Стрес у кішок і його наслідки.

Коли я говорю з деякими людьми і пояснюю їм, як стрес впливає на їхніх кішок, вони деколи переконують мене в тому, що ніякого стресу їхні кішки не відчувають. Наприклад, у ситуації, коли вдома живе розпещена, закохана, з точки зору господарів, кішка — вона ніяк не може бути схильна до стресу. Або коли в будинок із собакою беруть кота і цей кіт будує собаку і в хвіст і в гриву. Який у нього може бути стрес!? Це у собаки стрес від нього!

Але все це не так просто, як здається. Ознаки стресу можуть бути невиразні з першого погляду, і ми можемо бачити тільки його наслідки, що виражаються в небажаній поведінці, як-от неохайність, компульсивна поведінка, агресія тощо.
Наведу приклад із життя моїх вихованців. Кіт Тиша у нас — найбільш психологічно стійкий. Він виховав величезну кількість підібраних і навчив мене спілкуватися з кішками їхньою мовою. Тиша літній котик.

Кіт Ірис у нас недавно. Він класичний сільський гопник. У нього дуже низька самооцінка, тому він постійно намагається всім довести, що він тут головний. Ірис молодий котик. І ось вони зустрілися на дачі на травневих святах. Усі святкові дні котики досить добре ладнали. А Тиша з Ірисом навіть грали разом у боротьбу, каталися по підлозі, бігали в догонялки! Усі не могли на них натішитися, як добре вони спілкуються. Тільки я краєм ока помічала то там, то тут якісь терки між ними. То Ірис ляже посередині сходів і перекриє всім прохід, то Тиша ляже поперек дверей і хапає Іриса за п’яти, коли той намагається пройти на кухню. Але я за дачними справами не особливо надавала цьому значення. Подумала, що притираються хлопчики, з’ясовують хто тут бос. Хлопчики вони ж усі такі!

Але коли ми приїхали в Полтаву, я побачила, що Тиша просто у виснаженому стані! Він спав п’ять днів поспіль, у нього стала вилазити шерсть. Здоров’я в нього було в порядку, напередодні здавали кров. І тоді я все зрозуміла. Ось ці їхні дрібні непорозуміння з Ірисом, ці агресивні ігри на межі бійки, насправді були не розвагою для Тиші. Тиша, як міг, підтримував свій статус. Спасував він трохи перед молодим і товстим суперником і засумнівався у своїх силах. І всі п’ять днів тільки й думав, як би не програти цю моральну битву. Але ж, на перший погляд, їхні стосунки наближалися до ідилії. Котики не билися, не шипіли, а тільки весело гралися і лежали поруч.

Такі бувають тонкі ознаки прихованого конфлікту, що й фахівець не одразу їх розгледить на своїх котах, яких багато років знає. Що вже казати про тих тварин, які тільки-но потрапили в сім’ю, і звички яких ще не відомі господарям.

Кіт, який ганяє собаку, робить це не від нічого робити. Він намагається зберігати свій статус, свій особистий простір, свою територію. Саме тому він лупить пса по морді, коли той підходить. І щоразу під час зустрічі з псом він відчуває стрес, адже він не знає наслідків кожної їхньої зустрічі наперед і просто захищається.

Або кішка, яку всі обожнюють і люблять, може страждати, приміром, від надмірного пещення, від порушення її особистих кордонів господарями, від відсутності вертикальної території та інтерактивних ігор і фізичних навантажень. І це теж може викликати у кішки хронічний стрес.

Ще у 80-ті роки теорія про те, що кішки відчувають стрес, здавалася смішною. Але в наші дні ветеринарний світ визнає важкі наслідки, пов’язані зі стресом, і ветеринари докладають усіх зусиль, щоб мінімізувати стрес для кішки в умовах стаціонару. Але для деяких господарів досі є безглуздою ідеєю те, що їхній кіт може відчувати стрес, хоча зараз є маса інформації про це в книгах і в інтернеті. Це справді так безглуздо і смішно? Точно ні! Усі тварини можуть відчувати стрес, і це може бути дуже небезпечно як для їхнього психологічного, так і фізичного здоров’я.

Розуміння котячого стресу, гострий стрес

Ніхто, навіть ваша кішка, не може уникнути певної кількості стресу в житті. Насправді, певна кількість стресу необхідна для виживання. Якщо ваша кішка бачить перед собою загрозу, то реакцією на гострий стрес стане викид гормонів надниркових залоз. Ці гормони не просто мобілізують ресурси організму, а й забезпечують спрямовану їхню передачу з неактивних систем у домінуючу, спрямовану на розв’язання нового життєво важливого завдання (наприклад, завдання втекти від хижака). Ця гостра стресова реакція недовговічна і щойно загроза зникає, фізіологічна система кішки повертається до нормального життя. Таку стресову реакцію ви не зможете не помітити. Мова тіла кішки дуже виразно покаже, що вона налякана. Котячі вуха можуть бути заведені назад і щільно притиснуті до голови, зіниці розширені, тіло може перебувати в похилому положенні або розпластане на підлозі, гребінь на спині піднятий, хвіст розпушений і затиснутий між ніг, кішка може гарчати, шипіти і навіть кричати. Яскравим прикладом такого стресу буває вигляд кішки під час візиту до ветеринара або тоді, коли вона несподівано зустрічає незнайому кішку на подвір’ї чи чужого собаку.

