Стригти чи не стригти: що ми знаємо про властивості шерсті та терморегуляцію у собак?

Матеріал підготовлений автором: Міа Овернас. Переклад статті: To shave or not to shave – a look into the literature about dogs thermal regulation,coat growth and more……

Щоліта проходять палкі дискусії про стрижку собак. У противників і прихильників стрижки зазвичай не вистачає науково обґрунтованих аргументів. Наприклад, у Facebook популярний термознімок золотистого ретривера зі стрижкою під лева, де стверджується, що це означає, що поголена ділянка тепліша, ніж та, де є шерсть, що нібито доводить, що стрижка шерсті шкідлива.

Однак немає жодної додаткової інформації про цей знімок — де його було зроблено? У закритому приміщенні? На вулиці? Чи світить на собаку сонце? Навколо собаки спекотно чи холодно? Собака сухий чи мокрий? Чистий чи брудний? Собака нещодавно бігав? Це все фактори, які впливають на можливість інтерпретації знімка.

На фото показано, скільки тепла випромінює поверхня тіла собаки… і, звісно, тепла буде більше від підстриженої ділянки, ніж там, де є шерсть, оскільки шерсть є ізолятором і зберігає тепло тіла. (докладніше про теплові зображення собак Mari Vainionpää «Thermographic Imaging in Cats and Dogs Usability as a Clinical Method», 2014).

Це виглядало б так само, якби ми сфотографували боксера з рушником на плечах…

Тобто фото показало, що шерсть виконала свою роботу належним чином — вона не дала теплу покинути організм собаки, тоді як обстрижена ділянка дозволяла теплу швидше залишати тіло. Це насправді доводить думку прихильників стрижки — стрижка собак зберігає їх у прохолоді, оскільки дає змогу теплу покинути тіло.

Але нам важлива температура тіла собаки, тобто температура всередині собаки. Саме ця температура насправді показує самопочуття собаки. Температура зовні не має значення, оскільки вона показує тільки те, яка температура на поверхні шкіри і залежить від температури навколишнього середовища, сонячного випромінювання і багато чого іншого.

Ось ілюстроване пояснення на цю тему від доктора Мелісси Старлінг:

«Теплові камери виявляють інфрачервоне випромінювання і перетворюють його на зображення. Випромінювання збільшується з підвищенням температури, тому ці камери можуть бути чудовим інструментом для вимірювання температури. Проте, вони не вимірюють температуру як таку. Вони вимірюють тепловипромінювання (радіацію). Наприклад, на малюнку нижче зображено короткошерстого собаку в прохолодній обстановці. У нього був поголений живіт через недавню стерилізацію. Ви можете ясно бачити, де в нього було поголене волосся, тому що ці місця набагато тепліші, ніж інша частина його живота.

Це не означає, що це найгарячіша її частина. Інші ділянки вкриті короткою шерстю, і навіть цього достатньо, щоб зменшити кількість тепла, яке випромінює його тіло, оскільки воно утримує частину цього тепла на його шкірі, яку камера не може «бачити».

На другому зображенні довгошерстий собака в тих самих умовах (в прохолодній обстановці). На фото багато синього і зеленого, що свідчить про те, що цей собака випромінює менше тепла, ніж перший. У цьому весь сенс щільної шерсті. Більш низька температура на знімку не означає, що сам собака холодніший у цей момент. Це означає, що його шерсть відмінно ізолює тепло тіла від навколишнього середовища, і його тіло не виділяє багато тепла.

Якби температура навколишнього середовища була набагато вищою, чи змінило б це її теплове зображення? Я не можу показати вам приклад, але так, певною мірою. Наприклад, якби вона стояла на сонці, воно б зігріло її шерсть. Чи означає це, що її шкіра і тіло теж були б теплішими? Можливо, якоюсь мірою. Ми бачимо, що, принаймні, трохи тепла може виділятися через її шерсть, тож, мабуть, воно йде в обидва боки».

Інший цікавий факт обговорень полягає в тому, що всі претензії стосуються тільки так званих порід із «двоярусною (подвійною) шерстю». Очевидно, що постригти пуделя або бордер-тер’єра — це добре, але якщо раптом ви пострижете породу з «подвійною шерстю», трапиться безліч неприємностей. Логіка зникла — всі вони собаки, і до всіх них застосовується однакове правило терморегуляції — так звані породи з «подвійною шерстю» не є чарівними істотами, у яких є свій власний набір правил.

То як же правильно? Вони помруть від теплового удару, якщо ми пострижемо їх і вплинемо на їхню терморегуляцію? Чи згорять вони на сонці і чи захворіють на рак шкіри? Чи заподіємо ми їм непотрібні страждання, якщо пострижемо їх? Чи відновиться шерсть або ніколи не відросте знову?

Почнемо спочатку

Шерсть захищає шкіру від шкідливого впливу навколишнього середовища і зберігає собаку в теплі.

Термін «шерсть» описує всю масу шерсті, яка вкриває собаку, а термін «волосся» — це окремі волосинки, які утворюють шерсть.

Існує два основних типи волосся, з яких складається шерсть — покривне волосся і підшерсток. (У собак також є тактильне волосся — вібриси).

Покривне волосся може бути різної текстури залежно від породи собаки. І у собаки можуть бути різні типи покривного волосся на різних ділянках тіла — наприклад, у коллі коротке покривне волосся на морді та кінцівках, і довге — на корпусі.

