Йорк міні і стандарт — різниця і як відрізнити види йоркширського тер’єра.

Йоркширський тер’єр, або йорк — популярна кімнатно-декоративна порода собак мініатюрного розміру. Цей чарівний вихованець із шовковистою шерстю ідеальний для утримання в невеликих квартирах, навіть у крихітних студіях. Він не потребує довгих прогулянок, добре піддається дресируванню і швидко привчається до лотка.

Потенційним власникам важливо розуміти, як відрізнити міні-йорка від стандарту. Обидва різновиди можна знайти в продажу, але для племінної роботи та участі в дог-шоу підходить лише один. У нашій статті ви знайдете докладну інформацію про кожного представника та існуючі між ними відмінності, які допоможуть вам зробити вибір.

З більш короткою версією статті, можна ознайомитися за посиланням: Міні-йорк і стандарт: що потрібно знати про розміри й особливості йоркширських тер’єрів?

Опис міні-йорка

Зовнішній вигляд йоркширського тер’єра регламентує офіційний стандарт від FCI. Він не передбачає поділу на різновиди. Тому наявна класифікація умовна і не визнається світовою кінологічною спільнотою.

Міні йоркширський тер’єр стандарту не відповідає і є відхиленням. Він важить менше 2 кг і досягає близько 15-20 см висоти в холці. Такий представник не може брати участь у подальшому розведенні і підлягає обов’язковому вибракуванню.

Залучення такого маленького песика до в’язок визнається неетичним.

Воно тягне за собою низку проблем зі здоров’ям і закріплення небажаних ознак у цуценят.

Характер міні-улюбленців повністю відповідає позначеним у породному стандарті особливостям поведінки, але за умови народження таких собак від звичайних батьків. Вони такі ж жваві, активні, грайливі та віддані своїй родині. Винятки спостерігаються лише при навмисному в’язанні найкрихітніших особин. Темперамент, зовнішній вигляд і стан здоров’я їхніх цуценят завжди випадкові й далеко не завжди позитивні. Подібні наслідки властиві всім метисам, до яких можна віднести і міні-йорків без племінних документів.

Фото міні-йорка

Опис стандартного йорка

До стандартних представників належать усі, хто відповідає затвердженим FCI вимогам до зовнішності. Нескладно здогадатися, що різниця між йорком міні і стандартом полягає у вихідних габаритах. Другий різновид у дорослому віці набирає до 3,2 кг і досягає близько 20-23 см висоти в холці. Він виглядає більшим, але все одно залишається декоративним і не займає багато місця в будинку.

Головна особливість йоркширського тер’єра — його довга шерсть, що нагадує людське волосся. Багато власників стрижуть її, щоб полегшити подальший догляд.

Незважаючи на крихітний розмір, йорк — дуже енергійний і заводний. Він любить спілкування, цінує час, проведений зі своїми близькими, і демонструє високу цікавість на прогулянках. Такий вихованець добре ладнає з іншими домашніми тваринами, але, як і будь-яка інша собака, потребує виховання, дресирування і своєчасної соціалізації. Якщо дозволяти йорку все підряд і ніяк не контролювати його дії, то він може вирости неслухняним і вельми конфліктним.

Йорк міні і стандарт — як їх відрізнити

Можна виділити 7 ключових відмінностей. Найважливіші з них — вага і висота в холці. Проблема в тому, що підсумковий розмір стає відомий тільки після закінчення етапу зростання у цуценят, тобто приблизно після 10 місяців життя. Тому під час вибору майбутнього улюбленця важливо враховувати не тільки поточні габарити, а й інші зовнішні відмінності між йорком міні та стандартом.

Вага

Стандарт породи йоркширського тер’єра висуває суворі вимоги до верхньої межі ваги. Вона не повинна перевищувати 3,2 кг. Нижня межа не регламентована. Незважаючи на це, занадто дрібних особин із вагою менше 2 кг зазвичай вибраковують із розведення. Такі собаки не здатні виносити здорове потомство і можуть отримати ускладнення під час вагітності або пологів.

