Як правильно зробити укол кішці в холку або м’яз?

Навіть при належному догляді за здоров’ям вихованця трапляються ситуації, коли без допомоги ін’єкцій не обійтися. Провести процедуру на 100% безпечно може тільки фахівець, але іноді можливості відвідати клініку немає. У такому випадку господар повинен володіти необхідними знаннями, щоб впоратися із завданням самостійно. Як зробити укол кішці, які бувають види ін’єкцій і як підготуватися до процедури — розповідаємо в цій статті.

Підготовка до процедури

Перш ніж приступити, необхідно ретельно підготувати місце, інструменти і самого вихованця.

Виберіть місце

Робити укол краще в тихому місці, де вихованця не будуть відволікати інші тварини або гучні звуки. Розташуйте стіл в добре освітленій кімнаті і приберіть з нього зайві предмети. Постеліть рушник або пелюшку: під час процедури кішка не повинна ковзати по поверхні, особливо якщо під час уколу вона знаходиться в стоячому або сидячому положенні.

Підготуйте препарат

Уважно вивчіть рекомендації виробника та звіряйтеся з рецептом з клініки. В інструкції вказано спосіб введення препарату: внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно. Вводити лікарський засіб необхідно тільки відповідно до інструкції, щоб уникнути ускладнень.

Також врахуйте, що умови зберігання у різних препаратів можуть відрізнятися за температурою і доступом світла. Якщо препарат зберігався некоректно, використовувати його не варто: він може не тільки не надати належного ефекту, але і завдати шкоди здоров’ю вихованця. Ті ж правила стосуються терміну придатності. Використовувати засіб з вичерпаним терміном заборонено.

• Якщо препарат зберігався в холодильнику, розігрійте його до кімнатної температури: для цього потримайте шприц із засобом у долонях. Введення холодної речовини спричинить дискомфорт у тварини та може викликати запалення;
• Препарат у скляних ампулах необхідно заздалегідь надрізати і акуратно відкрити по лінії зрізу безпосередньо перед забором рідини. Пилка, як правило, йде в комплекті;
• Препарат з гумовою кришкою не вимагає розтину: в центр кришки вводиться голка, яка перед введенням лікарського засобу змінюється на нову;
• Препарат у порошкоподібній формі слід розвести фізіологічним розчином або іншою рідиною, що йде в комплекті. Пропорції та спосіб розведення можна знайти в інструкції із застосування;
• Якщо одна ампула лікарського засобу розрахована на кілька процедур, необхідно розподілити препарат по шприцах і зберігати відповідно до рекомендацій виробника.

Чітко дотримуйтесь інструкції із застосування та проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем, якщо під час підготовки препарату щось вас збентежило або пішло не так. Правильна підготовка дозволить досягти максимального ефекту від процедури та позбавить від багатьох побічних ефектів.

Підготуйте інструменти

Для проведення процедури вам знадобляться стерильні шприци — індивідуальні для кожного препарату, лікарський засіб, дезінфектор, вата і пилка для розкриття ампул. Всіх інструментів необхідно торкатися чистими руками, тому перед початком процедури вимийте і продезінфікуйте руки.

Інструменти повинні знаходитися у вас під рукою, але на достатній відстані від вихованця: якщо кішка почне вириватися, вона може скинути їх на підлогу, і тоді готуватися до процедури доведеться заново.

Підготуйте кішку до процедури

Вихованець завжди відчуває нервове напруження, тому господар повинен діяти впевнено і спокійно. Краще робити укол відразу після сну, коли вихованець розслаблений і не чинить опору.

Що потрібно підготувати перед тим, як робити укол кішці? Потрібно вимити руки, підготувати стерильний шприц і голку, набрати ліки, видалити бульбашки повітря і зафіксувати кішку — бажано, щоб її тіло було розслабленим.

Вибираємо шприц для ін’єкції

Вибір шприца залежить від кількості та щільності препарату, який необхідно ввести, і розміру тварини. Об’єм шприца, довжина і діаметр голки повинні бути такими, щоб процедура пройшла якомога швидше, і вихованець не зазнав сильного стресу.

Об’єм шприца

Для більшості ін’єкцій підходять шприци об’ємом 2-3 мл. Інсулінові шприци на 1 мл використовувати теж можна, але з особливою обережністю: їх голки дуже тонкі і короткі, у зв’язку з чим лікарський препарат може не досягти місця призначення і викликати запалення тканин. Також голка інсулінового шприца може зламатися, якщо вихованець почне вириватися.

Якщо об’єм препарату перевищує 2-3 мл, використовують шприци на 5, 10 або 20 мл залежно від об’єму речовини, що вводиться.

Діаметр голки

Діаметр голки залежить від «в’язкості» лікарського засобу. Якщо препарат щільний або густий, діаметр повинен бути мінімум 0,7 мм, щоб препарат швидше проходив через голку. Врахуйте, що чим тонша голка, тим більше доведеться докладати зусиль для введення засобу, що значно знизить швидкість проведення процедури. Тому для щільних і тягучих ліків краще використовувати голки від шприців на 5-10 мл, для ін’єкцій кошенятам – від шприців на 2-3 мл.

