Зміст статті
Незважаючи на те, що кішки мають 9 життів, їхнє здоров’я може виявитися досить крихким. Вони мають особливий метаболізм, який формувався у них протягом тисячоліть. Будь-які похибки в догляді та годуванні, що не відповідають природній поведінці кішки, можуть спричинити серйозні наслідки, одним з яких є ліпідоз, або жирова дистрофія печінки.
Що таке ліпідоз печінки у кішок?
Коли говорять про ліпідоз у кішок, то мають на увазі збій у роботі печінки через появу в її клітинах великої кількості ліпідів (жирів). Печінка – це не просто орган, це величезна залоза, в якій відбувається перетворення одних речовин в інші шляхом складних біохімічних реакцій під регулюванням ферментів. Таким чином в ній синтезуються гормони, деякі вітаміни, знешкоджуються токсини або продукти життєдіяльності організму, вивільняється енергія з білків, жирів і глюкози, накопичуються поживні речовини. Тому збій у функціонуванні печінки призводить до порушення роботи всього організму: неперероблені токсини потрапляють у кровотік і викликають інтоксикацію, органи і тканини не отримують енергію, необхідну їм для виконання своїх завдань.
У нормі в клітинах печінки (гепатоцитах) завжди присутня певна кількість ліпідів. Перевищення їх допустимого рівня призводить до жирових змін у печінці. Основна причина підвищення рівня ліпідів у гепатоцитах – дефіцит енергії. Печінка – це орган-постачальник калорій для всього організму. У мітохондріях її клітин енергія витягується з білків і глюкози шляхом послідовного ряду біохімічних реакцій. У разі дефіциту білків і глюкози на їх заміну приходять ліпіди як альтернативне джерело енергії в екстремальних для організму ситуаціях. Наприклад: кішка перебуває в сильному стресі, відмовляється від їжі, що призводить до падіння рівня глюкози в крові. Або кішка почала отримувати харчування з недостатнім вмістом білка. Або кішка ослабла через хворобу і не може самостійно приймати їжу. Будь-який варіант голодування (в тому числі і неповноцінне харчування) запускають процес мобілізації ліпідів в клітини печінки з жирових депо організму.
Для нормального перенесення ліпідів у мітохондрії потрібен білок, а через голодування його рівень в організмі кішки знижується. В результаті порушується подача жирів у мітохондрії – вони не встигають перероблятися в енергію і накопичуються в гепатоциті, порушуючи роботу його ферментних і антиоксидантних систем. Гепатоцит перестає виконувати свої функції, запускається процес окислення (пошкодження складових клітини присутнім в ній киснем) і розвивається печінкова недостатність. Через наповнення клітин печінки жиром при ліпідозі його ще називають «синдром жирної печінки».
Чим більш вгодована кішка, тим активніше цей процес. Ось чому кішки з ожирінням знаходяться в зоні ризику – для них іноді достатньо 12-годинного голодування в поєднанні зі стресом, щоб запустити у них розвиток ліпідозу.
Види ліпідозу
Ліпідоз у кішок буває первинний або вторинний – залежить від причин, що його викликали.
Первинний ліпідоз – виникає на тлі голодування і не супроводжується будь-якими іншими захворюваннями. Найчастіше симптоми проявляються після сильного стресу або відсутності у кішки доступу до їжі. Наприклад: поява в будинку маленької дитини, гостей, собаки або іншої кішки, тимчасове перебування в готелі для тварин, втрата тварини на вулиці.
Вторинний ліпідоз – є наслідком іншого захворювання, при якому у кішки відзначається відсутність апетиту, біль, порушення обміну речовин, інтоксикація, втрата м’язової та жирової тканини (цукровий діабет, закупорка уретри при сечокам’яній хворобі, панкреатит, ниркова недостатність, онкологія).
Симптоми ліпідозу
Найчастіше ліпідоз є вторинним захворюванням, тобто виникає на тлі іншої недуги. З цієї причини визначити ліпідоз печінки у кішки за якимись зовнішніми симптомами буває складно, оскільки ознаки первинного захворювання можуть бути виражені більш явно.
У кішок з ліпідозом порушується процес виведення токсинів з організму. Вони починають отруювати кішку. Через інтоксикацію кішка почувається дуже погано – вона перебуває в пригніченому стані, може ніяк не реагувати на зовнішні подразники. У неї повністю пропадає апетит. З’являється слинотеча і почавкування – явні ознаки того, що кішку нудить. Нудота може переходити у блювоту.
Характерний симптом ліпідозу печінки у кішок – жовтий колір слизових оболонок. Можна акуратно підняти губу вихованця і подивитися на колір ясен. Або відсунути повіку ока, щоб оцінити колір кон’юнктиви. Якщо вони жовті – це свідчить про порушення в роботі печінки. На початковій стадії ліпідозу колір слизових може залишатися в нормі.
У розвитку ліпідозу ключову роль відіграють наявність у кішки ожиріння, відмова від корму протягом декількох днів і стрес. Якщо всі ці три фактори мають місце – ймовірність ліпідозу близька до ста відсотків.
Діагностика
Діагноз ставиться на підставі клінічних і лабораторних даних, біохімічних показників крові та УЗД в поєднанні з біопсією печінки. Біопсію роблять рідко. Зазвичай для постановки діагнозу буває достатньо історії (кішка не їсть кілька днів, у кішки стрес – зі слів власника) і даних аналізу крові.
При ліпідозі в крові підвищуються такі показники, як АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза, значно збільшується білірубін (в десятки разів), може відзначатися низький рівень альбуміну (білок крові, який свідчить про недостатнє надходження білка в організм).