Підшерстя коротше і м’якше за текстурою і здебільшого має однаковий вигляд по всьому тілу.

Кожна порода насправді має подвійну шерсть — усі собаки мають коротше підшерстя, щоб зберігати тепло, і міцнішу, довшу покривну шерсть, яка призначена для захисту підшерстя від вогкості та бруду. Але в результаті селекції ми змінили шерсть у деяких порід, і тепер може бути важко побачити різницю між підшерстям і покривним волоссям — як, наприклад, у пуделів. Ми також прагнемо до того, щоб у деяких порід було менше підшерстя, наприклад, йорків.

Спанієлі, тер’єри, шнауцери мають типову «подвійну шерсть», яка працює так, як задумано природою — товсті покривні волосини, які захищають коротке густе підшерстя, що зі свого боку зберігає тепло, — але з незрозумілих причин у обговореннях про стрижку собак на літо їх не занесли в групу собак із «подвійною шерстю».

Породи, які традиційно класифікуються як такі, що мають «подвійну шерсть» у термінології грумінгу, — це породи з більш довгим підшерстям і більш довгим покривним волосом, але між підшерстям і покривним волосом все ще існує чіткий поділ. Їм рідко роблять стрижки — більшість із них просто підстригають і приводять до ладу. Типовим прикладом є золотисті ретривери, тибетські спанієлі та ньюфаундленди. До цієї групи також входять «північні» породи — собаки з густим коротким підшерстям і довшим покривним волоссям. Цих собак називають «північними», тому що більшість із них походить із холодного клімату, наприклад, сибірський хаскі, норвезький елькхунд і самоїди.

Як згадувалося раніше, у всіх собак є подвійна шерсть — підшерсток і покривне волосся. У них одні й ті самі волосяні фолікули, але є два окремі цикли росту. Цикли керуються кількома факторами, такими як гормони, температура, денне світло, харчування, стрес і генетика.

У циклі росту розрізняють 4 стадії.

Анаген або фаза росту

Фаза анагена — це перша фаза росту нового волосся. У собак, які не схильні сильно линяти, спостерігається триваліша фаза анагена. Собаки, які постійно линяють, мають коротшу фазу анагена. Час перебування волосяного фолікула у фазі анагена генетично зумовлений. Наприклад, шерсть пуделя перебуває майже 98% часу в анагені — вона росте більш-менш постійно. Інші породи з короткою шерстю проводять у цій фазі тільки короткий час.

Катаген або фаза інволюції

Фаза катагену є перехідною фазою. Під час цієї фази волосся припиняє ріст.

Телоген або фаза відпочинку

Телоген – це період відпочинку між фазами катагену й анагену. Цей період варіює залежно від типу шерсті собаки — у більшості порід це найдовший період у циклі. Породи з «північним» типом шерсті — хаскі, елкхаунди можуть провести кілька років у цій фазі. Це природний спосіб правильно використовувати харчування / енергію — у холодному кліматі вам потрібна енергія, щоб зігрітися, а не ростити шерсть.

Фаза екзогену або линьки

Остання фаза, екзоген — це фаза линьки. У цю фазу волосся випадає і фолікул повертається у фазу анагена. Тривалість цього етапу залежить від сезону.

Нещодавно було запроваджено нову фазу росту шерсті — «кеноген» — коли волосяні фолікули, що пройшли фазу телогену, втратили волосся (екзоген) та залишаються порожніми протягом певного часу до того, як починається нова фаза анагену. (The Hair Follicle: A Comparative Review of Canine Hair Follicle Anatomy and Physiology. Monika M. Welle and Dominique J. Wiener, 2016)

Волосяні фолікули у собак перебувають у різних фазах росту — деякі відпочивають — деякі готуються випасти — деякі линяють, а деякі створюють нове волосся. Для цього є практична причина — створення нового волосся вимагає великої кількості живлення, тому, якби все волосся випало в один і той самий час, знадобилася б величезна кількість їжі, необхідної для повторного створення нової шерсті — і для цього знадобиться дуже багато енергії. Але якщо одне волосся відпочиває, а інше створюється, потреба в харчуванні буде набагато нижчою. (приблизно 30% поживних речовин йде на шкіру і волосся — але оскільки це менш важлива частина організму, вона отримує залишки після того, як серце, легені, мозок та інші органи отримають свою частку).

Ми також втратили б захист покривного волосся, якби воно все випало в один і той самий час — це залишило б собаку без «погодного щита» і піддало б підшерсток впливу навколишнього середовища. Що і відбувається, коли ми стрижемо їх коротко (незалежно від породи!) — тож стрижка має свої недоліки, але це також відбувається, коли ми тримінгуємо жорсткошерстих собак, наприклад, бордер-тер’єра і джек-рассела або стрижемо ши-тцу.

Пам’ятаєте, що у покривного волосся і підшерстя є свої незалежні цикли росту? Як згадувалося раніше — у деяких порід покривне волосся може перебувати у фазі спокою протягом 4-5 років — в той час як підшерстя зазвичай має 6-місячний цикл у більшості порід — вони скидають і відрощують нове підшерстя двічі на рік, так як підшерстя необхідне для збереження тепла взимку і випадає до літа, щоб зберігати прохолоду.

