Як витягнути кліща у кішки?

У природі домашніх кішок підстерігають різні небезпеки, і одна із загроз їхньому здоров’ю — різного виду кліщі. Про те, які вони бувають, чим шкідливі для вихованців і як їх позбутися, розповімо в нашій статті.

Чому потрібно видаляти кліщів?

Найчастіше під час прогулянок на вулиці, в лісі або парку кішку можуть кусати іксодові кліщі. Це сімейство павукоподібних налічує понад 600 видів і веде паразитичний спосіб життя. На території України (як і в більшості країн) вони поширені повсюдно. Особливо активні вони навесні, відразу після танення снігу і приблизно до середини літа. Вторинна активність спостерігається у паразитів у серпні-вересні, але в цей час вони не такі небезпечні.

Всупереч поширеній думці, кліщі не падають на свою «жертву» з дерев: вони мешкають на траві та чагарниках на висоті не більше 1 метра від землі. Тому «підчепити» їх можна, гуляючи не тільки в лісі, а й по високій траві або звичайній галявині біля будинку.

Потрапивши на тіло кішки, кліщ кусає її не одразу, а спочатку обирає більш підходяще для цього місце з тонкою шкірою. У котів це зона паху, внутрішня поверхня лап, пахви, живіт, вуха і область навколо очей.

Сам по собі укус павукоподібного для вихованця практично нешкідливий: він не випиває багато крові, а напившись — відпадає самостійно. Але паразити переносять безліч інфекцій, окремі з яких смертельно небезпечні як для котів, так і для людей. І що довше кліщ, що присмоктався, перебуває під шкірою, то вищою є ймовірність зараження, оскільки в організм потрапляє велика кількість інфікованої слини. Тому, виявивши на тілі вихованця паразита, потрібно постаратися позбутися його якомога швидше.

Покрокова інструкція з видалення кліща

Якщо вашу кішку вкусив кліщ, краще негайно звернутися до ветеринарної клініки. Фахівці за допомогою необхідних інструментів професійно і безпечно витягнуть комаху і продезінфікують місце укусу. Коли такої можливості немає, витягувати павукоподібне доведеться самостійно. Для цього скористайтеся такою інструкцією:

• Крок 1. Підготуйте інструмент. Найкраще витягувати членистоногих за допомогою кліщедера — це спеціальне пристосування у вигляді маленької зігнутої лопатки із пластику з вирізом на кінці. Якщо його немає, використовуйте звичайний пінцет, а коли під руками немає нічого підходящого, спробуйте витягнути кліща пальцями.
• Крок 2. Одягніть медичні рукавички або обробіть антисептиком руки, а також інструмент для видалення.
• Крок 3. Пальцями вільної руки розсуньте шерсть і злегка розтягніть шкіру навколо паразита, що присмоктався, — це полегшить доступ до нього.
• Крок 4. Візьміть кліща пінцетом, клещедером або пальцями якомога ближче до голівки. При цьому не натискайте на його черевце, інакше в організм кота потрапить більше зараженої слини. Злегка потягніть павукоподібне на себе і обертайте за годинниковою стрілкою, поки воно не відчепиться.
• Крок 5. Обробіть рану, руки та всі поверхні, яких торкався паразит, дезінфекційним розчином.

Якщо не вдалося витягти кліща повністю (його голівка залишилася під шкірою), обробіть це місце антисептиком і за першої нагоди зверніться по допомогу до ветклініки.

Можна використовувати Бетадин (повідон-йод, повідон-йодин; лат. Povidonum-iodum, англ. Povidone-iodine), який продається в аптеці для людей. На відео нижче можна побачити його застосування.

Що не можна робити?

Серед людей популярні й деякі хибні думки, пов’язані з видаленням кліщів, і якщо дотримуватися їх, можна зробити кішці тільки гірше. Тому, витягуючи паразита, уникайте таких дій:

• Не намагайтеся різко висмикнути павукоподібне — так ви лише відірвете його черевце, а голівка залишиться під шкірою і спровокує місцеве запалення. Видаляти його слід тільки обертальними рухами.
• Не поливайте кліща, що присмоктався, олією або іншою рідиною. Є досить поширений міф, що йому стане нічим дихати і він відчепиться самостійно. Насправді така поведінка викличе у нього лише агресію, і він стане впорскувати в організм кота більше слини, через що збільшується ризик зараження.
• Не обробляйте місце укусу спиртом або антисептиками, що його містять (спиртовий розчин йоду та ін.) — через них на шкірі кішки можуть з’явитися опіки.

