Зміст статті
Ця порода, за оцінками вчених, є найдавнішою з одомашнених людиною собак і можливим предком усіх сучасних молосів – від дуже великих до мініатюрних. У Європі такі вихованці з’явилися в 19 столітті, але популярність почали здобувати лише наприкінці минулого століття і на сьогоднішній день все ще є досить рідкісними.
Те, скільки важить тибетський мастиф, безпосередньо пов’язано з розміром цієї породи – однієї з найбільших у світі. Максимальна маса тіла не обмежена стандартом, але зайві кілограми надзвичайно небезпечні для великих вихованців, оскільки навантаження на організм у них набагато вище, ніж у середніх і маленьких собак.
Скільки важить тибетський мастиф – як змінюється зріст і вага під час дорослішання
Ця порода є однією з найбільших у світі, стандартом визначена лише мінімально допустима висота в холці її представників, максимальна не обмежена, як і маса тіла.
Цуценята, навіть з одного посліду, нерідко відрізняються розмірами і дорослішають з різною швидкістю, на це впливають спадкові особливості та безліч зовнішніх умов, тому маса і висота вихованців однакового віку можуть відхилятися від запропонованих показників.
| Вік вихованця | Вага в нормі (кг) | Зріст (см) | ||
| Хлопчики | Дівчатка | Хлопчики | Дівчатка | |
| 1 місяць | 4-6 | 3-5,5 | 24-28 | 23-25 |
| 2 місяці | 5-10 | 4,5-9,5 | 32-36 | 30-34 |
| 3 місяці | 8,5-15 | 8-14 | 36-43 | 35-41 |
| 4 місяці | 12-18 | 11-17 | 43-46 | 42-44 |
| 5 місяців | 17-25 | 16-23 | 45-49 | 43-47 |
| 6 місяців | 23-30 | 20-29 | 47-51 | 45-49 |
| 7 місяців | 31-37 | 29-35 | 49-53 | 47-52 |
| 8 місяців | 37-42 | 34-43 | 51-56 | 48-53 |
| 9 місяців | 45-51 | 40-49 | 55-58 | 50-55 |
| 10 місяців | 53-60 | 48-55 | 58-60 | 52-57 |
| 11 місяців | 60-67 | 50-61 | 61-64 | 54-59 |
| 12 місяців | 64-70 | 54-65 | Від 66 | Від 61 |
| 2 роки | 70-78 | 58-71 | Від 66 | Від 61 |
| 3 роки | 72-80 | 60-75 | Від 66 | Від 61 |
Середнє зростання і вага мастифа Тибету
Такі зріст і вага — не межа для цієї породи, найбільші її представники досягають 90–100 і більше кг. Однак необхідно стежити за тим, щоб кількість жирових відкладень у собаки не перевищувала норми; для цього рекомендується проконсультуватися з ветеринаром і визначити оптимальні для улюбленця параметри.
Від яких факторів залежать зріст і вага цієї породи?
Основними факторами, що визначають ці показники, є генетика та спадкові особливості. Чим більші батьки цуценяти, тим вища ймовірність, що й воно саме виросте дуже великим, але в окремих випадках можуть проявитися рецесивні гени, і вихованець виявиться середнім за розміром.
Тибетські мастифи формувалися як охоронна порода.
Від них у всі часи вимагалася значна фізична сила, проте на розмір впливають також умови утримання, раціон і рівень активності. Улюбленці загалом невибагливі, але потребують достатнього простору для руху, збалансованого харчування та ветеринарного контролю.
Скільки років ростуть цуценята мастифів?
Найбільші породи досягають фізичної зрілості пізно — у віці 2–3 років. Максимальної висоти в холці вони досягають раніше, приблизно до 12 місяців, хоча можуть рости й довше. Але розвиток організму в цей період активно триває, а вага тибетських мастифів, особливо псів, може збільшуватися до 4 років за рахунок набору м’язової маси.