Навесні вони скидають густе зимове підшерстя і в них відростає тонший літній варіант, а потім восени настає час скинути літнє і знову відростити щільне зимове підшерстя.

Втрата підшерстя набагато більш синхронізована і зазвичай відбувається одночасно — принаймні, це складно не помітити.

Коли ми стрижемо так звану породу з “подвійною шерстю”, існує високий ризик того, що покривні волосини не відростуть протягом тривалого часу, і собака матиме справді безглуздий вигляд протягом цього часу. Усе залежить від того, в якій фазі росту перебуває волосся, коли ми підстригаємо собаку. Воно може відростати дуже добре, але в гіршому випадку воно може перебувати у фазі спокою, і мине 2-3 роки, перш ніж усе волосся виросте нормальної довжини. Або собака літній, і організм вирішить, що харчування необхідне для більш важливих речей, ніж волосся…

Багато літніх собак мають різні проблеми зі здоров’ям, що також вплине на ріст волосся, тому що організму необхідне харчування, щоб боротися з хворобою, а не ростити волосся.

Вогнищеве відростання волосся у коллі — тут ви можете бачити здебільшого підшерсток і поодиноке покривне волосся. Цю собаку стрижуть приблизно 3 рази на рік, але кожні 2 роки її шерсть відростає нормально.

Вогнищевий ріст волосся у спанієля — це поширена ситуація у спанієлів (спрінгер спанієль, кавалер, кокер спанієль), коли собака стає старшим або має захворювання, наприклад, щитоподібної залози. Нестача тріодного гормону затримує початок фази росту.

І іноді це єдиний симптом проблеми зі здоров’ям, який раптово проявляється, коли ви пострижете шерсть. Існують захворювання, які змушують волосяні фолікули переходити в стан постійного спокою. Ви не помітите це, поки не пострижете собаку і волосся не відросте, але в цьому фактично винна не стрижка — вона просто зробила проблему видимою. Таким чином, існує ризик, що волосся ніколи не відросте знову…

Організм може також вирішити залишити волосяні фолікули у фазі постійного відпочинку, коли ми їх стрижемо. Це найчастіше відбувається у собак «північного типу», але іноді трапляється і в інших порід. Причина цього досі не відома — одна з теорій полягає в тому, що охолодження шкіри, коли волосся зникло, дає організму сигнал про зменшення припливу крові до шкіри, щоб зберегти тепло всередині, і це впливає на цикл росту волосяних фолікулів. Інша теорія полягає в тому, що гормони порушують цикл росту. (A Colour Handbook of Skin Diseases of the Dog and Cat UK Version, Second Edition, Patrick J. McKeever, Tim Nuttall, Richard G. Harvey)

Так що ТАК — ви можете «знищити» шерсть, обрізавши її. Або, якщо бути точним — у більшості випадків ви псуєте зовнішній вигляд собаки. Шерсть просто слідує природному циклу росту, але собака буде виглядати жахливо протягом якогось часу. Але існує ризик того, що у собаки можуть бути проблеми зі здоров’ям або що волосяний фолікул перейде в стан постійного спокою, і волосся більше ніколи не відросте. Ось чому так важливо інформувати власника про цикл росту волосся, щоб він розумів усю відповідальність за подібну стрижку.

Пам’ятайте також, що подібне може трапитися і з іншими породами, а не тільки у собак з «подвійною шерстю», але ця проблема в них зустрічається рідше.

Отже, тепер ми знаємо, як росте волосся і що на нього впливає — але як щодо терморегуляції? Як собаки підтримують температуру свого тіла? (детальніше в темі можна розібратися за книгою Guyton and Hall Textbook of Medical Physiology)

Усі теплокровні тварини мають одну й ту саму базову систему терморегуляції — собаки, кішки, хом’яки, люди, птахи… основа не відрізняється. У різних видів тварин у процесі еволюції виникли адаптації до різних умов зовнішнього середовища. Але в межах одного і того ж виду все це працює однаково, тому немає жодної різниці між різними породами собак, наприклад.

В організму є особлива система, яка 24/7 відповідає за підтримання постійної температури тіла. Для собак це 38,5 (+ -0,5). Коли температура піднімається вище або опускається нижче за цей рівень, система вмикається, щоб відновити її до потрібного рівня — як термостат у котельній системі або кондиціонері.

Важливо підтримувати температуру тіла на постійному рівні, оскільки організм собаки складається з клітин, які містять життєво важливу рідину, відому як протоплазма. Ця протоплазма містить білки і життєво важливі поживні речовини, ферменти і гормони, необхідні для життєдіяльності. Хімічні реакції, необхідні для життєдіяльності, відбуваються в клітинах, і якщо температура тіла буде високою або низькою, ці реакції будуть змінені, ушкодження відбуватимуться в усьому організмі, що, врешті-решт, призведе до загибелі.

Природа багато уваги приділяє анатомії тварин, щоб пристосуватися до навколишнього середовища, в якому вони живуть. Наприклад, ви бачите, що тварини, які живуть у холодних умовах, зазвичай більші за тварин, які живуть у спекотних умовах, оскільки легше підтримувати температуру тіла на потрібному рівні в більшому об’ємі тіла в холодному середовищі і навпаки.

