Зміст статті
Йоркширські тер’єри завоювали популярність у всьому світі завдяки своєму чарівному зовнішньому вигляду та відданому характеру. Однак перед майбутніми власниками часто постає питання: завести представника породи звичайного розміру або віддати перевагу мініатюрному улюбленцю? У цьому матеріалі з’ясуємо, як відрізнити міні-йорка від стандарту.
Для основної маси потенційних власників собак вкрай важливим є питання, що стосується габаритів майбутнього улюбленця. Однією з ключових причин популярності міні-собак є зручність утримання. Вони не вимагають багато простору для ігор, їх можна перевозити в громадському транспорті та брати з собою в подорожі.
Матеріал цієї статті є мінімізованою версією матеріалу: Йорк міні і стандарт — різниця і як відрізнити види йоркширського тер’єра.
Основна інформація про два види
Ці миловидні тер’єри є популярною породою собак, що цінується за їхню відданість, грайливий характер і вражаючу зовнішність. Серед йорків існують два основні різновиди — стандарт і міні. Їхня головна відмінність полягає, насамперед, у розмірах тварини.
Для вихованців, що належать до категорії міні, окремого стандарту не розроблено, оскільки всі ці собаки є однією породою.
Стандартний
Йорк — витончена порода собак. Довга шовковиста шерсть, що спадає до підлоги, є їхньою відмінною рисою. Покрив має характерний сталевий колір на спині та золотистий на грудях. У тварин трикутні вуха і темні очі-ґудзики.
Як відрізнити міні-йорка від стандарту? Порівнявши габарити. Усі ці собаки вважаються мініатюрними. Зріст особин, що належать до стандартного розміру, становить від 18 до 20 см, а вага — не більше 3,2 кг.
Тварини відомі відважним характером. Вони енергійні, грайливі та цікаві. Вихованці прив’язані до своїх господарів і можуть бути досить ревнивими. Вони нерідко проявляють незалежність, тому їхнє навчання вимагає терпіння і послідовності.
Шерсть у вихованців довга, її регулярно стрижуть. Підшерсток у породи відсутній. Власники відзначають, що покрив улюбленця нагадує людське волосся.
Міні
Йорки міні-габаритів, по суті, відрізняються від своїх побратимів виключно розмірами. Вага цих малюків становить не більше 1,3-2 кг за зросту близько 15 см.
Їхня статура в принципі точно така сама, хоча вони здаються більш тендітними через свою мініатюрність. Дещо відрізняється форма голови, яка коротша і трохи ширша в ділянці чола. До того ж іноді в цих малюків не заростає тім’ячко на тімені.
Темперамент у йорків формату міні не відрізняється від особин, що належать до стандарту. Хоча вони можуть бути більш полохливими і боязкими. Песики більше за своїх побратимів люблять перебувати на руках у власника. Їх дійсно можна назвати «кишеньковими» улюбленцями.
Шерстний покрив цього різновиду собак такий самий, як у звичайних йорків. Його необхідно регулярно вичісувати і стригти. Забарвлення покриву, як правило, стандартне, проте можуть зустрічатися й особини із забарвленням, не визнаним офіційно.
Як відрізнити міні-йорка і стандарт — 11 ознак
Попри те, що обидва різновиди є однією породою, вони мають суттєві відмінності, що стосуються екстер’єрних особливостей, темпераменту, здоров’я тощо. Тому, перш ніж віддати перевагу одному з типів, варто уважно вивчити їхню специфіку, щоб з’ясувати, який із них підійде вашій сім’ї більше.
Зріст і вага
Головна різниця, що впадає в око, — це, звісно, габарити йорків, що належать до розміру міні і стандарт.
Стандартні тер’єри важать не більше 3,2 кг і мають зріст від 18 до 20 см у холці. Вони є більшими представниками породи і мають міцну і мускулисту статуру. Їхні морди трохи довші, ніж у міні-йорків, а вуха пропорційно більші.
Мініатюрні тер’єри значно менші за своїх стандартних побратимів. Їхня вага становить від 1,3 до 2 кг, а зріст — близько 15 см у холці. Вони мають витончену і тендітну статуру, їхні ноги коротші, а морда менша.
Водночас заводчики виділяють два підтипи міні-йорків: супер-міні (іноді можна почути термін «мікро») і міні вихованців. Перший із них характеризується вкрай невеликими розмірами. Ці тварини, як правило, не перевищують ваги 1,5 кілограма.
Форма мордочки
Як відрізнити міні-йорка від стандарту? Порівнявши мордочки. У міні йоркширського тер’єра вона коротша і помітно менша за розміром. Лоб більш опуклий. Ніс виглядає більш кирпатим. Мочка може бути як чорною, так і коричневою (наприклад, у особин нестандартного шоколадного забарвлення). Вираз морди нагадує ляльковий. Заводчики її називають «бебі-фейс» («дитяче личко»).
У стандартного песика голова має довшу і вужчу форму, а перехід від чола до носа не такий різкий. Вираз морди набагато серйозніший.
