Як привчити кошеня до лотка?

Привчання до туалету — одна з основних навичок, які має освоїти кошеня. Щоб неприємні котячі «сюрпризи» не зіпсували речі та настрій, вихованця необхідно привчити до лотка. Зробити це не так складно, і в цьому допоможуть наші рекомендації.

Сумлінний заводчик піклується про те, щоб кошеня звикло до лотка до передачі новому господареві. До того ж кішка-мати навчає малюків, показуючи, що потрібно робити. У такому разі первинну навичку вже отримано, і залишається тільки допомогти вихованцеві освоїтися на новому місці. Розпитайте заводчика, до якого пристрою і наповнювача звикло ваше кошеня. Якщо такої можливості немає або тварина ще не освоїла туалет, навчання доведеться почати з нуля.

Як вибрати правильний лоток?

Важливо правильно обладнати котячий туалет: невдалий лоток або наповнювач зведе нанівець усі ваші старання.

Вибирайте якісний виріб із міцного пластику: дешеві вбирають запахи, і їх важко добре очистити. Гидлива кішка відмовиться ходити в лоток, якщо він здасться їй недостатньо чистим. До того ж запах дешевого пластику, навіть невиразний для людини, буває неприємний для тварини. Надійність теж залишає бажати кращого: якщо ємність швидко зламається, доведеться привчати до нової.

Переконайтеся, що користуватися пристосуванням зручно. Висота бортиків не заважає входу і виходу, а ширина достатня, щоб тварина помістилася в лотку. Для кошеняти найкраще брати лоток на виріст — зокрема, щоб уникнути необхідності привчати заново.

Які бувають конструкції лотків?

Виробники пропонують кілька варіантів конструкції котячого туалету:

• Відкритий лоток без сітки являє собою ємність, в яку насипається наповнювач. Він не потребує щоденного чищення і повністю безпечний. Недолік таких моделей у безпосередньому контакті з наповнювачем: бажано обирати такий, який не прилипне до лап і шерсті, інакше вихованець рознесе гранули по всій квартирі. До того ж кішки іноді пробують наповнювач на смак: важливо переконатися в його безпеці.
• Відкритий із сіткою унеможливлює контакт із наповнювачем: він надійно закритий пластиковою решіткою. Лапи залишаться сухими: вся волога швидко стече вниз. Але на сітку потрапляють тверді екскременти, тому її доведеться мити щодня. Є ще один нюанс — кішки звикли закопувати сліди життєдіяльності, а з таким лотком вони позбавляються можливості пошуршати наповнювачем. Не всім тваринам подобається решітка: кігті чіпляються за неї під час «закопування» і завдають дискомфорту.
• Лоток-будиночок відрізняється від інших наявністю верхньої кришки. Вона забезпечує можливість побути на самоті під час відвідування туалету, що подобається сором’язливим і полохливим тваринам. Продаються моделі з сіткою і без неї, за необхідності чищення кришка знімається. Існує напіввідкритий варіант будиночка зі знімними високими стінками.
• Моделі, що самоочищаються, прибирають відходи без участі людини відразу після того, як улюбленець покинув лоток. У бюджетних використовується наповнювач для біотуалету, який періодично доведеться міняти або мити. Коли це необхідно зробити, підкаже датчик на корпусі пристрою. Дорогі моделі підключаються до комунікацій і самі зливають відходи в каналізацію. Коштує такий пристрій відчутно дорожче за звичайний лоток, але економить ваші зусилля та унеможливлює поширення бактерій і неприємного запаху. Живиться прилад від мережі, тому важливо переконатися в наявності розеток у приміщенні. Під час купівлі зверніть увагу на відсутність шуму під час роботи: тварини чутливі до звуків і можуть лякатися навіть незначного шуму мотора.
• До 5-6 місяців багато кішок здатні освоїти унітаз. Якщо привчити вихованця використовувати людський туалет, не доведеться піклуватися про лоток. Для початку переконайтеся, що модель унітазу безпечна для кошеняти: йому має бути легко вибратися в разі випадкового падіння у воду. Для більшої безпеки можна придбати в зоомагазині спеціальну накладку. Вона легко знімається з унітазу під час відвідування туалету людиною і потім встановлюється назад.

Які варіанти наповнювачів для лотків?