На деяких етапах, головним чином у підлітковому віці (8-24 місяці), цуценята можуть виглядати незграбними через швидке зростання кісток, виявляють підвищену впертість у поведінці. У міру дорослішання зовнішній вигляд стає гармонійним, характер – більш врівноваженим.
Допомога улюбленцю при відхиленнях ваги від норми
Для представників великих порід ожиріння та виснаження є особливо небезпечними, оскільки можуть завдати серйозної шкоди. Усі основні системи організму таких тварин навіть при нормальній вазі зазнають значного навантаження, а відхилення (у будь-яку сторону) значно посилюють його, позначаючись на здоров’ї.
Ожиріння може провокувати розвиток ускладнень у роботі серцево-судинної, ендокринної, дихальної систем, опорно-рухового апарату. Воно знижує імунітет, а також порушує функціональність репродуктивних органів у племінних собак. Надмірна вага в ряді випадків – симптом вже існуючих відхилень, але типовими причинами її появи залишаються переїдання та малорухливий спосіб життя вихованця.
Якщо маса тіла перевищена не більше ніж на 10-15%, допускається самостійна допомога. Дієта повинна залишатися збалансованою, змінювати звичний раціон слід поступово, щоб не завдати шкоди травній системі вихованця.
Навантаження також збільшують потроху, контролюючи при цьому стан тварини. Бажано проконсультуватися з ветеринарним дієтологом. У разі більш істотних відхилень це вважається обов’язковим, а дієта нерідко поєднується з прийомом ліків.
Виснаження, або кахексія, теж негативно позначається на стані собаки, але в більшості випадків є симптомом якогось вже існуючого захворювання.
Найпоширеніші причини – це:
- Зараження глистами, що спричиняє втрату ваги у дорослих собак та затримку росту у цуценят.
- Патології ендокринної системи, такі як цукровий діабет, гіпотиреоз, хвороба Аддісона.
- Хронічні інфекції – бактеріальні, грибкові та вірусні.
- Онкологія – виснаження в цьому випадку може стати наслідком як самого захворювання, так і побічним ефектом лікування.
- Порушення роботи шлунково-кишкового тракту – гастрит або панкреатит.
- Хвороби печінки та нирок, наприклад, гепатит, цироз, хронічна або гостра ниркова недостатність та ін.
Іноді зниження ваги у тибетського мастифа буває викликано кормом, що не відповідає потребам у калоріях. Якщо причина саме в цьому, а виснаження не досягло клінічно значущих 10% від норми, можна спробувати трохи збільшити добову порцію їжі.
Для успішної боротьби з відхиленнями слід з’ясувати, що їх спровокувало, інакше досягнення бажаного результату малоймовірне, а стан вихованця може погіршитися. У разі виявлення захворювань необхідне лікування, дієта в таких ситуаціях неефективна і навіть небезпечна.
Як запобігти відхиленню маси тіла улюбленця від норми?
З огляду на високий ризик розвитку різних патологій, дуже важливо стежити за вагою тибетського мастифа.
Основних методів контролю два:
- Візуальна оцінка – її ускладнює густа шерсть породи, але живіт повинен залишатися злегка підтягнутим при погляді збоку, а талія – чітко проглядатися зверху. Невеликий жировий прошарок є нормою, однак потрібно, щоб під ним легко прощупувалися ребра. Якщо вони відчуваються занадто добре або виступають, це ознака худорлявості або виснаження, при надмірній вазі, навпаки, їх складно виявити.
- Зважування – для мастифів підходять великі підлогові ваги для великих собак. Вони є у ветеринарних клініках, тому процедуру краще проводити там.
Для визначення оптимального показника застосовується розрахунок індексу маси тіла: вага в кг поділити на зріст у м², при цьому можна скористатися онлайн-калькулятором.
Найважливіша умова для підтримання найкращої фізичної форми собак — правильне харчування, що відповідає віку та активності, а також достатньо рухливий спосіб життя.
За матеріалами
- Linder D. E., Parker V. J. Dietary aspects of weight management in cats and dogs, Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 2016.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.