Очі
Укорочена морда міні-собачок сприяє тому, що оченята стають більш випуклими, це створює ризик їх травмування. Звужений слізний канал, що часто трапляється у цього типу породи, ускладнює відтік слізної рідини, викликаючи хронічний кон’юнктивіт.
Вираз очей у мініатюрних собачок може здаватися більш наївним через особливості їхньої постави. На відміну від них, великі тер’єри мають живіший і емоційніший погляд, оскільки їхні очі розташовані глибше в черепі.
- Йорк породи «міні»
- Йорк породи «стандарт»
Зубний ряд
Відмінність йорків різновиду міні — зуби значно меншого розміру, ніж у собак, що належать до типу стандарт. Ця особливість пов’язана з більш дрібними щелепами. Крім того, у мініатюрних собак зуби змінюються на постійні в більш ранньому віці, ніж у великих.
Щоб підтримувати здоров’я зубів у особин, що належать до різновиду міні, важливо щодня чистити їх і забезпечувати раціон мінеральними добавками, багатими на кальцій (за порадою ветеринара). Регулярне чищення зубів допоможе видалити зубний наліт і запобігти розвитку карієсу.
Нестандартні варіанти забарвлень
По суті, забарвлення в улюбленців міні-формату має бути таким самим, як і в їхніх побратимів, що мають стандартні габарити. Хоча буває, що трапляються тварини із забарвленням, характерним для бівер-йорків, — основний білий колір із рудими, чорними та сталевими плямами. Однак потенційним покупцям таких цуценят формату міні все ж варто пам’ятати, що стандарт йоркширських тер’єрів не передбачає подібного виду забарвлення у чистопородних особин.
Також можна зустріти оголошення про продаж вихованців шоколадного забарвлення. Чоко-йорки, як правило, не мають документів, а якщо вони оформлені, то, найімовірніше, малюки — діти батьків, зареєстрованих у зарубіжних аматорських клубах. Адже FCI це забарвлення у собак не визнає.
- Йорк породи «міні»
- Йорк породи «стандарт»
Здоров’я
Йоркширські тер’єри вважаються відносно здоровою породою собак, проте все ж як різновид стандарт, так і міні, мають схильність до деяких захворювань. Однією з поширених проблем перших є вивих колінної чашечки, при якому вона зміщується з нормального положення. Це може призвести до болю, кульгавості, відмови кінцівок.
Однак надмірно дрібні особини більше за інших схильні до ризику травматизації. З цієї причини їх не рекомендують заводити людям, які мають дуже маленьких дітей та інших великих собак. Цих малюків бажано оберігати від стрибків, спускатися по сходах самостійно вони також не в силах. До того ж міні-самки не беруть участі в розведенні, оскільки не здатні перенести пологи.
Мисливський інстинкт
У стандартних тер’єрів інстинкт мисливця проявляється набагато яскравіше, ніж у мініатюрних представників породи. Вони не тільки мають азартний характер і впевненість у собі, а й виняткову сміливість. Ці вихованці, не роздумуючи, гавкають на більших псів. Така безстрашність обумовлена генетично закладеними якостями, які були необхідні для успішного полювання.
Мініатюрні вихованці, найчастіше, більш полохливі. З цієї причини їм необхідна своєчасна соціалізація, це дасть змогу власнику виростити собаку, який буде комфортно почуватися в суспільстві.
Самостійність
Відмінність різновиду йорків, званого стандартом, від формату міні полягає в рівні самостійності його представників. Наймініатюрніші особини, зважаючи на свої габарити, подібно до маленьких цуценят, часом не здатні застрибнути на диван або крісло. У цьому їм повинні допомагати власники.
Крім того, ветеринарні лікарі рекомендують не допускати падінь улюбленців для виключення ризику травм. Тому важливо постійно стежити за улюбленцем. Кістки у них тендітні, переломи для цих собак — досить часте явище.
Ставлення до інших вихованців
Йоркширські тер’єри — порода собак, відома грайливою і доброзичливою вдачею. Вони часто проживають у сім’ях з іншими вихованцями, навіть кішками.
Однак міні-представники породи можуть відрізнятися більшою невпевненістю в собі, вважаючись частково боягузливими, або, навпаки, бути конфліктними та нетовариськими. Річ у тім, що розведення дуже дрібних собак визнається кінологами неетичним, через те, що характер тварини може стати непередбачуваним, а поведінка — деструктивною і не піддаватися самостійному коригуванню.
Особливості годування
Енергетична потреба маленького песика значно перевищує потребу середніх і великих порід, оскільки обмін речовин у них вищий у рази. Йорк мініатюрних габаритів витрачає набагато більше калорій, ніж, наприклад, вовкодав. Це пов’язано з тим, що у них швидкий метаболізм, що вимагає більшої кількості енергії для підтримки основних функцій організму.
Однак маленький шлунок малюків не дозволить їм споживати великі обсяги їжі. Тому корм, призначений для дрібних представників породи, повинен мати високу калорійність і мати в складі значну кількість нутрієнтів у невеликому обсязі їжі. Це забезпечує задоволення енергетичних потреб без переїдання.
