Основні хвороби кішок і котів.

Розвиток ветеринарної медицини дрібних домашніх тварин у нашій країні почався порівняно недавно. Ще 30-40 років тому більшості людей навіть не спадало на думку вкладати кошти в лікування домашніх улюбленців. Лікували продуктивних і господарсько-корисних тварин. І якщо собак ще з натяжкою можна було віднести до цієї групи, кішки в цю категорію не потрапляли. Відсутність попиту на лікування домашніх кішок не давала розвиватися ветеринарній медицині в цій галузі. Брак знань у ветеринарних лікарів і загалом у населення призвів до народження міфів про бездоганне здоров’я котячих: «кішки практично не хворіють, а якщо вже захворіли, то невиліковно». На жаль, стереотип, що склався таким чином, і донині заважає багатьом власникам кішок уважно ставитися до здоров’я своїх маленьких друзів і займатися профілактикою їхніх хвороб. Ця стаття познайомить вас із хворобами котів, які найчастіше трапляються.

Ознаки всіх захворювань можна розділити на специфічні та неспецифічні. Неспецифічні ознаки проявляються поганим станом тварини загалом і різною мірою спостерігаються практично за всіх патологій. До них належать: підвищення температури тіла (вище 39 ˚С), зниження апетиту, апатія, зменшення соціальної активності. Специфічні ознаки захворювань прямо вказують на область можливої проблеми.

Захворювання сечостатевої системи

Під поняттям сечостатевої системи мається на увазі сукупність органів, що формують сечовидільну та репродуктивну системи: нирки, сечоводи, сечовий міхур, уретра, яєчники, сім’яники, матка, передміхурова залоза.

Захворювання цих органів проявляються, як правило, порушенням їхньої функції та демонстрацією занепокоєння тварини. До основних специфічних ознак таких патологій належать:

• порушення нормального сечовипускання (від частого до повної його відсутності);
• болючість під час сечовипускання;
• гематурія (поява еритроцитів у сечі);
• наявність слизу і крові на статевих органах;
• часте вилизування статевих органів;
• посилена спрага;
• абдомінальні болі (болі в ділянці живота).

З найпоширеніших захворювань, які можуть проявлятися таким чином, варто відзначити хвороби нирок (гостра і хронічна ниркова недостатність), сечокам’яна хвороба, запалення сечового міхура (ідіопатичний та інфекційний цистит), запалення уретри, запалення матки — ендометрит.

У разі виявлення перерахованих вище симптомів слід якнайшвидше звернутися до ветеринарного фахівця для отримання кваліфікованої консультації, проведення необхідної діагностики (УЗД, аналізи крові та сечі) і призначення необхідного лікування.

Контроль споживання твариною рідини в даній ситуації можна вважати не тільки профілактикою, а й певною мірою лікуванням. Достатнє насичення організму водою сприяє поліпшенню продукції сечі та зниженню прояву симптомів. Для підтримки достатнього споживання кішкою рідини найкраще підходить комбінований тип годівлі, що передбачає повсякденне використання сухого і вологого кормів. Використання вологого корму в цьому разі сприяє підвищенню рівня споживаної вологи.

До найдієвіших способів профілактики захворювань сечостатевого апарату відносять також і дотримання норм годування. Так, у раціоні в обов’язковому порядку мають бути збалансовані макро- і мікроелементи, міститися достатня кількість вітамінів і незамінних амінокислот.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

До органів шлунково-кишкового тракту належить не тільки сама травна трубка, представлена стравоходом, шлунком і кишківником, а й органи, які беруть участь у перетравленні їжі (печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза).

З основних захворювань для цієї групи хвороб можна виділити:

• патології печінки (гепатопатії) і жовчовивідних шляхів: жирову дистрофію печінки, запалення жовчного міхура і його проток;
• патології підшлункової залози: панкреатит;
• з патологій травної трубки виокремлюють захворювання запального походження: гастрити, ентерити, коліти, і незапального походження: пухлини, гельмінтози, протозоонози.

Нерідко в процесі гри кішки заковтують неїстівні предмети, що може стати причиною серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту.

Специфічною симптоматикою перерахованих вище захворювань є блювота, діарея або, навпаки, запор, поява крові та/або слизу в калі, зміна кольору фекалій, підвищене слиновиділення.

При появі перших ознак захворювань травного апарату, необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарного фахівця. За відсутності такої можливості рекомендується обмежити тварину в їжі — прибрати їжу на 10-15 годин, випоїти адсорбент (наприклад, активоване вугілля або смектит) і забезпечити доступ до свіжої чистої води.

