Енцефаліт у кішок: симптоми та лікування.

Під енцефалітом розуміється група захворювань, що провокують запальні процеси речовини головного мозку. У підсумку це призводить до збоїв роботи центральної нервової системи (ЦНС). Причини недуги бувають найрізноманітнішими, як і різновиди. Сьогодні поговоримо про те, як розпізнати енцефаліт у кішок за специфічними симптомами, адже перші ознаки патології мають стати причиною якнайшвидшого звернення до ветеринарної клініки, а також розглянемо способи запобігання.

Хіба кішки хворіють на енцефаліт?

Енцефаліт — запальний процес, що зачіпає головний мозок. Патологія пов’язана з серйозними ушкодженнями в цій ділянці — різким набряком, кровотечею, розростанням клітин центральної нервової системи, дегенерацією нервових клітин і волокон. Першопричиною патології може виявитися інфекція, травма голови або серйозні відхилення у функціях імунної системи. Вторинно вона може виникати, якщо вихованець страждав на отит.

При енцефаліті хворий улюбленець починає важко або дивно пересуватися, порушується координація. Через запальні процеси страждають слух і зір, а м’язи шиї постійно напружені.

Чи хворіють кішки на кліщовий енцефаліт?

У людей енцефаліт розвивається після того, як їх вкусить кліщ. Це вірусна інфекція, яка потрапляє в тіло людини після укусу іксодовим кліщем. У результаті лікарі діагностують у пацієнта запалення паренхіми й ураження центральної та периферичної нервової системи. Патологія призводить до тяжких неврологічних і психіатричних ускладнень.

Однак у домашніх улюбленців кліщового енцефаліту бути не може. Це захворювання специфічне і характерне тільки для людей.

Домашні улюбленці до цього вірусу не сприйнятливі і «котячий енцефаліт» турбує їх зовсім з інших причин. Недуга у них розвивається на тлі інфекційних патологій. Наприклад, у кішок її викликають внутрішньоклітинні паразити виду Babesia felis. Зустрічаються вони набагато рідше, порівняно з собачим видом паразитів Babesia canis.

Причини енцефаліту

Енцефаліт може бути пов’язаний з інфекційними захворюваннями (бактеріальними та вірусними), а також зараженнями паразитами.

Можливі причини енцефаліту у кішок:

• Інфекції, такі як токсоплазмоз, лістеріоз, хвороба Ауєскі, сказ, вірусний перитоніт, вірус імунодефіциту;
• Отит;
• Паразити (гельмінти), які здатні проникати в тканини мозку;
• Травми — ушкодження в ділянці голови, струс мозку;
• Аутоімунні процеси в організмі тварини (коли імунна система атакує власні клітини).

Також причиною початку патології може виявитися прийом деяких лікарських засобів, тому ветеринарні лікарі рекомендують звертатися за консультацією до фахівців і не призначати препарати кішці самостійно.

Енцефаліти, викликані будь-якою з причин, однаково небезпечні для здоров’я улюбленця і супроводжуються важким станом.

Способи зараження та групи ризику

Існує кілька шляхів зараження інфекціями, які згодом можуть викликати енцефаліт у кота чи кішки.

Усе залежить від збудника хвороби та специфіки його передачі:

• Аліментарний шлях (через їжу) — інфекції, що потрапляють в організм домашніх тварин із недовареним або неякісним м’ясом, рибою, свіжим молоком, через воду;
• Контактний шлях — при безпосередньому контакті;
• Внутрішньоутробний шлях — зараження плода в утробі матері.

Енцефаліт — хвороба характерна для особин будь-яких порід і вікових груп. Однак є низка факторів, які збільшують небезпеку запалення в тканинах мозку у домашньої кішки.

Патологія часто розвивається через недоліковані або хронічні захворювання:

• Отит — запалення вуха;
• Хронічний риніт — запалення слизової оболонки носа;
• Фронтит — запальне захворювання пазух носа;
• Онкологія.

Види патології

За локалізацією ураження патологію поділяють на 3 види:

• енцефаліти (зачеплено тільки мозкову речовину);
• менінгоенцефаліти (зачеплено оболонки і мозкову речовину);
• менінгоенцефаломієліти (зачеплено головний і спинний мозок, а також оболонки).

