Перська кішка.

Перська порода — одна з найпопулярніших серед любителів кішок. Вона вирізняється ефектним екстер’єром, поступливим характером і особливою прив’язаністю до господаря.

Коротка характеристика породи

• Назва породи: перська кішка
• Країна походження: Персія, Туреччина, Вірменія
• Вага дорослої кішки: 3,5-7 кг
• Висота в холці: 23-26 см
• Тривалість життя: 15-20 років

Історія породи

Історія виникнення перської кішки достеменно невідома і оповита безліччю легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що предки сучасних «персів» проживали на території Ірану (раніше Персії) і потрапили до Європи на початку XVII століття завдяки італійському мандрівникові П’єтро Делла Валле, який привіз двох незвичайних довгошерстих кішок до себе на батьківщину.

За іншою версією, перські кішки завдячують своїм походженням французькому дипломату Ніколь-Клод Фарбі де Пейреш — він зустрів пухнастих кішок на території Ангари і забрав кілька особин із собою. «Перси» полюбилися знаті та навіть проживали при французькому дворі. У деяких країнах їх називали французькими кішками, а не перськими, оскільки популярність прийшла до них саме в цій країні.

Наприкінці XIX століття порода отримала офіційне визнання у Великобританії і почала виставкову кар’єру по всій Європі. З’явився стандарт зовнішнього вигляду, стали відкриватися клуби любителів перських кішок. Незабаром на породу звернули увагу і фелінологи зі США. Вони вирішили трохи змінити зовнішність кішок і стали виводити особин із плоским носом і великими, широко розставленими очима. Подібні маніпуляції не пройшли безслідно і позначилися на здоров’ї — екстремальні «перси» мали вроджені проблеми з диханням та органами зору. Згодом селекціонерам довелося виконати велику роботу, щоб звести до мінімуму негативні наслідки експериментів.

Багато хто вважає, що еталонний представник перської породи має бути з приплюснутою мордочкою, але це не так. Існує два види перських кішок — європейського стандарту та американського, і кожен з них може гордо іменуватися «персом».

Характер і поведінка перської кішки

Перські кішки — головні поціновувачі домашнього затишку і спокою. Вони не люблять поспіху і метушні, не намагаються вислизнути на вулицю і байдуже ставляться до полювання. Воліють ніжитися на дивані в компанії господаря або задумливо дивитися у вікно. Можуть навіть здатися занадто ледачими, адже більшу частину дня проводять за відпочинком. Водночас вони не відмовляться погратися з господарем, але самі ініціативу проявляти не будуть.

Зазвичай виділяють одного члена сім’ї і сильно до нього прив’язуються, але щоб завоювати прихильність вихованця, доведеться запастися терпінням. Цілком імовірно, що в перший час кошеня не захоче сидіти на руках і буде тримати дистанцію. Не наполягайте на тактильному контакті та дайте вихованцеві освоїтися — через кілька днів він зрозуміє, що ви на його боці, і сам запропонує свою компанію.

Існує думка, що перські кішки злі та мстиві, але це далеко не так: поведінка кішок багато в чому залежить від виховання, а не породи, і якщо улюбленець з ранніх років буде з турботою та ласкою оточений, він виросте товариським і люблячим другом. Якщо говорити про породні риси характеру, то злість теж не входить до цього списку — перські кішки, навпаки, вважаються миролюбними і не схильними до агресії. Вони добре уживаються з іншими тваринами і підходять сім’ям з маленькими дітьми. Також вони рідко нявкають — щоб отримати бажане, «перси» використовують м’яке муркотіння і пильно дивляться в очі.

Вага та розмір

Розмір породи — від середнього до великого. Кістяк потужний, мускулатура розвинена. Вага дорослої кішки становить 3,5-5 кг, кота — 5-7 кг. Вихованець продовжує рости і розвиватися до дворічного віку, вага кошеняти залежить від стадії його розвитку і статі.

Стадії розвитку кошенят і оптимальна вага

Вік	Самка	Самець
новонароджений	95-130 г	110-150 г
1 місяць	Вага: 0,39-0,47 кг	0,41-0,52 кг
2 місяці	Вага: 0,56-0,91 кг	0,69-1,1 кг
3 місяці	1-1,4 кг	1,2-2 кг
4 місяці	1,4-2,2 кг	1,7-2,9 кг
5 місяців	1,9-2,6 кг	2,1-3,5 кг
6 місяців	2,2 -3,3 кг	2,6-4,3 кг
8 місяців	2,7-4,1 кг	3,5-5,1 кг
10 місяців	3,1-4,5 кг	4-5,8 кг
1 рік	3,5-4,8 кг	4,6-6,5 кг
2 роки	3,8-5 кг	5-7 кг

Забарвлення перських кішок

Забарвлення породи поділяються на категорії: суцільні (одноколірні), типовані, затемнені, таббі, забарвлення з білим, колор-пойнт.