Для препаратів на водній основі підійде голка діаметром до 0,6 мм і довжиною до 30 мм. Якщо необхідно зробити ін’єкцію кошеняті, візьміть голку від інсулінового шприца. Дорослим вихованцям підійде голка від шприца 2-3 мл.

Ціна поділки

Також необхідно розуміти, якому об’єму рідини відповідає поділка на шприці.

• У шприці на 1 мл великі поділки дорівнюють 0,1 мл, а маленькі – 0,01 мл;
• У шприці на 2 мл великі поділки дорівнюють 1 мл, маленькі – 0,1 мл;
• У шприці на 5 мл великі поділки дорівнюють 1 мл, маленькі – 0,2 мл.

Необхідно точно розрахувати ціну поділки, щоб не допустити помилку в дозуванні засобу. Якщо ви сумніваєтеся в тому, що правильно визначили дозування, проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем.

Де робити підшкірний укол кішці? Найчастіше — в область холки (між лопатками). Шкіру тут легко зібрати в «кишеню», і в цій зоні менше нервових закінчень, що робить укол менш болючим.

Покрокова інструкція

Якщо ви не мали досвіду в проведенні подібних процедур, необхідно, щоб ветеринарний лікар наочно продемонстрував, як правильно робити укол тварині. Так вихованець отримає менше неприємних відчуттів, а ризик розвитку ускладнень буде мінімальним.

Проведіть заходи з підготовки до процедури і виконуйте наступні кроки:

• Ретельно вимийте і продезінфікуйте руки;
• Встановіть голку на шприц і зніміть захисний ковпачок. Не торкайтеся стерильної голки руками;
• Наберіть препарат у шприц відповідно до прописаного дозування;
• Позбавтеся від повітря: постукайте по циліндру нігтем і рухайте поршнем вгору-вниз, поки не вийдуть всі бульбашки. Якщо повітря потрапить в шкіру або м’яз, воно розсмокчеться само, але викличе болючі відчуття у вихованця. Попадання повітря у вену вкрай небезпечне для здоров’я тварини і може призвести до незворотних наслідків;
• Зафіксуйте вихованця;
• Акуратно введіть голку;
• Плавu потягніть поршень на себе, щоб перевірити, чи не зачеплені капіляри. Якщо рідина в шприці забарвилася в червоний колір, необхідно витягнути голку і зробити укол повторно;
• Коли ви переконаєтеся, що ввели голку правильно, плавно натисніть на поршень, щоб ввести препарат;
• Вийміть голку. Обробляти місце уколу не потрібно;
• Похваліть вихованця і заохотьте ласощами.

Підшкірний укол або в холку

Підшкірний укол можна робити в холку, пахову складку або передню поверхню стегна. Найчастіше ін’єкцію роблять в область холки.

Холка – це місце з’єднання спини і шиї трохи вище лопаток. Шкіра на холці легко збирається в складку, утворюючи «кишеню», куди необхідно робити ін’єкцію. Це місце має невелику кількість нервових закінчень, тому укол виходить менш болючим, а будова підшкірної тканини дозволяє вводити великі обсяги розчинів.

Щоб зробити підшкірний укол, дотримуйтесь інструкції:

• Зберіть шкіру, трохи відтягнувши її вгору, і введіть голку в складку в напрямку від голови. Шприц необхідно тримати, як дротик, щоб не зачепити поршень. Якщо ви випадково зачепите поршень, препарат залишиться у верхніх шарах шкіри, що може призвести до розвитку запалення;
• Акуратно введіть голку. Шкіра в області холки досить товста, тому ви можете відчути невеликий опір. Коли ви відчуєте, що опір ослаб, перевірте, чи не зачеплені капіляри. Якщо шприц наповнився кров’ю, необхідно дістати голку і зробити укол повторно;
• Плавu натисніть на поршень і введіть препарат. Слідкуйте, щоб голка не проткнула шкіру наскрізь;
• Якщо об’єм шприца не дозволяє зробити укол за один раз, залиште голку в холці і наповніть шприц заново;
• Дістаньте голку, розправте складку і помасажуйте її пальцем;
• Заохочуйте вихованця ласкою і частуванням.

Процедура займає від 3 до 5 секунд і не приносить вихованцеві больових відчуттів при дотриманні техніки.

Внутрішньом’язовий укол

Внутрішньом’язова ін’єкція, як правило, робиться в задню поверхню стегна – місце між колінним і тазостегновим суглобами. Ця ділянка тіла пронизана кровоносними судинами, що дозволяє препарату швидко проникати в кров. У порівнянні з підшкірним уколом, цей вид ін’єкцій є більш болючим для вихованця, тому вам точно знадобиться допомога для фіксації тварини.