Для профілактики захворювань травного тракту та підтримання його здоров’я важливо дотримуватися таких правил:

• підібрати повноцінний збалансований раціон з високою засвоюваністю.
• уникати спонтанних різких змін кормів;
• проводити регулярні планові дегельмінтизації (мінімум 2 рази на рік);
• не давати їжу з вашого столу;
• стежити за чистотою, свіжістю і якістю води, яку п’є кішка;
• прибрати з поля зору кішки всі дрібні предмети, які можуть бути проковтнуті в процесі гри.

Захворювання шкіри та шерсті. Алергічні реакції

Шкіра і шерсть у кішок є природним бар’єром, що оберігає організм від негативного впливу факторів зовнішнього середовища. Крім захисної, шкіра виконує терморегулювальну, видільну, рецепторну функції. У шкірі протікає безліч обмінних процесів, які так чи інакше позначаються на роботі всіх систем організму. Тож не дивно, що загальне нездоров’я і метаболічні дисбаланси часто проявляються у вигляді погіршення якості шкірних покривів. Основними симптомами патологій шкіри та шерсті є:

• свербіж. Тварина стає неспокійною, постійно чухає себе;
• зміна зовнішнього вигляду деяких ділянок шкірних покривів, висипання, утворення почервоніння, мокнучих плям, припухлостей тощо;
• поява великої кількості лупи та / або шкірного сала;
• надмірна линька;
• повна втрата вовняного покриву на окремих ділянках (вогнищеве облисіння).

Ці ознаки можуть бути як симптомами важких системних захворювань (наприклад, алергій), так і істинно шкірних проблем, наприклад, блошиної або кліщової інвазії, грибкових уражень шкіри, травм і опіків.

Лікування, яке може призначити кішці ветеринарний фахівець, буде головним чином спрямоване на усунення першопричини патології та зняття симптомів.

Профілактика захворювань шкіри передбачає регулярну обробку тварини від паразитів, запобігання контакту кішки з їдкими речовинами та небезпечними предметами, забезпечення збалансованим харчуванням.

Раціони, які підходять кішкам з проблемною шкірою, повинні мати такі характеристики:

• достатній вміст вітаміну А і цинку — сприяє кращій регенерації шкіри, необхідний для синтезу колагену;
• високий вміст поліненасичених жирних кислот (омега-3 і омега-6) — знижує шкірне запалення, сприяє поліпшенню якості шерсті;
• високий вміст антиоксидантів (віт. E і віт. C) — посилює захист клітин шкіри від згубної дії вільних радикалів;
• високий вміст білка для забезпечення регенераторних процесів.

Варто зазначити, що до проявів алергічних реакцій можна зарахувати не тільки захворювання шкіри та її покривів, а й захворювання найрізноманітніших систем органів, наприклад, дихальної, травної. А отже, і проявлятися алергія може ще й у вигляді кон’юнктивітів, чхань, кашлю, блювоти та діареї. Своєчасно виявити алергічне захворювання і призначити кваліфіковану терапію вам допоможе ветеринарний лікар.

Захворювання зубів

До найпоширеніших стоматологічних патологій котів відносять:

• пародонтоз — незапальне захворювання, що характеризується виникненням дегенеративних процесів у тканинах, що оточують зуб, оголенням кореня зуба і посиленням його рухливості;
• відкладення зубного каменю;
• резорбтивну хворобу зубів — захворювання, що проявляється появою вогнищ порожнин у структурі зуба;
• ювенільний гінгівіт — запалення ясен, що виникає в процесі зміни зубів і має затяжний характер;
• травми зубів: переломи, відколи емалі, термічні опіки.

Найчастіше захворювання порожнини рота господар тварини може запідозрити за появою неприємного запаху з рота, підвищеного слиновиділення, кровоточивості ясен.

Лікування тварини призначається ветеринарним стоматологом після ретельного огляду ротової порожнини (найчастіше під наркозом). Часто лікувально-діагностичні маніпуляції передбачають проведення рентгенографії та ультразвукового чищення зубів.

Для профілактики патологій ротової порожнини рекомендується регулярне чищення зубів зі спеціалізованою зубною пастою, а також застосування професійних кормів, що сприяють зняттю зубного нальоту.

Ожиріння

Нерідко господарі в гонитві за забезпеченням своєму вихованцеві найкращої якості життя пропонують надмірну кількість корму. Результатом цього стає накопичення зайвої жирової маси і навіть клінічне ожиріння тварини.

І хоча зайва маса тіла сама по собі не така страшна, вона може істотно ускладнити життя улюбленцю. Річ у тім, що розростання жирової тканини поступово призводить до зміни гормонального фону, збільшення навантаження на суглоби і зв’язки, серцево-судинну систему, зниження фізичної витривалості. У кішок з ожирінням підвищується ризик розвитку цукрового діабету.