Що робити після видалення?

Знявши з тіла кота кліща, у жодному разі не викидайте і не вбивайте його. Помістіть паразита в невелику герметичну ємність із пластику або скла і покладіть у неї змочений у воді шматочок вати або бинта. У такому середовищі він зберігає життєздатність до двох діб: за цей час відвезіть його в поліклініку, де фахівці перевірять комаху на можливі інфекції.

Якщо зберегти паразита не вдалося, наступні 2-3 тижні після укусу уважно спостерігайте за станом здоров’я вихованця. Якщо з’явилися тривожні симптоми (млявість, відмова від їжі, розлади шлунково-кишкового тракту, блідість слизових оболонок, зміна кольору сечі тощо), негайно вирушайте на прийом до ветклініки.

Що робити, якщо у кішки вушний кліщ?

Вушні коростяні кліщі (Otodectes cynotis) — ще один вид павукоподібних, які можуть паразитувати на тілі кота. На відміну від досить великих іксодових, вушні кліщі мікроскопічних розмірів, і розгледіти їх без збільшувальних приладів неможливо.

Такі паразити потрапляють на тіло кішки під час контакту з інфікованим вихованцем або зараженою поверхнею (одяг, взуття, руки господаря, різні предмети на вулиці тощо). Поза носієм вони зберігають життєздатність близько 12 діб, а на його тілі — до 30. Ці кліщі селяться у верхніх шарах шкіри слухового проходу, поступово просуваючись усе глибше до середнього та внутрішнього вуха. Оскільки вони надзвичайно плідні (самки можуть відкладати до 10 яєць на день), спричинене ними захворювання, яке називають вушна короста, або отодектоз, прогресує доволі швидко. Для нього характерні такі симптоми:

• Кіт поводиться неспокійно, часто трясе головою і чухає вуха лапами, треться ними об різні предмети і поверхні;
• З’являються темні пастоподібні виділення з вушних раковин, іноді з неприємним запахом;
• Може погіршуватися загальний стан, пропадати апетит, підвищуватися температура тіла.

Первинні симптоми ускладнюються з перебігом хвороби. Від розчісування на вухах з’являються незагоєні, мокнучі рани, можуть виникнути дерматити і вторинна інфекція. За відсутності лікування кліщем уражається середнє вухо і барабанна перетинка, через що вихованець втрачає слух.

Тому за перших ознак отодектозу кота слід показати ветеринарному лікарю. Спеціаліст проведе огляд і візьме зішкріб вмісту вушних раковин для лабораторного дослідження.

Якщо діагноз підтвердиться, ветлікар призначить лікування, яке зазвичай включає:

• Антисептики — для очищення вушної раковини від забруднень, сірки, гнійних виділень, розм’якшення кірочок відкритих ран;
• Акарициди — спеціальні препарати проти кліщів. Можуть бути як місцевими (краплі, спреї, мазі), так і загальної дії (краплі на холку);
• Симптоматичні препарати, наприклад, препарати для зняття свербежу тощо.

Сучасні акарицидні засоби у вигляді крапель на холку діють протягом місяця на всіх стадіях розвитку паразита, тому найчастіше достатньо нанести їх одноразово. Крім самого лікування, щоб уникнути рецидиву, дотримуйтесь необхідних гігієнічних заходів: насамперед ретельно приберіть усю квартиру, використовуючи антибактеріальні мийні засоби. Особливу увагу приділіть місцям, де любить відпочивати кішка. Виперіть у гарячій воді й обробіть парою все її приладдя (лежанки, іграшки), поверхні м’яких меблів, килими, штори.

Що робити, якщо у кота підшкірний кліщ?

