Розвінчуємо поширені міфи про корм для домашніх тварин.

Вітаю, друзі. Мене звати Карина і я, зовсім нещодавно почала публікувати матеріали на цьому сайті. Сьогодні хочу поділитися матеріалом статті, який знайшла в англомовній частині Інтернету. Матеріал мене зацікавив і тому, ділюся інформацією з вами.

Через велику кількість порад, які часто суперечать одна одній, власники та ветеринари можуть бути дезінформовані, намагаючись обрати найбільш підходящий раціон для своїх улюбленців.

Як і власники домашніх тварин, лікарі стикаються з постійно зростаючим асортиментом дієт, суперечливою інформацією про «найкращі» доступні корми та різними повідомленнями про те, яких інгредієнтів слід уникати, а які приносять користь здоров’ю їхніх улюбленців. Суперечливі поради від рейтингових веб-сайтів, ЗМІ, соціальних мереж, інтернет-форумів, «сарафанного радіо», продавців зоотоварів і фахівців з поведінки — і це лише деякі з них — означають, що власникам тварин може бути важко визначити, чи є ця інформація надійною і корисною для їхніх улюбленців.

Також, на жаль, існує багато оманливих, а в деяких випадках і небезпечних порад, що ще більше ускладнює ситуацію і створює проблеми для лікарів, які проводять бесіди про харчування з господарями, що прочитали таку інформацію. Через велику кількість порад, як власники, так і ветеринарні фахівці можуть бути легко дезінформовані, намагаючись вибрати найбільш підходящий раціон для своїх домашніх улюбленців. У цій статті ми розглянемо лише деякі з численних міфів про харчування домашніх тварин.

1) Беззернові дієти корисніші для здоров’я котів і собак

Для просування цієї концепції було висунуто кілька аргументів, зокрема:

• Зерно не перетравлюється;
• Це «дешеві наповнювачі», які мають низьку поживну цінність, якщо взагалі мають якусь поживну цінність;
• Вони є поширеною причиною харчової алергії;
• Беззернові дієти містять менше вуглеводів.

a) Домашні тварини можуть перетравлювати зерно

У той час як сире зерно погано перетравлюється котами та собаками, більшість правильно приготованих зерен у кормах для домашніх тварин добре засвоюються. Одомашнення домашніх тварин призвело до значних змін у їхній фізіології травлення, а це означає, що вони мають підвищену здатність перетравлювати крохмаль порівняно з їхніми дикими предками. Наприклад, собаки придбали фермент AMY2B, ключовий фермент, який використовується для перетравлення крохмалю, а люди позитивно відібрані для цього шляхом екологічного відбору (годування крохмалем). Собаки та коти можуть перетравлювати вуглеводи із зерна з ефективністю понад 90 відсотків.

б) Зерна не є «наповнювачами»

«Наповнювач» — це інгредієнт, який не має поживної цінності. Зернові, такі як пшениця і кукурудза, містять від 75 до 85 відсотків вуглеводів. Це переважно складні вуглеводи, які перетравлюються повільніше, ніж прості цукри, і допомагають забезпечити тривалий запас енергії. Вони також містять клітковину, яка відіграє важливу роль у здоров’ї травлення та регулюванні кишкового транзиту, а також рослинні білки, які доповнюють м’ясні білки з тваринних джерел і допомагають забезпечити повноцінне та збалансоване харчування. Крім того, зернові також містять незамінні жирні кислоти, мінерали та вітаміни групи В — отже, вони пропонують безліч поживних переваг!

З точки зору вартості, зернові, як правило, дешевші, ніж інгредієнти тваринного походження, але це знижує вартість корму для власника домашнього улюбленця, тому не може бути класифіковано як недолік.

в) Зернові не є поширеною причиною шкірної алергії

Всупереч поширеній помилковій думці власників, зернові не є поширеною причиною шкірної алергії. На харчову алергію припадає значно менша частка алергічних захворювань шкіри, ніж на бліх або алергію на навколишнє середовище. Дослідження показало, що трьома основними харчовими алергенами для собак є білки яловичини, молочних продуктів та курятини. Пшениця була визначена як четвертий найпоширеніший алерген, на який припадає приблизно 13% несприятливих харчових реакцій. Найпоширенішими харчовими алергенами у котів були яловичина, курка та риба.