Досвідчений заводчик зобов’язаний знати, як відрізнити міні-йорка від стандарту. В іншому разі він ризикує отримати так званий «плембрак». Таке найменування закріплено за представниками породи з дискваліфікуючими вадами, тобто серйозними фізичними та поведінковими відхиленнями від офіційного стандарту.

Якщо вага дорослого йорка коливається в межах 1,5-2 кг, то його можна віднести до міні-різновиду. Ще дрібніший розмір теж можливий, але подвійно небезпечний. Тому собаки з нестандартними габаритами підлягають обов’язковій кастрації після статевого дозрівання. У дрібних порід воно відбувається приблизно в 9-12 місяців.

1. Міні
2. Стандарт

Висота в холці

Наступний параметр стандартом не регламентований. Як правило, стандартні йорки досягають 20-23 см висоти в холці. У цьому разі відхилення не забороняються. При активуванні посліду враховують зовнішні ознаки в сукупності. Якщо висота в холці перебуває в гармонії з іншими параметрами та не робить собаку занадто маленьким візуально, то її не сприймають за дискваліфікуючу ваду.

Незважаючи на можливі винятки з правил, у більшості випадків надто низька висота в холці змінює пропорції тіла. Йоркширський тер’єр нижче 20 см виглядає не так елегантно, як більші побратими, особливо за наявності невеликої ваги. Тому такого вихованця умовно відносять до міні-різновиду і не допускають до племінної роботи та виставок.

Важливо зазначити, що різношерстість цуценят в одному посліді — варіант норми. Новонароджені не повинні бути однаковими і можуть незначно відрізнятися від своїх батьків, тобто бути вищими або нижчими за племінну суку і пса.

1. Стандарт
2. Міні

Голова

Ще одна відмінність міні-йорка і стандарту — форма черепа і мордочки. Більш дрібні представники часто народжуються з брахіцефальною головою. Аналогічна будова характерна для багатьох різновидів бульдогів, наприклад, французького та англійського.

До його ключових особливостей належать:

• Кирпатий ніс;
• Яблукоподібний череп;
• Укорочена морда;
• Низько посаджені вуха.

Дрібні собачки з такою незвичайною зовнішністю нагадують цуценят навіть у дорослому віці. Їх відносять до різновиду бебі-фейс. Незважаючи на всю свою чарівність, такі улюбленці мають більш слабке здоров’я і схильні до низки захворювань. Тому їх не можна використовувати в розведенні нарівні зі стандартними особинами.

Низька вага і невелика висота в холці можуть, але не зобов’язані доповнюватися бебі-фейсом. Укорочена мордочка також трапляється і в деяких собак із габаритами в межах позначеної в стандарті норми. Але такі йорки теж не можуть брати участь у племінній роботі та підлягають кастрації. Небажана ознака, як правило, передається від псів.

1. Міні
2. Стандарт

Очі

Брахіцефальний тип черепа зазвичай доповнюють вирячені очі. Для стандарту таке розташування очних яблук нехарактерне.

Собаки різновиду бебі-фейс великою мірою вразливі перед травмами та офтальмологічними захворюваннями. У них часто спостерігається звуження слізного каналу, що провокує хронічний кон’юнктивіт.

Заводчики відзначають, що володарі укороченої мордочки відрізняються більш «порожнім» поглядом. Він виглядає не таким емоційним і живим як у стандартних представників породи, але помітити різницю за відсутності досвіду непросто. Тому під час вибору цуценяти краще заручитися підтримкою професійного кінолога.

Зуби

Під час опису зубів ветеринарні лікарі використовують так звану «зубну формулу». Вона визначає чисельність зубів, характерну для конкретної породи. Норма для більшості собак — 42 штуки. Така кількість формується після зміни молочних зубів на корінні.

Дрібні породи є винятком. У йоркширських тер’єрів міні і стандарту зубів зазвичай тільки 40. Але їхній розмір трохи відрізняється. Що менший собака, то дрібніші його зуби.

Початок зміни молочних зубів на корінні теж відрізняється. У міні-представників він спостерігається в більш ранньому віці. Такі йорки також більшою мірою схильні до поліодонтії — порушення, за якого частина молочних зубів зберігається навіть після появи всіх корінних. Зайві зуби підлягають видаленню. Його проводять під наркозом.

