Коли можна знехтувати стресом у кішки?

Дуже часто я чую від моїх знайомих, у відповідь на мої рекомендації, «ми не будемо це робити, оскільки для кішки це стрес». Такі слова можуть стосуватися походу до ветеринара, ізоляції кішки і багато чого ще. Так ось я хочу розповісти вам про те, яким стресом у кішки, на мою думку, можна знехтувати і заради яких цілей.

Стрес у кішок може бути короткочасним (еустрес) і тривалим (дистрес). Короткочасний стрес — корисний, не надто небезпечний і допомагає кішці набувати досвіду, тривалий стрес — шкідливий, небезпечний і може призвести до різних захворювань.

Потрібно сказати, що кошенята, в певному критичному віці, менш схильні до фрустрації та стресу, тому активну адаптацію до нових предметів, подій і оточення краще проводити саме у віці від 1 до 6-ти місяців. Це дасть змогу кошеняті не піддаватися стресам у дорослому віці. Але якщо вік упущено, а кішка ніколи не бачила інших людей (крім господарів), інших тварин, переноску і вулицю, ветеринара і автомобіль, то привчити її до цих страшних речей буде набагато складніше. Саме тому багато власників замість того, щоб спробувати привчити кішку до лякаючих факторів, намагаються по максимуму цих факторів уникати.

Напевно, якщо сильно захотіти, то можна все життя захищати кішку від усього того, що може викликати в неї короткочасний, а вже тим паче тривалий стрес, але, як на зло, часто буває, що зрештою господарі таких кішок самі себе заганяють у нерозв’язні ситуації. Коли, наприклад, їм на голову звалюється тварина, яку ніхто, крім них, не може взяти, або в кішки знаходять захворювання, що потребує постійного лікування в клініці. І тоді ситуація загострюється до максимального дискомфорту для всіх учасників. Як же уникнути цього? Думаю, потрібно просто включати здоровий глузд!

Давайте розглянемо ситуації, коли ми все-таки можемо знехтувати стресом у кішки.

1. Похід до ветеринара

Бувають кішки, які панічно бояться ветеринарів через поганий досвід або просто тому, що бояться чужих людей. Ветклініка сама по собі є фактором, що лякає, там страшні звуки і запахи, і рідко який кіт ходить туди із задоволенням. Але чи зможемо ми вічно уникати походу в клініку? У принципі, багато хто знайшов для себе класний вихід — виклик лікаря додому. Але не всі вузькі фахівці додому виїжджають (цим ви обмежите шанси кішки на одужання при серйозних захворюваннях), до того ж нещодавно виявилися психологічні побічні ефекти ветеринарів і грумерів на дому у вигляді територіальної агресії кішок.

Так що ж робити? Як вести кішку до ветеринара, якщо її неможливо зловити, посадити в переноску, і вона так сильно боїться, що несамовито поводиться в клініці!?

Тут наше завдання полягатиме в тому, щоб зважити всі плюси і мінуси. Якщо кішка, об’єктивно, набагато краще переносить будь-які процедури вдома, якщо у неї немає агресії до чужих людей після цього, то до певного часу можна робити ті ж щеплення або аналізи вдома. Але якщо кішка раптом захворіла чимось важким, їй потрібні процедури, а ви не везете її до лікаря, тому що вона стресує, це вже за межею здорового глузду. Хвороба — сама по собі стрес. До того ж, на відміну від поїздки до ветеринара, яка буде короткочасним стресом, стрес від хвороби буде хронічним! А це означає, що він буде ще більше погіршувати здоров’я і впливати на поведінку кішки. Ну, і я не кажу вже про те, що не надавати професійну допомогу хворій тварині — це жорстоко.

Зі свого досвіду можу сказати, що навіть дику кішку можна легко зловити і посадити в переноску, якщо поставити собі за мету цю мету. Так, вона обпісяється і обкакається від страху, битиметься в переносці, кричатиме і поводитиметься малоадекватно. Але наступного дня вона буде в нормі.

Головне, стежте за станом кішки. Вона не повинна задихатися, синіти і непритомніти, все інше часто — просто концерт, щоб випустили і нікуди не везли. Ну і шукайте адекватних ветеринарів, які не фіксують кішку для процедури, вводячи її в ще більшу паніку, а домовляються з нею або проявляють кмітливість.