Також на тілі кішок можуть паразитувати підшкірні кліщі. Як і вушні, вони мікроскопічного розміру і розгледіти їх без збільшення не можна. Ці паразити викликають такі захворювання:

• Демодекоз. Його збудниками є кліщі demodex cati і demodex gatoi. Перший присутній на тілі вихованців постійно і живе у волосяних фолікулах. Імунна система здорового кота не дає їм розвиватися, і вони не завдають носію ніякої шкоди. Другий передається здоровим тваринам від інфікованих або з навколишнього середовища. Потрапивши на тіло улюбленця, він проникає через роговий шар шкіри у волосяні фолікули і сальні залози, в живильному середовищі яких активно розмножується.
• Нотоедроз. Цю патологію провокують кліщі Notoedris cati. Впроваджуючись у шкірний покрив носія, вони харчуються його відмерлими клітинами і пошкоджують нервові закінчення.
• Саркоптоз. Таке захворювання викликають кліщі виду Sarcoptes scabiei. Вони також проникають у глибокі шари шкіри, де розмножуються, живляться її клітинами та лімфою.

Основні симптоми зараження підшкірним кліщем такі:

• Запалення, почервоніння, припухлість на окремих ділянках шкіри;
• Сильний свербіж (особливо якщо збудником є demodex gatoi);
• Поява висипу у вигляді пустул (пухирців) з гнійною або кров’янистою рідиною;
• Загальний пригнічений стан кішки, підвищена температура тіла;
• Відмова від корму.

За відсутності лікування хвороба може ускладнюватися вторинною інфекцією, місця розчухів і висипки вкриваються кірочками і струпами.

Чим більше кішка свербить, тим інтенсивніше вона переносить інфекцію на все більш великі ділянки тіла. Тому розрізняють дві форми ураження підшкірним кліщем: локалізовану і генералізовану. За першої уражаються ділянки шкіри голови, шиї, вух, а також навколо очей. За генералізованої форми захворювання вражає все тіло, включно з кінцівками.

Діагностувати такі патології без лабораторного дослідження неможливо, оскільки їхні симптоми схожі з ознаками інших шкірних захворювань (дерматитів, деяких видів лишаю тощо). Тому при їх виявленні негайно зверніться до фахівця і в жодному разі не починайте лікувати вихованця самостійно. Діагностика демодекозу включає:

• Зовнішній огляд кота,
• Опитування господаря і з’ясування історії хвороби,
• Зішкріб шкіри з уражених ділянок і його дослідження під мікроскопом.

Тільки після підтвердження діагнозу ветлікар призначає відповідну терапію: спеціальні лікувальні шампуні та антисептичні засоби для обробки ран, місцеві засоби проти кліщів (мазі, спреї). За генералізованої форми — антипаразитарні препарати у вигляді внутрішньом’язових, підшкірних ін’єкцій або таблеток. Також необхідно скорегувати раціон харчування кішки, щоб в її організм надходила достатня кількість вітамінів і поживних речовин.

Щоб ефективно впоратися з підшкірним кліщем, може знадобитися до кількох місяців. Тому в жодному разі не можна переривати терапію за першого помітного поліпшення стану. Засоби для боротьби з кліщами ефективні тільки проти дорослих особин, але не можна забувати і про те, що вони відкладають яйця. Якщо припинити лікування після знищення всіх зрілих кліщів, то негативні симптоми проявляться знову, коли дозріють їхні личинки. Захворювання вважається вилікуваним, коли два зіскрібки шкіри з інтервалом в один місяць дали негативний результат.

Крім цього, щоб позбутися паразитів, у квартирі слід провести повну дезінфекцію: помити з антисептичними засобами або обробити гарячою парою всі поверхні, на яких любить перебувати кіт (включно з меблями і килимами), миски для їжі, туалетний лоток. Лежанки, підстилки та іграшки найкраще замінити на нові.

Навіть якщо ваша кішка постійно живе у квартирі і не гуляє на вулиці, це зовсім не гарантує їй абсолютного захисту від будь-якого виду кліщів. Але завдання кожного відповідального господаря — своєю постійною турботою і якісним доглядом звести цей ризик до мінімуму.

Додатковий матеріал:

• Сезон кліщів — що робити?
• 10 народних засобів проти кліщів, які не можна використовувати нікому.
• Як відрізнити кліща від павука?
• Іксодовий кліщ — універсальний рознощик інфекції.
• Як захистити своїх улюбленців від іксодових кліщів?

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.