Покриття тіла — пір’ям/волоссям потрібне, щоб ізолювати та запобігти втраті тепла і захистити шкіру. Волосся ізолює і перешкоджає тому, щоб тепло покидало організм — і ви бачите приклад цього на собаках, які виведені у холодних областях — у них маленькі вуха, вкриті рясною шерстю — і навпаки — у собак зі спекотного клімату є великі вуха, щоб краще випромінювати тепло.

Ви також можете бачити, що тварини, виведені в холодному кліматі, мають більш щільну шерсть, ніж тварини з більш теплого клімату. Деякі породи собак, які виведені в більш теплому кліматі, можуть мати довгу шерсть (але тонку).

Ми також повинні пам’ятати, що протягом багатьох років ми змінювали породи, щоб вони відповідали нашим смакам.

Типовим прикладом може слугувати золотистий ретривер — раніше в них була шерсть, що складалася з короткого густого підшерстя і довгого покривного волосся. Коли шерсть намокала від пошуку птахів у воді, вона досить швидко висихала. У наші дні у них важка довга шерсть, що складається з рясного довгого підшерстя, якого стане ще більше, якщо ви каструєте собаку.

Кастрація викликає зміни в циклі росту шерсті та змінює шерсть. У багатьох порід починає рости більше підшерстя, ніж передбачалося природою, і воно не линяє так само, як раніше.

Отже, ми змінили систему, яку природа колись створила — але природа не змінила систему терморегуляції — тож вона все ще працює в той самий спосіб і тепер стикається з великими перешкодами у вигляді рясного підшерстя, яке ізолює тепло тіла.

Щоб підтримувати постійну температуру тіла, якщо в навколишньому середовищі тепло, зайве тепло повинно бути видалене з організму і виділене в навколишнє середовище кількома способами (Hammel HT, Wyndham CH, Hardy JD (1958) Heat production and heat loss in the dog at 8-36°C environmental temperature.):

Кондукція відбувається, коли тіло стикається з більш прохолодною поверхнею, завдяки чому тепло собаки передається цій поверхні. Наприклад, ви можете помітити, що собаки віддають перевагу плитковій підлозі, коли їм жарко, а не килиму. Або вони риють яму в землі і лежать у ній, а не на траві.

У більшості собак тонша шерсть на животі, тому теплу легше покинути тіло під час контакту з більш прохолодною поверхнею — саме тому вони лежать на животі на землі або на плитковій підлозі, наприклад.

Деяке тепло також передається від шкіри через стрижень волосини до зовнішнього шару шерсті, якщо температура довкілля нижча ніж на шкірі.

Конвекція: відведення тепла з поверхні шляхом його передання порціям повітря, що змінюють одна одну, наприклад, за допомогою вентилятора або вітру, або коли собака рухається і волосся рухається.

Рух волосся дозволяє відводити тепло, захоплене шерстю. (за умови, що собаку вичісують і волосся може рухатися, сплутана шерсть не рухатиметься, а отже, не виділятиме тепло).

Кількість тепла, що виділяється, залежить від довжини і щільності шерсті та сили повітряного потоку. Чим довший / товщий шар — тим менше виділяється тепла в повітря.

Якщо шерсть коротка — або взагалі відсутня, як у нас, людей, — вітер охолоджуватиме шкіру, проходячи над нею, якщо тільки вітер не тепліший за тіло. Ось чому прохолодніше перебувати біля моря в сонячний день, а не в місті, яке погано продувається, навіть за однакової температури навколишнього середовища.

Тепловипромінювання (радіація): коли організм виділяє тепло в навколишнє середовище.

Як це працює? Організм регулює надходження крові до шкіри залежно від змін температури навколишнього середовища. Метою цієї регуляції є забезпечення того, щоб різниця температур між поверхнею шкіри та навколишнім середовищем залишалася постійною, регулюючи в такий спосіб втрату тепла і підтримуючи майже постійну температуру тіла. Коли вироблення тепла збільшується, збільшується приплив крові до шкіри, що, своєю чергою, збільшує втрату тепла від шкіри до тієї самої швидкості, що й вироблення надлишкового тепла.

Надходження крові до шкіри може варіювати залежно від необхідності втрати тепла або його збереження. Це регулюється симпатичною нервовою системою. Підвищення температури тіла призводить до розширення кровоносних судин, що, своєю чергою, збільшує приплив крові до шкіри і, отже, посилює втрати тепла.

Якщо температура стає низькою, кровоносні судини скорочуються і кровотік зменшується, щоб мінімізувати втрату тепла.

Шар повітря затримується між поверхнею шкіри та зовнішньою поверхнею шерсті. Повітря має низьку теплоємність і є поганим провідником тепла, тому воно служить ізолятором. Ступінь ізоляції може бути змінена шляхом збільшення або зменшення товщини повітряного шару.

Це досягається за допомогою невеликих м’язів, які прикріплюються до кожної волосинки і дають змогу піднімати й опускати волосся. Якщо вам потрібно більше теплого повітря у шерсті, покривне волосся піднімається, тож з’являється місце для більшої кількості повітря, а якщо вам потрібно менше повітря у шерсті, покривне волосся укладається більш рівно, щоб мінімізувати простір.

Згадайте, коли ми мерзнемо і в нас з’являються мурашки на шкірі, а волосся на руках/ногах піднімається.

Якщо собака товстий, тепловипромінювання буде менш ефективним, оскільки жир поганий провідник тепла і фактично діє як ізолятор, утримуючи тепло всередині тіла (або зберігає тепло, якщо собаці холодно). Ось чому в арктичних тварин товстий шар жиру, що допомагає їм зігрітися.

