Що потрібно знати про лисі породи котів?

Активний інтерес до лисих порід сімейства котячих з’явився в середині 20-го століття. Селекціонери виявили, що за відсутність шерсті відповідає домінантний (головний, переважаючий) ген, який можна закріпити. У результаті з’явилися «голі» улюбленці, що володіють не тільки незвичайною зовнішністю, але й рисами характеру. Далі в статті розглянемо основні особливості фізіології та психіки лисих кішок, які допоможуть підтримувати в нормі здоров’я вихованця і налагодити з ним контакт.

Матеріал підготовлено як продовження статті: Сфінкс — порода кішок з «іншої планети».

Визнані та невизнані породи безшерстих кішок

Офіційне визнання в міжнародних співтовариствах фелінологів (кішківників, або ж кішкознавців) отримали тільки сфінкси: канадський, донський, петербурзький. Однак існує чимало інших порід, позбавлених шерсті.

«Канадець», або канадський сфінкс

Характерні риси: оксамитова шкіра, зібрана в складки на кінцівках і морді, величезні вуха, тонкий короткий пушок по всьому тілу. Тварина чутлива до низьких температур. Любить дітей.

Український левкой

Відмітна особливість — висячі вуха. Для тварин цієї породи характерна особлива делікатність і відданість. Це кішки з розряду «куди я, туди й вона». Левкой не стане нав’язуватися і домагатися. Якщо йому щось потрібно, він буде невідривно «свердлити» поглядом господаря або акуратно помацає його лапкою.

«Дончак», або донський сфінкс

Представники цієї породи лисих кішок бувають чотирьох типів. До першого відносять абсолютно голих вихованців. Кішки другого типу з’являються на світ із тонким пушком, який у міру зростання тварини випадає і більше не з’являється.

Тварини третього типу оволосіння мають волоссячко довжиною близько трьох міліметрів. Але і цей «покрив» зникне в міру розвитку і дорослішання улюбленця. У особин четвертого типу шерстинки довші, але розташовані рідко, можуть завиватися і виявлятися навіть із віком.

Донські сфінкси вирізняються делікатністю, ніжністю, підвищеною чутливістю і вразливістю.

Петерболд, або петербурзький сфінкс

Шкірних складок не багато. Можливе малопомітне підшерстя. Коти петерболди активні, допитливі, швидко й охоче йдуть на контакт. Дуже прив’язані до власника.

Гавайська безшерста, або кохона

Лисі кішки цієї породи мають воскову шкіру. У них немає волосинок не тільки на тілі, а й на мордочці: брови та вуса теж відсутні через недорозвинення волосяних фолікулів. У характері кохони відзначають високу прихильність до господаря. На відміну від левкоя гавайська кішка без проблем застрибне на коліна або на руки, чим би ви не займалися в цей час.

Бамбіно

Ці кішки схожі на дітей: кругла мордочка і великі округлі очі. Зовні обриси тіла нагадують такс: короткі лапи на тлі подовженого хребта. Веселі, допитливі тварини, дуже люблять гратися. Відрізняються особливою доброзичливістю до всіх тварин, включно з птахами, рибками, мишками тощо.

Мінскін

Зовні кішки мінскіни схожі на бамбіно, але мають невеликий шерстяний покрив. Власники відзначають високий інтелект і кмітливість кішок цієї породи, а також їхню суперпідвищену фізичну активність.

Ельф і девельф

Близькоспоріднені породи лисих кішок, для яких характерна наявність великих вух, загнутих назовні (назад). У девельфів до цього додаються короткі лапи. Тварини обох порід потребують постійного спілкування, зовсім не переносять самотності (можуть захворіти), дуже добрі та привітні.

Особливості психіки та характеру

Лисі кішки володіють собачими якостями: високий інтелект, відданість і прихильність господареві, піддаються дресируванню. Вони люблять спілкуватися, гратися, вирізняються цікавістю і доброзичливістю, залишаючись делікатними й уважними. Безшерсті представники котячих чудово ставляться до маленьких дітей, відмінно живуть у товаристві собак, товаришують із гризунами та птахами.

Власники голих кішок описують їх як затишних і ласкавих. Вони, як собачки, ходитимуть за господарем по п’ятах, «допомагаючи» і вникаючи в усі дрібниці вашої діяльності.