2. Видача ліків, лікування

Тут, знову ж таки, потрібно сказати, що хвороба — сама по собі джерело хронічного стресу. Якщо ми кішку не лікуватимемо, то вона може загинути або заробити хронічне захворювання. Більшість кішок погано переносять видачу таблеток та ін’єкції, тому власники максимально намагаються уникнути всіх цих процедур. Але ж без цього буває — ніяк. Доводиться лікувати кішок так чи інакше, не буває абсолютно здорових тварин. Як же тут бути? Знову, вмикаємо здоровий глузд і починаємо шукати менше із зол.

По-перше, у кожної кішки свої страхи. Комусь простіше зробити укол, комусь прийняти таблетку, а хтось не переносить, взагалі, ні те ні інше. Намагайтеся підбирати лікування кішки виходячи з її переваг. Якщо кішка боїться уколів, то завжди запитуйте ветеринара про аналоги призначених ліків у таблетованій формі. Якщо кішка погано п’є таблетки — дізнайтеся про аналоги в ін’єкціях і про можливість додавати ліки в їжу.

Пробуйте таблетки на смак перш ніж запихати їх у кішку. Якщо ліки гіркі, це може налякати кішку, викликати рясну слинотечу і паніку. Але тут є вихід — ви можете покласти таблетку в порожню желатинову капсулу, в грудочку плавленого сиру або іншої їжі. Я іноді заморожую грудочки плавленого сиру з таблетками всередині, але потрібно враховувати, що не всі ліки можна заморожувати. Ін’єкції дрібним кішкам і кошенятам, навіть внутрішньом’язові, можна робити інсуліновим шприцом, якщо обсяг ін’єкції це дозволяє.

Ще один лайфхак. При серйозних захворюваннях лікарі часто призначають багато всяких ліків-фуфломіцинів, з недоведеною дією (про всяк випадок, раптом допоможе). Добре б ознайомитися з їхнім списком в Інтернеті і якщо вам їх призначили, мати на увазі, що вони не обов’язкові для прийому. При цьому можна відсотків на 20-50 знизити кількість пігулок та ін’єкцій у разі важкого тривалого лікування.

3. Знайомство з іншими тваринами

Знайомство кішки з кішкою або кішки з собакою — це завжди стрес. Дуже рідко бувають кішки, які з розпростертими обіймами зустрічають кожного крокодила, який переступає поріг їхнього будинку. Тому, якщо у вас є можливість у дитинстві, познайомити кошеня з іншими тваринами — зробіть це, навіть якщо не плануєте більше нікого заводити. Якщо ж кішка прожила 7 років і ніколи не бачила інших тварин, а ви раптом підібрали на вулиці нещасного котика, що помирає, — вам слід підготуватися до того, що це буде стрес для всіх. Я часто чую запит «познайомити кішку без стресу», але на жаль, так не буває. Якщо ваша кішка від найменших змін у житті починає страждати на цистит або гастрит, десять разів подумайте, коли захочете принести в дім нову тварину, тому що ви можете сильно погіршити її стан.

Але полегшити стрес від знайомства можна, що не може не радувати! Просто потрібно правильно, поступово і на позитиві познайомити кішок і тоді стрес, дійсно, не затягнеться, буде короткочасним і не особливо шкідливим. А ось якщо поспішити або полінуватися і «дати кішкам самим розібратися в ситуації», випустивши їх в одну кімнату зі словами «поб’ються і самі помиряться», то можна загнати тварин у хронічний стрес, з якого можна виводити роками. А кішок у стресі знайомити не можна, з цього просто нічого не вийде, крім погіршення їхнього стану.

Вмикайте здоровий глузд, підстеліть соломки й організуйте правильне та поступове знайомство кішок.

4. Обмеження вигулу

Багато з тих, хто підібрав кішку з вулиці, або багато років дозволяв своїм кішкам гуляти без нагляду, навіть при появі переконаності в тому, що вигул небезпечний і вдома сидіти кішці набагато корисніше, не можуть змусити кішку залишатися в приміщенні. Пояснюють це тим, що кішка весь час рветься на вулицю, ридає, відчуває стрес і може від цього навіть захворіти. Але чи так це?