Наповнювач – важлива складова: він допомагає реалізувати інстинкт закопування. Найкраще обирати варіанти без ароматизаторів, що не видають шуму під час розкопування. Усе це може відштовхнути або налякати тварину. Чим менше кошеня, тим дрібніші потрібні гранули, інакше їх буде незручно копати. Достатній шар — 4-5 см.

У магазинах представлений великий вибір наповнювачів.

Комкуючий целюлозний або зерновий

Добре пропускає вологу, швидко видаляючи її з поверхні. Лапи не намокнуть, а в приміщенні не пошириться неприємний запах. Щоб прибрати відходи, не потрібно повністю міняти наповнювач — досить викинути грудки. Випускається у вигляді гранул різних розмірів, зручний для кошенят: частинки будуть «рости» разом з ними. Безпечний для здоров’я при ковтанні. Деякі марки використовують спеціальні добавки, що змінюють колір залежно від складу сечі. Вони підкажуть господарям, коли здоров’я вихованця потребує уваги.

Цеолітовий

Не прилипає до лап і шерсті та здатний швидко увібрати багато вологи. Запах утримує погано — кішка може відмовитися користуватися туалетом при недостатньому очищенні.

Деревний

Складається зі спресованої тирси. Він безпечний, добре вбирає вологу і не пошкоджує каналізацію при змиванні в унітаз. Але під час розкопування легкі гранули висипаються за бортики і прилипають до лап і шерсті.

Силікагелевий

Ефективно утримує вологу і запах, не забруднює кішку, має естетичний вигляд і не вимагає частого прибирання. Коштує дорого, але витрачається економічно. Підходить тільки для моделей із сіткою: проковтування гранул призводить до розвитку непрохідності ШКТ. Специфічний звук при закапуванні може лякати тварину.

Саморобний

З піску, паперу, тирси або інших підручних матеріалів. Економічний, але вимагає ретельного щоденного прибирання, інакше неприємного запаху не уникнути. Підійдуть не будь-які матеріали: важливо стежити за чистотою піску, особливо якщо він призначений для маленького кошеняти. Не можна використовувати газетний папір: типографська фарба містить шкідливі речовини.

Як привчити кошеня до лотка?

Туалетні навички повністю формуються приблизно до 6 місяців. Але це не означає, що до цього віку вихованець буде справляти нужду де доведеться. Привчати необхідно починати у віці 1 місяця: до цього часу малюк уже вміє терпіти. Більшості кошенят потрібно від кількох днів до тижня, щоб навчитися ходити в лоток.

Якщо вихованець уже користувався туалетом у заводчика або іншого господаря, вибір тієї самої моделі та наповнювача прискорить навчання. У будь-якому разі почніть зі знайомства з новим пристосуванням: дайте спокійно роздивитися й обнюхати його. Залишайтеся поруч, ласкаво розмовляйте з твариною, погладжуйте, грайтеся з нею. Важливо, щоб лоток викликав позитивні емоції.

Кішки ходять у туалет незадовго після їжі. Зачекайте 15-20 хвилин, спостерігаючи за поведінкою. Щойно кошеня почне турбуватися, шкребти лапою, намагатися сісти — обережно візьміть його і віднесіть у лоток. Не метушіться і не галасуйте, щоб не налякати тварину. Пошуршіть наповнювачем, покопайте його, щоб підказати, як діяти далі. Корисно зробити масаж животика, що імітує материнське вилизування.

Стежити за вихованцем, щоб вчасно віднести його до туалету, зручніше в невеликому просторі. Обмежте його переміщення по дому в перші дні однією кімнатою. Переконайтеся, що лоток встановлений далеко від мисок з їжею і лежанки: кішка ніколи не справляє нужду там, де їсть і спить.

Коли кошеня зрозуміє, що від нього вимагається, починайте лаяти за помилки. Вимовляйте суворим голосом, але не кричіть. У жодному разі не бийте тварину і не тикайте носом у калюжу. Так ви втратите її довіру і не досягнете бажаного ефекту. Кішки чудово розуміють інтонації: догани достатньо для вираження невдоволення. Якщо не помітили калюжу вчасно — не сваріть кошеня: воно не зможе пов’язати ваш гнів із проступком. Не забувайте заохочувати правильну поведінку: хваліть, пестіть і пригощайте ласощами. Усе це стимулює виконувати ваші вимоги.