Лікування ліпідозу печінки у кішок
Прогноз при ліпідозі печінки у кішки дуже обережний, оскільки захворювання має високу летальність. Тому при перших же ознаках нездужання вихованця необхідно показати ветеринарному фахівцю. Лікар огляне тварину, проведе необхідне обстеження для постановки діагнозу і виявлення у пацієнта супутнього захворювання, щоб визначити, як лікувати ліпідоз печінки у кішки. Якщо не почати терапію і примусове годування якомога швидше, в організмі запускаються незворотні процеси, які значно знижують шанси на одужання.
Лікування ліпідозу печінки у кішки ґрунтується на боротьбі з первинним захворюванням і усуненні симптомів самого ліпідозу. Може включати в себе:
- вливання розчинів через крапельниці (інфузійна терапія);
- медикаментозне лікування;
- примусове годування.
Всі препарати призначаються лікарем. Можлива зміна схеми лікування залежно від динаміки захворювання.
В якості медикаментозної терапії ліпідозу у кішок можуть бути призначені протиблювотні препарати, добавки калію, фосфору і магнію, вітамін В12 (ціанокобаламін).
Клітини печінки мають власну антиоксидантну систему для захисту від шкідливого впливу кисню, який може вивільнятися з особливих органел клітини печінки. Процес пошкодження клітини киснем називається окислювальним стресом. Як правило, при ліпідозі антиоксидантні системи зазнають великого навантаження і швидко виснажуються. Тому кішкам у схему медикаментозного лікування дисфункції печінки включають ін’єкції та добавки антиоксидантів з гепатопротекторними властивостями: NAC (N – ацетилцистеїн), SAMe (S-аденозилметіонін).
Оскільки печінка в здоровому стані відіграє роль накопичувача жиророзчинних вітамінів, у разі порушення її роботи їх рівень знижується. Тому лікар часто включає їх у схему лікування у вигляді ін’єкцій:
- вітамін К – показаний до обов’язкового застосування на перших етапах у схемі лікування кішок з ліпідозом;
- вітамін Е – є одним з основних антиоксидантів в клітині, допомагає мінімізувати окислювальні процеси, які негативно позначаються на стані гепатоцитів і призводять до їх пошкодження;
- вітамін С – працює в тандемі з вітаміном Е, теж є антиоксидантом.
L-карнітин має позитивний вплив на регенерацію печінкової тканини, оскільки є важливим фактором у процесі перенесення ліпідів у гепатоцитах. Введення препаратів з L-карнітином стабілізує окислення ліпідів у клітині.
При ліпідозі кішка найчастіше перебуває в дуже критичному стані, їй потрібен постійний моніторинг, складний догляд і терапія. Тому вихованець повинен перебувати на стаціонарному лікуванні у ветеринарній клініці у відділенні інтенсивної реанімації, де йому буде забезпечено цілодобовий моніторинг. На домашнє лікування можна перейти тільки при поліпшенні показників аналізів крові і при появі у кішки апетиту.
Харчування кішок при ліпідозі
Як правило, апетит у кішок з жировою дистрофією печінки відсутній. Тому тварину годують примусово – за допомогою шприца, через носостравохідний зонд або езофагостому. Годування починають практично відразу ж, як проведена протиблювотна терапія і відновлений водно-електролітний баланс.
Завдання годування – відновити дефіцит білка і енергії в організмі, тому дієта повинна містити високий рівень протеїну, помірну кількість жирів і максимально низький відсоток вуглеводів. Важлива наявність в їжі достатньої кількості антиоксидантів – вітамінів Е і С.
Годують кішку примусово кожні три години. При поліпшенні стану переходять на 3-4-разове годування.
Профілактика
Головне в профілактиці захворювання – не допустити причин, що викликають ліпідоз печінки у кота. Потрібно забезпечити вихованця правильним доглядом, відсутністю стресових факторів і суворо дотримуватися режиму годування. В ідеалі годувати не менше 4-х разів на добу. Інтервали між годуваннями не повинні перевищувати 12 годин.
Харчування має бути повноцінним, з достатньою кількістю білка. В ідеалі годувати кішку готовим промисловим кормом суперпреміум класу. Наприклад, корми Purina ONE® відрізняються високим рівнем білка в складі, що відповідає природній потребі кішок.
Оскільки кішки з ожирінням більш схильні до розвитку ліпідозу, необхідно ретельно стежити, щоб вихованець не набрав зайву вагу. А в разі вже наявного ожиріння у кота – звернутися до лікаря за підбором програми зі зниження ваги
Чи є породи з схильністю до захворювання?
У кішок не відзначається як така породна схильність до ліпідозу, оскільки причина захворювання – в особливостях обміну речовин і способі життя тварини, який однаковий для всіх порід. Серед хворих відзначають як породистих, так і безпородних або метисів. Найчастіше хвороба вражає дорослих кішок середнього та старшого віку. Але не виключено розвиток жирового синдрому печінки і у кошенят у віці до року. В особливій зоні ризику – кішки з ожирінням.
На жаль, власники часто не усвідомлюють всю важливість повноцінного харчування їх тварини, режиму годування та ризики ожиріння. Вперше зіткнувшись з ліпідозом, вони починають розуміти, наскільки крихкий організм кішки, і не завжди готові до дорогого і тривалого лікування вихованця. Проведення щорічних профілактичних оглядів у ветеринарного лікаря, годування збалансованою їжею і достатній рівень активності допоможуть уникнути розвитку ліпідозу і багатьох інших захворювань.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.