За обсягом ураження патологія підрозділяється на фокальну, коли є тільки один осередок, і мультифокальну, за наявності декількох осередків запалення.

Крім цього, ветеринарні фахівці вивчають причини та умови виникнення хвороби. У зв’язку з цим виділено 7 видів патології, які ми розглянемо докладніше трохи нижче.

Бактеріальний менінгоенцефаліт

Хвороба розвивається при проникненні бактерій через гематоенцефалічний бар’єр у головний мозок. Гематоенцефалічний бар’єр являє собою захисну структуру для головного мозку від проникнення всередину інфекційного агента. Так здійснюється захист тканин у нормальних умовах. Ветеринарні фахівці схиляються до того, що бактеріальний менінгоенцефаліт здебільшого стає вторинним захворюванням, яке розвинулося через порушення захисних функцій гематоенцефалічного бар’єру. Виходить, вторинна хвороба пов’язана з основною патологією або з інфекційним вогнищем, що утворилося в безпосередній близькості від мозкових структур.

Можливі першопричини:

• Зараження крові — сепсис;
• Онкологія;
• Хронічна ниркова недостатність;
• Імунодефіцит;
• Отит середнього або внутрішнього вуха;
• Хронічний риніт;
• Гнійне запалення в ділянці голови.

За бактеріального енцефаліту вогнища запалення розташовані поруч із вогнищем інфекції. Ураження, як правило, фокальне.

Симптоми бактеріального енцефаліту у кішок відрізняються інтенсивним наростанням – симптоматика розвивається від кількох годин до двох діб.

Грибковий менінгоенцефаліт

Патологія зумовлена грибковою інфекцією. Збудниками можуть стати такі грибки, як Aspergillus. Спори грибів потрапляють у головний мозок, повільно проростають і утворюють грибкову колонію. У котів такий вид захворювання зустрічається не дуже часто, він характерний більше для собак. Прогресує повільно, симптоми наростають від кількох тижнів до кількох місяців. Основна причина розвитку грибкового захворювання — зниження імунітету. Ознаки за легкої форми можуть бути такими: виділення секрету з носових ходів, кашель і проблеми з диханням. У запущених випадках відзначається ураження ґратчастої пластини носа, що призводить до пошкодження структур головного мозку і виникнення неврологічних розладів. У кішки аспергільоз діагностується рідко, але не виключається.

Вірусний менінгоенцефаліт

Це найпоширеніша форма патології у кішок. Розвиток хвороби пов’язаний з наявністю у вихованця вірусного захворювання, наприклад, сказу, хвороби Ауєскі.

Ознаки основного захворювання при цьому типі енцефаліту можуть бути повністю відсутні. Хвороба часто починається саме з ознак енцефаліту. Зазвичай спостерігається гострий перебіг хвороби, що супроводжується зміною поведінки, судомами, порушенням координації.

Протозойний менінгоенцефаліт

До найпоширеніших протозойних інфекцій у кішок відносять токсоплазмоз, викликаний Toxoplasma gondii.

Токсоплазмозний енцефаліт у кота або кішки може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. Розвиток патології супроводжується судомами, паралічами, раптовою сліпотою. Вихованець раптом стає апатичним, неактивним і постійно спить або, навпаки, поводиться надмірно збуджено. Можуть бути присутніми ознаки порушень з боку інших органів (блювота, діарея, жовтяниця, підвищення температури). У більшості випадків захворювання протікає хронічно зі змазаними симптомами, що поступово наростають.

Паразитарний менінгоенцефаліт

Паразитарний енцефаліт у кішок викликають личинки гельмінтів. З їхнім потраплянням у головний мозок тварини пов’язана фокальна і мультифокальна енцефалопатія.

Серед гельмінтів, які здатні спровокувати енцефаліт, можуть бути дирофілярії, анкілостоми, токсокари та інші. Личинки цих видів гельмінтів можуть вражати головний мозок кішок. Переважно паразитарний енцефаліт характерний для молодих вихованців.

Травматичні енцефаліти

Запальний процес у тканинах головного мозку може початися через травму голови різної природи. До таких належать відкриті проникаючі або закриті травми головного мозку і гематоми, що виникають на їхньому тлі. Для встановлення діагнозу з великою часткою ймовірності знадобиться магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Аутоімунні енцефаліти

Аутоімунні процеси запускаються, коли власний імунітет тварини починає атакувати здорові клітини, спричиняючи тим самим порушення в різних системах і органах, зокрема в головному мозку. Аутоімунні патології досить складно діагностувати, як і дати якийсь однозначний прогноз на одужання.