Як доглядати за лисими породами кішок?

Безшерсті кішки не страждають від линьки, а їхні власники не знають, що таке очищати меблі та підлогу від шерсті. Проблем з доглядом від цього менше не стає: лисі породи схильні до потіння, швидкого забруднення і лущення шкіри. Небезпеку для них становить і спека, і холод.

Якщо в приміщенні низькі температури, вихованець потребує одягу. Активне сонце вимагає нанесення кремів з УФ-захистом — інакше можуть виникнути сонячні опіки.

Через неправильний догляд на поверхні тіла лисої кішки можливий розвиток запальних процесів. При частому митті тварини шкіра стає сухою, лущиться. Рідкісні водні процедури ведуть до закупорки сальних і потових залоз, появи неприємного запаху. Фахівці рекомендують купати вихованця залежно від ступеня його забруднення, в середньому, один раз на 7-10 днів. У перервах між купанням можна протирати кішку мокрою тканиною.

Скільки і як годувати?

Лисі кішки — активні, «сухорляві» тварини, які люблять поїсти. Обсяг корму їм потрібен більший, ніж звичайним котам. Це пов’язано зі швидким обміном речовин і відсутністю шерсті (потрібна енергія для обігріву тіла).

Хоча їжа має бути висококалорійною, необхідно уникати перегодовування, щоб не виникло ожиріння. Власники голих порід кішок відзначають підвищену ненажерливість улюбленців, тому правило годування звичайних кішок, згідно з яким у мисці завжди має бути їжа, тут не підходить.

З приводу раціону необхідно заздалегідь провести бесіду з власниками батьків кошеняти, якого планується взяти додому. Потрібно дізнатися, до якого харчування звикла тварина, як годують матір (батька), які проблеми ШКТ можуть виникнути в тому чи іншому випадку тощо. Додатково можна проконсультуватися з ветеринаром.

Особливості здоров’я безшерстих улюбленців

З огляду на особливості шкірного покриву лисі породи кішок можуть страждати від дерматитів, алергічних реакцій, опіків, обморожень. Небезпеку для них становлять протяги і вогкість, що призводять до простудних захворювань. Крім того, у голих тварин відзначають аномалії розвитку повік, прикусу і хребців хвоста. Кошенята таких порід часто схильні до синдрому засинання (нарколепсії).

Бажано, щоб ветеринар, до якого ви плануєте звертатися згодом зі своїм вихованцем, мав досвід спостереження і лікування тварин цих порід. Деякі власники, враховуючи фізіологічні особливості улюбленця, вдаються до страхування здоров’я та життя кота.

Лисі кішки, в середньому, живуть близько 12 років. Якщо у тварини немає хронічних захворювань, відсутні якісь вади розвитку, що скорочують життя, за нею здійснюється правильний догляд, то вихованець здатний прожити до 15-20 років.

Лисі кішки викликають алергію чи ні?

Вважається, що відсутність шерсті робить лису кішку гіпоалергенною. Насправді, безшерсті породи теж небезпечні для людей з гіперчутливістю організму. Реакцію викликає не котяча шерсть, а білок, який входить до складу поту, слини, сліз, лупи. Тому він знаходиться на тілі тварини і навколишніх предметах інтер’єру незалежно від наявності або відсутності у вихованця волосяного покриву.

Варто знати: 7 безпечних порід кішок для людей з алергією на шерсть.

На що звернути увагу при виборі лисої кішки?

Якщо ваш вибір припав на лису породу кішок, будьте готові приділяти їй багато уваги. Це не ті вусаті вихованці, які днями лежать на дивані або підвіконні. Безшерстий кіт буде скрізь і постійно з вами, вимагаючи відповідної реакції.

Також приготуйтеся до ретельнішого гігієнічного догляду за вихованцем, підбору харчування, відстеження реакції організму на нові корми. Схильність лисих кішок до різних хвороб вимагатиме не тільки можливості в будь-який момент звернутися до ветеринара, а й наявності певної суми грошей (про всяк випадок).

З огляду на те, що брати безшерсте кошеня краще в розпліднику, придбання обійдеться не дешево. На вартість впливають різні чинники: стать і вік кошеняти, родовід (або його відсутність), екстер’єр, статус розплідника тощо.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.