Суцільні забарвлення

За цього типу забарвлення шерсть рівномірно профарбована від кореня до кінчика, відсутні кольорові плями. Перевага надається насиченим кольорам. Колір очей має відповідати забарвленню: для білих кішок допускається мідний і темно-синій відтінок, для інших однотонних забарвлень — тільки мідний.

Які суцільні забарвлення зустрічаються у «персів»:

• Білий,
• Чорний,
• Блакитний,
• Червоний,
• Кремовий,
• Шоколадний,
• Ліловий.

Забарвлення з тіппінгом

Ця група характеризується світлою основою остьового волоса і темним кінчиком. Залежно від площі фарбування шерсті в темний відтінок виділяють такі підвиди:

• Шиншила (shell) — забарвлена ⅛ остьового волоса, інша частина срібляста;
• Затушований (shaded) — ⅙ остьового волоса забарвлена в основний колір;
• Димчастий (smoke) — ⅔ остьового волоса і все підшерстя сріблястого кольору, ⅓ волосся забарвлене в основний колір.

Затінені забарвлення

У кішок затіненої групи забарвлень біле підшерстя поєднується з повністю забарвленим остьовим волосом.

Варіанти затінених забарвлень:

• Камео,
• Затінений камео,
• Кремовий камео,
• Затінений кремовий камео.

Забарвлення таббі

При забарвленні таббі остьовий волос поперемінно забарвлюється у світлі й темні тони, утворюючи контрастний малюнок.

Характерні риси забарвлення таббі:

• Буква «М» на голові, «окуляри» навколо очей;
• «Намисто» з 2-3 кілець на шиї, плями-«ґудзики» на животі;
• Кільця на кінцівках і хвості;
• Темний кінчик хвоста, світле підборіддя.
• У перських кішок зустрічається мармурове, тигрове і плямисте забарвлення групи таббі.

Партиколор (забарвлення з білим)

Залежно від площі білої шерсті виділяють такі забарвлення:

• Ван — ⅞ тулуба забарвлено в білий колір, плями розташовуються на голові та хвості;
• Арлекін — кольорові ділянки займають ⅙ частину тіла і розташовані на хвості, «шапочці» на голові, спині та боках. Присутній білий комір;
• Біколор — біла шерсть займає половину тіла;
• Каліко (черепаховий з білим) — червоні, чорні та білі плями в різних комбінаціях.

Гімалайське забарвлення

Гімалайське забарвлення, або колор-пойнт, з’явилося в результаті схрещування перських і сіамських кішок. Для цього забарвлення характерний світлий корпус і темні ділянки (пойнти) на морді, вухах, кінцівках і хвості.

Поширені забарвлення колор-пойнт у перських кішок:

• Сіл пойнт,
• Блю пойнт,
• Шоколадний пойнт,
• Ліловий пойнт,
• Ред пойнт.

Здоров’я перських кішок

Порода має досить міцне здоров’я, але є деякі генетичні захворювання кішок, до яких «перси» схильні найбільше:

• Полікістоз нирок. Супроводжується утворенням кіст у паренхімі нирок, частим сечовипусканням і втратою апетиту. На пізній стадії розвивається ниркова недостатність, яка вкрай небезпечна для життя;
• Гіпертрофічна кардіоміопатія — потовщення стінки лівого шлуночка серця. Без своєчасної діагностики та лікування може призвести до розвитку серцевої недостатності, паралічу і загибелі вихованця. Виявляється за допомогою УЗД серця;
• Прогресуюча атрофія сітківки. Характеризується поступовою втратою зору, виявляється у віці 7 місяців. Єдиний захід профілактики захворювання — грамотна селекція породи;
• Дисплазія тазостегнового суглоба. Супроводжується болем під час руху, кульгавістю, зниженням активності, але в деяких випадках не завдає дискомфорту. Кішкам з цим захворюванням важливо зберігати оптимальну вагу, при виражених симптомах потрібна медикаментозна терапія.