Щоб зробити внутрішньом’язовий укол, виконайте наступні кроки:

• Покладіть вихованця на бік і зафіксуйте його, утримуючи всі чотири кінцівки і холку;
• Помасажуйте стегно, щоб розслабити м’язи;
• Промацайте місце ін’єкції, щоб випадково не потрапити в суглоб. Щоб правильно визначити місце уколу, знайдіть стегнову кістку і відступіть відстань, рівну довжині великого пальця;
• Введіть голку під прямим кутом не більше, ніж на 1 см. Якщо вихованець чинить опір, заспокойте його і продовжуйте вводити голку, не розгойдуючи її з боку в бік і не прокручуючи шприц навколо своєї осі;
• Потягніть поршень на себе, щоб перевірити, чи не зачеплені капіляри;
• Повільно натисніть на поршень і введіть засіб. Необхідно вводити препарат настільки повільно, наскільки дозволяє терпіння вихованця. Якщо кішка починає вириватися, можна ввести препарат швидше, щоб уникнути травми сідничного нерва від різких рухів;
• Вийміть голку і заохотьте вихованця.

Правильно зроблені внутрішньом’язові ін’єкції доставляють дискомфорт вихованцеві тільки під час проведення процедури. Якщо необхідно зробити курс ін’єкцій, чергуйте ліву і праву кінцівки, щоб м’язова тканина встигала відновитися.

Внутрішньовенна ін’єкція

Перевагою внутрішньовенних ін’єкцій є швидкість дії лікарського препарату. Після проведення процедури ефект помітний, як правило, через кілька годин залежно від введеної речовини.

Як правильно зробити внутрішньом’язовий укол кішці? Вихованця укладають на бік, фіксують, розслаблюють м’яз стегна; голку вводять під прямим кутом в м’яз не більше ніж на ~1 см, перевіряють, чи не потрапили в судину, потім повільно вводять препарат і акуратно витягують голку.

Внутрішньовенні уколи вимагають особливих навичок, тому робити такі ін’єкції самостійно не рекомендується. Тільки ветеринарний лікар може правильно визначити місце уколу і виконати процедуру без шкоди для здоров’я тварини.

Наслідки неправильних дій

При недотриманні техніки у вихованця можуть виникнути ускладнення:

• Гематоми або кровотечі. Якщо під час процедури голка зачіпає кровоносні судини, в місці уколу може проступити кров. Прикладіть лід, щоб зменшити больові відчуття і зупинити кровотечу. Якщо кров не зупиняється, зверніться до ветеринарного лікаря;
• Кульгавість. Болісні відчуття від введення препарату або пошкодження сідничного нерва голкою можуть викликати кульгавість. Вихованець повинен прийти в норму протягом години, але якщо протягом двох днів кульгавість зберігається, зверніться до ветеринарної клініки за допомогою;
• Інфільтрат (шишка). Поява ущільнень свідчить про те, що препарат не розсмоктався або що рана від уколу не загоюється. Шишки, як правило, з’являються від введення препаратів на олійній основі або великих обсягів лікарського засобу. Спостерігайте за вихованцем протягом 1-2 днів: якщо ущільнення не розсмоктується, вихованця необхідно показати фахівцеві;
• Абсцес – гнійне утворення в місці уколу – може виникнути при інфікуванні рани від уколу. Якщо вихованець виглядає млявим, у нього підвищена температура і відсутній апетит, зверніться за допомогою до фахівця. Можливо, абсцес доведеться видаляти хірургічним шляхом або лікувати прийомом протизапальних препаратів;
• Температура у кота може бути сигналом того, що в організмі відбувається запальний процес, або свідчити про алергічну реакцію на лікарський засіб. Закривати очі на це не слід: якщо температура тримається протягом доби, необхідно показати кішку ветеринарному лікарю. Якщо до підвищення температури додається млявість, проблеми зі стільцем, блювота та інші симптоми, не характерні для здорової тварини, терміново зверніться до фахівця. Зволікання може бути вкрай небезпечним для здоров’я вихованця.

Радимо не ризикувати і довіряти лікування вихованця тільки фахівцям. Найменші помилки при виконанні процедури можуть призвести до серйозних ускладнень і вимагатимуть тривалого лікування.

Домашні улюбленці у 2026: натхнення кожного дня.

Популярні статті

Догляд за кішкою в домашніх умовах: правила та поради.

Як годувати новонароджених кошенят, як вигодувати без кішки.

Вертикальна територія для котів. Облаштовуємо за наукою.

Чому не можна забирати від мами-кішки кошенят до трьох місяців?

Як відучити кішку або кошеня дерти диван?

Зникла кішка: що робити господареві?

Виховання кошеняти. Частина 3.

Як кішки виявляють любов до господаря?

Чому муркочуть кішки: як відбувається процес муркотіння?

Винагорода кішок за правильну поведінку. Вибір ласощів.

Пізнавальні відео по темі