У деяких випадках складські кліщі (Acarus siro, Tyrophagus putrescentiae) або так званні борошняні кліщі, можуть бути заплутаним фактором у пацієнтів, які демонструють покращення шкірних або шлунково-кишкових симптомів після переходу з дієти, що містить зернові, на беззернову дієту. Відомо, що складські кліщі ростуть на продуктах, багатих на зернові, включаючи дієти, що містять зернові, і було доведено, що вони посилюють клінічні ознаки алергії у собак, сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу (кліщів домашнього пилу, HDM). Отже, атопічні собаки з високим рівнем специфічного IgE до кліщів домашнього пилу, ймовірно, матимуть спалах симптомів після вживання їжі, забрудненої кліщами домашнього пилу, який, ймовірно, покращиться після переходу на дієту, не забруднену кліщами домашнього пилу. Це може призвести до хибнопозитивного діагнозу харчової алергії.

г) Беззернові дієти не завжди містять менше вуглеводів

Серед інших переваг беззернових дієт — менший вміст вуглеводів, а це означає, що вони можуть бути кориснішими для здоров’я тварин і якіснішими. Але беззерновий раціон не є синонімом безвуглеводного. Зазвичай до раціону включають альтернативні джерела вуглеводів, такі як горох, солодка картопля або маніока. Єдиний спосіб оцінити, чи є продукт низьковуглеводним, — це вивчити етикетку, де вміст вуглеводів можна вирахувати на основі заявленого аналізу поживності (оскільки рівень вуглеводів не вказано безпосередньо), а не шукати наявність чи відсутність зерен.

Також не існує жодних доказових даних про користь низького вмісту вуглеводів у раціоні, за винятком невеликої групи домашніх тварин, зокрема котів, у яких діагностовано цукровий діабет.

Висновок

Немає доказів, які б підтверджували хибну думку про те, що беззернові дієти є «здоровішими» для більшості домашніх тварин. Однак за останні роки в США було виявлено потенційний зв’язок між годуванням беззерновими дієтами та розвитком дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) у собак атипових порід. Дослідження тривають, але більшість дієт, пов’язаних з повідомленнями про неспадкову ДКМП, мають у своєму списку інгредієнтів несоєві бобові та бобові (наприклад, горох та / або сочевицю). Однак, хоча зв’язок був виявлений, причинно-наслідковий зв’язок ще не встановлений. Виключення зернових не підвищить якість або засвоюваність раціону.

Єдиний спосіб визначити якість і засвоюваність продукту — звернутися до виробника, але упаковка з інформацією про виключення зернових не дасть жодних показників.

2) Побічні продукти тваринного походження — це неякісні інгредієнти

Побічні продукти тваринного походження — це всі потенційно їстівні частини тварини, які не призначені для споживання людиною або надлишкові. Приклади включають внутрішні органи, такі як печінка і нирки, які часто вважаються культурно несмачними і, отже, є надлишковими в харчовому ланцюгу людини. Склад субпродуктів може відрізнятися в різних частинах світу, оскільки частини тварин, які споживаються в деяких культурах, можуть не вживатися в їжу в інших частинах світу.

Побічні продукти суворо регламентовані. Щоб їх можна було використовувати в кормах для домашніх тварин, вони повинні походити від тварин, які вважаються придатними для споживання людиною і були забиті під ветеринарним наглядом. Неїстівні частини тварин, такі як копита, не допускаються.

Субпродукти підвищують поживну цінність

Субпродукти можуть мати високу поживну цінність. Скелетні м’язи відчувають дефіцит деяких поживних речовин, зокрема кальцію та інших вітамінів і мінералів. Багато з цих поживних речовин містяться в побічних продуктах з птиці, яловичини, свинини, баранини та риби. Наприклад, печінка і нирки містять у 5-10 разів більше рибофлавіну (вітаміну В12), ніж нежирне м’ясне м’ясо, а також вищий рівень омега-3 жирних кислот. Субпродукти також можуть бути чудовим джерелом білка та амінокислот.