Для профілактики захворювань, які не є генетичними, слід регулярно відвідувати ветеринарну клініку для профілактичного огляду, дотримуватися графіка вакцинації, забезпечити кішці збалансований раціон, мінімізувати стрес і виконувати гігієнічні процедури.

Догляд та утримання перських кішок

Щоб перська кішка виглядала охайною, їй необхідний регулярний догляд. Особливої уваги вимагає розкішна шерсть улюбленця — її слід вичісувати щодня, інакше вона може заплутатися і збитися в ковтуни. Для процедури потрібен металевий гребінець з рідкими зубцями, щітка з натуральною щетиною і кондиціонер. Пластмасові інструменти краще не використовувати, оскільки вони електризують шерсть. Також для вичісування не підійде пуходерка — вона зіпсує якість підшерстя.

Очі перських кішок можуть сльозитися трохи частіше, ніж у кішок інших порід, тому їх слід оглядати щодня. Забруднення видаляють серветками або марлею, змоченою в лосьйоні для чищення очей. Використовувати ватяні диски не рекомендується — ворсинки можуть потрапити на поверхню ока і викликати подразнення.

Зуби чистять не рідше ніж раз на тиждень за допомогою спеціальної щітки і зубної пасти. Кігті підстригають у міру відростання, обробляють вуха — за наявності видимих забруднень. Якщо вихованець бере участь у конкурсах, крім щоденних процедур може знадобитися виставковий грумінг кішок.

У плані утримання перська кішка вельми невибаглива. У неї має бути місце для відпочинку, де її ніхто не потривожить, а також набір базових аксесуарів — миски для їжі та води, кігтеточка, лоток, іграшки. Представники породи схильні активно закопувати продукти життєдіяльності, тому краще зупинитися на лотках з високими бортиками або закритих моделях — це дасть змогу зберегти чистоту в будинку.

Харчування

Раціон перської кішки, як і кішки будь-якої іншої породи, має бути збалансованим і відповідним за рівнем активності, станом здоров’я і віком. Самостійно розрахувати необхідну кількість мікро- і макронутрієнтів досить складно, а на приготування повноцінного «меню» на день потрібно багато часу, тому радимо зупинитися на готових раціонах.

Плюси та мінуси породи

Перед тим як завести перську кішку, вивчіть особливості її поведінки, нюанси догляду та породні риси характеру — це дасть змогу зрозуміти, чи готові ви до появи нового члена сім’ї та чи підходить він вам за темпераментом.

Які переваги та недоліки характерні для перських кішок:

Плюси	Мінуси
Спокійний та врівноважений характер	Непростий догляд
Відданість господарю	Низька активність
Рідкісна вокалізація	Схильність до набору ваги
Ефектний екстер’єр	Висока потреба у спілкуванні
Доброзичливе ставлення до інших вихованців	Рясна линяння

Як назвати перську кішку?

До моменту продажу у породистого улюбленця вже, як правило, є ім’я. Воно присвоюється заводчиком і вказується в документах. Але це не означає, що господар завжди має звертатися до улюбленця «офіційно» — він може придумати просту кличку для повсякденного життя.

Щоб підібрати відповідне ім’я для кішки, поспостерігайте за нею кілька днів і зверніть увагу на особливості поведінки — вони підкажуть ідею для оригінального прізвиська, що відображає індивідуальність. Також можна звернутися до словників з ономастики, надихнутися міфологією, кінематографом, історією та географією.

• Прізвиська для кішок дівчаток можуть бути мелодійними — Лайма, Лілі, Мінні, — вони підкреслять спокійний характер перської кішки. Або короткими з гаркаючими приголосними — Фрея, Гера, Ребекка, — якщо вона відрізняється жвавою вдачею.
• Перських котів можна назвати на честь міфологічних богів — Зевс, Персей, Амур, — щоб підкреслити їхню чарівну красу. Або дати ім’я філософа — Сократ, Платон, — якщо вихованець любить проводити час за роздумами.

Головне правило при виборі клички — простота у вимові. Краще, щоб ім’я складалося з двох складів, щоб вихованцеві було простіше виокремлювати його із загального потоку мови, а вам — кликати його до себе. Якщо ви все ж зупинилися на довгій кличці, придумайте скорочений варіант. В іншому покладайтеся на власну фантазію і не бійтеся експериментувати.

Популярні породи та тренди 2025 року.