У даній статті представлено детальний аналіз дослідження, присвяченого оцінці частоти передачі патогенів від домашніх тварин (собак і котів), які перебувають на сирому раціоні (MP-дієті), до людини. На основі даних опитування 5 611 домогосподарств з 62 країн аналізуються випадки підозри на інфекцію, виявлені патогени та ключові фактори ризику, включаючи гігієну приготування їжі та різноманітність джерел білка.
Актуальність проблеми
В останні роки популярність мінімально оброблених (MP) або сирих м’ясних дієт (RMBD) для собак і котів значно зросла. Такі раціони визначаються як використання сирих скелетних м’язів, органів (печінка, нирки, легені) і кісток, які можуть бути як комерційного виробництва (MPCD), так і домашнього приготування (MPHD).
Незважаючи на зростаючу популярність, ветеринарні організації, такі як Американська асоціація ветеринарних лікарів (AVMA) і Американська асоціація лікарень для тварин (AAHA), висловлюють серйозну стурбованість з приводу безпеки таких дієт. Основним аргументом проти сирого годування є ризик зараження домашніх тварин і їх власників зоонозними патогенами, такими як Salmonella, Campylobacter, Escherichia coli і Listeria.
Документально підтверджено, що домашні тварини на сирому раціоні можуть виділяти ці патогени з фекаліями, що створює потенційну загрозу для здоров’я людини. Однак до теперішнього часу реальна поширеність випадків передачі інфекції від тварин до власників залишалася маловивченою і не мала під собою масштабної статистичної бази.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження та збір даних
Дослідження проводилося методом онлайн-анкетування в період з 5 січня по 17 березня 2020 року. Опитування було достроково припинено через пандемію COVID-19, щоб уникнути спотворення результатів через схожість симптомів вірусу зі шлунково-кишковими інфекціями.
Класифікація випадків передачі патогенів
З огляду на відсутність у багатьох випадках лабораторних підтверджень, автори використовували дві категорії класифікації потенційної передачі інфекції:
- «Ймовірна» (Probable) передача: Випадки, коли власники повідомляли про захворювання людей в будинку після контакту з сирим кормом або твариною, і діагноз був підтверджений лікарем на підставі аналізу калу.
- «Можлива» (Possible) передача: Випадки, коли був факт захворювання людини, але відсутнє лабораторне підтвердження патогену.
Статистичний аналіз
Для обробки даних використовувався пакет SPSS. Основними методами аналізу стали крос-табуляція (критерій хі-квадрат і точний критерій Фішера) і логістична регресія для виявлення незалежних предикторів ризику передачі інфекції.
Результати дослідження
Демографічний профіль учасників
В аналізі було використано 5 611 анкет з 62 країн. Географічний розподіл респондентів:
- США — 45,3%.
- Великобританія — 33,1%.
- Канада — 11,2%.
- Австралія — 3,6%.
Більшість домогосподарств (77,1%) утримували тільки собак, 6,3% — тільки кішок, і 16,6% — обох видів тварин. Примітно, що 17,1% учасників повідомили про наявність в будинку хоча б одного члена сім’ї з імунодефіцитом.
Поширеність передачі інфекції
Загальна кількість випадків потенційної передачі патогенів виявилася вкрай низькою:
- 99,45% (5 580 домогосподарств) не повідомили про будь-які випадки зараження.
- 0,20% (11 домогосподарств) були класифіковані як «ймовірна» передача.
- 0,36% (20 домогосподарств) — як «можлива» передача.
Таким чином, загальний показник потенційного ризику склав всього 0,55%.
Ідентифіковані патогени
Серед випадків, де патоген був визначений, найчастіше згадувалися:
- Salmonella — 11 випадків (0,2%).
- Campylobacter — 6 випадків (0,1%).
- Escherichia coli — 4 випадки (0,1%).
Найбільш вразливою віковою групою виявилися дорослі від 18 до 65 років (78,4% всіх випадків).
Фактори ризику та предиктори передачі патогенів
Вплив дієтичних факторів
Дослідження виявило парадоксальні на перший погляд результати щодо типу годування:
- Змішане годування: Додавання сухого корму (кібла) до сирого раціону значно підвищувало ризик передачі патогенів (відношення шансів OR = 5,2 в багатофакторному аналізі). Це може бути пов’язано з тим, що власники, які практикують повне сире годування, більш схильні дотримуватися суворої гігієни.
- Різноманітність білка: Використання великої кількості різних джерел білка (свинина, індичка, качка, кролик, лосось) асоціювалося зі зниженим ризиком передачі інфекції.
- Частка сирого корму: Домогосподарства, де сирий корм становив менше 20% раціону, мали вищий ризик передачі (OR = 4,6), ніж ті, хто годував переважно сирим м’ясом.