Перші три перераховані механізми ефективні, тільки якщо повітря навколо тварини холодніше, ніж температура тіла тварини. За високих температур довкілля перші три механізми неефективні, і тварина має покладатися на так звані механізми випарного охолодження: потовиділення і почастішання дихання.

Випаровування — процес, коли рідина перетворюється на пару. Коли температура довкілля піднімається вище 32° С, випаровування стає для організму найважливішим способом виділення тепла, а теплове випромінювання шкіри стає менш ефективним.

Це відбувається у верхніх дихальних шляхах і роті собаки і посилюється при задишці. Гаряча кров надходить у тканини порожнини носа, і відбувається конденсація, коли гаряча кров зустрічається з більш холодним повітрям. Щоб тримати повітря у верхніх дихальних шляхах прохолодним, собаці потрібно дихати частіше за певної температури.

Основним механізмом втрати тепла під час задишки є випаровування води зі слизових носової порожнини.

Випаровування тепла в носовій порожнині охолоджує кров, що надходить туди. Охолоджена кров збирається у великі вени, а потім проходить через невелику, але щільну мережу кровоносних судин, яка виконує функцію теплообмінника, охолоджуючи артеріальну кров мозку.

За помірного теплового стресу собака часто дихає із закритим ротом. При значному тепловому стресі задишка збільшується, рот відкривається, а язик бовтається, щоб максимізувати втрату тепла. Чим коротша морда, тим важче собаці максимізувати втрату тепла таким чином.

Охолоджена кров потім повертається в тіло, що знижує його температуру.

Якщо відносна вологість також висока, випарне охолодження менш ефективне й існує високий ризик теплового стресу.

Якщо ж температура навколишнього середовища знижується, організму необхідно виробляти більше тепла.

Один зі способів — тремтіння — збільшує вироблення тепла, тому що в м’язових клітинах відбувається хімічна реакція, яка називається екзотермічною, коли запасена енергія в клітинах перетворюється на теплову енергію. Тремтіння більш ефективне, ніж фізичні вправи під час вироблення тепла, тому що собака залишається нерухомим. Це означає, що менше тепла втрачається внаслідок конвекції, оскільки собака не рухається.

Також відбувається пілоерекція — піднімається покривне волосся, щоб затримати більше повітря в шерсті, щоб тепло, що випромінюється тілом, могло зберігати шкіру теплою.

Таким чином, при більш низьких температурах навколишнього середовища тепло тіла втрачається завдяки тепловипромінюванню шкіри, і це тепло потім затримується в повітряному шарі між волосками шерсті. Якщо вітряно / собака рухається, більша частина тепла зникне, коли волосся буде рухатися, якщо це дозволяє стан шерсті. Що довше/щільніше волосся — то більший повітряний шар і то більше тепла затримується всередині нього, і то важче відводиться тепле повітря, оскільки провідність/конвекція не такі ефективні у випадку довгої щільної шерсті.

Якщо повітря в шерсті охолоджується — система спрацьовує і виділяє більше тепла, оскільки рецептори шкіри реагують на різницю між температурою тіла і температурою навколишнього середовища.

Основна втрата тепла відбувається за рахунок задишки, і чим коротша морда собаки, тим важче собаці позбуватися зайвого тепла таким чином.

Жир діє як ізоляція в обох напрямках — він запобігає виходу тепла з тіла і зберігає тепло тіла під час зниження температури навколишнього середовища.

Тепер, коли ми знаємо, як працює ця система — що ми можемо сказати про вплив кількості шерсті на собаку?

Волосся слугує своєрідною ізоляцією — щоб не дати теплу покинути тіло. Повітря затримується між волосками, і працює як ізолятор, оскільки запобігає виходу тепла з тіла і потраплянню холодного повітря на шкіру. Таким чином, чим більше волосся — тим менша ймовірність того, що тепло залишить поверхню тіла… якщо тільки немає вітру або собака не активно рухається — бо тоді тепло може йти, коли волосся рухається. Але виділяється тільки певна кількість тепла, і чим довша / товща шерсть, тим менше ми отримуємо ефекту від руху волосся.

Ось чому важливо добре вичісувати довгошерстих собак і видаляти надлишки підшерстя, якщо ми хочемо залишити їй довгу шерсть.

Деякі противники стрижки собак стверджують, що волосся ізолює від тепла, затримуючи холодне повітря всередині шерсті, але можна посперечатися з цим твердженням. Тепло випромінюється від тіла — тому його тепле повітря потрапляє всередину шерсті. А якщо температура навколишнього середовища висока — звідки ви візьмете холодне повітря?

«Підвищення температури повітря в моделі викликало збільшення температури в глибині вовни. Це викликає зниження градієнтів температури через прикордонний шар і пов’язане з цим зниження відчутних теплових втрат з поверхні шкіри. Наприклад, за температури повітря -20° C температура на межі між волоссям і повітрям була -16° C, тобто на 4° C вищою, ніж температура повітря. За температури 20° С температура на межі між волоссям і повітрям була вищою за температуру повітря на 2° С, а за температури 35° С на 1° С. Чутливість профілю температури до зміни температури навколишнього середовища і швидкості вітру показує ефективність волосяного покриву як теплозберігаючого середовища.» (A model of sensible heat transfer across the boundary layer of animal hair coat K. G. GEBREMEDHIN Agricultural Engineering Department, Cornell University, Ithaca, NY 14853, U.S.A.)

