Запор у кішки: симптоми, причини та як допомогти коту вдома.

Запор — проблема, до якої схильні всі ссавці без винятку, в тому числі й кішки.

Зазвичай здорова кішка залишає в лотку купку калу один раз на добу. Кошенята, як правило, ходять у туалет частіше.

Якщо кішка не випорожнюється більше доби або довго сидить в лотку, але дефекації не відбувається, власнику слід звернути на це увагу. Така поведінка може вказувати на проблеми, що вимагають втручання.

Що таке запор?

Запором прийнято називати утруднення або повне припинення випорожнення кишечника. При цьому відбувається застій кишкового вмісту в прямій і ободовій кишках. Чим довше триває цей стан, тим більше води видаляється з калових мас, і тим щільнішими і твердішими вони стають.

У здорової кішки кал має довгасту форму, коричневий колір, однорідну, помірно м’яку консистенцію. Кал у вигляді розсипчастих сегментів, стрічок, джгутів, сухих кульок, незвичайного кольору або з сторонніми включеннями вказує на порушення травлення.

Утруднена дефекація сама по собі не є хворобою, але може супроводжувати різні захворювання або свідчити про порушення правил годування і утримання тварини.

Про те, що кішка страждає від запору, свідчать такі клінічні симптоми:

• дисхезія — болюча і утруднена дефекація;
• тенезми — болючі і неефективні позиви до дефекації;
• гематохезія — наявність незміненої крові в калі.

Що вважається запором у кішки? Запор — це стан, коли кішка тривалий час (частіше доби або більше) не може спорожнити кишечник, або дефекація дається з трудом і болісно.

Також при запорі у кішки можуть спостерігатися:

• відмова від їжі;
• болісність, здуття живота;
• загальний пригнічений стан;
• блювота.

Ці ознаки вказують на те, що тварина потребує кваліфікованої допомоги, і її слід якомога швидше показати ветеринарному фахівцю.

Причини виникнення запору

Існує безліч причин, які можуть призвести до запору. Залежно від основного чинника, що впливає на організм тварини, їх можна розділити на такі групи:

Харчові — утруднення дефекації викликане похибками в годуванні

До них відносяться:

• Низький вміст клітковини в раціоні

Оптимальна потреба дорослої кішки в клітковині становить 0,32 г на 1 кг маси тіла або 3% від сухої речовини корму. Клітковина стимулює роботу кишечника і відіграє важливу роль у формуванні калових мас. Її нестача може призвести до підвищення росту гнильних бактерій у кишечнику, інтоксикації організму, хронічних запорів.

• Накопичення в шлунково-кишковому тракті кісток, пір’я, трихобезоарів

Невеликі, крихкі, особливо варені кістки можуть травмувати слизові оболонки шлунка і кишечника, накопичуватися в шлунково-кишковому тракті, заважаючи просуванню його вмісту, і навіть стати причиною кишкової непрохідності. Так само в кишечнику кішки можуть накопичуватися волосся, які тварина проковтує, доглядаючи за власною шерстю.

• Недостатнє споживання води

В середньому норма споживання води кішкою становить 40 мл на 1 кг ваги. Недостатнє споживання рідини може викликати багато проблем зі здоров’ям, в тому числі запор, оскільки через посилене всмоктування води в кишечнику калові маси формуються надмірно сухими і щільними і гірше просуваються по шлунково-кишковому тракту.

Пов’язані з навколишнім середовищем:

• Гіподинамія

Зниження рухової активності, яке може бути викликане ожирінням тварини або вимушеним обмеженням у русі (наприклад, утримання в клітці, вимушена нерухомість після операцій або при лікуванні травм).

• Стрес

Кішки не завжди легко переносять зміни у звичному розпорядку життя. Переїзд, поява в будинку нового члена сім’ї або ще одного вихованця, шум і занепокоєння, гості, ремонт — у деяких кішок це викликає підвищену емоційну напругу. Одним із проявів стресу може стати запор.

• Антисанітарні умови утримання

Більшість кішок — охайні тварини. Багато з них відмовляються ходити в лоток, якщо від нього виходить неприємний запах, і довго затримують дефекацію. Про своє невдоволення можуть сигналізувати наполегливим нявканням, а іноді, якщо власник не поспішає усувати проблему, купками, залишеними в недозволених місцях. При цьому запах, що викликає огиду у кішки, може бути абсолютно непомітним для людини.