Нестандартна будова черепа також підвищує ймовірність передчасного випадання зубів у мініатюрних собачок. Тому за ними потрібно стежити особливо ретельно, не забуваючи про регулярне чищення і профілактичні огляди у ветклініці.

Здоров’я

Під час розведення породи важливо дотримуватися затвердженого стандарту. Відповідність певним зовнішнім і поведінковим ознакам — запорука стабільного здоров’я у нових поколінь. Будь-яке відхилення може призвести до небезпечних порушень, здатних зменшити загальну тривалість життя.

Міні-представники, народжені від стандартних батьків, зазвичай не мають проблем зі здоров’ям, але все одно потребують ретельнішого контролю. Сукам з невеликими габаритами складніше виношувати цуценят. Під час пологів таким собакам зазвичай необхідний кесарів розтин, тому в розведенні їх не використовують.

Занадто дрібний розмір, нестандартна будова голови та опуклі очі підвищують ймовірність розвитку таких порушень:

• Травми опорно-рухового апарату;
• Синдром зворотного чхання;
• Захворювання дихальних шляхів;
• Хвороби очних яблук;
• Патології повік;
• Кон’юнктивіт і увеїт;
• Передчасне випадання зубів;
• Хронічне хропіння.

За наявності одного або відразу декількох перерахованих порушень спостерігається зниження тривалості та якості життя. Вихованці з хронічними захворюваннями живуть близько 7-9 років. Водночас у стандартних представників породи тривалість життя в середньому досягає 12-15 років.

Особливості поведінки

Йорк міні і стандарт можуть відрізнятися поведінкою. Особливо сильно різниця помітна при навмисному розведенні найдрібніших представників шляхом їх в’язки один з одним. Така племінна робота визнається неетичною, оскільки несе загрозу для здоров’я тварин. Вона тягне за собою все більше відхилення від стандарту.

Зміна зовнішності супроводжується і зміною характеру. Він стає непередбачуваним. Через це міні-собачки можуть бути боягузливими або надто конфліктними. Обидва варіанти є деструктивними. Така поведінка не характерна для стандартних йоркширських тер’єрів і істотно ускладнює процес виховання, дресирування та соціалізації вихованця.

Якого йорка краще вибрати — міні чи стандарту?

Відштовхуйтеся від своїх очікувань. Якщо вам цікаві виступи на собачих рингах або престижних кінологічних змаганнях, а також розведення породи, то сміливо робіть вибір на користь стандартного різновиду. Допуск до цих заходів є тільки в нього.

Шоу-вихованці потребують особливого догляду. У природному вигляді їхня шерсть красиво спадає з обох боків тіла й опускається просто до землі. Під час відвідування виставок її закручують на папільйотки, збирають у хвостики і ховають під шовкові комбінезони, захищаючи від бруду і сльоти.

З міні-улюбленцем пет-класу можна взяти участь у спортивних змаганнях регіонального формату. Чемпіонський титул такому йорку не світить, тому в даному випадку до спорту краще ставитися як до хобі.

Різниця в габаритах йорка міні і стандарту відбивається на здоров’ї.

Надто дрібні особини великою мірою схильні до травм і не підходять сім’ям з маленькими дітьми та великими породами собак, які можуть випадково нашкодити улюбленцеві під час гри. Таких йорків слід оберігати від стрибків і обов’язково переносити на руках по сходах під час спуску вниз. У разі спільного сну з улюбленцем можна спорудити для нього спеціальну драбинку і розташувати її поруч із ліжком.

Плюси у невеликого розміру теж є. Крихітних собачок з вагою в межах 1,5-2 кг простіше носити на руках і брати з собою в подорожі. Цей момент може бути важливий для літніх людей і тих, хто мріє про відвідування різних країн у компанії свого улюбленця.

Які ще види бувають?

При класифікації за розміром виділяють не тільки йорка міні і стандарту, а й мікро, або ті-кап. Такий представник — найменший. Його вага становить не більше 1,5 кг. Настільки крихітний розмір, як правило, пояснюється карликовістю. Мікро-собачки живуть приблизно 5 років і мають незаростаючий тім’ячко, схильне до травм.