К. Г. Гебремедін також вказує у своїй статті «A model of sensible heat transfer across the boundary layer of animal hair coat» від 1986 року: «За відсутності сонячного випромінювання температурний профіль за глибиною волосяного покриву нелінійно зменшувався від температури шкіри до системи волосся-повітря. Температура на межі волосся-повітря вища, ніж температура повітря». Тож усередині шерсті тепліше, ніж у навколишньому середовищі.

Коротка стрижка шерсті знижує її ізолюючі здібності на 50% відповідно до наукової статті, написаної в 2011 році (Predicted thermal responses of military working dog (MWD) to chemical, biological, radiological, nuclear (CBRN) protective kennel enclosure by Larry G. Berglund, Ph.D.Yiyo Yota, Ph.D.William R. Santee, Ph.D.Thomas L. Endrusick, B.S. Adam W. Berglund, Ph.D. Miyo Yokota, Ph.D. William R. Santee, Ph.D. Thomas L. Endrusick, B.S. Adam W. Potter, B.A.MAJ Scott J. Goldman, V.M.D., Ph.D.Reed W. Hoyt, Ph.D.).

Кілька досліджень на великій рогатій худобі, вівцях, альпаках і конях показують, що коротка стрижка шерсті знижує теплове навантаження на організм. (Характеристики вовняного покриву у фризьких телиць Нідерландів та Кенії — H.Veenman; Вплив стрижки вовняного покриву на різноманітні реакції телят на спеку — H.Veenman; Вплив стрижки шерсті на різні реакції телят на тепло — H.Veenman). W.Bianca; Вплив сезонних змін та стрижки на терморегуляцію, складові крові та характеристики кажанів пустельних баранів — Мохаммед Суахир, М. Абделатіф Абдала; Вплив стрижки шерсті на терморегуляцію під час інтенсивної фізичної активності в рисаків – К. МОРГАН*, П. ФУНККВУІСТ†, Г. НЬЮМАН).

Примітка перекладача: ці дослідження зроблені на копитних, у більшості з яких один з основних способів охолодження — потовиділення і випаровування, на відміну від собак.

Тому, якщо ми хочемо, щоб шерсть ізолювала менше тепла — пострижіть її.

Але з іншого боку, шерсть важлива для захисту шкіри від пошкоджень і негоди.

Вам не потрібно багато волосся, щоб захистити шкіру, якщо ваша собака — звичайна домашня собака — короткої шерсті цілком достатньо — подивіться на короткошерсті породи. І ваш домашній собака буде захищений від негоди у вашому домі.

Тому керуйтеся здоровим глуздом і залиште короткий захисний шар — не голіть собаку налисо.

Але якщо у вас робоча собака, яка піддається сильному сонячному випромінюванню/суворій погоді/ожині/кущам і, можливо, навіть нападу інших тварин, їй потрібен щільніший шар шерсті для захисту, ніж домашнім улюбленцям.

Одним із ключових чинників нагріву є випромінювання сонця.

Ми знаємо, що темні кольори поглинають більше тепла від сонячного випромінювання, ніж світлі. Ви самі відчуваєте печіння на ногах, якщо носите чорні джинси в сонячний день — ось чому літній одяг має світлі кольори.

Якщо ви накриєте ноги пледом, щоб сонячне випромінювання не доходило до чорної тканини, вам стане прохолодніше. Але через деякий час під пледом буде спекотно, бо тепер тепло не зможе покинути ваше тіло.

За тим самим принципом працює шерсть собак. Коротка темна шерсть дозволить сонячному випромінюванню нагрівати поверхню шкіри набагато швидше, ніж довга світла. Таким чином, поверхня тіла буде прохолоднішою у собаки з довшою світлою шерстю — але випромінювання зрештою також нагріє поверхню цього собаки.

Але щойно сонячне випромінювання зникає, коротка чорна шерсть дасть змогу собаці охолонути швидше, оскільки тепло від тіла може зникнути через коротку шерсть швидше, ніж у собаки з довгим волоссям.

Те ж саме стосується відбивного волосся — блискуче волосся допоможе відбивати сонячне випромінювання від поверхні (як відбивні плівки, які ви можете наклеїти на вікно), а отже, запобігти нагріванню поверхні.

Але випромінювання може проникати глибше в білу шерсть, ніж у чорну (тому що воно продовжує відбиватися), тому частина його відбивається на шкіру. З темною шерстю, оскільки частина, що нагрівається, залишається ближче до поверхні, її можна швидше видалити вітром. За достатнього вітру темнопофарбована тварина насправді отримуватиме менше тепла від радіації, ніж світла.

Але якщо ми каструємо собаку, структура волосся змінюється, і воно зазвичай стає більш тьмяним / менш блискучим (і ми також отримуємо більше шерсті). Це зміна гормонів, яка впливає на шерсть і змінює цикл росту шерсті, тож підшерсток росте довше. ( Spaying-induced coat changes: the role of gonadotropins, GnRH and GnRH treatment on the hair cycle of female dogs Iris Margaret Reichler, Monika Welle†, Christine Eckrich, Ursula Sattler†, Andrea Barth, Madeleine Hubler, Claudia S. NettMettler‡, Wolfgang Jöchle§ and Susi Arnold).

