Зміїний гарбуз

Хочете налякати сусідів? Посадіть кілька зміїних гарбузів у себе на грядках. Цей овоч належить до сімейства Гарбузових. За смаком він нагадує зелену квасолю, і в китайській кухні його використовують аналогічно бобам. Зазвичай готують разом із цибулею, перцем і тофу. Ще можна очистити внутрішню частину м’якоті, і використовувати її як загущувач і приправу в супах і соусах.

Можна вирощувати ці рослини як звичайний гарбуз. Але краще розмістити їх на міцних вертикальних опорах, оскільки батоги стають величезними з часом. Насіння висівають на розсаду в окремі стаканчики в другій половині квітня. Висаджують на грядки в середині-кінці травня.

13. Перила

Цей смачний родич базиліка і м’яти вирощується по всій Азії як приправа і листовий овоч. Його можна додавати в супи, бульйони, рагу, загортати суші або заварювати як чай. Листя перилли використовують як у свіжому, так і в сушеному вигляді, і навіть у маринованому. Листя і насіння за смаком нагадують щось середнє між м’ятою та ісопом.

Перила іноді використовується в квітниках у поєднанні з красивоквітучими однолітниками і добре підійде для декоративного городу. Слід враховувати, що рослина може бути токсичною для домашніх тварин, наприклад, великої рогатої худоби та кроликів. Тому будьте обережні, коли ви її вирощуєте.

14. Тайський баклажан

Тайські баклажани зовсім не схожі на традиційні. Насправді це різновид пасльону: плоди нагадують зелені горошини, зібрані в грона. Вживають їх у недозрілому вигляді. Тайський баклажан — це назва кількох сортів, що використовуються в кухнях Південно-Східної Азії, особливо в тайській і камбоджійській. Їх найчастіше готують із соусами каррі, завдяки чому вони стають м’якшими і вбирають аромат приправ. Тайські баклажани також можна вживати в сирому вигляді в складі салатів або пасти.

Популярні породи та тренди 2025 року.