Курильський бобтейл.

Курильський бобтейл — кішка з примітною зовнішністю, яку складно сплутати з іншими. Її яскрава особливість — короткий хвіст і незвичайна статура, що відрізняється від звичної котячої. Володіє доброзичливою вдачею і розвиненим мисливським інстинктом.

Серед представників породи зустрічаються короткошерсті та довгошерсті особини. Зовні вони нагадують диких кішок з незвично коротким, немов купірованим хвостом. Незважаючи на «дику» зовнішність, такі вихованці ласкаві, товариські та віддані. Господарем вважають одного члена сім’ї, але охоче дружать і з іншими. «Курильці» не вимагають складного догляду і вкрай рідко мітять територію, тому чудово підійдуть для утримання у квартирі. За правильного догляду доживають до 15-20 років.

Історія породи

Порода походить із Курильських островів, тому — попри російське походження — її представники мають японське коріння. Їхні предки, короткохвості кішки, жили на архіпелазі ще в XVIII столітті. Сучасні «курильці» походять від японських короткохвостих і сибірських кішок.

Японські бобтейли користувалися увагою і турботою. Їх вважали такими, що приносять удачу, до того ж їхніми предками були білі кішки, які охороняли святині в храмі Будди. На Курильські острови вони потрапили разом з експедиціями. Деякі вихованці тікали від людей у дику природу і обзаводилися потомством із місцевими дикими кішками. Таке схрещування і суворі умови життя позначалися на нових поколіннях — вони перестали боятися води, набули більших розмірів і кігтів, що не втягуються в лапи.

Разом із переселенцями на острови прибули сибірські кішки. Схрещування з ними і призвело до появи нової породи, яка до кінця ХХ століття залишалася поза інтересом фелінологів. Селекціонери раз у раз забирали кішок з островів, приймаючи їх за японських бобтейлів. Тому перший стандарт породи курильський бобтейл з’явився тільки 1991 року. Радянський фелінолог Тетяна Бочарова звернула увагу, що всі кошенята народжуються з коротким хвостом, а отже, в їхньому розвитку немає аномалій. Вона зареєструвала породу і зайнялася роботою з її визнання міжнародною організацією WCF. До 1994 року стандарт було доопрацьовано, а в 1995 курильського бобтейла офіційно визнали в Європі. До короткохвостих красунь відразу виник величезний інтерес, вони брали участь майже в кожній виставці. Також було створено кілька розплідників, які розводили довгошерстих і короткошерстих особин. У 2001 році породу визнала FIF, а до 2012 — американська асоціація TICA.

З 1995 року представники породи впевнено підкорюють серця любителів кішок по всьому світу. А у себе на батьківщині вони так і залишаються помічниками рибалок і мисливців, які цінують їх за розвинені інстинкти.

Стандарти породи курильський бобтейл

Представники породи відрізняються присадкуватою, м’язистою фігурою. Статевий диморфізм яскраво виражений: кішки значно дрібніші за котів. Середня вага особин різної статі — 4-5 кг і 7,5 кг відповідно.

• Голова плоска, за формою нагадує рівнобедрений трикутник з округленими кутами. У дорослих тварин добре розвинені щоки, через що форма голови стає більш схожою на трапецію. Морда широка, зі слабо вираженим стопом і плоским чолом. Ніс середньої довжини, з великою, вираженою мочкою. Від сибірських кішок курильці відрізняються більш високими вилицями.
• Вуха середні, посаджені високо, відстань між ними не має бути меншою, ніж ширина основи вушної раковини. Кінчики округлені, у довгошерстих улюбленців на них помітні пензлики.
• Очі овальної форми, округлені знизу, розкосі, сидять широко. Колір райдужки зазвичай зелений або жовтий, але у двоколірних кішок може бути блакитним. Стандарт допускає невідповідність кольору очей забарвленню шерсті.
• Щелепи сильні, з кліщеподібним прикусом. Обов’язковий повний набір зубів: ікла, різці, премоляри, моляри.
• Корпус щільний, атлетичної статури, гнучкий. Тіло витягнуте в довжину, груди широкі, лінія спини вигнута дугою.
• Кінцівки сильні, з розвиненими м’язами. Задні трохи довші за передні. Лапи компактні, округлі, з щільно стиснутими пальцями. Під час ходьби кішка цокає кігтями, як собака.
• Хвіст короткий, розташований вище лінії спини. Довжина варіюється від 3 до 7 см, у довгошерстих може досягати 13 см. Стандарт допускає три форми хвоста.

Доповнення, щодо хвоста:

• «Волоть»: складається з 5-10 хребців, має пряму форму.
• «Спіраль» утворена такою ж кількістю хребців, це найпоширеніший тип.
• «Пеньок» містить до 8 хребців, які міцно зрослися один з одним. Хвіст загинається вниз на зразок гачка.
• А форма «Відсунутий бобтейл» (коли хвіст закручується петлею до кінця і включає 5-7 хребців) вважається дефектом породи.

Короткий хвіст у цих кішок не випадково: на Курильських островах мало дерев, на яких важливо зберігати баланс. Тож хвіст «курильцям» просто не потрібен, і його відсутність — норма, а не мутація. Форма хутряного «помпона» на хвості може бути будь-якою.