Уважно поставтеся до вибору місця для туалету. Важливо, щоб вхід до приміщення не був закритий або загороджений меблями та іншими предметами. Бажано підлогове покриття, яке можна мити: килим та інші поглинаючі матеріали постраждають від мокрих лап і набудуть неприємного запаху. Кішки не люблять, щоб їм заважали: подбайте про затишне розташування пристосування.

Пам’ятайте, що кішки — територіальні істоти. Якщо їх кілька, кожній необхідний окремий лоток.

Враховуйте вік кошеняти:

• 1 місяць — найкращий час для початку навчання. Певний досвід у кошеняти вже є: воно спостерігало за поведінкою матері. Тимчасово розмістіть миску, лежанку і лоток в одному приміщенні, щоб малюк встигав добігти до туалету.
• У 1,5-2 місяці тварина запам’ятовує, куди ходила минулого разу. Щоб уникнути повторних спроб справити нужду в недозволеному місці, ретельно замивайте сліди. Не використовуйте хлорку: вона посилює запах котячої сечі. Якщо кошеня наполягає у виборі місця — підійде будь-який цитрусовий ароматизатор. Або тимчасово встановіть лоток там, де виявили калюжу. Коли вихованець звикне ним користуватися — перенесіть. Наберіться терпіння: ваше кошеня ще дуже мале, йому потрібен час для формування навички.
• У 3-4 місяці навчання проходить найшвидше: кошеня підросло, воно досить кмітливе і легко засвоює нове. Просто виберіть відповідну ємність і дотримуйтесь наших рекомендацій.
• 5-6 місяців — відповідний вік для привчання до унітазу. Щоб кошеня звикло, що туалет розташований високо, поступово піднімайте лоток над рівнем підлоги. Для цього підійдуть будь-які плоскі предмети, наприклад, пачка старих газет. Збільшуйте висоту поступово: раз на 1-2 тижні. Коли лоток досягне поверхні унітазу — встановіть його на закриту кришку. Якщо вихованець продовжить успішно користуватися своїм горщиком — помістіть трохи наповнювача з його запахом на дно унітазу. У зоомагазинах продаються спеціальні накладки для зручності привчання.

Кілька корисних порад:

• Якщо кошеня ігнорує туалет, переконайтеся, що розмір ємності досить великий, щоб тварина могла вільно там розміститися. Особливо, якщо тварина велика.
• Можливо, їй не подобається запах або текстура чи розмір гранул — спробуйте запропонувати інші варіанти.
• Якщо ви придбали модель із сіткою, поспостерігайте за поведінкою в момент «закопування». Застрявання кігтів у комірках сітки викликає дискомфорт.
• Ваш вихованець боязкий або сором’язливий? Проблему допоможе вирішити більш затишне приміщення або лоток-будиночок.

Несподівана відмова від використання туалету після привчання до нього — привід звернутися до ветеринарного лікаря. Можлива причина — проблеми зі здоров’ям.

Як привчити до лотка бездомне кошеня?

Бездомне кошеня піддається вихованню не гірше за домашнє. До того ж досвід бродячого життя навчив його самостійності та розвинув кмітливість. Для привчання до лотка підійдуть ті ж рекомендації, що і для домашніх кошенят.

Насамперед вимийте тварину й обробіть її від паразитів. Перед початком навчання переконайтеся, що вона здорова і не відчуває стресу від незнайомого місця. Дайте час озирнутися й освоїтися: для вуличного кошеняти ваш дім — джерело безлічі вражень. Краще на деякий час обмежити йому перебування одним приміщенням і не поспішати зі знайомством з іншими домашніми тваринами, якщо вони є. Одразу дайте зрозуміти: він на вашій території і має прийняти ваші правила.

Ваш новий вихованець звик справляти нужду на вулиці. Запропонуйте йому горщик із сіткою або додайте в наповнювач трохи піску. Це зменшить різницю між новим і звичним туалетом. Спробуйте лоток-будиночок: вуличні кішки намагаються справляти нужду на самоті. Відкриту ємність вибирайте найпросторішу: кошеня не звикло до обмеженого простору. Якщо тварина використовує горщик тільки по малій потребі — спробуйте поставити поруч другий.

Як привчити дорослу або літню кішку чи кота до лотка?

Навчати дорослу тварину складніше: вона вже встигла набути навичок і звичок. До того ж кошеня, як будь-яка дитина, готове дізнаватися нове. Дорослі ж кіт або кішка більше орієнтуються на свій життєвий досвід. Щоб зробити необхідні справи в безпеці, вулична тварина шукає затишне місце. Опинившись у квартирі, вона спробує використати для цієї мети простір за або під меблями. Не карайте за це: вихованець ще не знає, як поводитися.