Також до проблем антисанітарії можна віднести ситуацію, коли у довгошерстої кішки волосся навколо анального отвору склеюється калом або брудом. В результаті болючі відчуття змушують якомога довше стримувати дефекацію. У такому випадку для усунення проблеми досить акуратно обстригти злипле волосся.

Обструкція кишечника

Порушення просування кишкового вмісту, викликане звуженням або повною закупоркою просвіту кишечника.

• Позапросвітна обструкція

Може виникати, наприклад, при збільшенні передміхурової залози, переповненні сечового міхура при циститі і уролітіазі, зростанні пухлини в прилеглих органах, зміщенні кісткових уламків при переломі таза.

• Внутрішньопросвітна обструкція

Виникає при звуженні просвіту кишечника через формування всередині нього рубцевої тканини або зростання пухлини, утворення дивертикула кишки, закупорки шлунково-кишкового тракту чужорідним тілом.

• Інородне тіло

Інородне тіло в шлунково-кишковому тракті — одна з найнебезпечніших причин відсутності стільця. Граючись з нитками, дрібними речами, новорічною мішурою, кішка може проковтнути неїстівний предмет, від якого їй не завжди вдається позбутися природним шляхом, з калом або блювотою. У такому випадку проковтнутий кішкою предмет може травмувати слизові оболонки травного тракту, ускладнити проходження по ньому кишкового вмісту або навіть викликати його закупорку.

• Кишкова непрохідність

Кишкова непрохідність – стан, вкрай небезпечний для життя тварини. Якщо є підстави підозрювати, що кішка проковтнула чужорідний предмет, слід якомога швидше доставити її до ветеринарної клініки.

Симптоми кишкової непрохідності:

• неспокій;
• млявість;
• відсутність стільця;
• нудота і блювота;
• відмова від їжі і води;
• задишка;
• зниження температури тіла.

Біль

В області ободової та прямої кишки, ануса, анальних залоз, а також ортопедичні проблеми, що не дозволяють прийняти правильну позу, змушують тварину максимально довго стримувати позиви до дефекації.

Нейром’язові порушення

• Мегаколон

Це вроджене або набуте розширення товстого кишечника або його окремої частини, що призводить до зниження перистальтики і застою кишкового вмісту. Вроджений мегаколон, що викликається відсутністю нервових сплетінь в стінках кишечника, у кішок зустрічається рідко. Ідіопатичним називають мегаколон, причину розвитку якого точно встановити не вдалося.

• Травми попереково-крижового відділу хребта.

Застосування медикаментів

Деякі лікарські препарати як побічна дія можуть викликати схильність до запорів.

Захворювання

Одним із симптомів яких може бути запор:

• Хвороби травної системи

Кишкова моторика часто знижується при панкреатиті, холециститі. Закреп, що змінюється періодичним проносом, може бути однією з ознак ентероколіту.

• Хвороби нирок

Закреп, що виник в результаті порушення електролітного балансу, може бути одним із симптомів хронічної ниркової недостатності.

• Кишкові паразити

Самі по собі не є причиною запору, але велике скупчення гельмінтів у просвіті кишечника може призвести до утруднення проходження кишкового вмісту і навіть викликати закупорку шлунково-кишкового тракту.

Які причини можуть викликати запор у кішки? Нестача клітковини в харчуванні, зневоднення, низька активність, проковтування шерсті, інертність кишечника (у літніх), захворювання таза або хребта, пухлини або звуження кишечника.

Що робити, якщо у кішки запор?

Запор не є окремим захворюванням, це симптомокомплекс, який може супроводжувати як легко усувні нездужання, так і серйозні захворювання, що вимагають кваліфікованої ветеринарної допомоги.

Намагатися допомогти кішці в домашніх умовах можна тільки в тому випадку, якщо запор триває не більше двох діб, і самопочуття тварини залишається задовільним.

Перш за все слід перевірити стан туалетного лотка: переконатися, що наповнювач в ньому чистий, кішці не важко в нього потрапити і, перебуваючи в лотку, вона не відчуває зайвих незручностей.