• Шерсть у вихованців буває короткою, довгою або середньою. У довгошерстих вона утворює пухнасті «комір» і «штани», а також пензлики на вухах, як у рисі. У будь-якому разі «курильці» відрізняються щільним, густим підшерстям.
• Звужена голова, занадто виражений вигин спини, надмірно короткий або довгий хвіст, високі вилиці, загострені вуха, глибоко посаджені або опуклі очі вважаються дефектами породи. Дискваліфікують тварину за глухоту, відсутність хвоста або його довжину понад 13 см, ерозію слизової ануса, неопущення яєчка, відсутність кігтів.

Вага по місяцях

Бобтейл — досить велика кішка, тому її кошеня росте і набирає вагу активно. Новонароджений важить 90-140 г, але вже до місячного віку маса тіла досягає 500 г. До двох місяців вага помітно збільшується і наближається до 1100-1500 грамів. До чотирьох місяців малюк важить вже від 2 до 3 кг, залежно від статі. До піврічного віку назвати «курильця» малюком уже складно: він може досягати 2,9-4,5 кг. Дорослого віку тварини досягають до двох років, на той час їхня маса варіюється від 3,5 до 7 кг, причому коти завжди більші за кішок.

Розміри

Відрізняються атлетичною статурою і вираженою м’язистістю і відносяться до великих кішок. Дорослий кіт може важити до 7,5 кг, кішка — до 4,5-5,5 кг.

Опис характеру курильського бобтейла

Незважаючи на «дику» зовнішність, мають ласкаву і доброзичливу вдачу. Вони товариські та швидко сходяться з господарем і його сім’єю. Охоче беруть участь в іграх. Особливо їм подобається приносити кинуті іграшки, як це часто роблять собаки.

Ці вихованці сильно прив’язуються до людини, охоче дарують їй любов і турботу і навіть намагаються захищати. Помітивши небезпеку, бобтейл приймає бойову стійку і попереджає кривдника грізним «мяу». Вибирає одну людину, яку вважає господарем, і опікується нею більше за інших.

З іншими тваринами ладнають непогано: вони готові дружити не тільки з родичами, а й із собаками. А ось дрібних гризунів і птахів їм у компанію брати не варто: «курілець» бачитиме в них здобич.

Представники породи незалежні й оберігають свій особистий простір, тому не варто сприймати небажання довго сидіти на руках за відсутність любові. Але будьте готові приділяти своєму вихованцеві увагу, інакше він сам встановить правила і оскаржити їх буде непросто. Короткохвості красені винятково винахідливі у витівках на знак протесту.

«Курильці» залюбки проводять час на природі, задовольняючи свою цікавість і прагнення до полювання. Проте не варто відпускати улюбленця на самовигул: він може загубитися або загинути. Для прогулянок необхідно придбати шлейку.

Курильський бобтейл і діти

Це чудові чотирилапі друзі для сімей з дітьми. Вони абсолютно не агресивні й готові терпіти пустощі та фамільярне поводження, охоче граються з дітьми та всіляко ініціюють спілкування. Однак варто пояснити дитині, що вихованець не іграшка, і навчити правильно поводитися з ним.

Плюси та мінуси курильського бобтейла

Переваги

• Товариські та доброзичливі, водночас нав’язливими їх не назвеш.
• Линяють середньо, незважаючи на густе підшерстя;
• Мають спокійну, врівноважену вдачу, терплячі;
• Відмінні мисливці на мишей і щурів;
• Мають міцне здоров’я і розвинений імунітет;
• Добре ладнають з усіма, включно з дітьми та домашніми тваринами.

Недоліки

• Не можуть тривалий час залишатися на самоті;
• Не люблять сидіти довго на руках;
• У ранньому віці винятково активні та схильні до пустощів;
• Відрізняються гучним голосом і емоційно забарвленим нявканням.

Догляд за курильським бобтейлом

Складний догляд представникам породи не потрібен: їхнє підшерстя майже не сплутується і не потребує щоденного вичісування. Досить видаляти відмерлі волоски спеціальною щіткою або силіконовою рукавичкою один-два рази на тиждень.

Мити тварину часто також не варто. Вона непогано справляється зі своїм туалетом без допомоги господаря. Занадто часте миття може призвести до сухості шкіри та стоншення волосків, тому купати улюбленця слід тільки за потреби. Як організувати купання? Приготуйте таз із теплою водою. На дно постеліть нековзний килимок або рушник, щоб бобтейл міг зачепитися кігтями. Нанесіть на шерсть спеціальний котячий шампунь, потім ретельно змийте, щоб не залишилося піни. Після миття тварину необхідно добре просушити рушником або феном.

У цих вихованців кігті не втягуються повністю і тому непогано сточуються під час ходьби. Для догляду за ними знадобиться кігтеточка, а в разі потреби кінчик кігтя можна зрізати спеціальним пристосуванням. Робити це слід дуже обережно, щоб не зачепити кровоносні судини.