І тоді ми втрачаємо блискучу тонку шерсть і отримуємо тьмяну щільну шерсть, яка відбиває менше сонця і більше ізолює.

Було створено безліч порід, що мають менше покривного волосся і більше підшерстя — так що залишилося дуже мало блискучого покривного волосся для відбиття сонячного випромінювання (пуделі та бішони — типові приклади).

Тому, якщо ви пострижете золотистого ретривера і залишите 1 см волосся і зробите те ж саме з пуделем — вони матимуть точно такі ж негативні наслідки стрижки щодо здатності відбивати сонячну радіацію і захисту від навколишнього середовища. Немає різниці між породами.

Іншим фактором нагріву є температура навколишнього середовища.

Було проведено безліч досліджень на тваринах з такою самою терморегуляцією, як і в собак, і всі вони дійшли висновку, що: «Тварини, які живуть в умовах, коли температура змінюється протягом сезонів, мають товстішу шерсть взимку і набагато тоншу та коротшу шерсть у теплу пору року.»

Таким чином, очевидно, що коротша і тонша шерсть — це те, до чого прагне природа, щоб тримати тварин у прохолоді.

Собаки справді пристосовуються до довкілля — якщо вони проводять довгий час у спекотному середовищі, організм до цього звикне, і процес терморегуляції почнеться за більш високої температури тіла. Але організму потрібен час, щоб зробити цю адаптацію.

Якщо навколишня температура висока, але немає прямого випромінювання — як у похмурий день або коли ви перебуваєте в машині/в приміщенні — тоді довжина/товщина шерсті впливає на здатність зберігати прохолоду — що довша та товстіша шерсть, то складніше собаці зберігати прохолоду, тому що тепло, яке виходить від тіла, не покидає шерсті, і це фактично нагріває собаку.

Дослідження показують, що тварини з коротшою і тоншою шерстю краще справляються з теплом, ніж ті, у кого довга щільна шерсть, якщо дуже слабкий вітер допомагає теплу виходити з повітря, що потрапило всередину шерсті. (Ефективна теплопровідність волосяного покриву голштинських корів у тропічному середовищі Alex Sandro Campos Maia2, Roberto Gomes da Silva3, João Batista Freire de Souza Junior2, Rosiane Batista da Silva2, Hérica Girlane Tertulino Domingos)

Примітка перекладача: знову дослідження на коровах, які вміють потіти, на відміну від собак.

У науковій літературі робиться висновок про те, що довга щільна шерсть збільшує ризик перегріву, коротка стрижка шерсті покращує втрати тепла від тіла собак і зберігає їх прохолоднішими, якщо вони перебувають у спекотному середовищі без будь-якого руху волосся, що дає змогу нагрітому повітрю залишати шерсть. (Short Technical Report on Thermoregulation in Dogs and the Pathophysiology of Hyperthermia Jerilee A. Zezula, D.V.M; Heatstroke — thermoregulation, pathophysiology and predisposing factors Carey Hemmelgarn DVM ChristI Gannon DVM DacVecc)

«Відповідно, гіпертермія може стати проблемою в спекотних і вологих районах за межами їхнього первісного середовища проживання. Кілька досліджень показали позитивний ефект стрижки від теплового стресу. Зокрема, фертильність у самців верблюдів, схильних до теплового стресу, може бути поліпшена шляхом стрижки. Інфрачервона термографія показує, що у стрижених тварин тепло випромінюється по всій поверхні тіла і не обмежується тепловими вікнами.» Взаємовідносини між інтегрументальними характеристиками та терморегуляцією у південноамериканських верблюдів за авторством M. Gerken

То що щодо захисту від впливів навколишнього середовища — «якщо ви пострижете породу з подвійною шерстю, ви піддасте її негативному впливу навколишнього середовища»?

Будь-яка порода, яку стрижуть, буде піддаватися впливу навколишнього середовища… навіть гола китайська чубата. Немає жодної різниці. Так звані породи з подвійною шерстю постраждають від впливу навколишнього середовища не більше, ніж китайські чубаті. Покривне волосся має захисну функцію у БУДЬ-ЯКОЇ ПОРОДИ — а не тільки у собак з двоярусною шерстю.

Ось чому ми, наприклад, вважаємо за краще тримінгувати жорсткошерсті породи вручну, оскільки покривне волосся захищає краще, ніж м’яка стрижена шерсть.

А як щодо раку шкіри та сонячних опіків?

Будь-який собака, поголений практично налисо, отримає сонячний опік, якщо ми не дозволимо шкірі поступово звикнути до сонця і не отримаємо природну засмагу для захисту. Але дуже мало так званих собак з подвійною шерстю, яких стрижуть так коротко…. з іншого боку, в усьому світі щороку так стрижуть багато виставкових пуделів, і ніхто нічого не говорить про це… І немає жодних ознак того, що в них підвищений коефіцієнт раку шкіри.