Побічні продукти є більш сталими

Використання побічних продуктів, надлишкових у харчовому ланцюгу людини, у виробництві кормів для домашніх тварин сприяє не лише підвищенню харчової цінності, але й підвищенню екологічної стійкості. За оцінками, лише в США щороку виробляється 25 мільйонів тонн сирих побічних продуктів, і їх використання в кормах для домашніх тварин означає, що ці частини забитої тварини не викидаються, а є гарним джерелом харчування. Це також допомагає зменшити конкуренцію з харчовим ланцюгом людини і знижує собівартість продукції. Без використання побічних продуктів багато власників не змогли б дозволити собі годувати своїх домашніх тварин повноцінним і збалансованим раціоном.

3) «М’ясо та похідні тваринного походження» вказує на низьку якість інгредієнтів

При перегляді списку складу будь-якого корму для домашніх тварин, інгредієнти перераховані в порядку зменшення ваги (найважливіщі спочатку у розрахунку з процентної більшості). У будь-якому списку складу інгредієнти перераховані або за загальними категоріями, такими як «м’ясо та похідні тваринного походження» та «зернові», або окремо, наприклад, «курка», «яловичина» та «рис». Продукти з інгредієнтами, перерахованими окремо, описуються як «фіксовані» формули, в яких одні й ті ж інгредієнти використовуються в однакових кількостях у кожній партії. Якщо склад перераховано за категоріями, це означає «відкриту» формулу, в якій інгредієнти можуть змінюватися від партії до партії.

Допускаючи варіації між партіями, відкриті формули можуть допомогти знизити виробничі витрати, що призводить до зниження цін на продукцію порівняно з фіксованими формулами. Однак фіксовані формули забезпечують більшу прозорість інгредієнтів для споживачів і пропонують більш стабільні смакові якості. Вони також є більш підходящим вибором для домашніх улюбленців з чутливим травленням або шкірою. Закріплені раціони не обов’язково є кращими або якіснішими порівняно з відкритими, але слід враховувати доцільність годування домашнього улюбленця будь-яким закріпленим або відкритим раціоном.

Крім того, «м’ясо та похідні тваринного походження» — це, по суті, юридична категорія, яка є декларацією і не містить жодного показника якості. Вона може включати тварин різних, але не визначених видів, хоча всі вони повинні бути визнані як такі, що зазвичай вживаються в їжу людьми.

Зафіксовані раціони не обов’язково є кращими або якіснішими за відкриті, але слід враховувати доцільність годування окремого домашнього улюбленця будь-яким «фіксованим» або «відкритим раціоном».

4) Продукти з маркуванням «натуральний» або «гіпоалергенний» є більш здоровим вибором для харчування

У той час як маркування більшості кормів для домашніх тварин суворо регламентоване, більшість маркетингових тверджень мало регламентовані і відкриті для інтерпретації. Деякі приклади таких тверджень включають:

• «Гіпоалергенний»: як загальний термін, він не має ніякого значення, оскільки чутливість людини до інгредієнтів залежить від їх впливу, тому різні домашні тварини можуть бути чутливими до різних інгредієнтів. З наукової точки зору, «гіпоалергенний» корм містить лише білки, які гідролізуються до молекулярної маси, нижчої за молекулярну масу звичайних харчових алергенів, тому організм більше не може їх розпізнати. Однак більшість продуктів, які стверджують, що вони гіпоалергенні, все одно містять кілька цільних білків — включаючи курятину та яловичину, які, як уже згадувалося, є одними з найпоширеніших харчових алергенів!
• «Холістик»: це ще один маркетинговий термін, який позитивно сприймається власниками домашніх тварин, але не має жодного функціонального сенсу.
• «Придатний для людини»: цей термін дуже неоднозначний, особливо тому, що (як уже згадувалося раніше) всі побічні продукти тваринного походження, що входять до складу кормів для домашніх тварин, повинні бути отримані від тварин, сертифікованих як придатні для споживання людиною. Однак є ще один термін, який подобається багатьом власникам домашніх тварин.
• «Преміум»: це незаконодавчо закріплений термін, який не вказує на якість корму або інгредієнтів.
• «Натуральний»: інгредієнт, заявлений як «натуральний», повинен відповідати визначенню, викладеному FEDIAF (голос європейської індустрії кормів для домашніх тварин, який встановлює стандарти та рекомендації для кормів для домашніх тварин). Зрештою, це зводиться до того, що всі інгредієнти піддаються лише фізичній обробці, щоб максимально зберегти їх природний склад. Наприклад, інгредієнт може бути висушений, щоб зробити його більш придатним для переробки, але додавання антиоксидантів або консервантів виключає його з категорії «натуральних». Для порівняння, корм для домашніх тварин можна назвати натуральним або використовувати цей термін на упаковці, не дотримуючись при цьому жодних законодавчих норм і навіть не маючи у своєму складі жодних натуральних інгредієнтів! Для створення враження «натурального» продукту можуть використовуватися колір та зображення на упаковці, але це не регулюється жодним чином.

5) Домашні дієти здоровіші та забезпечують краще харчування, ніж комерційні дієти

Домашні раціони для тварин, зростають у популярності протягом останніх років. Для деяких власників домашніх тварин це відповідь на занепокоєння щодо якості комерційних раціонів. Для інших — годування домашньою їжею зміцнює зв’язок між людиною і твариною. Ще одна підгрупа людей потребує домашнього харчування для лікування певних захворювань.

Прихильники домашньої їжі стверджують, що це безпечний і природний спосіб годування тварин. Це правда, що свіже м’ясо — сире чи приготоване — смакує більшості собак і котів, добре засвоюється і, залежно від обраної нарізки, може містити більше білків і жирів, ніж багато сухих кормів (що може призвести до того, що тварина з ентузіазмом поїдатиме їжу, матиме малий об’єм випорожнень і блискучу шерсть). Однак ці позитивні аспекти не є доказом того, що домашні раціони кращі за комерційні корми, і не враховують потенційних негативних наслідків.

Забезпечити збалансоване харчування складно

Забезпечити збалансований за поживними речовинами домашній раціон не є неможливим, але дуже складним завданням. Існує 37 основних поживних речовин для собак і понад 40 основних поживних речовин для котів, і всі вони повинні бути включені у відповідному обсязі в їхній раціон. Контроль калорійності може бути складним, і існує ризик відхилення від рецепту, навіть якщо раціон збалансований сертифікованим ветеринарним дієтологом.

Багато рецептів можна знайти в Інтернеті та журналах, але жоден з них не був протестований і визнаний збалансованим. У деяких випадках вони можуть становити ризик токсичності через включення таких інгредієнтів, як цибуля і часник. Опубліковані огляди поживної цінності домашніх рецептів показали, що дуже мало з них є повноцінним і збалансованим джерелом поживних речовин. Одне дослідження показало, що 113 з 114 рецептів домашніх страв для котів мали нечіткі інструкції з приготування, 46 не містили вказівок щодо годування, а 20 не надавали достатньо інформації для аналізу поживних речовин. Жоден рецепт не відповідав усім рекомендованим рівням поживних речовин для котів. В іншому дослідженні 95% з 200 рецептів домашніх кормів для собак (64% з яких були написані ветеринарами) мали дефіцит принаймні однієї необхідної поживної речовини, а 84% не містили кількох необхідних поживних речовин.

У багатьох рецептах домашніх страв спостерігається постійний дефіцит кальцію та мікроелементів (таких як йод, селен, мідь і цинк), лінолевої кислоти, а також основних жиро- і водорозчинних вітамінів.