Слідкуйте за чистотою очей: їхні куточки рекомендується очищати за допомогою ватного диска, змоченого спеціальним лосьйоном із зоомагазину або ветеринарної аптеки. Також важливо видаляти забруднення і сірку з вушних раковин, щоб уникнути розвитку інфекцій.

Чим годувати курильського бобтейла?

Курильський бобтейл досить невибагливий у їжі, але годувати його їжею з людського столу не можна. Спеції та смакові добавки можуть завдати здоров’ю вашого улюбленця серйозної шкоди. Якщо ви хочете готувати їжу для вихованця самі, необхідно вибирати продукти без добавок і консервантів. Готувати доведеться щодня: їжа має бути свіжою. Щоб меню містило всі необхідні поживні та корисні речовини і було збалансованим, доведеться звернутися за допомогою до ветеринарного дієтолога.

Простіше і зручніше використовувати готовий корм. Навіть якщо у вас немає часу на готування, голодним ваш улюбленець не залишиться. Обов’язково стежте, щоб у доступі завжди була миска зі свіжою водою. Не варто використовувати воду просто з-під крана: її потрібно профільтрувати.

Деякі продукти шкідливі кішці, їх не можна давати їй навіть у невеликій кількості. Важливо стежити, щоб вони не залишалися у відкритому доступі, щоб вихованець не зміг пригоститися без дозволу. У жодному разі не можна пропонувати коту:

• Жирну свинину і баранину;
• Сире і смажене м’ясо;
• Рибу, за винятком морської нежирної;
• Солодощі;
• Картоплю, баклажани і бобові;
• Молочні продукти;
• Хліб і будь-яку випічку;
• Трубчасті кістки.

Як правильно виховувати курильського бобтейла?

Бобтейли надзвичайно розумні і можуть запам’ятати понад тисячу слів, тому позначити межі дозволеного можна словом «не можна». Тварина добре розуміє інтонації: не кричіть на неї, але висловлюйте заборону твердим, суворим тоном. Виговорюйте за витівки відразу після їх здійснення, а не коли ви їх виявите. Через деякий час вихованець не зможе встановити зв’язок між проступком і невдоволенням господаря. Догану він вважатиме реакцією на найближчу подію, наприклад, вашу зустріч після повернення додому.

Такі кішки схильні до домінування, тому виховувати їх потрібно твердо, але без брутальності та насильства. Інакше довіра улюбленця може бути втрачена назавжди. «Курильців» цілком можна навчити команд і трюків: їхній розвинений інтелект робить дресирування нескладним завданням.

Забарвлення курильського бобтейла

Стандарт породи визнає практично будь-яке забарвлення, крім абіссінського (з чергуванням світлих і темних ділянок на кожній волосині), лілового та шоколадного.

Варіантів зустрічається кілька:

• Однотонний: вся шерсть тварини має один відтінок, без переходів і малюнка. Допускається наявність смуг на лапах.
• Теббі (таббі): на спині та лапах добре помітні смуги — найчастіше сірі або чорні. Контур смуг має бути чітким: розмитість вважається істотним недоліком.
• Біколор: у забарвленні поєднуються два кольори — світлий на грудях і животі та темний на інших ділянках тіла. Найпоширеніші рудий, чорний, кремовий і срібний кольори.
• Черепаховий: відрізняється безладним чергуванням чорного, рудого і білого кольорів. На грудях, животі та нижніх частинах лап можуть бути білі плями. Такий варіант забарвлення допустимий тільки у самок.
• Мармуровий: шерсть вкрита безладними розводами темнішого забарвлення, ніж основне. На грудях, животі та лапах можливі білі плями, що підкреслюють насиченість малюнка.
• Сріблястий: нагадує сивину через переливи від темнішого відтінку до світлішого. Може доповнюватися візерунком: теббі, мармуровим та іншими.
• Золотий: примітний насиченістю і переливами рудих і червонуватих відтінків. Як і срібний, може доповнюватися візерунком.

Ці два забарвлення зустрічаються досить рідко і ретельно підтримуються селекціонерами. Найчастіше зустрічається забарвлення теббі, димчасте, триколор і біколор.

Курильський бобтейл — гіпоалергенний?

Повністю виключити алергію на тварину не можна: особливий білок, що викликає реакцію, міститься в організмі всіх кішок. Перш ніж брати кошеня, варто переконатися, чи немає у вас або членів вашої родини алергії. Знизити ризик виникнення реакції допоможе регулярне вологе прибирання та миття рук після контакту з твариною. Також зменшує прояв алергії на кішку використання спеціальних кормів, що знижують кількість алергенів на шерсті тварини.

Курильський бобтейл — ласкавий і доброзичливий вихованець з характерною, незвичайною зовнішністю. Його кумедні витівки здатні підняти настрій у найневдаліший день: на ласку і смішні витівки ці кішки надзвичайно щедрі. Вони відмінно підходять як чотириногі друзі для дитини і добре ладнають з іншими тваринами, включно з собаками. До того ж міцне здоров’я і висока тривалість життя дозволять вам насолоджуватися компанією улюбленця довгі роки. Виберіть представника цієї породи, якщо вам потрібен добрий, товариський і вірний пухнастий компаньйон.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.