На перших порах краще розмістити все необхідне в одному приміщенні і стежити за поведінкою. При спробі справити нужду, віднесіть кішку в лоток і залиште на самоті, зачинивши двері. Обмежте доступ до можливих укриттів, які тварина може використовувати для туалету, а ємність розмістіть у найдоступнішому місці. Щоб підказати кішці її призначення, підійде серветка із запахом її сечі. Для вибору пристрою використовуйте наші рекомендації для бездомних кошенят.

Якщо кішка жила в притулку або в іншого господаря, з’ясуйте, яким лотком і наповнювачем вона користувалася раніше. Чим більш звичним здасться новий туалет, тим простіше до нього звикнути. Дорослій або літній тварині знадобиться більше часу для формування необхідної навички. Наберіться терпіння, постарайтеся заслужити довіру, хваліть і заохочуйте правильну поведінку. Це допоможе адаптуватися і навчитися швидше.

Як привчити до лотка без наповнювача?

Вдалий варіант для використання без наповнювача — модель із решіткою. Волога стече вниз через отвори і не намочить лапи. Почніть привчати до лотка з наповнювачем: це прискорить процес. Зазвичай надійне закріплення навички займає 3-4 тижні. Коли кошеня звикне ходити на місце і перестане припускатися помилок — пора починати відучувати від наповнювача. Спробуйте залишити ємність порожньою, помістивши в неї серветку із запахом сечі вихованця: вона допоможе зорієнтуватися. Якщо кошеня все зробить правильно, похваліть і нагородіть його. У разі відмови використовувати порожній лоток, поверніть наповнювач і зменшуйте його кількість поступово.

Не всі кішки звикають до туалету з решіткою. Без наповнювача можливо використовувати і ємність без сітки, але в ній котячі лапи виявляться мокрими. Постеліть під пристосування поглинаючий килимок: він позбавить від слідів і запаху у квартирі.

Вибираючи лоток без наповнювача, будьте готові прибирати в ньому відразу після використання, інакше неприємного запаху не уникнути. Або придбайте самоочисний туалет: його не доведеться постійно мити.

Особливості привчання до лотка котів різних порід

Наші рекомендації підходять для будь-яких кошенят і дорослих кішок, але деякі породи мають свої особливості.

Шотландська висловуха або прямоуха кішка дуже розумна і легко навчається. Але це не означає, що вона навчиться всього без вашої допомоги. Багатьом представникам породи подобається глиняний наповнювач, але можливі й особливі переваги.
Канадські та британські сфінкси часто віддають перевагу відкритому лотку. Переконайтеся, що наповнювач не продукує пил і дрібні частинки під час копання. Сфінкси схильні до респіраторних захворювань, контакт з пилом бажано мінімізувати. Опинившись у незвичній обстановці, кошенята намагаються сховатися — розмістіть туалет недалеко від укриття. Деякі представники породи мочаться стоячи і потрапляють на стіну. Закріпіть на цьому місці шматок непромокального матеріалу, звісивши його край у лоток. Або купіть лоток-будиночок із виходом зверху. Навчаючи кошеня, будьте делікатні й терплячі.
Для кішок великих або особливо сором’язливих порід, таких як мейн-кун або регдолл, підійдуть моделі зі знімними високими бортиками або дахом.

Засоби привчання до лотка

Щоб прискорити привчання, існують спеціальні засоби:

• Наповнювачі спрощують завдання: за їхньою допомогою вихованець реалізує інстинкт закапування.
• Спреї та краплі містять речовини, запах яких нагадує кошеняті екскременти дорослої тварини. Досить покласти в наповнювач папірець, змочений речовиною, що приваблює. Така «мітка» дає кошеняті зрозуміти, що це місце підходить для туалету. Спреї підходять і для дорослих котів, нагадуючи їм запах сечі.
• Іноді з тією ж метою використовують валеріанові краплі, які продаються в аптеці.
• Ефективність засобів залежить від конкретної тварини. Якщо один не допомагає — спробуйте аналогічний іншої марки.

Привчання до туалету — важлива навичка, без якої домашній кішці не обійтися. Терпіння, доброзичливість і наші рекомендації допоможуть вам без зусиль навчити свого вихованця користуватися лотком.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.