До близьких родичів йоркширських тер’єрів належать 4 породи:

• Бівер-йорк. Відрізняється чорно-біло-золотим забарвленням, яке сформувалося під час природної мутації в виводках стандартних йорків.
• Біро-йорк. Виведений на основі бівер-йорків, але має інше забарвлення — шоколадно-біло-золоте.
• Голддаст-йорк. Ще один різновид, що виник в результаті мутації. Примітний золотим або біло-золотим забарвленням.
• Російський салонний собака. Візуально нагадує стандартного йорка, але відрізняється коротшими кінцівками, більш рясною шерстю і більш варіативними забарвленнями. Виведений на основі йоркширських тер’єрів, ши-тцу і той-тер’єрів.

Всі перераховані представники не визнані FCI.

Як відрізнити цуценя міні-йорка і стандарту?

Орієнтуйтеся на племінні документи. До них належать метрики, або цуценячі картки, і родоводи. Перший вид документів оформляють під час актирування посліду. Головне завдання цього заходу — перевірка на відповідність стандарту. Його проводять власники розплідників, судді та інструктори кінологічних клубів. Всі ці люди мають спеціальні сертифікати і прекрасно знають, як відрізнити міні-йорка від стандарту.

У разі виявлення відхилень, наприклад, нестандартних габаритів, форми черепа або довжини морди, у племінних документах проставляють позначку «плембрак». Вона передбачає заборону на участь у виставках і розведенні. Таку позначку ставлять усім міні-цуценятам, народженим від стандартних батьків.

Якщо у виставлених на продаж йорків немає ні метрик, ні родоводів, то в будь-якому разі перед вами метиси. Такі собаки не визнаються чистокровними і не відповідають стандарту. Їхній підсумковий розмір непередбачуваний. Він може бути і дуже маленьким, і середнім. Тому від такої сумнівної покупки краще відмовитися.

Порівняльна таблиця йорка міні та стандарту

Якщо ви не впевнені у своїх силах і сумніваєтеся на етапі купівлі цуценяти — скористайтеся представленою нижче таблицею. Проведіть порівняння на місці, приділивши увагу всім перерахованим пунктам. При малому досвіді варто скористатися допомогою професійного кінолога, що спеціалізується на цій породі. Він пояснить, як відрізнити міні-йорка від стандарту, і підкаже, як розпізнати недбайливого продавця-шахрая.

Вигляд йорку	Мінні	Стандартний
Вага (кг)	1,5-2	2-3,2
Висота в холці (см)	15-20	20-23
Група з FCI	Не признан	Тер’єри
Голова	Укорочені мордочка і череп, кирпатий ніс	В міру довга морда, не опуклий череп, ніс не підняв.
Очі	Витрішені	Не навикати, середнього розміру
Зуби	Дуже маленькі	Більше, але теж невеликі
Вовняний покрив	Длинний, без підшерстки
Час вигулу	1-1,5 години на день
Складність догляду	Высокая
Доброзичливість	Висока
Рівень активності	Середній
Інтелект	Високий
Складність дресирування	Потребує терпіння від власника
Ставлення до дітей	Любить
Ставлення до незнайомців	Насторожене
Ставлення до інших домашніх вихованців	Насторожене
Тривалість життя	7-9 років	12-15 років

Важливо зазначити, що тривалість життя міні-улюбленців може бути в межах норми, а їхня поведінка, навпаки, відрізнятися від стандартної. Як правило, обидва моменти залежать від походження. Здоровішими визнаються представники пет-класу, відбраковані під час актирування посліду. Незважаючи на це, таких йорків все одно рекомендується регулярно перевіряти у ветклініці не менше 2 разів на рік.

Навмисно виведений метис — це завжди лотерея. Його придбання слід уникати, тому обов’язково вивчіть метрику вподобаного цуценяти і родоводи його батьків до укладення угоди.

Додатковий матеріал:

• Харчування собаки породи йоркширський тер’єр.
• Харчування йоркширських тер’єрів.
• Дрібниця у сумці. Міфи і правда про маленьких собачок.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.