Варто знати:
Виховання та дресирування
Ці вихованці розумні та легко піддаються дресируванню. Навчання проходить краще при використанні позитивного підкріплення, такого як частування і похвала людини. Дресирування йорків не тільки допомагає їм ставати вихованими улюбленцями, а й зміцнює їхній зв’язок із власниками.
Навіть наймініатюрніший собака потребує виховання, щоб стати слухняним і приємним у спілкуванні. Без належного навчання навіть ці малюки можуть бути некерованими і доставляти масу проблем як вдома, так і на вулиці.
Однак під час дресирування міні-собачок, варто враховувати їхню схильність до травм. Їм не потрібно пропонувати виконання складних трюків: небажані не те що стрибки, а навіть ходіння по сходах.
А в чому схожість?
З огляду на те, що всі різновиди вихованців є однією породою, звісно ж, вони мають низку схожих якостей. Вони стосуються як зовнішніх особливостей, так і характеру.
Дозволений варіант забарвлення йоркширського тер’єра містить у собі суміш чорного, сталевого та золотистого відтінків. Згідно зі стандартом, на спині собаки має бути темна шерсть, що відливає синім, а на грудях і голові — золотисто-руді пасма.
Це єдиний дозволений тип забарвлення, будь-які інші вважаються неприпустимими. Якщо заводчик пропонує цуценя з незвичайним і рідкісним варіантом забарвлення, що не відповідає стандартному, варто задуматися, чи чистокровний це представник породи. FCI не визнають жодні інші варіації забарвлення.
Шерсть усіх тер’єрів ідеально пряма. Для неї не характерна хвилястість. Покров не сковує рухів собаки, він легкий і шовковистий. Підпал завжди має чітку межу і ніколи не буває нечистим або плямистим. На голові, тулубі та лапах присутня безліч очосів. У представників цієї породи немає підшерстя, тому вони майже не линяють.
Йорків необхідно стригти.
Є власники, які вважають за краще дуже сильно вкорочувати шерсть вихованцеві, деякі залишають її довгою. Улюбленці з більш коротким хутром прості в догляді. Особам, які беруть участь у виставках, не дозволено зістригати довжину.
Йорки будь-якого розміру — міні і стандарт — надзвичайно віддані своїм власникам і готові створювати з ними тісний зв’язок, у цьому різниці між ними немає. Вони відомі любов’ю, прив’язаністю до людини. Песики обожнюють проводити час зі своїми господарями, чи то прогулянки, ігри або просто посиденьки на дивані. Міцно люблять усіх членів сім’ї без винятку.
Який вид йорка підійде вам — стандарт або йорк?
Хоча обидва види мають схожі риси, є кілька важливих відмінностей, які слід враховувати під час вибору відповідного вихованця:
- Розмір і вага. Основна відмінність між цими двома різновидами полягає в їхньому розмірі. Це може бути вкрай важливо для окремих собаківників.
- Рівень активності. Обидва різновиди йорків досить енергійні, але все ж таки улюбленці, що належать до типу міні та мікро, можуть швидше втомлюватися від ігор.
- Вартість. Цінник на дуже маленьких улюбленців на даний момент набагато більший.
- Схильність до травм. Маленькі собачки є володарями крихкого кістяка. До того ж буває, що їхнє тім’ячко на тім’ї не заростає.
- Проблеми із зубами. Існує закономірність: що менший песик, то більше в нього проблем із зубами, які можуть початися ще в ранньому віці.
Міні-йорки відрізняються від стандартних в основному розмірами. Міні-йорки важать від 1,3 до 2 кг, а їхній зріст близько 15 см, тоді як стандартні тер’єри важать до 3,2 кг і мають зріст до 20 см.
Міні-йорки мають коротшу морду, округлий лоб і «ляльковий» вираз обличчя. Їхні очі опукліші, а статура витончена і тендітна.
Обидва типи йоркширських тер’єрів мають шовковисту шерсть, яка нагадує людське волосся, і мають однакове забарвлення: сталеве на спині та золотисте на грудях. Обидва типи дуже віддані власнику і мають грайливий характер.
Міні-йорки менші за розміром і не вимагають багато місця для ігор, тому вони більш зручні для утримання в невеликих квартирах.
Догляд за шерстю і годування в обох типів схожі. Однак міні-йорки більш тендітні, тому їх потрібно захищати від падінь і можливих травм.
Міні-йорки також потребують дресирування, як і стандартні йорки. Однак через їхню крихкість варто уникати складних фізичних вправ, таких як стрибки або біг по сходах.
Через свої невеликі розміри та тендітність міні-йорки можуть бути більш обережними та полохливими, особливо під час зустрічі з великими тваринами або незнайомими людьми.
Міні-йорки більш схильні до травм через їхню крихкість. Також вони можуть мати проблеми із зубами і кістковою системою, а іноді у них не заростає тім’ячко.
Стандартні йорки можуть бути кращими для сімей з маленькими дітьми, оскільки вони менш тендітні та більш стійкі до травм.
Міні-йорки дорожчі через свою популярність і складність розведення. Їхній більш маленький розмір вимагає ретельного догляду, а також збільшує ризики для здоров’я.
Що принесе 2025 рік власникам тварин.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.