Крім перерахованого вище, у кішок із зайвою вагою в разі раптового голодування (більше 2-х діб) багаторазово підвищується ризик розвитку ліпідозу печінки — грізного захворювання, яке може призвести до летального результату.

Лікування і профілактика цієї патології кішок полягає головним чином у наданні тварині збалансованого раціону, який за калорійністю не перевищує її щоденні потреби.

Інфекційні захворювання котів

Найпоширенішими інфекційними захворюваннями кішок є панлейкопенія, ринотрахеїт і кальцивіроз. Із захворювань, до яких схильні й інші тварини, варто відзначити сказ.

Інфекційна панлейкопенія

Це одне з найбільш заразних захворювань вірусного походження, яке називають інакше «котяча чумка». Характеризується високою смертністю (90%). У хворої тварини насамперед спостерігається шлунково-кишкова симптоматика: діарея, блювота. Найчастіше підвищується температура тіла. Хвороба вражає всі органи і страшна своїми ускладненнями. Без лікування тварина може загинути за 4-5 днів. Якщо хвороба затягується до 9 і більше днів, кішки зазвичай виживають, набуваючи довічного імунітету, але залишаючись вірусоносіями, тож перехворіла мати може заразити своє потомство.

Інфекційний ринотрахеїт

Інфекційний ринотрахеїт — заразне захворювання, що виникає у кішок у будь-якому віці. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період: 2-4 дні. Уражаються порожнини рота, носа, очі та органи дихання. Хвороба може ускладнюватися кератокон’юнктивітом і пневмонією. Серед кошенят до 6 місяців летальність сягає 30%. Велика частина перехворілих тварин залишаються вірусоносіями. Із симптомів — кашель, витікання з носа й очей, запалення слизових ротової порожнини, підвищення температури.

Матеріал за темою:

• Ринотрахеїт у кішок / котів.
• Ринотрахеїт у кішок та котів.

Кальцивірусна інфекція (кальцивіроз)

Гостре вірусне захворювання, що супроводжується різким підвищенням температури й ураженням дихальних шляхів. Зараження відбувається контактно і повітряно-крапельним шляхом. Частіше хворіють кошенята та молоді тварини. Інкубаційний період: 1-4 дні. Симптоми: підвищення температури, запалення і виразка язика, губ і слизової ротової порожнини (стоматит), риніт, кон’юнктивіт.

Додатковий матеріал: Кальцивіроз у кішок.

Сказ

Відоме вірусне захворювання, хоча у ветеринарній практиці з ним доводиться стикатися нечасто. Зараження відбувається контактно, після укусу скаженої тварини. Після появи перших симптомів терапія неможлива, тварина приречена. Передача збудника відбувається під час укусу хворої тварини. Симптоматика зустрічається двох типів: буйна і тиха. У першому випадку кіт стає надзвичайно агресивним, кидається на всіх людей та інших тварин. Зверніть увагу, що все це відбувається в повній тиші, скажений вихованець не видає жодного звуку. Він починає панічно боятися води і їсти неїстівні предмети, різко реагує на гучні звуки і яскраве світло. За тихої форми все виглядає набагато нешкідливіше. Кіт, нехай навіть у недавньому минулому колишній вельми агресивним і характерним, стає дуже ласкавим. Слина у таких тварин, як правило, теж виділяється, нехай і в менших обсягах. Заражені тихою формою сказу кішки легко «входять у довіру» до людей і кусають їх. Нерідко людина дізнається про свою хворобу вже тоді, коли дуже пізно чимось допомогти. Як і хворому коту. Усіх скажених тварин присипляють, а їхні тіла утилізують спалюванням. На щастя, сказ легко попередити своєчасною вакцинацією, якою в жодному разі не можна нехтувати.

Варто знати:

• Сказ у тварини. Ознаки, виявлення та необхідні дії.
• Сказ у кішок і котів.

Лікування

Лікування інфекційних захворювань — це комплекс заходів, спрямований на придушення симптомів і стимуляцію імунітету тварини. При виявленні перших симптомів негайно обмежте контакт вашої кішки з іншими тваринами (забезпечте карантин) і зверніться до ветеринарного лікаря. Не варто займатися самолікуванням — це може коштувати життя вашому вихованцеві.

Вакцинація

Єдиним ефективним способом профілактувати інфекційні захворювання котів є щорічна вакцинація. Перша вакцинація проводиться дворазово: у віці 2-х місяців і повторно через 3 тижні — таким чином досягається необхідна для захисту організму напруженість імунітету. Подальші вакцинації проводяться 1 раз на рік.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.