Піна з рота / пащі у собаки.

Перша думка, яка з’являється, побачивши піну з рота у собаки, — тварина хворіє на сказ. Дійсно, одним із симптомів цього небезпечного вірусного захворювання (і не тільки його) є піноутворення. Але існують й інші причини подібного явища. Як відрізнити патологію від безпечного чинника, на які супутні моменти потрібно звернути увагу? Що робити в тому чи іншому випадку? Про це та багато іншого читайте в статті.

На що схожа піна з рота у собаки, чому вона з’являється?ї

В основі піноутворення в порожнині рота лежить надлишкове виділення і швидке накопичення слини, яка вступає в реакцію з киснем, іншими газами, а потім, під впливом різних чинників, спінюється. Призводити до цього явища також може підвищена в’язкість слинного секрету, наприклад, у разі зневоднення організму.

Зовні виділення схожі на субстанцію, що утворюється під час намилювання. Піна з пащі може бути білою, жовтою, сіруватою, з домішками крові або вкрапленнями шлункового слизу. Якщо у вихованця спостерігається посилене виділення пінистої маси, потрібно обов’язково загострити увагу на її характеристиках, які допоможуть визначити причину.

Цей матеріал є продовженням важливої теми: Чи може блювота у собак бути небезпечною, і чому вона виникає, а також як із цим боротися?

Коли занепокоєння зайве?

Безпечні причини появи піни з пащі собаки:

• тварина сильно хоче їсти — тривале голодування стимулює виділення шлункового секрету, надлишок якого надходить у порожнину рота і вступає в реакцію зі слиною. У цьому разі в улюбленця буде біла піна;
• скупчення шерсті або трави в шлунку — зазвичай супроводжується відхаркуванням і блювотними позивами. Виділення можуть мати різний відтінок;
• лікарські препарати — незалежно від того, який у ліків смак, у відповідь на пероральне введення у тварини інстинктивно виділятимуться слина і піна;
• реакція організму на статеві феромони іншої особини;
• стан стресу — страх або тривога запускають ланцюжок складних реакцій в ендокринній системі, тому піноутворення пов’язане з гормональним фоном собаки;
• післяопераційний період — піна з пащі вихованця може бути наслідком отруєння організму наркозом або симптомом зневоднення.

Також пінисті виділення з’являються у деяких тварин під час заколисування в поїздці, під час розвитку токсикозу у вагітних собак, у разі, коли між зубами застрягла кісточка або інший сторонній предмет.

У яких випадках піна — сигнал про небезпеку?

Пінисті виділення є симптомом таких захворювань:

• сказ;
• ентерит;
• чума м’ясоїдних, або чумка;
• отруєння їжею, отруйними речовинами (наприклад, собака з’їв щурячу отруту);
• новоутворення у верхніх відділах травного тракту;
• захворювання серця і судин;
• проблеми із зубами;
• епілепсія;
• паразитарні хвороби;
• струси, удари голови;
• порушення роботи жовчного міхура, підшлункової залози;
• алергічні реакції;
• травми внутрішніх органів, що супроводжуються кровотечею.

Кожен із перелічених станів проявляється й іншими ознаками. Деякі патології лікар може розпізнати за результатами огляду, інші вимагають обов’язкової лабораторної або апаратної діагностики. Неприпустимо самостійно ставити діагноз за описами в Інтернеті. Неправильне лікування в кращому випадку не завдасть шкоди, у гіршому — призведе до швидкої загибелі вихованця.

На які симптоми звернути увагу?

Оскільки патологічних і фізіологічних причин піни з рота у собаки багато, список супутніх симптомів теж довгий. Розглянемо основні ознаки, які супроводжують піноутворення у чотирилапого друга.

• Собака трясе головою. Можливо, в зубах застряг сторонній предмет. Якщо самостійно його розглянути або витягти не вдається, потрібно звернутися в клініку.
• Блювота. Часто супроводжує отруєння. Разом із лихоманкою та діареєю може вказувати на вірусні інфекції. Фізіологічна блювота і піна з рота спостерігаються при спробах тварини «почистити» шлунок травою.
• Судоми. Також можуть вказувати на отруєння сильними отрутами або говорити про епілепсію у собаки, інтоксикацію вірусами.
• Кашель, задишка. Можуть свідчити про патології легенів, наприклад, інфекційний трахеобронхіт, або серцево-судинні порушення.

Чим допомогти вихованцеві?

Якщо явно проглядається причина появи піни з пащі собаки (спека, гормони, ліки тощо), досить прибрати подразник, витерти мордочку, дати тварині чисту воду і залишити її в спокої. За наявності супутніх симптомів, погіршення стану, підозри на захворювання потрібно найближчим часом звернутися до фахівця.

У разі блювоти та судом улюбленця потрібно покласти на бік на рівну поверхню таким чином, щоб голова була трохи вище або на одному рівні з тулубом. Якщо собака трясе головою, ніби намагаючись від чогось звільнитися, бажано оглянути пащу: можливо, у слизовій або язиці застрягла дрібна кісточка або встромилася тріска в міжзубний простір.

Не рекомендується давати собаці будь-які ліки без попередньої діагностики та огляду ветеринаром.

Діагностика та лікування

Діагностичні заходи залежать від симптоматики. Велике значення має уважність власника: потрібно записати, в який час і в якій ситуації у собаки з’явилася піна з пащі, якого кольору, консистенції, об’єму, які додаткові симптоми мали місце тощо. Коли фахівець визначить, чому у вихованця йде активне піноутворення, він призначить лікування.

Терапевтичні заходи теж відрізняються залежно від діагнозу. Так, у разі сказу (або підозри на нього) тварину ізолюють, отруєння лікують введенням протиотрут, сорбентів, за епілепсії показано вживання відповідних препаратів. Якщо виявлено патології зубів, ШКТ, новоутворення — лікування теж специфічне. Іноді потрібне хірургічне втручання. Паралельно проводять симптоматичну і зміцнювальну терапію.

Піна з пащі в цуценячому віці

Якщо цуценя трясе, у нього запалені очі, гарячий і сухий ніс, піна з рота — малюка потрібно терміново відвезти в клініку. У цуценячому періоді висока ймовірність «підхопити» інфекцію, наприклад, вірусний ентерит. Через велику швидкість обмінних процесів у цьому віці патологічні зміни в організмі теж відбуваються швидко. Зволікання з лікуванням може закінчитися загибеллю цуценяти.

Як попередити патологію?

Оскільки причин піни з рота / пащі у собак багато, в кожному конкретному випадку буде своя профілактика. Загалом, можна вивести кілька загальних постулатів, дотримуючись яких власник вбереже улюбленця від неприємностей.

• Токсичні та отруйні препарати і речовини тримати в недоступному для тварини місці.
• Уникати «знайомств» із бродячими тваринами.
• Проводити планову вакцинацію.
• Стежити за складом їжі собаки, не давати дрібних кісток.
• Не допускати поїдання чого-небудь на вулиці, із землі.
• Уникати тривалого недогодовування і перегодовування.

Щорічне планове відвідування ветеринара дає змогу своєчасно виявити порушення в організмі собаки, є надійним методом профілактики багатьох хвороб і запорукою довгого життя вихованця.

Розбір теми 2025 року.