Резорбція зубів у кішок.

Резорбтивне (одонтокластичне) ураження зубів у кішок — захворювання, від якого, за різними статистичними даними, страждають від 60 до 75% кішок, старших за 6 років.

Резорбція (resorbtio, resorbeo) — з латинської мови перекладається як «поглинання, вбирання», в патології застосовується в значенні «розсмоктування», по суті, зникнення, руйнування, втрата нормальної структури.

Спробуємо розібратися, чому це відбувається і що можна зробити?

Що потрібно знати про хворобу?

Резорбція зубів у кішок — захворювання незапальної природи, при якому відбувається руйнування коронки або кореня зуба (або одночасно обох структур). Процес руйнування може тривати кілька місяців або навіть близько року, супроводжуватися болем і закінчитися повним зникненням зуба.

Це дуже поширена і давно відома хвороба котів. Страждають породисті тварини та метиси. Зазвичай перші симптоми з’являються у віці 5-6 років, але іноді й раніше.

Чому можуть руйнуватися зуби?

Під час відомого всім карієсу зуб людини руйнується через розмноження специфічних карієсогенних бактерій. Зуби у тварин і людей також можуть руйнуватися через тривале хронічне запалення, через зайве та нерівномірне навантаження. Приклад нормальної (фізіологічної) резорбції — поступове розсмоктування кореня молочного зуба перед випаданням і заміною на постійний. Але резорбтивне ураження зубів у кішок — це окреме захворювання з іншими причинами. І ці причини досі вченим невідомі!

У кішок не буває карієсу, і резорбційні лакуни (осередки руйнування зубів) не пов’язані з бактеріями і запаленням.

Є кілька гіпотез причин резорбції у кішок:

• Одна з таких гіпотез пов’язана з надлишком вітаміну Д у раціоні котів. Дослідження проводили доктор А.Рейтер і співавтор з 2002 року. Вченим вдалося з’ясувати, що зміни в тканинах зубів кішок, у раціоні яких містилося надто багато вітаміну Д, на гістологічному рівні дуже схожі на зміни, пов’язані з резорбтивним ураженням зубів кішок. Інтерес до цього експерименту не згасає і зараз — 2010 року доктор H.E. Booij-Vrieling і співавтор повторили дослідження й отримали схожі результати. Однак ця гіпотеза досі не остаточна, бо одонтокластичне руйнування зубів трапляється й у кішок із нормальним раціоном (у якому вміст вітаміну Д та його метаболітів набагато нижчий за експериментальний).
• Також не доведено причинно-наслідковий зв’язок резорбтивного ураження і котячих вірусів.
• Можливо, резорбтивне ураження зубів у котів є наслідком різних стрес-факторів. Дослідження цього захворювання проводяться постійно, науковці намагаються з’ясувати етіологію резорбції у котів, проте досі «робочої» версії причини захворювання у ветеринарних лікарів немає.

Які симптоми є тривожними?

Незважаючи на те, що більшість кішок уже після 6 років мають ознаки цього захворювання, їхні власники можуть про це не здогадуватися. Незначні відхилення в поведінці вихованця, перенесення навантаження під час поїдання корму з хворих зубів на здорові залишаються непоміченими. Коли руйнуються кілька зубів і біль стає значним, власник може звернути увагу на тривожні ознаки: улюбленець їсть корм на одному боці, крокети сухого корму вивалюються з рота, шерсть навколо рота виглядає неохайно. Деякі кішки відмовляються від сухого корму на користь вологого або перестають розкушувати крокети, вважаючи за краще заковтувати їх цілком.

Зовні зуби при цьому можуть не відрізнятися від здорових і діагноз може бути поставлений тільки на підставі стоматологічного рентгена у ветеринарній клініці. Якщо ви помітили у свого улюбленця локальні ділянки гінгівіту, почервоніння ясен біля окремих зубів (особливо це стосується премолярів на нижній щелепі, які розташовані одразу за іклами) — це привід показати кішку ветеринарному лікарю. Саме треті премоляри на нижній щелепі (які зовні можна назвати першими, адже розташовані вони відразу після іклів) є зубами-маркерами резорбції. Якщо ураження є на цих зубах, згодом його слід очікувати й на інших.

Стадії розвитку резорбції

Виражених стадій розвитку резорбтивного ураження зубів у кішок немає. Розрізняють два (за деякими даними три) типи захворювання.

• Перший тип резорбції — руйнування зачіпає тільки коронку зуба, яка зрештою може відламатися, а в щелепі залишаться недоторкані резорбцією корені, що й далі болітимуть.
• За другого типу хвороби коронка зуба, тобто його видима частина, залишається цілісною, і без рентгена неможливо здогадатися, що корінь руйнується, поступово зливаючись із кісткою щелепи. Цей стан також болючий і може закінчитися переломом зуба.
• Третій тип захворювання — це поєднання першого і другого.

Причини виникнення всіх трьох типів резорбції, найімовірніше, однакові. Один тип може перетікати в інший протягом кількох місяців. І в будь-якому разі резорбція болюча для кішки і погіршує якість її життя.

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Фото резорбції зубів у кішок: посилання на фото1, фото2, фото3. Чутливий контент.

Чи можна вилікувати зуби, уражені резорбцією?

Чи лікується це захворювання чи ні? Це питання турбує всіх люблячих власників кішок.

Оскільки ми досі не знаємо справжньої причини проблеми, то не можемо впливати на етіологічний фактор (безпосередньо на причину). А різні методи реставрації, пломбування таких дефектів показали свою неефективність. Навколо пломби зуб продовжує руйнуватися і боліти. Тому єдиним способом позбавлення кішки від болю, як і раніше, є видалення уражених зубів.

У післяопераційний період для кішки дуже важливо відновлення організму з мінімальними втратами. А якщо було проведено видалення зубів, то важливими також стає консистенція корму і його високі смакові якості.

Чи може кішка заразитися резорбцією від іншої кішки?

Захворювання не передається від зуба до зуба або від кішки до кішки. Однак, так само як і після проведеної санації ротової порожнини у людини, через якийсь час ми знову можемо знайти в роті хворі зуби. Тому кішок, особливо старше 6-7-річного віку, необхідно раз на рік показувати ветеринарному стоматологу. А якщо лікар запідозрив резорбтивне ураження зубів — обов’язково робити стоматологічні рентгенівські знімки для підтвердження діагнозу.

Пам’ятайте, що кішки звикли приховувати біль, особливо такий, як при руйнуванні зубів — хронічний, постійний, ниючий. Але турботливий власник повинен знати, що щорічний огляд вихованця у ветеринарного стоматолога допоможе йому жити без болю, задоволеним, щасливим і довгим життям.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.