Хоча переваги домашніх раціонів, приготованих в домашніх умовах, можуть щодня посилюватися, дефіцит поживних речовин є підступним і може призвести до довготривалих ускладнень, включаючи поганий стан шкіри та шерсті, хронічну діарею та анемію, залежно від конкретного дефіциту поживних речовин. Якщо домашні дієти не розроблені сертифікованим дієтологом, вони, швидше за все, будуть незбалансованими і можуть становити довгострокові ризики для здоров’я.

Хоча особа, яка здійснює догляд, може щодня переконуватися в перевагах домашнього харчування, дефіцит поживних речовин є підступним і може призвести до довготривалих ускладнень.

Комерційні раціони є повнораціонними

Для порівняння, комерційні раціони повинні бути марковані як «повні» або «додаткові», що означає, що їх потрібно змішувати з іншими продуктами, щоб задовольнити харчові потреби улюбленця. «Повноцінні» раціони розроблені відповідно до рекомендацій FEDIAF щодо харчування і містять усі макро- та мікроелементи на належному рівні, необхідному для підтримки здоров’я згідно з останніми науковими рекомендаціями.

Тож як доглядачі можуть бути впевнені, що раціон є дійсно повноцінним і збалансованим? Виробництво кормів для домашніх тварин в Європі ретельно регулюється, і всі раціони повинні демонструвати свою «повноцінність» за допомогою комп’ютерної рецептури. Деякі бренди також проводять додаткове тестування, включаючи хімічний аналіз раціону (вимірювання конкретних поживних речовин, щоб перевірити, наприклад, чи дійсно в раціоні є те, що заявлено) і випробування на годівлю. Випробування годівлі, як правило, проводять лише великі виробники продуктів харчування, оскільки вони є дорогими і займають багато часу, але можуть бути дуже цінними. Під час цих випробувань раціон згодовують здоровим тваринам, щоб продемонструвати його поживну цінність та оцінити такі фактори, як засвоюваність і якість фекалій. Вони також допомагають виявити потенційні взаємодії між поживними речовинами, які не були б очевидні лише з комп’ютерної рецептури.

Важливо усвідомлювати той факт, що дуже мало невеликих компаній, які виробляють корми для домашніх тварин, і більшість компаній, які виробляють сирі раціони, не проводили жодних випробувань своїх раціонів. Хоча деякі власники домашніх тварин не довіряють великим корпоративним компаніям, ці компанії, як правило, інвестують значні кошти в дослідження кормів для домашніх тварин, а також у забезпечення максимальної безпеки та поживної цінності раціонів, які вони виробляють. Вони також рідше звертаються до аутсорсингу для пошуку постачальників і виробництва, що дозволяє їм здійснювати суворий контроль якості та безпеки протягом усього виробничого процесу.

Додаткова інформація для ветеринарів та їхніх клієнтів: куди звертатися, щоб дізнатися більше?

Ветеринарні практики повинні ідентифікувати себе як надійні, достовірні та впевнені джерела порад, які можуть спрямовувати клієнтів до надійних джерел інформації. Рекомендуються веб-сайти Британської асоціації виробників кормів для домашніх тварин та Всесвітньої асоціації ветеринарних лікарів дрібних тварин (WSAVA), як особливо чудові джерела надійної, неупередженої та легкої для розуміння інформації як для лікарів, так і для власників домашніх тварин. Ветеринарні практики також можуть направляти клієнтів на ці веб-сайти та / або використовувати пропоновані ними інструменти, включаючи корисні інформаційні бюлетені, які можна завантажити.

Власникам домашніх тварин слід порадити не оцінювати веб-сайти, оскільки вони часто оцінюють корми для тварин на основі власної думки, в тому числі упереджено ставляться до компаній-виробників, а також до того, чи є в раціоні інгредієнти, які автор вважає «хорошими» або «поганими», замість того, щоб враховувати такі фактори, як доказова база та контроль якості. На жаль, такі веб-сайти можуть вводити в оману і не є надійним джерелом інформації. Деякі веб-сайти виробників кормів для домашніх тварин також можуть бути корисними, пропонуючи корисні поради, інформацію про раціони та, для ветеринарних фахівців, можливості для постійного професійного розвитку.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.