Скільки живуть бурманські кішки в домашніх умовах – все про тривалість життя породи.

Бурманська кішка, скорочено – бурма, завезена до Європи з Бірми – сучасної М’янми. Її не відразу визнали окремою породою, вважаючи різновидом сіамської, стандарт був написаний тільки в другій половині 20 століття. Є 2 типи – європейський і американський, вони відрізняються, тому що сформувалися окремо один від одного.

Скільки живуть бурманські кішки, яка у них середня тривалість життя і як доглядати за вихованцем, щоб збільшити її, чи відзначаються відмінності у хлопчиків і дівчаток – такими питаннями задаються багато власників. Щоб дати розгорнуту відповідь на них, ми зібрали інформацію про особливості та захворювання породи.

Як визначити вік кішки?

Щоб дізнатися, скільки років вихованцеві, якщо ця інформація з якихось причин втрачена, найкраще звернутися до ветклініки, оскільки найточніші дані отримують за допомогою професійної діагностики.

Але приблизні рамки можна визначити самостійно, спираючись на ряд ознак:

• Очі – у маленьких кошенят каламутні, колір райдужної оболонки нерідко змінюється в міру дорослішання. У молодості та зрілості вони ясні, яскраві, зіниця чітко окреслена. У старості можлива деформація склоподібного тіла (прозора гелеподібна речовина, що відповідає за форму очного яблука), поява плям, відтінок блідне. Ці симптоми іноді починаються через хвороби, тому не завжди вказують на вік.
• Зуби – мають значення їх колір, кількість і ступінь стирання. Молочні змінюються постійними до 7 місяців, ікла відчутно вкорочуються до 5 років, в цей же час видно жовтизну емалі. Після 8-10 років сточування може стати сильним, у тварин старше 15 років високий ризик часткової втрати зубів.
• Шерсть – в похилому віці з’являється сивина, забарвлення тьмяніє.
• Поведінка і фігура – молоді кішки активніші і цікавіші за літніх, менш схильні до ожиріння. При старінні м’язи, в тому числі мімічні, розташовані на морді, втрачають тонус, підвищується схильність до захворювань.

Зовнішні ознаки часто залежать не від того, як довго буманська кішка живе фактично, а від стану здоров’я і умов, в яких вона перебувала.

Фактори, що визначають тривалість життя вихованця

Породні особливості та спадковість багато в чому зумовлюють довголіття кішок, але це не єдина і далеко не завжди вирішальна обставина.

Благополуччя домашніх тварин значною мірою залежить від дій власника:

• Догляд і утримання – гігієнічні процедури повинні бути стандартними – вичісування, обробка кігтів, чистка вух і порожнини рота, наявність затишних лежанок і кігтеточки. Бурманські кішки люблять тепло і не пристосовані до холоду, протяги погано впливають на те, скільки вихованці живуть в домашніх умовах. Раціон повинен задовольняти поточні потреби організму.
• Спілкування – бурми відносяться до числа найбільш контактних порід, вони із задоволенням грають, ладнають з маленькими дітьми і різними домашніми тваринами, добре дресируються. Негативний емоційний фон в сім’ї, тривала самотність і неувага з боку людей стають причиною стресу.
• Турбота про здоров’я – обов’язковими є такі процедури, як вакцинація і обробка від паразитів відповідними препаратами. Не пропускайте щорічні візити до ветеринара, стежте за самопочуттям кішки. Купуйте кошенят у заводчиків, які дотримуються правил племінної роботи.

Всі ці заходи мають першорядне значення для вихованців, ігнорувати їх не можна.

Скільки років зазвичай живуть бурманські кішки?

Як правило, такі вихованці відрізняються завидним довголіттям, особливо якщо отримують хороший догляд і багато уваги з боку господаря. Нерідко саме дії людини відіграють ключову роль, тому що всі кішки вимагають турботи і позитивного контакту з людьми.

Стресових ситуацій потрібно уникати, бурми належать до числа найбільш ласкавих порід, тривала самотність і відсутність спілкування погано позначаються на їхньому здоров’ї, іноді в не менш значній мірі, ніж відсутність догляду і профілактики.

Тривалість життя бурманських кішок незалежно від статі становить 15-17 років.

Самці і самки в рівних умовах досягають приблизно однакового віку. Зазначені рамки не є для них межею – деякі вихованці успішно долають рубіж в 20 і більше років.

Статева приналежність може побічно вплинути на довголіття тварин, наприклад, при розвитку захворювань репродуктивних органів, таких як різні запальні процеси. Велике значення мають і особливості поведінки вихованців – під впливом гормонального фону коти можуть суперничати один з одним.