Бажано з’ясувати, чи отримує кішка достатньо води. При запорі потрібно збільшити кількість рідини, що надходить в організм. У вихованця повинен бути постійний доступ до свіжої питної води.

Також власник повинен переконатися, що кішка отримує з кормом необхідну кількість клітковини. При запорах, пов’язаних із надмірною вагою, ветеринарний лікар може порекомендувати перевести кішку на раціон з підвищеним вмістом клітковини.

Якщо запор пов’язаний з потраплянням шерсті в шлунково-кишковий тракт, можна допомогти вихованцеві, зменшивши кількість проковтуваної ним шерсті своєчасним вичісуванням. Для допомоги у звільненні від вже проковтнутої шерсті варто спробувати мальт пасту, а також запропонувати кішці спеціальний корм, який містить компоненти, що сприяють м’якому просуванню шерсті по травному тракту, наприклад, сухий корм Purina ONE для кішок для виведення шерсті.

Якщо протягом двох днів кішка так і не сходила в туалет, потрібно звернутися за консультацією до ветеринарної клініки для обстеження, встановлення точного діагнозу та призначення лікування.

Так само слід вчинити, якщо стан погіршується і, крім відсутності дефекації, з’являються інші ознаки нездоров’я.

Займатися самостійним лікуванням запору в домашніх умовах небажано, а в разі, коли утруднення або відсутність дефекації викликано наявністю в шлунково-кишковому тракті стороннього тіла, це небезпечно для життя кішки.

Захворювання, що супроводжуються запором, можуть вимагати різних підходів у лікуванні, а також призначення ветеринарних дієт. Призначати кішці проносні препарати, так само, як і інші лікарські засоби та процедури, повинен тільки ветеринарний лікар після обстеження і з’ясування причин запору.

Очисні клізми для боротьби із запором у кішок в домашніх умовах не застосовуються. В умовах ветеринарної клініки подібні процедури проводять під седацією і за участю навченого персоналу.

Не варто самостійно застосовувати для лікування запору у кішки народні засоби. Багато з них можуть викликати у тварини алергічну реакцію або сильне отруєння. Використовувати їх можна тільки в складі комплексної терапії під контролем ветеринарного лікаря.

Що робити господареві, якщо у кішки запор? Забезпечити приплив свіжої води, запропонувати вологий корм або зволожувати сухий, забезпечити фізичну активність, можна використовувати м’які проносні засоби для тварин за рекомендацією ветеринара. При відсутності поліпшення — негайно звернутися до ветеринара.

Профілактика запорів

Дотримання правил годування та догляду допоможе уникнути проблем, пов’язаних з порушенням роботи кишечника. Подбайте про те, щоб кішка отримувала збалансоване та якісне харчування, що відповідає її віку, рівню активності та стану здоров’я.

Як додаткове джерело клітковини запропонуйте вихованцеві свіжу траву. Її можна виростити самостійно або придбати готову в зоомагазині.

Підтримуйте фізичну активність кішки. Регулярно грайте з нею і пропонуйте іграшки для самостійної розваги. Про те, які іграшки можна придбати для кішки в зоомагазині або зробити своїми руками, ви можете дізнатися зі статті Які іграшки люблять кішки?

Не залишайте дрібні предмети, целофанову упаковку від продуктів, нитки, ялинкову мішуру там, де до них зможе дістатися кішка. Ігри з подібними предметами або їх випадкове поїдання можуть призвести до сумних наслідків.

Забезпечте догляд за шерстю. Вичісування допоможе запобігти скупченню шерсті в шлунково-кишковому тракті. Не забувайте вчасно наводити порядок в туалетному лотку. Слідкуйте за тим, щоб миска з питною водою підтримувалася в чистоті і завжди була в зоні доступу.

Проводьте обробку від кишкових паразитів не рідше ніж раз на квартал. Проходьте зі своїм вихованцем профілактичні ветеринарні огляди для своєчасного виявлення захворювань. Якщо самопочуття кішки викликає у вас занепокоєння, не займайтеся самолікуванням, відразу ж зверніться за допомогою до ветеринарної клініки.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2026.