Сонячний дерматит — не рідкість у собак, і від нього частіше страждають світлозабарвлені короткошерсті породи, як-от пітбультер’єри, стаффордширські бультер’єри, бультер’єри, боксери, далматини тощо, тобто виходить, що будь-який собака з білою чи малопігментованою шерстю та шкірою в небезпеці. (Diagnosis and treatment of solar dermatitis in dogs 2007 Kimberly S. Coyner, DVM, DACVD)

Немає публікацій, які доводять, що підстрижені породи з подвійною шерстю мають підвищений ризик, скрізь згадуються породи з короткою шерстю природного походження — як для раку шкіри, так і для сонячного дерматиту. Але якщо ви поголите золотистого ретривера в середині літа -— його шкіра, звісно, буде такою ж чутливою, як непігментована шкіра бультер’єра.

Собака може отримати сильні опіки від сонця, якщо він піддається впливу сильного ультрафіолетового випромінювання і високих температур протягом тривалого часу, особливо короткошерсті собаки з темною шерстю. (Dorsal thermal necrosis in dogs -a retrospective analysis of 16 cases in південно-західній частині США 2009-2016 Stephanne L Swartz,Anthea E.Schick,Thomas P Lewis ,Diana Loeffler)

Але це означає, що всі породи з коротким темним волоссям схильні до ризику, а не тільки підстрижені коллі. Таким чином, кожен власник повинен взяти це до уваги, якщо вони живуть у зоні високого ризику — незалежно від породи.

Згідно з думкою противників стрижки собак, одна з них постраждає, з рештою все буде гаразд, «оскільки в них інша шерсть і терморегуляція». Чи можете ви визначити, хто з них буде страждати?

Ймовірно, ні — оскільки всі вони будуть мокрими під час дощу, і в усіх них буде підвищений ризик порізів в ожиннику — і в деяких із них буде підвищений ризик зміни текстури шерсті через стрижку. Але вони ВСІ регулюють температуру свого тіла однаково — у порід з подвійною шерстю не існує іншої особливої системи терморегуляції.

Зрештою, стрижка залишається особистою перевагою.

Насамперед — ми маємо пам’ятати, що тепло / сонячне випромінювання / вітер / вологість у різних частинах світу різні. Тож те, що може бути абсолютно нормально в північній Швеції, може не спрацювати в Австралії. Користуйтеся здоровим глуздом!

Так, у найгіршому випадку собака може мати жахливий вигляд протягом багатьох років, але він не помре від теплового удару, тому що ви його пострижете.

Якби був підвищений ризик теплового удару через стрижку, у ветеринарних клініках було б багато собак із перегрівом і попереджень у ветеринарній літературі — собак стрижуть щодня в усьому світі, і ми досі не бачимо жодних попереджень і публікацій у науковій літературі.

І так — для деяких собак не буде жодної різниці, якщо ви пострижете їх чи просто вимиєте та вичешете підшерсток — якщо це собака зі світлою шерстю, як, наприклад, довгошерстий чихуахуа, то собака матиме набагато кращий вигляд у своєму природному стилі.

Але товстий кастрований довгошерстий чихуахуа з щільним підшерстям, як у леонбергера, ймовірно, почуватиметься набагато краще з короткою стрижкою. Але керуйтеся здоровим глуздом і не голіть його налисо — залиште 0,5-1 см, щоб забезпечити шкірі шар захисту.

Якщо це робочий собака, який живе поза домом 24 години на добу — наприклад, охоронна пастуша, — йому знадобиться більш довга шерсть, яка захищатиме його від стихій і сонячного випромінювання. Більшість із цих порід походять з областей, де тепло, але вітряно, тому в неї буде природна конвекція, яка рухає шерсть і відводить тепло.

З іншого боку — робочі собаки, які виконують роботу в спекотному середовищі — наприклад, армійські або спортивні собаки, — виграють від короткої шерсті. (The effect of coat clipping on thermoregulation during intense exercise in trotters K. MORGAN*, P. FUNKQUIST† and G. NYMAN) (знову дослідження на конях, які вміють потіти — прим. перекладача)

А для інших собак різниця буде величезною, якщо ви пострижете його коротко. Особливо, якщо собака має надлишкову вагу та похилий вік, оскільки жир діє як додаткова ізоляція і перешкоджає випромінюванню тепла від тіла, а старість робить його терморегуляцію менш ефективною.

Собаки зі щільною шерстю, яка не вичісується — як, наприклад, кастрований ньюфаундленд — безумовно, отримають полегшення від спеки, якщо їхню шерсть підстрижуть коротше. Щільна шерсть не виділяє тепло, тому що вона не рухається на вітрі, як тонка шерсть коллі, а покривне волосся дуже мале або тьмяне через кастрацію, а отже, не відбиває сонячне випромінювання.

Тому я прошу вибачення за те, що після всього цього прочитання я дійшла висновку, що однієї відповіді для всіх не існує…

Ви маєте подивитися на кожного окремого собаку і прийняти рішення, виходячи з обставин:

• Чи готовий власник мати собаку, який може мати жахливий вигляд, якщо шерсть не відросте швидко або відросте нерівномірно?
• Собака живе в приміщенні чи на вулиці?
• Який вік собаки?
• Чи є в нього проблеми зі здоров’ям?
• Яка в нього вгодованість?
• Чи багато в нього підшерстя? Щільна чи тонка в нього шерсть?
• Який у нього моціон?
• Який тип роботи виконує цей собака?

Тож приймайте рішення, ґрунтуючись на фактах, а не на випадкових постах соцмереж або на форумах.

FAQ: Стригти чи не стригти: що ми знаємо про властивості шерсті та терморегуляцію у собак

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.