Найчастіше це відбувається навесні і влітку, тому що на теплий період припадає пік статевої активності виду. Кішки також стають неспокійними під час тічки – вони схильні до втечі через двері або незачинене вікно, тому вимагають підвищеного контролю. Усунути причину такої поведінки може тільки процедура кастрації, після неї тварини стають спокійнішими, зникає ризик незапланованої вагітності та цілого ряду захворювань сечостатевої системи.

Переводимо вік кішки в людський

Щоб порівнювати роки, прожиті власником і вихованцем, вчені різних країн створюють різні алгоритми. Ті, що базуються на особливостях процесів росту і розвитку, а також старіння, дають найточніший результат з можливих на сьогоднішній день.

Вік вихованця (років)	Відповідний йому вік людини (у роках)
1	15
2	25
3	29
4	32
5	36
6	40
7	44
8	48
9	52
10	56
11	60
12	64
13	68
14	72
15	76
16	81
17	84
18	88
19	92
20	96

Таке порівняння цікаве для багатьох людей, але воно має і практичне значення, оскільки буває корисним при догляді за твариною.

Які кроки сприяють продовженню життя кішки?

Щоб збільшити потенційно можливий термін, який вихованець проведе з вами, необхідно вдатися до ряду простих, але важливих заходів.

Бурманські кішки цікаві і розумні, вони легко вчаться відкривати вікна і двері, забираються в найнепередбачуваніші місця, тому приміщення, де вони живуть, слід убезпечити, щоб виключити ризик втечі, травми або контакту з небезпечними предметами.

Раціон повинен завжди залишатися збалансованим, при цьому враховують не тільки рівень рухливості, але також вікові особливості і стан здоров’я. Не можна нехтувати гігієнічними процедурами. Улюбленцям необхідні зручні лежанки, іграшки та інші аксесуари.

Не допускайте стресових ситуацій і стежте за здоров’ям улюбленців. Особливо важливі профілактичні процедури.

Короткі відомості про хвороби бурманських кішок

Незважаючи на міцне, в цілому, здоров’я, у породи відзначається схильність до ряду відхилень.

Деякі з них є загальними для всіх вихованців, інші передаються спадковим шляхом:

• Пухлини молочних залоз – поширений у кішок тип онкології, що характеризується схильністю до швидкого росту і метастазування. У некастрованих тварин ризик його розвитку збільшується в кілька разів, порівняно з вихованцями, яким була проведена ця процедура.
• Черепно-лицьова дисплазія бурм – аномалія, що виражається в неправильному формуванні кісток черепа, вважається типовою саме для цієї породи. Вона критична для життєздатності кошенят.
• Ганглідіоз – відзначають 2 типи цього захворювання – GM1, що зустрічається у декількох порід, і GM2, відмічений поки тільки у бурманських кішок, вони обумовлені порушенням ліпідного обміну, призводять до пошкодження клітин нервової системи і швидко прогресують до критичної стадії.
• Гіпокаліємія бурм – порушення балансу калію в організмі. Оскільки цей елемент відповідає за роботу м’язів і ЦНС, відхилення його рівня від норми погано впливає на те, як довго живуть бурманські кішки.

Крім того, у вихованців зустрічаються ускладнення, пов’язані з уповільненим згортанням крові через нестачу елементів, що беруть участь у цьому процесі, хвороби ротової порожнини і серцево-судинної системи.

Профілактика дозволяє запобігти інфекціям і зараженню паразитами, щорічне первинне обстеження – виявити відхилення на ранніх стадіях.

Головне

• Предки бурманських кішок завезені з сучасної М’янми. Існує два різновиди – європейський і американський, вони мають значні зовнішні відмінності, оскільки формувалися паралельно.
• Для порівняння віку людини і вихованця необхідно враховувати особливості розвитку тварин, зокрема, швидкість процесів дорослішання і старіння у різних порід.
• Приблизний термін життя бурманських кішок – 15-17 років, але деякі з них значно перевершують цей поріг завдяки турботі власника.
• У породи виявлена схильність до ряду захворювань, таких як черепно-лицьова дисплазія, ганглідіоз двох типів, порушення згортання крові та інші.
• Якщо інформація про час народження вихованця втрачена, можна встановити приблизні вікові рамки за такими ознаками, як стан очей, шерсті та зубів, або звернутися до ветеринарної клініки – обстеження у фахівця дає більш надійний результат.

Відповіді на поширені запитання

За матеріалами

• Bruno Cozzi, Cristina Ballarin, Roberto Mantovani, Ada Rota. Aging and Veterinary Care of Cats, Dogs, and Horses through the Records of Three University Veterinary Hospitals, 2017.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.