Часто господарі самі підігрівають істерики кішки тим, що реагують на них швидше і яскравіше, ніж на конструктивну поведінку. Якщо кішка просто сидить біля дверей і тихо нявкає, вони ще готові потерпіти день-другий і не випускати її в хуртовину, але якщо кішка падає біля дверей на спину, закочує очі і починає верещати не своїм голосом, то серце їх не витримує і вони випускають її на вулицю. Кішка швидко просікає, яка поведінка працює, а яка ні, і починає влаштовувати істерики все частіше і частіше і з будь-якого приводу. Так ми отримуємо кішку-істеричку, у якої «стрес» від усього на світі (частіше від того, що господар намагається їй забороняти).

Як же тут відрізнити прикидається кішка чи справді їй так погано, як вона показує. Та дуже просто. Встановіть прості правила і почніть самі їх дотримуватися. Наприклад, «не випускати кішку на вулицю ні за яких умов». Варто кілька тижнів неухильно дотримуватися правила, ігнорувати істерики кішки, і ви побачите, як кішці з кожним днем стає все легше і легше. Ну, не вмирають кішки від того, що їх не пустили гуляти, не впустили в кімнату або навіть від ізоляції в клітці, якщо там немає якихось супутніх чинників. Ну, і звісно, не можна просто замкнути кішку вдома, у неї має бути фізичне та емоційне навантаження — ігри, забіги, лазіння, спостереження за пташками, харчові головоломки тощо.

Якщо ви врахуєте всі нюанси, переведення кішки з бродячого способу життя до домашнього стане приємним і не створить стресу. І навіть якщо кішка короткий час постстресує, це у стократ краще, ніж загинути на вулиці від усіх тих небезпек, які там чатують.

5. Обмеження в режимі годування

Перевести кішку на лікувальну дієту або на інший режим годування — не надто складне завдання, але чомусь у багатьох господарів і воно викликає панічний страх і жах. Усе тому, що котики завжди проти таких змін у житті, і видають реакції дуже схожі на стрес або стресують насправді.

Нікому не хочеться їсти броколі, коли є можливість з’їсти піцу, пасту з морепродуктами та запити смачним коктейлем. Так і кішки не хочуть бути обмежені в їжі, так чи інакше. Наше завдання зробити переведення їх на новий вид або режим харчування максимально легким і поступовим, і тоді в них не буде стресу і можливості маніпулювати вами.

Часто власники скаржаться, що кішки здатні голодувати тижнями, відмовляючись від того чи іншого корму, починають показово поїдати неїстівне, на кшталт поліетилену або наповнювача з лотка, падають у «голодну непритомність» біля місця годування, виють ночами та роблять все, щоб отримати свій колишній раціон. Але хіба стрес причина всіх цих проявів? Я б сказала, швидше, чергова маніпуляція.

Поступове переведення на новий режим годування або на інший корм дасть змогу уникнути стресу для організму від зміни харчування, а ваша твердість і здатність не вестися на маніпуляції дасть змогу зняти всі інші симптоми. Я не кажу про те, що у кішки, взагалі, не може бути психологічного стресу від зміни харчування, але він явно буде проявлятися незалежно від того, реагуєте ви на поведінку кішки чи ні. А з мого досвіду, коли починаєш детально опитувати господаря такої стресуючої від «голоду» кішки, «скільки ж максимум кішка відмовлялася від корму?», часто виявляється, що більше двох-трьох годин господар і не витримував і видавав кішці колишній раціон, підкріплюючи цим небажану поведінку. Так що стрес тут буває більше у господаря від неможливості побалувати вихованця, ніж у самої кішки.

6. Гігієнічні процедури (стрижка кігтів, стрижка всієї кішки, вичісування)

Знаю багато власників кішок, які не вичісують кішку, а раз на пів року стрижуть її машинкою під наркозом у салоні або вдома, пояснюючи це стресом від вичісування. Багато хто і радий би постригти коту кігті, але боїться заподіяти йому цим моральну травму. Насправді у гігієнічних процедур стільки плюсів, що дивно не потурбуватися привчанням кішки до вичісування або стрижки кігтів.