Стадії енцефаліту

Заведено виділяти три стадії енцефаліту: латентну, гостру та хронічну. Латентна стадія — це період, коли захворювання вже почало розвиватися, але симптоми ще не проявилися. Після неї настає гостра стадія, яка характеризується швидким перебігом з яскраво вираженою симптоматикою. Хронічна стадія характерна для хронічних інфекцій, що протікають в організмі.

Раніше ми згадували розвиток токсоплазмозного енцефаліту у кішок у хронічній формі — це і є приклад хронічної стадії недуги. Захворювання призводить до ураження інших органів, що позначається на самопочутті та поведінці домашнього улюбленця. У патологічний процес у цьому випадку залучені практично всі органи.

Симптоми енцефаліту в котів

Беручи до уваги небезпеку хвороби, власникам домашніх тварин важливо вміти розпізнавати прояви захворювань головного мозку. Необхідності в тому, щоб самостійно відрізнити енцефаліт від іншої патології мозку, немає, проте важливо знати загальні симптоми таких порушень і вчасно звернутися по допомогу.

Характерні ознаки енцефаліту в котів:

• Порушення координації та зміна ходи (тварина не може піднятися на якусь поверхню, пройти прямо, виглядає незграбно);
• Порушення слуху та зору;
• Паралічі або тремтіння кінцівок;
• Судоми;
• Відмова від корму;
• Больовий синдром.

У гострому перебігу енцефаліту зазначені симптоми проявляються за короткий період часу. Часом розвиток хвороби проходить за кілька годин або за 1-2 дні.

Крім типових ознак, спостерігається загальне пригнічення, млявість, відмова від їжі, втрата опори на кінцівки — лапи кішки чіпляються одна за іншу, вона втрачає здатність ходити рівно.

Може також проявитися розлад органів травлення — нудота, блювота, діарея, жовтяниця, збільшення лімфовузлів, підвищення температури тіла.

За хронічної форми інтенсивність симптомів може знизитися, проте зазвичай присутні ознаки загального нездужання, підвищена сонливість, відмова від активності.

Способи діагностики

Діагностика енцефаліту у кота або кішки передбачає комплексне обстеження тварини ветеринарним фахівцем у клініці. Лікар огляне пацієнта, опитає власника про поведінку, спосіб життя, симптоми улюбленця, після чого призначить проходження додаткових, уточнюючих досліджень.

Постановці діагнозу передують такі аналізи та процедури:

• МРТ — основний метод діагностики;
• Аналіз спинномозкової рідини — він необхідний для визначення характеру енцефаліту, виявлення інфекційних агентів;
• Загальний і біохімічний аналізи крові;
• Бактеріальний посів і дослідження тканин мозку.

Підтверджуючи діагноз, ветеринарний лікар враховує характер перебігу хвороби та її тривалість, вік улюбленця, наявність інфекцій і супутніх захворювань.

Деякі енцефаліти неможливо діагностувати на підставі МРТ. Найчастіше остаточний діагноз виходить поставити тільки після дослідження тканин головного мозку, що є скрутною процедурою. Тому потрібно підготуватися до того, що діагностика може виявитися тривалою.

Лікування енцефаліту в котів

Лікування повністю залежить від причини і виду енцефаліту, тому без ретельної діагностики перед терапією не обійтися. Призначення лікарських засобів або процедур може здійснюватися тільки ветеринарним лікарем.

Залежно від причин схеми лікування можуть відрізнятися.

Наприклад, у разі бактеріального енцефаліту улюбленцю може бути призначений курс антибіотиків. У разі грибкового — протигрибкові засоби, у разі вірусного — противірусні тощо.

У кожному окремому випадку ветеринарний лікар підбирає препарат для конкретної тварини, враховуючи особливості її організму і наявність супутніх захворювань.

У лікування енцефаліту у кішок можуть бути включені симптоматичні засоби, наприклад, знеболювальні, а також дієта з високою смаковою привабливістю, яка допоможе впоратися зі зниженим апетитом.