Роль гігієни та обробки продуктів
Аналіз показав, що спосіб приготування їжі безпосередньо впливає на безпеку:
- Місце приготування: Підготовка сирого корму в окремому приміщенні з використанням окремих інструментів (відмінних від кухонного приладдя людини) була пов’язана з підвищеним рівнем повідомлень про патогени (OR = 8,3). Це може пояснюватися тим, що люди, які виділяють окреме місце, роблять це саме через усвідомлення підвищеного ризику або наявність проблем у минулому.
- Загальна гігієна: У домогосподарствах, де корм готувався в тому ж просторі, що і людська їжа, рівень передачі не був статистично вищим, що підкреслює важливість загальних санітарних заходів, а не просто фізичного розділення зон.
Обговорення та висновки
Рідкість передачі патогенів
Результати дослідження Cammack et al. показують, що підтверджена передача патогенів від тварин на сирому раціоні до людини відбувається вкрай рідко (менше 1% випадків). Це ставить під сумнів категоричні твердження про надзвичайну небезпеку MP-дієт за умови дотримання власниками правил гігієни.
Порівняння комерційних і домашніх дієт
Дослідження не виявило значної різниці в ризиках між комерційними сирими кормами (MPCD) і раціонами домашнього приготування (MPHD). Це вказує на те, що джерелом патогенів може бути як людський харчовий ланцюг (м’ясо з супермаркетів), так і недостатньо контрольовані процеси виробництва комерційних кормів.
Рекомендації щодо безпеки
На основі аналізу даних можна виділити ключові рекомендації для мінімізації ризиків:
- Навчання власників: Основна увага повинна приділятися не забороні сирого годування, а просвіті в питаннях гігієни (миття рук, дезінфекція поверхонь).
- Різноманітність раціону: Заохочення використання широкого спектру джерел білка може сприяти зниженню ризиків.
- Обережність при змішаному годуванні: Власникам, які поєднують сухий і сирий корм, слід проявляти особливу пильність у питаннях санітарії.
Висновок
Дослідження Cammack et al. (2021) надає важливі епідеміологічні дані, які допомагають збалансувати дискусію про безпеку сирого годування домашніх тварин. Хоча ризик передачі патогенів існує, його реальна частота в глобальному масштабі невелика. Подальші дослідження повинні бути зосереджені на оцінці ефективності конкретних методів дезінфекції та впливі різних способів обробки м’яса на виживаність патогенів у домашніх умовах.
Найголовніше: що потрібно знати власнику про сире годування та ризики
Якщо ви годуєте свою собаку або кішку сирим м’ясом (або тільки думаєте про це), ось основні висновки масштабного дослідження, в якому взяли участь понад 5000 сімей по всьому світу:
Незважаючи на часті побоювання ветеринарів, реальні випадки передачі інфекції від тварин до господарів трапляються вкрай рідко. В ході дослідження менше 0,6% опитаних зіткнулися з підозрою на харчове отруєння, пов’язане з кормом вихованця.
Найчастіше в тих рідкісних випадках, коли зараження відбувалося, винуватцями були бактерії сальмонела і кампілобактер. Симптоми у людей стандартні для харчового отруєння: діарея, нудота і болі в животі.
Дивно, але ті, хто змішує сире м’ясо з сухим кормом (кіблом), ризикують більше, ніж ті, хто годує виключно сирим м’ясом.
– Чому? Вчені припускають, що власники на «чистій сирій дієті» ставляться до гігієни набагато серйозніше, тоді як при використанні сухого корму люди розслабляються і забувають ретельно мити руки або миски.
Дослідження показало, що вживання різних видів білка (не тільки яловичини, але й індички, кролика, качки тощо) парадоксальним чином знижує ризик передачі патогенів. Чим одноманітніший раціон, тим вищий (статистично) ризик накопичення певних бактерій.
Необов’язково мати окрему кімнату для приготування їжі вихованцеві. Дослідження підтвердило: ті, хто готує м’ясо для собаки на звичайній кухні, не хворіють частіше. Головне — ретельна дезінфекція поверхонь і рук відразу після контакту з сирими продуктами.
Якщо у вашій родині є маленькі діти, літні люди або люди з ослабленим імунітетом, ризик для них вищий. У цих випадках до питань гігієни при сирому годуванні потрібно підходити з подвоєною суворістю.
Висновок: Сире годування не є «біологічною бомбою», як його іноді представляють. Однак воно вимагає від власника дисципліни: чистоти на кухні, надійних джерел м’яса і розуміння того, що гігієна — ваш головний інструмент безпеки.
Головні інсайти 2026 року для власників тварин.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!