Хронічний стрес у котів

Цей тип стресу є менш помітним і часто господарі його просто не помічають. Хронічний стрес виникає, коли кішка тривалий час перебуває у стані невизначеності. Це, наприклад, кішка, вимушена жити поруч з іншою кішкою, яка постійно проявляє до неї ворожість. Або це кішка, що живе в середовищі, де доводиться ділити один лоток на п’ятьох і він завжди недостатньо чистий. Або це кішка, що живе в клітці в переповненому притулку. Чи можете ви уявити собі ступінь хронічного стресу у цих кішок? Це всього лише кілька прикладів, але є ще величезна кількість причин, через які кішка може відчувати хронічний стрес. Важливо поглянути на ситуацію очима кішки, адже кішки відмінно володіють мовою тіла і хронічний стрес, безсумнівно, відіб’ється на їхній поведінці. Проблема в тому, що часто ми занадто зайняті, щоб помічати це, або ми звично припускаємо, що кішки не потребують особливого догляду, тому ми відмахуємось від найдрібніших змін у поведінці кішки.

Ознаки хронічного стресу

Психіка кішки відмінно пристосована для того, щоб справлятися з короткочасним стресом, але саме хронічний, довготривалий стрес може зіграти велику роль у розвитку проблем поведінки і навіть викликати фізичні захворювання. Психіка кішки не призначена для того, щоб витримувати постійний, неослабний стрес.

Ознаки хронічного стресу дуже легко пропустити. Кішка може почати частіше ховатися або у неї може знизитися апетит. Можливо кішка іноді почне промахуватися повз лоток. Більшість видів небажаної поведінки розвиватимуться повільно з плином часу і тому їхню причину легко буде сплутати з чимось іще.

Деякі кішки справляються зі стресом краще, ніж інші. Існує генетична схильність того, наскільки добре ваша кішка справляється зі стресом. Те, як вона була соціалізована, також зіграє значну роль. Кішка, яка будучи кошеням піддавалася помірному впливу різних подразників (нові запахи, нові люди, нові звуки, прогулянки на вулиці, відвідування ветеринара тощо), ймовірно, матиме більше шансів впоратися зі стресом порівняно з кішкою, яка не отримала адекватної соціалізації. Те, наскільки полохливою була кішка-мама, також може вплинути на рівень стресостійкості у кошенят. Іншим важливим фактором є навколишнє середовище, це один з елементів, яким багато людей нехтують. Людина може принести кішку додому і забезпечити повну безпеку та найкраще ветеринарне обслуговування, але не усвідомлювати, що нехтування збагаченням навколишнього середовища для кішки може фактично створювати хронічний стрес. Або, можливо, господар кішки не знає, що галаслива, хаотична домашня обстановка лякає кішку і на повсякденному рівні сприяє продовженню стресу. Навіть найлюблячіший господар може не підозрювати, що недоречні спроби наполегливої взаємодії з нещодавно придбаною наляканою кішкою, можуть здатися їй загрозливими і налякати ще більше. Від постійного примусового фізичного контакту, кішка може відчувати хронічний стрес.

Як допомогти кішці, яка відчуває хронічний стрес?

Першим кроком є виявлення причини стресу, а потім усунення її.

Ви можете забезпечити люблячий, теплий, прекрасний дім для своєї кішки, але якщо вона відчуває, що живе на ворожій території, тому що ваш інший кіт неухильно влаштовує їй засідку, тоді це середовище є стресовим. Подивіться на навколишнє середовище очима кішки! Уявіть, що було б, якби ви відчували, що ваш будинок небезпечний для вас. Уявіть, що вам потрібно турбуватися про те, що на вас нападуть щоразу, коли ви заходите на кухню або у ванну. Наскільки ви були б стурбовані, якби хтось знущався з вас під час їжі, і тому вам доводилося пробиратися на кухню, щоб поїсти, ночами? Або що, якби ви були змушені щодня використовувати ванну, яка була б жахливо брудною? Подивіться на світ з точки зору кішки, і ви здивуєтеся, скільки стресових ситуацій ви побачите — багато з яких можна змінити й усунути. Ні, ви не зможете зняти всі стреси вашої кішки, але якщо ви почнете дивитися на життя очима своєї кішки, ви виявите багато невеликих (а іноді й великих) можливих змін, які ви можете внести в її життя.

Ось кілька порад, які допоможуть виключити стрес із життя вашої кішки

• Допоможіть вашій кішці безпечно і без стресу заходити в переноску, щоб подорож автомобілем не була такою лякаючою.
• Почніть соціалізацію та адаптацію кішки відразу ж, як кішка потрапила до вас у дім, і з тією інтенсивністю, яка прийнятна в її віці.
• Вирішіть проблеми у стосунках двох або декількох котів у вашому домі, поки вони не переросли в хронічну ворожнечу.
• Переконайтеся, що у кожної кішки є достатньо ресурсів для зниження конкуренції та безпеки.
• Дотримуйтесь правил гігієни (чистіть лоток кілька разів на день).
• Створіть вертикальну територію.
• Не робіть різких змін у житті кішки.
• Вчасно надавайте ветеринарну допомогу, проводьте диспансеризацію, щоб виявити приховані проблеми та хронічний біль.
• Грайте з кішкою хоча б один раз на день.
• Вводьте в дім нових тварин поступово і на позитиві.
• Забезпечте хорошу якість і зручний режим харчування (щонайменше тричі на день для дорослих котів).

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.