Догляд за твариною

Турбота про вихованця в період одужання зводиться до дотримання рекомендацій ветеринарного фахівця. Основний фактор ефективного лікування — дотримання тривалості курсу застосування призначених засобів. Крім того, якщо лікар порадить змінити корм на період реабілітації, варто зробити це і дотримуватися режиму годування, зазначеного на упаковці продукту.

Важливо стежити за станом улюбленця і в разі погіршення його самопочуття негайно звертатися до ветеринарної клініки, щоб не упустити розвиток можливих ускладнень.

У випадках важкого стану може знадобитися лікування в стаціонарі ветеринарної клініки.

Можливі ускладнення при енцефаліті

За бактеріального енцефаліту можливе формування абсцесу, тобто вогнища гнійного запалення в тканинах мозку, з подальшою їхньою зміною.

До інших потенційних ускладнень захворювання відносять:

• Параліч;
• Втрата орієнтації та наявних навичок;
• Агресія без видимої причини або постійна сонливість;
• Хронічний біль.

Захворювання за відсутності лікування небезпечне летальним результатом. Те, якими виявляться ускладнення енцефаліту у кішки і чи проявляться вони взагалі, залежить від ступеня залучення ділянок головного мозку до запального процесу, тяжкості перебігу і того, як швидко улюбленцеві було надано допомогу. Відновлення може виявитися тривалим і супроводжуватися відхиленнями, наприклад, порушенням координації, нетиповою поведінкою.

Прогноз захворювання

Якщо професійну допомогу тварині було надано вчасно, то прогноз зазвичай сприятливий. Але на нього можуть вплинути супутні захворювання.

Важливо пам’ятати, що енцефаліт — серйозне і небезпечне захворювання, що вимагає специфічної спрямованої терапії. Без своєчасного лікування прогноз дуже поганий, самостійно улюбленець у більшості випадків не одужає.

Профілактика

Повністю убезпечити домашню тварину від розвитку енцефаліту неможливо, проте підтримувальні заходи дадуть змогу звести будь-які ризики до мінімуму.

Головним заходом профілактики є недопущення захворювань, що ведуть до розвитку енцефаліту, а саме вірусних, паразитарних, протозойних і грибкових інфекцій. Запобігти їм допоможе вакцинація та обробка від паразитів. Також слід убезпечити улюбленця від падінь з висоти та можливих травм голови, тому варто поставити на вікна спеціальні сітки та обмежити вільний доступ на вулицю.

Нормалізація харчування і годування збалансованим кормом дасть змогу зміцнити імунні сили організму і попередити зараження деякими паразитарними хворобами (наприклад, токсоплазмозом).

Чи небезпечний котячий енцефаліт для людей?

«Котячий енцефаліт» і кліщовий менінгоенцефаліт не пов’язані один з одним. В організмі домашнього улюбленця хвороба розвивається з причин, не викликаних укусами іксодових кліщів, тому заразитися від кішки неможливо.

При цьому домашні улюбленці можуть виявитися переносниками паразитів, які становлять небезпеку для людини.

Резюме

• Енцефаліт — захворювання головного мозку запальної природи.
• Домашні тварини не страждають на кліщовий енцефаліт. Захворювання специфічне виключно для людей.
• Енцефаліт у кішок частіше спровокований вірусною інфекцією, личинками гельмінтів, бактеріями, найпростішими, травмами голови.
• За причиною виникнення виділяють бактеріальний, грибковий, вірусний, протозойний, паразитарний менінгоенцефаліти, а також травматичні та аутоімунні енцефаліти.
• Виділяють три стадії захворювання: латентну, гостру та хронічну.
• Можливі симптоми: порушення координації, зміна поведінки, зниження апетиту, больовий синдром, погіршення слуху і зору, судоми.
• Для встановлення діагнозу потрібно провести МРТ, виконати забір проб спинномозкової рідини і зробити аналіз крові.
• Лікування: специфічна терапія, спрямована на усунення першопричини (антибіотики, противірусні, протигрибкові, антипротозойні засоби, знеболювальні тощо).
• Позитивний прогноз ветеринарний лікар може дати тільки в разі своєчасно розпочатого лікування.
• Профілактика полягає у вакцинації, протипаразитарних обробках, створенні безпечного простору, підборі якісного харчування.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.