Особливо, з огляду на те, що це не найскладніше дресирування, яке просто вимагає трохи терпіння від господаря.

Звичайно ж, якщо ви візьмете вуличну, щойно підібрану кішку і почнете її, зафіксувавши на столі, всю вичісувати, вона може отримати величезний стрес і зненавидить цю процедуру на все життя. Але якщо привчати кішку до вичісування поступово і на позитивному підкріпленні, то все буде інакше!

А ось стрижка всієї кішки — це стрес, я б сказала, один з найсильніших, для багатьох з них. А враховуючи, що багато грумерів водночас кішку фіксують, не дають їй перепочити під час стрижки, навіть зв’язують їм лапки, то це просто повна жесть! Якщо ж стригти під наркозом, то це не найпозитивніший вплив на організм, особливо, для літніх тварин.

Тут ідеальний вихід — привчання до вичісування і стрижки кігтів на позитивному підкріпленні, краще з дитинства, але і дорослу кішку теж можна привчити, якщо вона не зовсім дика. Я не кажу, що кішки полюблять ці процедури (хоча й таке буває), але переносити будуть з мінімальним стресом. А ось мити кішку не обов’язково, вони, зазвичай, самі з цим прекрасно справляються.

7. Поїздки

Часто чую від моїх читачів — «ми кішку до ветеринара не повеземо, поки помирати не почне, вона в машині сильно стресує», «ми переїжджаємо до іншого міста, а кішку хочемо залишити мамі, бо вона в дорозі стресує», «їдемо на три місяці, але кішку не беремо, там їхати три години, а вона кричить всю дорогу».

Відкрию вам секрет, але більшість кішок ненавидять поїздки! І якщо хтось із них усю дорогу не кричить, не розбиває ніс об ґрати переноски і не зображує непритомність від нервового виснаження, то він просто добре вміє приховувати свої емоції.

Якщо кішка в змозі доїхати з пункту А в пункт Б без наслідків у вигляді гастриту, циститу, тижневої непритомності, то їхній стрес під час поїздки — короткочасний. Так, згодна, що навіть короткочасний стрес у кішок може спричинити набряк легень і зупинку серця, але ми зрозуміємо, що кішці й справді фізично погано за симптомами (їй буде дуже важко дихати, у неї синітиме язик, бліднутимуть слизові, тектиме слина рікою і т.д.). Але те, що кішка може три години поспіль голосно волати в дорозі, не говорить про те, що поїздка завдасть їй якоїсь тривалої психологічної травми.

Замість того, щоб опускати руки і кидати кішку без лікування або залишати на всю відпустку одну, подумайте про те, як полегшити поїздку для кішки.

Якщо кішка б’ється носом об решітку переноски, замініть переноску на м’яку, якщо вона починає сильніше кричати, коли ви з нею заговорюєте, ігноруйте її, якщо замовкає, коли до неї звертаються, розмовляйте всю дорогу. Спробуйте дати кішці перед поїздкою легкі заспокійливі та таблетки від заколисування. Багатьох кішок дратує світло, тоді накрийте переноску ковдрою, а хтось, навпаки, хоче мати максимум віконець, щоб контролювати ситуацію, тоді купіть максимально прозору переноску. Якщо ви почнете возити кішку з собою регулярно, то це не буде вже таким стресом. У всякому разі, це точно менше зашкодить кішці, ніж відсутність регулярних ветеринарних оглядів або, взагалі, втрата улюбленого господаря, який боїться везти її з собою на нове місце проживання.

Хронічний стрес — дуже небезпечне для котів явище. Але подумайте, а чи не робите ви кішці ще гірше своїми спробами цього стресу уникнути!? Адже короткочасний стрес не такий вже й небезпечний, здебільшого, він призводить кішку, зрештою, до адаптації до тієї чи іншої події в її житті. І те ж лікування захворювань, правильне харчування, вміння спілкуватися з іншими тваринами і супроводжувати господаря в поїздках, це та суперсила, яка робить життя кішки набагато безпечнішим, цікавішим і позитивнішим.

Популярні породи та тренди 2025 року.